Ліквідність підприємств

У загальному розумінні ліквідність - це здатність цінностей легко  перетворюватись на гроші, тобто  абсолютно ліквідні засоби. Ліквідність  можна розглядати у двох аспектах:

1. Як час, необхідний  для продажу активу.

2. Як суму, одержану  від продажу активу.

Ці аспекти тісно пов'язані між собою. Досить часто активи можна продати за короткий час, але із значною знижкою у ціні. Тому ліквідність - це здатність і швидкість підприємства перетворювати свої активи на гроші для покриття своїх зобов'язань у міру настання строків їх погашення.

Як класифікуються активи за ліквідністю?

Усі активи підприємства у залежності від ступеня їхньої ліквідності можна згрупувати наступним  чином:

1. Найбільш ліквідні  активи (А₁) - суми по всіх статтях грошових коштів та їх еквівалентів, які можуть бути використані для здійснення поточних розрахунків негайно. До цієї групи належать також поточні фінансові інвестиції (цінні папери).

2. Активи, що швидко  реалізуються (А₂) - активи, для перетворення яких у наявні кошти потрібен певний час. До цієї групи активів можна включити дебіторську заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, та інші оборотні активи. Ліквідність цих активів різна і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів кваліфікації фінансових працівників, взаємовідносин підприємства з контрагентами та їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям тощо.

3. Активи, що повільно  реалізуються (А₃). Найменш ліквідними активами є запаси. Ліквідність цієї групи залежить від своєчасності відвантаження продукції, швидкості і правильності оформлення банківських документів, швидкості платіжного документообігу в банку, а також від якості та попиту на продукцію, її конкурентоспроможності, платоспроможності покупців, форми розрахунків та ін.

4. Активи, що важко реалізуються (А₄) - активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу.

Перші три групи активів  є більш ліквідними, ніж інше майно  підприємства.

Як класифікуються пасиви за строковістю?

Пасиви балансу класифікують наступним чином:

1. Найбільш строкові  зобов'язання (П₁) - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками, інші короткострокові пасиви.

2. Короткострокові пасиви (П₂) - короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що піддягають протягом 12 місяців після звітної дати.

3. Довгострокові пасиви (П₃) - довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви - сума статей III розділу пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання".

4. Постійні пасиви (П₄) - статті І розділу пасиву балансу "Власний капітал".

Як оцінити ліквідність  балансу?

Ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Ліквідність балансу залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов'язань.

Для визначення ліквідності  балансу необхідно порівняти  підсумки по кожній групі активів  і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

Якщо виконуються перші  три нерівності, тобто поточні  активи перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'язково виконується і остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів - тобто дотримується мінімальна умова його фінансової стійкості. Недотримання будь-якої з трьох перших нерівностей показує, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.

 

Показники ліквідності.

У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового  стану підприємства виступає його ліквідність  і платоспроможність. Термін «ліквідний»  передбачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність підприємства- це його здатність перетворити свої активи в кошти платежу для погашення короткострокових зобов’язань.

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи  фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать:

-Коефіцієнт  загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття);  
-Коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності);  
-Коефіцієнт абсолютної ліквідності ;  
-Чистий оборотний капітал; 

Коефіцієнт загальної  ліквідності (Коефіцієнт покриття)

Характеризує  здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів – оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Оскільки поточні зобов’язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів перевищувала суму поточних зобов’язань (ця вимога також випливає з “модифікованого золотого фінансового правила”). Нормальним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5…2,5, але не менше 1. Однак на його рівень впливає галузева належність підприємства, структура запасів, стан дебіторської заборгованості, тривалість виробничого циклу й інші фактори.

Значення коефіцієнта, рівне 1, припускає рівність поточних активів  і пасивів. Однак якщо взяти до уваги, що ступінь ліквідності різних елементів поточних активів істотно відрізняється, можна допустити, що не всі активи будуть негайно реалізовані або ж реалізовані по повній вартості, у результаті чого можлива загроза поліпшення фінансового стану підприємства. Крім того, у підприємства повинен бути деякий обсяг виробничих запасів для продовження виробничо-господарської діяльності після погашення всіх поточних зобов’язань.

Що стосується дебіторської заборгованості, то, по-перше, можлива  наявність сумнівної й навіть безнадійної заборгованості, по-друге, при необхідності термінової інкасації дебіторської заборгованості підприємство може вдатися до обліку векселів або факторингових операцій, що веде до втрати частини її суми як оплати відповідних послуг.

Якщо ж значення коефіцієнта  значно перевищує 1, то можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такій варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Одночасно, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів на підприємстві, відволікання коштів у дебіторську заборгованість може бути пов’язане з неефективним управлінням активами. У той же час підприємство, можливо, не повністю використовує свої можливості з одержання кредитів.

Розрахунок коефіцієнта  загальної ліквідності проводиться  за формулою:

Кзл= Оборотні активи/ Поточні  зобов’язання;

Коефіцієнт  поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої  ліквідності)

Коефіцієнт  поточної ліквідності - показує, яку  частину поточних зобов’язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6. Розраховується за формулою :

Кпл= (Оборотні активи – запаси)/поточні  зобов’язання;

Коефіцієнт  абсолютної ліквідності

Дозволяє визначити  частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших  активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності  визначається за формулою:

К.а.= Грошові активи/Поточні  зобов’язання;

Теоретично  значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2…0,3. На практиці ж значення бувають значно нижчі, і за цим показником не можна відразу  робити негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб всі кредитори підприємства одночасно пред’явили б йому свої вимоги. У той же час, занадто високе значення показника абсолютної ліквідності свідчить про нераціональне використання фінансових ресурсів.

 

Чистий оборотний  капітал

Чистий оборотний  капітал необхідний для підтримки  фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних  коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності.

Оптимальна сума чистого  оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від  її масштабів, обсягів реалізації, швидкості  оборотності матеріальних запасів  і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання.

Значне перевищення чистого  оборотного капіталу над оптимальною  потребою свідчить про нераціональне  використання ресурсів підприємства. Важливе аналітичне значення має розгляд темпів росту власного оборотного капіталу підприємства на фоні темпів інфляції.

Рекомендовані значення:> 0

Розраховується за формулою: Чок = поточні активи - поточні пасиви;