Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Февраля 2013 в 15:26, курсовая работа
Функціонування фінансово-кредитної системи безпосередньо залежить від ступеня використання товарно-грошових відносин у керуванні й організації господарських відносин. Подія , що сталася у минулому і стосувалася згортання товарно-грошових відносин (із 1920-1923р. до кінця 80-х початку 90-х років панували адміністративно-командні методи господарюваня) негативно позначилася на стані економіки. Незважаючи на спроби економічних реформ 1965-го, 1979-го, 80-х років, практично тільки зараз розроблються рішучі кроки, щоб вартісні категорії: гроші, ціна, фінанси, кредит почали активно впливати на розвиток економіки. На сучасному етапі гроші, фінанси поступово стають самостійним і вирішальним ресурсом виробництва.
Вступ ……………………………………………………………………..2
1.Джерела формування фінансових коштів
1.1.Прибуток і амортизаційні відрахування ……………………….4
1.2.Кредиторська заборгованість та кошти від продажу цінних паперів …………………………………………………………………...14
1.3.Кредит ………………………………………………………………15
1.4.Інші надходження фінансових коштів …………………………19
2.Основні техніко-економічні показники роботи дослідного хлібозавода
2.1.Історична довідка і характеристика потужності …………20
2.2.Склад і структура персоналу …………………………………..22
2.3.Асортимент продукції …………………………………………..22
3.Аналіз фінансового стану підприємства
3.1.Аналіз джерел фінансових ресурсів і їх використання ……..25
3.2.Аналіз використання майна ……………………………………..31
3.3.Розрахункові таблиці ……………………………………………..34
Висновок ...……………………………………………………………….37
Література………………………………………………………
Потрібно відзначити, що комерційний кредит має обмежені можливості, тому що його можна одержати не у всякого кредитора, а лише в того, хто виробляє сам товар. Він обмежений по розмірах (тимчасовим вільним капіталом), має короткостроковий характер, а позичальник часто потребує в довгостроковому кредиті.
Обмеженість комерційного кредиту переборюється банківським. Банківський кредит дається у вигляді грошової позички, банками й різноманітними кредитно-фінансовими установами підприємцям і іншим позичальникам. Об'єктом банківського кредиту виступає грошовий капітал, що відокремився від промислового. Угода позички тут відділена від актів купівлі-продажу. Позичальником може бути фірма, держава, приватний сектор, а кредитором - кредитно-фінансові установи. Метою кредитора є одержання прибутку у вигляді відсотка. Кредитор надає позичковий капітал позичальнику на умовах повернення, терміновості і сплати відсотка.
Як було відзначено вище, банківський кредит переборює кордони комерційного кредиту, тому що він не обмежений напрямком, термінами і сумами кредитних угод. Сфера його використання ширша: комерційний кредит обслуговує лише обіг товарів, банківський кредит - і нагромадження капіталу, перетворюючи в капітал частину грошових прибутків і заощаджень усіх прошарків суспільства.
В останній період велике значення має лізинг. “Лізинг - довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів, споруд виробничого призначення з погашенням заборгованості протягом декількох років”.1Використання лізингу має свої переваги, оскільки "при цій формі співробітництва для перебудови виробництва на базі сучасної технології і випуску продукції, що відповідає самим суворим вимогам ринку, не потрібно споконвічних володінь важливих коштів. Всі витрати на даному етапі покривають лізингові компанії. Лізинг не є банківською операцією у вузькому значенні слова. Він відноситься до близької до банківської форми фінансування, що може здійснюватися торгово-промисловими підприємствами як побічна операція. Але в першу чергу це компетенція спеціально створених лізингових товариств.
Останнім часом одержали широке поширення іпотечний кредит і овердрафт. Іпотечний кредит - це довгострокові позички під заставу нерухомості (землі, виробничих і житлових будинків). Основним його джерелом служить емісія іпотечних облігацій корпораціями і банками. Овердрафт, надається приватним особам, що мають право платежу чеками в сумі, яка перевищуює залишок на рахунках. Овердрафт припускається у відомих межах, наприклад, у суму місячного окладу на термін не більш 15 днів. Протягом установленого строку клієнт зобов'язаний погасити виникшу заборгованість, після чого він одержує право на новий кредит у вигляді овердрафта.
