Ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Ліцензування діяльності професійних учасників фондового  ринку».

З дисципліни «Торгівля  цінними паперами»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

Вступ

І. Теоретичні аспекти теми.

ІІ. Аналіз системи ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку в Україні.

ІІІ. Рекомендації щодо покращення системи ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку.

Висновок

 

Використанні  джерела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Усі види професійної  діяльності на ринку цінних паперів  здійснюються на підставі спеціального дозволу - ліцензії, яка видається органом виконавчої влади по ринку цінних паперів чи уповноваженими нею органами на підставі генеральної ліцензії. 

Органи, які видали ліцензії, контролюють діяльність професійних  учасників ринку цінних паперів  і приймають рішення про відкликання  виданої ліцензії при порушенні  законодавства про цінні папери.

Отже, тема моєї роботи –  «Ліцензування діяльності професійних  учасників фондового ринку» –  є актуальною та важливою. Адже вона, в першу чергу, пов’язана з професіоналізмом та відповідальністю усіх учасників, що впливає на стабільність функціонування фондового ринку, взагалі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Теоретичні аспекти теми.

 

Відповідно Закону України  «Про державне регулювання ринку  цінних паперів в Україні»:

Професійні  учасники ринку цінних  паперів - особи,  які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів

 

До професійної діяльністі на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню (Національною  комісією  з цінних  паперів та фондового ринку), відносяться

     1) брокерська   діяльність   -  укладення торговцем цінними  
паперами цивільно-правових договорів (зокрема  договорів  комісії,  
доручення)  щодо  цінних  паперів від свого імені (від імені іншої  
особи), за дорученням і за рахунок іншої особи;

     2) дилерська діяльність  -   укладення   торговцем   цінними  
паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого  
імені та за свій  рахунок  з  метою  перепродажу,  крім  випадків,  
передбачених законом;

     3) андеррайтинг   -   розміщення  (підписка,  продаж)  цінних  
паперів торговцем цінними паперами за дорученням,  від імені та за  
рахунок емітента;

     4) діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка  
провадиться  торговцем  цінними  паперами  від  свого   імені   за  
винагороду  протягом  визначеного  строку на підставі договору про  
управління переданими йому цінними паперами та грошовими  коштами,  
призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в  
процесі цього управління цінними паперами  та  грошовими  коштами,  
які  належать  на  праві власності установнику управління,  в його  
інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб;

     5) діяльність з управління активами -  професійна  діяльність  
учасника  фондового  ринку  -  компанії з управління активами,  що  
провадиться нею за винагороду від власного імені або  на  підставі  
відповідного   договору  про  управління  активами,  які  належать  
інституційним інвесторам на праві власності;

     6)  діяльність з управління іпотечним покриттям - діяльність,  
що провадиться управителем іпотечного покриття від свого імені  за  
винагороду  протягом  визначеного  строку на підставі договору про  
управління  іпотечним  покриттям  та   передбачає   представництво  
інтересів  власників  іпотечних облігацій,  здійснення контролю за  
додержанням умов  заміни  іпотечних активів чи  включення нових  
іпотечних   активів  до  складу  іпотечного  покриття,  здійснення  
контролю за своєчасністю та повнотою здійснення емітентом платежів  
за  звичайними іпотечними облігаціями,  забезпечення відповідності  
іпотечного  покриття  вимогам   законодавства,   виконання   інших  
функцій, визначених законодавством;

     7) депозитарна  діяльність  депозитарію  цінних   паперів   -  
діяльність  з  надання  послуг  щодо  зберігання  цінних  паперів,  
обслуговування  правочинів  щодо  цінних   паперів   на   рахунках  
зберігачів   цінних   паперів,  а  також  операцій  емітента  щодо  
випущених ними цінних паперів;

     8) депозитарна  діяльність   зберігача   цінних   паперів   -  
діяльність  з  надання  послуг  щодо  зберігання  цінних  паперів,  
обслуговування  правочинів  щодо  цінних   паперів   на   рахунках  
власників цінних паперів;

     9) діяльність  із  ведення  реєстру  власників іменних цінних  
паперів - збір,  фіксація,  обробка,  зберігання та надання даних,  
які  складають  систему  реєстру власників іменних цінних паперів,  
щодо іменних цінних паперів, їх емітентів і власників;  

     10) діяльність з організації торгівлі на  фондовому  ринку  -  
діяльність  професійного  учасника  фондового  ринку (організатора  
торгівлі)    із    створення    організаційних,     технологічних,  
інформаційних,  правових  та  інших умов для збирання та поширення  
інформації стосовно попиту  і  пропозицій,  проведення  регулярних  
торгів   фінансовими  інструментами  за  встановленими  правилами,  
централізованого укладання і виконання договорів  щодо  фінансових  
інструментів,  у  тому числі здійснення клірингу та розрахунків за  
ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі;

     11) розрахунково-клірингова   діяльність   -   діяльність   з  
визначення  взаємних зобов'язань за договорами щодо цінних паперів  
і  розрахунків  за  ними.

