Лекция по "Финансам"

Тема 3. Бюджетний дефіцит і джерела його фінансування

 

Лекція

1. Бюджетний дефіцит  як економічна категорія та  показник стану бюджету

2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту

3. Регулювання бюджетного  дефіциту

 

1. Бюджетний дефіцит  як економічна категорія та показник стану бюджету

 

Дефіцит бюджету – це об’єктивні економічні відносини між учасниками суспільного виробництва щодо використання бюджетних коштів згідно з наявними джерелами доходів. Прийняття бюджетів на відповідний бюджетний період з дефіцитом дозволяється при наявності обґрунтованих джерел його фінансування.

Дефіцитом бюджету у  традиційному розумінні є перевищення видатків бюджету над доходами. Його розмір є важливим показником економіки країни. Дефіцит залежить як від економічних, так і від соціальних, політичних, екологічних чинників.

Дефіцит не є ознакою  незбалансованості, а лише показує  співвідношення між податковими  і позиковими коштами, що залучає  держава.

Бюджетний дефіцит як економічна категорія має конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зростання вартості, з іншого - законами інфляції. Коли бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, він об’єктивно набирає активної економічної форми, якщо до законів інфляції — пасивної. Регулювання бюджетного дефіциту полягає в тому, щоб з урахуванням грошового потенціалу за допомогою маневрування фінансовими ресурсами активною і пасивною формами бюджетного дефіциту адаптуватися до росту граничних суспільних витрат виробництва. Оволодіння такою політикою дає змогу залежно від рівня економічного розвитку і потенціалу грошової системи знаходити оптимальний розмір дефіциту бюджету.

Наведена нижче модель визначення розміру дефіциту бюджету  базується на таких положеннях:

• дефіцит бюджету є різницею між видатками та надходженнями;
• величина надходжень та видатків залежить від низки факторів;
• видатки згруповані за ознакою напрямку використання в три елементи;
• надходження бюджету визначені як функція залежності від двох агрегованих елементів;
• кожний елемент формування доходної та видаткової частин залежить від інших чинників.

З урахуванням вищеназваного  розмір дефіциту бюджету визначається за формулою:

 

ДБ = В – Д = З + Т + Б  – (ВП * П),

 

де В- видатки бюджету;

    Д - доходи  бюджету;

    З - державні  закупівлі;

    Т - соціальні  трансферти та платежі;

    Б - розмір  державного боргу, що підлягає  сплаті;

    ВП - розмір  реального внутрішнього продукту;

П - частка податкових виплат.

 

Значення цих показників залежить від таких факторів, як: обсяг реального продукту; динаміка цін; обсяг закупівель; обсяг соціальних виплат; ступень диференціації доходів населення; відсотки за державним боргом та графік його погашення; курс національної валюти; співвідношення реального та потенційного продукту; ступень використання трудових ресурсів; агрегативна податкова ставка; динаміка грошової маси; динаміка облікової ставки тощо.

Дефіцит бюджету є  одним з макроекономічних показників, що характеризують стійкість економічної  системи. Ефективна економічна система  дозволяє регулювати співвідношення доходів і видатків таким чином, що сальдо бюджету є позитивним або має незначний дефіцит.

Наслідки прийняття  бюджету з дефіцитом:

• позитивні:

• підтримка економічного розвитку в умовах циклічного спаду;

• фінансування трансформаційних перетворень в економіці, структурної перебудови економіки;

• негативні:

• обмеження залучення фінансових ресурсів для розвитку приватного сектору економіки та сприяє зростанню ставок за кредитні ресурси;
• різке збільшення соціальних виплат за рахунок коштів бюджету в умовах зростання дефіцитного фінансування, може стати основою активізації інфляційних процесів;
• значні дефіцити можуть призвести до зниження рівнів виробництва, зменшення обсягів інвестицій, призупинення темпів економічного зростання.

Сучасна  фінансова  наука  передбачає  класифікацію бюджетного дефіциту за такими ознаками:

-  строком виникнення: плановий (затверджений в Законі України  Про Державний бюджет на відповідний  рік), звітний (фактичний дефіцит  на кінець року);

-  місцем виникнення: зовнішній  та внутрішній;

формою вияву: відкритий (офіційно затверджений у законі про  Державний  бюджет),  прихований  та  квазіфіскальний (прихований дефіцит, обумовлений квазіфіскальною діяльністю держави);

-  причинами виникнення: вимушений  та невимушений; 

-  напрямами  дефіцитного  фінансування:  активний (призводить до розвитку економіки) та пасивний (підкоряється законам інфляції);

-  критерієм визначення складових:  фактичний (різниця між поточними  видатками та доходами), циклічний  (результат дії стабілізаторів),  структурний (різниця між видатками та доходами в умовах повної зайнятості);

-  строком дії: стійкий та  тимчасовий;

-  зв’язком з державним боргом: первинний(різниця між величиною  дефіциту  та  виплатою  відсотків  за  борг), операційний.

