Характеристика банківських кредитів в інвестиційну діяльність фізичним особам

 
 
 

                
 

                            РЕФЕРАТ                             

                                на тему:

«ХАРАКТЕРИСТИКА БАНКІВСЬКИХ КРЕДИТІВ  В ІНВЕСТИЦІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ» 
 
 

                                                     

                                                            Виконала:

                                                      студентка

                                                                                                     

                              

                                      ЛЬВІВ 2011

     У банківській практиці залежно від цільового характеру використовуються різні види кредитів для фізичних осіб, одним із яких виступає споживчий інвестиційний кредит - це особливий вид кредитів, що надають фізичним особам для реалізації інвестиційних цілей. Існує низка принципів, на основі яких здійснюється надання саме таких кредитів. Споживчі інвестиційні кредити надають тим громадянам, які досягли повнолітнього віку і є дієздатними; мають місце постійного проживання та постійне джерело доходу. Такі кредити надають тільки в національній валюті на суму, яка визначається залежно від платоспроможності позичальника і на термін, який може перевищувати один рік.

     При здійсненні цього виду кредитування існують такі його особливості:

1. Кредити на будівництво, купівлю, капітальний ремонт житла та будинків надають позичальникам у розмірі 75% їх кошторисної вартості в межах розмірів, що встановлюються банками України залежно від рівня цін.

2. Строк освоєння кредитів, пов'язаних із будівництвом, реконструкцією, капітальним ремонтом об'єктів, не повинен перевищувати двох років.

3. Строк освоєння кредитів, наданих на придбання будинків, квартир тощо, не повинен перевищувати двох місяців.

4. Терміни подання документів, які підтверджують цільове використання кредитних коштів, визначаються кредитною угодою і залежать від об'єкта кредитування.

     Банки переважну більшість споживчих  кредитів надають під забезпечення. Це означає, що у формі носія гарантії повернення позики виступає застава майна або майнових прав. Формою забезпечення кредитів може виступати майно, що належить позичальнику на правах власності або делегування права власності, на яке, згідно з чинним законодавством, може бути накладено стягнення.  Застава повинна забезпечити не лише повернення самої позики, а й виплату відповідних процентів та штрафів, передбачених договором. Коли позичальник неспроможний виконати свої зобов'язання, банк має право продати заставне майно і за рахунок реалізованих коштів задовольнити свої вимоги.

     Сутнісна ознака споживчого інвестиційного кредиту – кредитування інвестеційних заходів фізичних осіб, зокрема на:

     а) будівництво:      

     - індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

     - будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом, і будинків дачного типу та благоустрій садових ділянок;

     - надвірних будівель для утримання худоби та зберігання сільгосппродуктів, літніх кухонь, теплиць, майстерень, накриттів тощо.

     - гаражів;

     б) купівлю:

     - індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями;

     - квартир у житлових будинках;

     - будинків дачного типу та будинків у сільській місцевості, що не є основним житлом;

     - гаражів;

     - автомашин та засобів малої механізації;

     - технології та технологічного обладнання для підприємницької діяльності та ін.;

     в) реконструкцію та капітальний ремонт:

     - індивідуальних житлових будинків, приєднання їх до інженерних мереж, придбання обладнання для інженерного благоустрою будинку;

     - квартир;

     - будинків дачного типу та будинків  у сільській місцевості, що не є основним житлом;

     - автомашин або засобів малої механізації;

     - технологічного обладнання та ін.;

     г) інші поточні інвестиційні потреби (придбання побутової техніки, меблів, товарів тривалого користування, які будуть використовуватись в підприємницькій діяльності фізичної особи).  Процес споживчого кредитування містить кілька етапів, кожен з яких відображає якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку:

 — попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій;

 — розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв'ю з майбутнім позичальником;

 — оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику, пов'язаного з видачею кредиту;

 — підготовка кредитного договору (структурування кредиту) та його підписання;

 — контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту.

 Об'єкти банківського кредитування інвестиційних потреб населення

     Строк користування довгостроковими кредитами встановлюється залежно від об'єкта кредитування, розміру кредиту та фінансового стану позичальника.

При цьому строк користування кредитом, одержаним на будівництво та купівлю житла, не повинен перевищувати 10 років, а за іншими видами кредитів — 5 років.

     Для отримання відповідного кредиту потенційний позичальник подає перш за все такі документи:

• індивідуальну заяву;
• паспорт або документ, що його заміняє;
• довідку з місця праці (пенсіонер — пенсійне посвідчення) для визначення платоспроможності позичальника;
• документи, що підтверджують інші доходи, для визначення платоспроможності позичальника;
• документи, які підтверджують забезпечення кредиту (гарантію, поруку, договір застави майна чи страхування);
• документи, що підтверджують право власності на майно позичальника або майнового поручителя;
• інші документи, які може вимагати банк для оцінки можливого кредитного ризику.