 

     Національна   комісія  з  цінних  паперів   та  фондового ринку  
приймає  рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у  
строк   не   пізніше   ніж тридцять  календарних днів  від дати  
надходження  заяви про видачу ліцензії та документів, перелік яких  
нею  встановлюється. 

     Строк   дії  ліцензії встановлюється Кабінетом Міністрів  України  за  поданням  Національної  комісії  з  цінних паперів та фондового ринку, але не може бути меншим, ніж три роки.

     У  процесі  здійснення  професійної  діяльності на ринку цінних  
паперів  особи,  які  здійснюють  таку   діяльність,   зобов'язані  
додержувати встановлених відповідно до цього Закону та інших актів  
законодавства України обов'язкових нормативів достатності  власних  
коштів  та  інших  показників  та  вимог,  що  обмежують ризики по  
операціях з цінними паперами.

 

 

ІІ. Аналіз системи  ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку в Україні.

 

В Україні система  ліцензування діяльності професійних  учасників фондового ринку функціонує відповідно до таких нормативних  документів:

• Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;
• Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Ліцензійних умов провадження  
  професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами»;
• Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів»;
• Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Ліцензійних умов провадження  
  професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності» та інш.

 

Аналізуючи стан системи  ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку України, необхідно навести дані щодо кількості професійних учасників ринку цінних паперів (Див. Табл.1).

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Кількість професійних  учасників, які мали ліцензії

на певні  види професійної діяльності на фондовому ринку

у 2006-2010 рр.

Аналізуючи дану таблицю, ми бачимо, що кількість торговців  цінними паперами є нестабільним показником, що, в принципі, не має  загальної тенденції до зростання  або спадання. Але необхідно зауважити, що найменшим цей показник був 2009 році (впав майже на 10% порівняно з 2008 роком), що також можна пов’язати з негативним впливом економічної кризи. Все це говорить про те, що фондовий ринок України все ще знаходить в процесі встановлення і не має відносно стабільної кількості його учасників.

Також з таблиці ми бачимо, що загальна кількість зберігачів у 2010 році збільшилась  порівняно з 2009 роком на 75 професійних  учасників (або на 25%) та становила  на кінець минулого року 372. У той  же час кількість реєстраторів у 2010 році зменшилась порівняно з 2009 на 70 професійних учасників (або на 19%) та кінець звітного періоду становила 297. Тенденцію до значного зменшення кількості реєстраторів в останні роки (з 2008), а також тенденцію до істотного збільшення зберігачів є, насамперед, наслідком набрання чинності змін до законодавства щодо існування акцій виключно у бездокументарній формі. Крім того, кількість зберігачів зросла, також, і внаслідок змін до законодавства щодо можливості отримання реєстраторами ліцензії зберігача без отримання ліцензії на впровадження діяльності з торгівлі цінними паперами.

Не менш важливим завданням у сфері ефективної діяльності професійних учасників фондового ринку є питання підготовки кваліфікаційних кадрів-учасників ринку. Відповідно до законодавства, регулятори ринку встановлюють кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійснюють професійну діяльність на фінансовому ринку та поводять сертифікацію фахівців. Розглянемо дані с таблиць 2 і 3.

Таблиця 2

Показники підготовки фахівців з питань фондового ринку

за відповідними спеціалізаціями  з 2005 по 2009 рр.

Таблиця 3

Кількісні показники  атестації фахівців

з питань фондового ринку  з 2005 по 2009 рр.

З таблиць видно, що кожен  рік в Україні проходять спеціалізовану підготовку фахівців та отримують відповідну атестацію значна кількість учасників фондового ринку. Це говорить про вільний доступ до освіти, отримання кваліфікації у цій сфері, а також до здійснення професійної діяльності на фондовому ринку, загалом.

ІІІ. Рекомендації щодо покращення системи ліцензування діяльності професійних учасників фондового ринку.

 

На разі не існує єдиного  підходу щодо покращення стану системи  ліцензування діяльності професійних  учасників фондового ринку.

Так, ліцензування тісно  пов’язане з такими поняттями, як нагляд та контроль за дальністю учасників фондового ринку.