В даний час величезне значення для нормального функціонування всієї економічної системи в цілому мають державний і міжнародний кредит. Державним кредитом називають сукупність кредитних відносин, у яких позичальником або кредитором виступають держава, місцеві органи влади стосовно громадян і юридичних осіб. Державний кредит виражає відносини в грошовій формі між державою з одного боку, і фізичними або юридичними особами з іншого, частіше усього з банками, страховими компаніями і підприємцями. Кредит буде державним у тому випадку, коли в якості учасника позичкової угоди виступають центральний уряд або місцеві органи влади. У цьому відношенні його можна порівняти з іншими формами кредиту, у першу чергу з банківським, де обов'язковим учасником позичкової угоди є банк.
Рух капіталу
в сфері міжнародних
Форми міжнародного кредиту можна класифікувати по головних ознаках, що характеризує окремі сторони кредитних відносин.
По строках міжнародні кредити підрозділяються на короткострокові - до 1 року, середньострокові - від 1 року до 5 років і довгострокові - понад 5 років.
Міжнародний кредит виконує такі функції:
Також міжнародний кредит, розсуваючи межі індивідуального нагромадження, сприяє створенню нових фірм. Тобто можна сказати, що міжнародний кредит виконує ті ж функції, що й інші форми кредиту, тільки в міжнародному аспекті.
1.4.Інші надходження фінансових коштів
До джерел фінансових ресурсів відносять також надходження грошових коштів за рахунок благодійних внесків (меценацтво), страхових внесків, від продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків і т.д. Спонсор – це юридична або фізична особа, яка финансує якийсь захід. Спонсорство – це двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси, а спонсор – деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу, рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого прибутку від профінансованого ним захода.
2. Основні техніко-економічні показники роботи дослідного хлібозавода
2.1. Історична довідка і характеристика потужності
Київський дослідний хлібозавод став до ладу 1965 року (тоді це був хлібозавод №9 і мав проектну потужність 65 тонн хлібобулочних виробів за добу). У ті часи кількість населення міста інтенсивно зростала, а тому вже наступного року у зв”зку з підвищенням попиту на хлібобулочні вироби було введено ще одну третю піч БН-50. Згодом модернізували кілька виробничих ліній. Зокрема, замість першої встановлено дослідну лінію А2-ХЛП з піччю ПХК-16. Щоб полегшити працю пекарів, на чотирьох лініях облаштували автоматичні укладальники тістових заготовок у люльки вистоювальної шафи й механізували їх пересадку на під печі.
Основна
й додаткова сировина – сіль,
цукор, дріжджове молоко, безводний
рідкий жир, олія – надходять
і зберігаються безтарним
Наприкінці 1979 року потужність дослідного вже зросла до 93 тонн хлібобулочних виробів за добу, рівень же механізації підвищився до 84%. Два роки по тому, після реконструкції, добова продуктивність заводу зросла ще на 22 тонни. Незабаром другу лінію по виробництву дрібноштучної продукції переобладнали на безперервне приготування тіста і ввели в дію установку для підготовки молочно-цукро-сольового розчину. Завдяки цьому було прискорено і збільшено випуск популярної булочки “Дніпровська”. Протягом останнього десятеліття на кількох лініях старі печі замінено на нові; з”явилися укладальний автомат готових виробів і ланцюгові доріжки для транспортування порожніх контейнерів у цех; введено в дію комплекс механічних майстерень і побутові приміщення з сауною.