  Крім вищеперелічених стандартних документів, залежно від цільового призначення кредиту, слід представити додатково ще такі документи:

• на будівництво індивідуального житлового будинку позичальник подає завірений у встановленому порядку витяг із рішення місцевих органів влади про виділення земельної ділянки під забудову, проект будівництва з кошторисною вартістю, що завірений архітектором;
• на будівництво надвірних будівель - довідку місцевої адміністрації про те, що позичальник є власником житлового будинку;
• на будівництво чи капітальний ремонт садових будинків — довідку з правління садівничого кооперативу про членство в ньому;
• на придбання квартири в житловому кооперативі — довідку про членство в житловому кооперативі;
• на купівлю індивідуальних житлових будинків із надвірними будівлями (будинок купується як основне житло) — довідку бюро технічної інвентаризації (БТІ) про балансову (залишкову) вартість будови, а за потреби — довідку організації, яка має ліцензію на надання послуг з оцінки нерухомості;
• на реконструкцію та ремонт приватизованих квартир — документи, що посвідчують право власності позичальника на квартиру, та кошторис робіт;
• на будівництво та купівлю гаража — довідку гаражно-будівельного кооперативу або районної державної адміністрації із зазначенням кошторисної вартості робіт, що належить виконати; при купівлі приватизованого гаража - довідку з БТІ про балансову (залишкову) вартість будови, а за потреби — довідку організації, яка має ліцензію на проведення таких операцій; при купівлі гаража через торговельну мережу — рахунок-фактуру або інший документ, що підтверджує його вартість.

     Рішення про надання кредиту приймається на засіданні кредитного комітету і оформляється відповідним протоколом. Після прийняття рішення про кредитування між банком та позичальником укладається кредитний договір у 2-х примірниках на всю суму кредиту і на весь строк користування позикою.

     Обов'язковою умовою надання інвестиційного споживчого кредиту є страхування об'єктів кредитування на користь банку протягом усього періоду користування кредитом. Копія страхового договору подається банку позичальником у строки, передбачені кредитним договором.

     Видача кредиту позичальникам здійснюється в більшості випадків у безготівковій формі шляхом:

• оплати розрахункових документів на матеріали, конструкції, обладнання, надані послуги, виконані роботи;
• перерахування коштів на поточний рахунок позичальника (у разі здійснення будівництва власними силами) на підставі розрахунку вартості об'єкта кредитування;

перерахування коштів на поточний рахунок продавця квартири, житлового будинку чи гаража;

• у виняткових випадках установа банку може видавати кредит готівкою з правом контролю за цільовим використанням коштів.

     До  кредитів на розвиток особистих підсобних  господарств відносяться позики на купівлю сільськогосподарської  техніки, транспортних засобів, купівлю  посадкового матеріалу, фруктових  дерев, добрив.  
      Нецільові споживчі кредити можуть надаватися населенню комерційними банками та ломбардами під заставу майна без зазначення мети використання кредиту. Це може бути кредит на невідкладні потреби, здійснення затрат, що виникають в зв’язку з особливими або непередбачуваними обставинами (лікування, нещасний випадок, туризм та інше).  
 Новим в споживчому кредиті є відстрочений кредит у вигляді банківських кредитних карток. При депозитній формі картки між кредитором та пози-чальником передбачається обумовлене завчасно автоматичне надання кредиту в момент вичерпання залишку коштів на рахунку (овердрафтні кредити). Такі позики можуть погашатися або в процесі надходження на рахунок грошових коштів ( вкладів ) або спеціальними внесками позичальника.  
 Відмінність споживчих інвестиційних кредитів від інвестиційних кредитів, наданих юридичним особам, полягають у такому:

По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання відповідних об'єктів, на відміну від позик, які надають суб'єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів.

По-друге, споживчий кредит позичальники, як правило, беруть, коли їм бракує власних коштів.

По-третє, на відміну від усіх інших видів кредиту, якими користуються переважно суб'єкти господарювання, споживчі інвестиційні кредити одержують, як правило, фізичні особи.

По-четверте, повернення позиченої вартості в разі споживчого інвестиційного кредиту відбувається не в результаті вивільнення коштів у позичальника, а внаслідок їх накопичення.

По-п'яте, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб людей. Така позика прискорює отримання певних об'єктів, які вони могли б мати (придбати) лише в майбутньому, накопичивши кошти, потрібні для таких цілей. Надання споживчих позик населенню, з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит, життєвий рівень у цілому, а з іншого — прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-шосте, усі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем — підвищення життєвого рівня населення (передусім із низькими та середніми доходами), утвердженню принципів соціальної справедливості.

     Особливо  швидкими темпами розвиваються банківські продукти з використанням новітніх технологій, наприклад, таких, як кредитні картки.

     Кредитна  картка — це іменний грошовий платіжно-розрахунковий банківський документ, який використовують для надання споживчого кредиту. Використання кредитних карток виражає економічні відносини між трьома суб'єктами:

 1) банком;

 2) власником картки;

 3) торговельною організацією.

     Власники  кредитних карток постійно отримують  інформацію про залишок ліміту кредитування за нею і, відповідно, про необхідність продовження кредиту.

     Пластикова  картка з виділеними символами, видана банком покупцеві, служить для торговельної організації свідченням того, що банк гарантує відкриття кредиту власнику цієї картки. Картка надається клієнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцій з банком задовільний. За кожною карткою встановлюється ліміт, який може бути змінено в той чи інший бік залежно від режиму використання картки ВТ власником. Кредитні картки застосовують і при сплаті за послуги. Використання кредитних карток полегшує надання споживчих кредитів.

 Строки  надання споживчих кредитів різноманітні. Зі загальної суми споживчих кредитів значна частина — це короткострокові  кредити. Деякі з них видаються  з розстрочкою платежу. Довгострокові  кредити видаються на інвестиційні цілі. Банк може надавати споживчі кредити безпосередньо позичальникам (прямі кредити), що звертаються в банк за позикою, або через посередників (торговельну організацію, пункт прокату).