Якщо контроль у вузькому значенні слова — це моніторинг діяльності учасників фондового  ринку з метою виявлення порушень законодавства про цінні папери, то нагляд — це безперервний моніторинг процесів, що відбуваються на фондовому ринку. 
 Нагляд включає такі операції: 
 а) одержання періодичної фінансової звітності про результати діяльності професіональних учасників фондового ринку; 
 б) аналіз цієї звітності з метою встановлення відповідності діяльності учасників фондового ринку вимогам законодавства (зокрема вимогам майнового і фінансового стану емітента, ліквідності та ін.), що може сприяти захищеності інвестора; 
 в) аналіз будь-якої інформації про події на фондовому ринку з метою виявлення ознак порушення законодавства; 
 г) безпосередній нагляд через участь представників уповноваженого державного органу в торговельних сесіях фондових бірж, у позабіржових фондових торговельних системах, на загальних зборах акціонерів тощо за діяльністю професіональних учасників фондового ринку в процесі здійснення ними операцій з цінними паперами для недопущення порушень законів і стандартів. 
 Дійовість наглядової діяльності то вища, що вищий рівень розвитку інформаційної системи ринку, у тім числі розгалужених інформаційних і телекомунікаційних мереж, механізму моніторингу, а також що досконаліший аналітичний апарат. 
 Механізм власне контролю відрізняється від нагляду. Він включає такі заходи: 
 а) проведення планових і позапланових (цільових — за скаргами і заявами юридичних і фізичних осіб або ініційованих на подання відповідних державних органів) перевірок діяльності учасників фондового ринку; 
 б) з’ясування всіх обставин порушення законодавства на підставі аналізу різноманітної інформації, необхідної для детального розслідування випадку; 
 в) створення системи внутрішнього контролю з допомогою впровадження в діяльність професіональних учасників фондового ринку процедур самоконтролю.

Політики в усьому світі намагаються знизити системний  ризик фінансових ринків через досить жорсткий і різноманітний контроль. Світовий фондовий ринок знає такі види контролю: 
 а) перевірка учасників “на вході” до ринку; 
 б) реєстрація приватних осіб та “відфільтровування” потенційних порушників; 
 в) моніторинг фондової діяльності; 
 г) виїзди на місця та надання права співробітникам контролюючих органів самостійно вирішувати питання проведення перевірок.

 

Говорячи про зарубіжний досвід, можна зауважити, що система  фондового ринку в США є  типовою для сучасного етапу  розвитку світової економіки, де існує широка система контролю та перевірок фондового ринку, проте також спостерігається відносно полегшена процедура вступу на ринок.

  Зрозуміло, що в країнах з перехідною економікою, до яких відноситься і Україна, система регулювання та обігу цінних паперів має бути ще більш жорсткою, бо в таких країнах спостерігається значно більше спроб порушення законодавства.

Саме така картина  спостерігається наразі в Україні  – з новими нормативними актами жорсткішують умови вступу нового професійного учасника на фондовий ринок.

Так, голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв недавно заявив газеті «Экономические известия», що Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку планують посилити правила ліцензування професійних учасників фондового ринку. За його словами, це має посприяти підвищенню професіоналізму учасників ринку та вимог до рівня їх прозорості та відкритості, що, відповідно, знизить ступінь ризиковості галузі (не в останню чергу за допомогою нових, додаткових вимог до системи управління ризиками) і підніме рівень захисту прав споживачів фінансових послуг, які надаються учасниками ринку.

Тим часом, вимоги з ліцензування професійних учасників підвищуються і на рівні законодавства. У парламенті зареєстрований законопроект № 8120-д, об'єднаний із законопроектом № 9394, що передбачає ускладнення процедури отримання ліцензії в зв'язку з введенням безстрокових ліцензій. До вже чинних вимог для отримання ліцензії на здійснення відповідного виду діяльності додаються ще декілька. Бажаючі отримати ліцензії повинні будуть також надавати відомості про структуру власності юрособи та учасників (акціонерів), інформацію про ділову репутацію учасників, про юридичних осіб, у яких учасник є керівником, про асоційованих осіб, про персональний склад наглядової ради, виконавчого органу та ревізійної комісії, і про ділову репутацію особи (осіб), яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, головного бухгалтера і керівника служби внутрішнього аудиту. При цьому законопроектом № 8120-д також передбачене збільшення термінів щодо прийняття рішення НКЦПФР про видачу ліцензії (або відмову в її видачі) з 30 календарних днів до трьох місяців.