Сьогодні дослідний хлібозавод
є одним з найпереспективніших
підприємств в Україні. В
Основні техніко-економічні показники дослідного хлібозавода за 1997-1998 роки
| ||||
Показники |
1997 рік |
1998 рік |
1998 к 1997 р. в % | |
1 |
2 |
3 |
4 | |
Виробнича потужність (тон/рік) |
113,0 |
109,4 |
96,8% | |
Выпуск продукції |
24 282,3 |
30 696 |
126,4% | |
Коефіціент використання вироб. потужності |
76,5 |
87,6 |
114,5% | |
Об'єм продаж (тис.грн) |
17 799,6 |
19 453,5 |
109,3% | |
Основні виробн. фонди |
3 748,0 |
4 162,4 |
111,1% | |
Чисельність працюючих (чол.) |
354 |
375 |
105,9% | |
Об'єм продаж на одного працюючого (тис.грн) |
50 281 |
51 876 |
103,2% | |
Направлено на оплату праці (тис.грн) |
933,9 |
1 055,4 |
113,0% | |
Средньомісячная оплата праці (грн) |
77,8 |
88,0 |
113,1% | |
Повна собівартість продукції (тис.грн) |
1 950,5 |
2 067,7 |
106,0% | |
Балансовий прибуток (тис.грн) |
3 407,3 |
3 614,2 |
106,1% | |
Прибуток від продажу |
3 396,9 |
3 611,9 |
106,3% | |
Рентабельність продукції в цілому % |
37,1% |
38,8% |
104,6% |
2.2. Склад і структура персоналу
Табл.№4
Директор |
Замісник директора |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Плановий відділ |
Відділ кадрів |
Головний инженер |
Відділ праці |
Гуртожиток |
Начальник МТЗ |
Маркетинг. відділ |
||||||||||||||||||||||||||||||||
Виробнича лабораторія |
Інженер по тех.безпеки |
Мат.склад |
Склад сировини |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Головний механік |
Головний технолог |
Завідуючий виробництвом |
Головний енергетик |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Механічна майстнрня |
Начальник ПСГ завода |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В 1997 році на підприємстві працювало 354чоловік, у тому числі промислово-виробничий персонал 338 чол., з них робітники 294 чол., службовці 44 чол. У 1998 році середньо-спискова чисельність склала вже 375 чол., у тому числі промислово-виробничий персонал 352 чол., з них 312 робітників і 40 службовців. У 1998 році було прийнято на роботу 21 чол. Віковий склад працюючих на підприємстві від 18-24 років – 14%, 25-35 років -43%, 35-50 років 20%, 50 і старше 23%. Склад фонду оплати праці в 1997 році склав у робітників 1107 тис.грн, у службовців 453,3 тис.грн, У 1998 році фонд заробітної плати збільшився і склав у робітників 1169,7 тис.грн, у службовців 481,3 тис.грн.
2.3. Асортимент продукції
Свого часу на полицях хлібних магазинів столиці з”явилися батони, упаковані в поліетиленову плівку. Вперше новинку було впроваджено на досдідному заводі – тут став до ладу відповідний пристрій для пакування. Нині в такий же прозорий “одяг”, що продовжує збереження товарних і смакових якостей головного продукту, вдягають вже й хліб інших сортів. За останнє десятеліття на підприємстві було повністю оновлено асортимент хлібобулочних виробів. Звичайно тепер він є своєрідним відбитком нинішніх економічних умов. Потенційні ж можливості заводу щодо асортименту й продукції ще далеко не вичерпані.
№ |
Назва продукту |
Випуск продукції (тис.т) | |
1997 |
1998 | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Хліб пшеничний |
6529,3 |
9218,9 |
2 |
Хліб пшеничний в упаковці |
16,6 |
66,6 |
3 |
Хліб домашній |
3626,7 |
4135,8 |
4 |
Хліб білий |
64,5 |
--- |
5 |
Арнаут український |
7151,1 |
7431,4 |
6 |
Арнаут український в упаковці |
492,7 |
173,7 |
7 |
Батон дорожний |
7916,5 |
6541,9 |
8 |
Батон дорожний в упаковці |
461,8 |
224,5 |
9 |
Булочка кунцівська |
1257,5 |
--- |
10 |
Булочка "малятко" |
420,4 |
2885,9 |
11 |
Булочка "малятко" в упаковці |
--- |
17 |
12 |
Всього |
27937,1 |
30695,7 |
Информация о работе Формування фінансових коштів підприємства