Таблиця 3

Види дефіциту бюджету

 

Український досвід		Зарубіжний досвід
Вид	Сутність	Вид	Сутність
1	2	3	4
За формою прояву: відкритий	офіційно визнається у законі “Про державний бюджет”	Наочно-реальний	різниця між загальними доходами від  загальнодер-жавних податків та витрата-ми на державні закупівлі та трансфертні платежі;
прихований	на поточний рік; офіційно не визнається;
За причинами виникнення: вимушений       свідомий	обумовлений недостатністю фінансових ресурсів внаслідок низького рівня ВВП; обумовлений характером фінансової політики держави (зниження рівня оподаткування для стимулювання економіки);	Структурний	різниця між загальнодержавними доходами та витратами при діючій фіскальній політиці (рівень оподаткування і  поточних витрат) та базовому рівні безробіття;
За напрямом фінансування: пасивний   активний	покриття поточних витрат; спрямування коштів на інвестиції в  економіку, що сприяє зростанню ВВП.	Циклічний	різниця між наочно-реальним і структурним  дефіцитами.

 

 

2. Причини виникнення та джерела покриття бюджетного дефіциту

 

До основних причин виникнення дефіциту бюджету відносяться:

• війни та військові дії. Фінансування військових видатків за рахунок дефіциту бюджету, який покривається шляхом здійснення державних запозичень, може викликати значний дисбаланс бюджету й після закінчення війни;
• економічні кризи та розпад усталених економічних зв’язків;
• збільшення питомої ваги державних видатків по відношенню до ВВП. Ще Адольф Вагнер звернув увагу на постійну експансію державного сектору економіки у зв’язку з трансформацією соціальної політики, удосконаленням механізмів її проведення, зростання державних та суспільних потреб;
• брак політичної волі та інші політичні складові. Рішення про підвищення податкових ставок або зменшення соціальних видатків для збалансування бюджету можуть негативно відобразитися на рейтингах політичних сил и призвести до програшу на виборах. Так, чимало експертів та аналітиків вбачають однією з головних причин поразки Демократичної партії на виборах у 1980 р. у США то, що напередодні був підвищений рівень оподаткування до найвищого показника з 1944 р.;
• формування бюджету на засадах нереалістичних прогнозів макроекономічних показників та порушення порядку етапності планування бюджету;
• неефективність функціонування діючої бюджетної та податкової системи країни. Проведення податкової політики держави, яка неприйнятна за своїм економічним змістом для платників податків, призводить до збільшення тіньового сектору економіки та скороченню доходної частини бюджету;
• однією з причин виникнення бюджетного дефіциту є свідоме використання дефіциту з метою стимулювання економічного росту або протидії наслідкам економічної кризи, тобто дефіцит відіграє роль інструмента економічного регулювання.

 

Таблиця 3

Причини виникнення дефіциту бюджету

Загальні причини  бюджетного дефіциту

Причини бюджетного дефіциту в Україні  (кінець ХХ - початок ХХI ст.)

1. Виникнення надзвичайних  обставин (війни, стихійні лиха, техногенні  аварії). 2. Зміна економічного  устрою. 3. Криза політичної  системи. 4. Некомпетентність керівництва держави. 5. Незадовільна робота  державних служб. 6. Необхідність здійснення  крупних державних вкладень. 7. Надання безкоштовної  допомоги іншим державам. 8. Структурна незбалансованість  народного господарства. 9. Крупномасштабний оборот “тіньового” капіталу. 10. Недосконалість податкової  системи. 11. Низька ефективність  суспільного виробництва. 12. Нераціональна структура  бюджетних витрат. 13. Великі витрати на отримання  силових структур. 14. Неможливість одержання  міжнародних кредитів. 15. Низький рівень життя  населення. 16. Низький рівень соціального  забезпечення.

1. Перехід від адміністративної  економіки до ринкової. 2. Ліквідація наслідків  аварії на Чорнобильській атомній  станції. 3. Неефективність податкової  системи. 4. Висока питома вага збиткових підприємств. 5. Велика частка “тіньової”  економіки. 6. Низький рівень життя  більшої частини населення України.

 

Класифікація фінансування бюджету містить джерела отримання  фінансових ресурсів, необхідних для  покриття дефіциту бюджету, і напрями витрачання фінансових ресурсів, що утворилися в результаті профіциту бюджету. Витрати на погашення боргу належать до складу фінансування бюджету.

Фінансування бюджету класифікується за:

1) типом кредитора  (за категоріями кредиторів  або  власників боргових зобов’язань);

2) типом боргового  зобов’язання (за засобами, що використовуються для фінансування бюджету).

Затвердження бюджету  з дефіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування бюджету з урахуванням особливостей, визначених статтею 72 БК.

Профіцит бюджету затверджується з метою погашення боргу, забезпечення  встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів та придбання  цінних паперів з урахуванням  особливостей, визначених статтею 72 БК.

Оборотний залишок бюджетних  коштів − частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів.

Оборотний залишок бюджетних  коштів встановлюється у розмірі  не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується  у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

На кінець бюджетного періоду оборотний залишок бюджетних  коштів має бути збережений у встановленому  розмірі.

Перевищення залишку  коштів  загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із законом про  Державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами до рішення про місцевий бюджет).

Джерелами фінансування бюджету є:

1) кошти від державних  (місцевих) внутрішніх  та  зовнішніх  запозичень;

2) кошти від приватизації  державного майна (включаючи інші  надходження, безпосередньо пов’язані з процесом  приватизації) − щодо державного бюджету;

3) повернення бюджетних  коштів з депозитів, надходження  внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів;

4) вільний залишок  бюджетних коштів з дотриманням  умов, визначених цим Кодексом.

Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України.

Фінансування бюджетного дефіциту можливе з використанням різних його способів (рис).