Мета фінансової звітності та принципи її побудови

Аудит фінансового стану підприємства переслідує декілька цілей, основні  з яких :

- визначення наявного фінансового стану;

- визначення зміни цього стану в структурно-часовому аспекті;

- визначення факторів, що викликали ці  зміни;

- прогноз основних тенденцій в фінансовому стані.

Серед основних методів аудиту фінансового стану підприємства можна виділити:

- аналіз коефіцієнтів - розрахунок різних співвідношень окремих статей звітності. Аналіз складається з порівнняння величин, розрахованих відносних показників з середньогалузевими, стандартними, нормативними величинами;

- вертикальний аналіз - визначення загальної частки окремих статей фінансових звітів, їх співставлення;

- горизонтальний аналіз - співставлення величин показників за декілька періодів. Визначення обсягу і напрямку змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники. Цей метод також називають аналізом трендів (тенденцій).

Перевагою коефіцієнтів є те, що вони зменшують викривлюючий вплив  інфляції на звітний матеріал, що особливо актуально при аналізі довготривалих тенденцій. Разом з тим необхідно враховувати, що коефіцієнти не мають універсального значення і можуть розглядатися як орієнтовні індикатори; вони швидше є покажчиками найболючіших місць діяльності підприємства, які потребують більш ретельного аналізу. У ряді випадків та чи інша величина коефіцієнту не відповідає загальноприйнятій стандартній нормі в силу специфіки конкретних умов і особли­востей ділової політики підприємства.

Перелічені методи мають свої переваги і недоліки. Найкращі результати досягаються при використанні цих методів у комплексі. Особливий інтерес являє проведення порівняльного аналізу підприємства з іншими підприємствами галузі. Для правильної оцінки декількох підприємств необхідно щоб інформація була стандар­тизована, а показники розраховувалися за єдиними методиками.

Логіка фінансового аудиту передбачає його організацію у вигляді двоетапної процедури:

-експрес-аудит фінансового стану;

-детальний ( поглиблений ) аудит  фінансового стану.

Починати аудит краще  з оперативного експрес-аудиту. В Україні він тільки починає набувати популярність, але в деяких інших країнах він вже є широко вживаним.

Метою експрес - аудиту є проста і наглядна оцінка стану і динаміки розвитку підприємства (та попередня оцінка в оперативному режимі). Основними принципами такого  аудиту є відбір ряду основних показників, котрі є найбільш суттєвими і відносно нескладними для розрахунків  та виявлення вузьких місць в господарській діяльності за допомогою методів фінансового аудиту та отримання висновків про більш детальний розгляд якого-небудь напрямку.

     Проведення коефіцієнтного аналізу передбачає розрахунок наступних груп

показників:

- показники ліквідності та платоспроможності;

- показники фінансової стійкості;

- показники ділової активності;

- показники прибутковості;

Окремому розгляду підлягає проблема залучення і використання довгострокових та  короткотермінових  кредитів, Спрямування їх по цільовому призначенню,  забезпеченість та повернення  позичок в установленні терміни. При аудиті стану розрахунків з’ясовуються причини і строки створення кредиторської та дебіторської  заборгованості, що спричиняє до перерозподілу коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення кредиторської заборгованості - зниження оборотності обігових коштів, детально вивчається стан  запасів товарно-матеріальних цінностей по окремим типам і видам. Визначається сума вивільнених чи додатково залучених коштів по окремим типам і видам, причини прискорення чи сповільнення обіговості. Перелік питань, що розглядаються, може змінюватись в залежності від багатьох факторів, в тому числі від інтересів користувача інформації.

Кожна група показників характеризує окрему сторону діяльності підприємства. При цьому варто наголосити, що розрахунок найрізноманітніших коефіцієнтів дає лише поверхове уявлення про причини, які вплинули на погіршення або покрашення фінансового стану. Виявлення реальних факторів зміни фінансового стану потребує додаткових досліджень, можливо, залучення додаткової інформації. В даному випадку, прислужиться порівняльний аналітичний баланс, що містить розрахунки для проведення вертикального та горизонтального аналізу. Структура та динаміка окремих статей і груп статей активів і пасивів, надають повну та реальну картину про причини зміни фінансових коефіцієнтів. Це забезпечує можливість прийняття адекватних управлінських рішень для недопущення фінансової кризи, або виходу з неї.

Отже, аудит фінансового стану підприємства – це складне та    взаємопов’язане дослідження, що дозволяє визначити реальний фінансовий стан підприємства, динаміку змін окремих статей звітності та валюти балансу і фінансових результатів в цілому, структуру активів та пасивів, доходів та витрат. Та найголовніше, аудит фінансового стану підприємства дозволяє виявити причини, що спричинили зміну ситуації і своєчасно прийняти адекватні рішення.

Висновки

     Уся інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності підприємства концентрується у фінансовій звітності, що включає:

      Баланс (форма № 1);

      Звіт про фінансові результати (форма № 2);

      Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

      Звіт про власний капітал (форма № 4);

      Примітки до фінансових звітів (форма № 5).

Кожна форма висвітлює діяльність підприємства з різних сторін, задовольняючи інформаційні потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів.  Важливість інформації, наведеної у звітах, вимагає визначення принципів та якісних характеристик, що повинні неухильно дотримуватися при складанні звітів.

     Функцію підтвердження достовірності та неупередженості поданих даних бере на себе незалежний аудитор. Таким чином, створюються належні умови для плідної та довгострокової співпраці суб’єктів економічних відносин.

     Процес аудиторської перевірки передбачає наявність глибоких знань у сфері бухгалтерського обліку, розуміння концептуальних основ функціонування інформаційної системи підприємства, знання особливостей бізнесу клієнта.

      Початковий етап – це складання загального плану аудиторської перевірки та детальної програми, що забезпечує координацію діяльності, раціональний розподіл часу між перевіряючими, дає можливість приділити належну увагу найважливішим напрямам аудиту. Під час планування встановлюється глибина та масштаб дослідження.

     Послідовна перевірка окремих статей звітності здійснюється з використанням різноманітних аудиторських процедур, таких як: огляд, перевірка фактичної наявності матеріальних цінностей, документальна перевірка, взаємна звірка, вибіркові дослідження, спостереження, контрольні заміри та випробування і т. д. При цьому аудитор враховує специфіку умов діяльності підприємства, яке перевіряється. Особлива увага зосереджується на найбільш ризикованих, з точки зору аудитора, ділянках обліку. Аудитор підтверджує правильність звітних даних у відповідності до встановлених критеріїв.

     Завершальний етап – аудит фінансового стану підприємства. Розрахунок фінансових коефіцієнтів, горизонтальний та вертикальний аналіз надають можливість аудитору зробити висновки щодо забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності та проведення розрахунків, а також, визначити перспективи розвитку і виявити причини, що спричинили погіршення чи покращення становища. Отримані результати є основою для розробки відповідних рекомендацій керівництву підприємства.

     Результати аудиторської перевірки оформляються аудиторським висновком. У ньому аудитор дає заключення щодо достовірності та неупередженості інформації наведеної у фінансовій звітності.

     Таким чином, аудит фінансової звітності виконує надзвичайно важливу функцію щодо підтвердження достовірності та неупередженості поданої користувачам інформації, що допомагає їм у прийняті правильних рішень. Цим забезпечується суттєве зменшення ризиків, пов’язаних з прийняттям управлінських рішень, підвищується довіра до підприємства з боку партнерів та утверджується його позитивний імідж, спрощуються процес налагодження нових контактів. В комплексі, перелічені переваги, сприяють успішному розвитку підприємства.

Література

1. Закон України "Про аудиторську діяльність"- Відомості Верховної Ради (ВВР).

2. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”// Відомості Верховної Ради (ВВР).

3. “План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій”,

(http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/plan_rah/plan-u.html);

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", (http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/nsbo/32temd1.htm);

5. Ловінська Л.Г., Жилкіна Л.В., Голенко О.М. та ін. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002.

6.Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси: Пер. з англ. – К.: Основи, 1993.

7. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002.

8. Таченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облікна підприємствах України: Підруч. Для студ. Екон. Спец. Вищ. Навч. Закл. – 6-те вид. – К.: А.С.К., 2002.

План

Вступ             

1.    Мета фінансової звітності та принципи її побудови                                                       

2 .   Характеристика форм фінансової звітності                                                                     

3  .  Аудит фінансового стану підприємства             

Висновок                                                       

Література                                         

              МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ТА БІЗНЕСУ

Доповідь

з дисципліни:

«Основи аудиту»

«Аудит фінансової звітності»

                                   Виконала:

                                                                         студентка 401 академічної групи

                                                        спеціальності 6.030203

                                                                                «Міжнародні економічні відносини»

                                                   Хвастунова Марія

Київ, 2012