Фінансовий стан субєкта господарювання

Фінансовий стан підприємства, його оцінка та напрями покращення

Вікнянська В.А.

За умов переходу економіки  України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.

Особливого значення набуває  своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового  стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематична оцінка фінансового  стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідна ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Під фінансовим станом підприємства розуміють рівень його забезпеченості відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного здійснення грошових розрахунків за своїми зобов'язаннями. Фінансовий стан - це один з найважливіших характеристик виробничо-фінансової діяльності підприємств[1].

Прийняття  управлінських рішень базується на результатах економічного аналізу. Для забезпечення стійкості фінансового стану економічного суб'єкта необхідно не тільки  раціонально розмістити наявні фінансові ресурси, але й використати їх ефективно. Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг, на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом. Важлива роль  у реалізації цих завдань надається економічному потенціалу суб'єктів господарювання. За допомогою аналізу виробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, влаштовуються плани й управлінські рішення, здійснюється  контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

Саме тому багато вчених - економістів приділяють велику увагу розробці методології проведення аналізу. Великий внесок у розвиток методології комплексного аналізу господарської діяльності внесли такі вчені як А.Д.Шеремет, М.П.Баканов, Г.В.Савицька, М.Г.Чумаченко та інші. Проведення фінансового аналізу дозволяє розрахувати значення великої кількості фінансових співвідношень. Методику розрахунку даних показників пропонують багато авторів, яка зводиться до розрахунку декількох груп показників:

- показники оцінки майнового  стану;

- показники оцінки ділової  активності;

- показники оцінки ліквідності  і платоспроможності;

- показники оцінки фінансової  стійкості підприємства;

- показники оцінки прибутковості  діяльності.

Але єдиної методики аналізу  фінансового стану підприємства не існує, оскільки автори пропонують різні підходи до визначення основних показників діяльності підприємств, що залежить від різноманітних факторів[2].

Інформаційною базою аналізу  фінансового стану підприємства і розрахунку показників є квартальна і річна фінансова звітність: ф. № 1„Баланс", ф.№2 „Звіт про фінансові результати", ф.№3 „ Звіт про рух грошових коштів", ф.№4 „Звіт про власний капітал", ф.№5 „Примітки до річної фінансової звітності", а також дані бухгалтерського обліку і необхідні аналітичні розшифровки руху і залишків за синтетичними рахунками.

Інформація фінансової звітності  повинна оцінюватись з точки  зору її достовірності. Щоб впевнитись в її об'єктивності необхідно врахувати  методи викривлення фінансової інформації і ті наслідки, які вони несуть для  потенційних користувачів даної  інформації. Тому в процесі складання  попередньої оцінки фінансового  стану підприємства по даних фінансової звітності слід звернути увагу на відповідність показників звітних форм (наприклад, прибутку (збитку) в бухгалтерському балансі і в „ Звіті про фінансові результати", величини грошових  коштів в балансі і в „Звіті про рух грошових коштів"); загальні зміни валюти балансу, причини їх зміни; зміна основних  складових власного і позичкового капіталу, і в наслідок цього структури пасиву.

Оцінка показників майнового  стану таких як  сума господарських коштів у розпорядженні підприємства, коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття та інші, дають змогу визначити, на скільки ефективно використовується майно підприємства, чи все в нього гаразд з оновленням основних засобів, чи своєчасно позбавляються застарілого обладнання і устаткування.

Аналіз прибутковості  визначається за допомогою валового прибутку, чистого прибутку, рентабельності основної діяльності, прибутковості  реалізації дасть можливість оцінити  прибутковість за основними її складовими і визначити можливі резерви  її підвищення.

На основі всебічної і  ретельної оцінки ліквідності і  платоспроможності за допомогою  коефіцієнту покриття, коефіцієнту  швидкої, абсолютної ліквідності, частки оборотних коштів в активах, коефіцієнту покриття запасів, маневреності власних оборотних коштів та інших, можна не тільки  оцінити стан і тенденції ліквідності, платоспроможності, конкурентоспроможності підприємства, а й визначити „вузькі" місця, розв'язавши проблеми яких, можна поліпшити ці показники. Результатом даного аналізу має стати виявлення потенційних можливостей поліпшення ліквідності підприємства, підвищення його платоспроможності і кредитоспроможності.

Аналіз показників ділової  активності таких як фондовіддача, чистого  прибутку, виручки від реалізації, продуктивності праці, оборотності  капіталу, грошових коштів, запасів  дає змогу оцінити в динаміці оборотність всього капіталу грошових коштів готової продукції, дебіторської та кредиторської заборгованості.

Всі ці показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому  оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна тільки на підставі використання належного комплексу показників з урахуванням впливу на них факторів фінансового характеру, а також багатьох інших, які взагалі не піддаються вартісній оцінці. До таких належать: можливі політичні або загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури підприємства, зміна форм власності, перепідготовка персоналу. Тому підприємствам необхідно систематично, детально і в динаміці аналізувати фінансовий стан підприємства, і в залежності від того який показник змінився, приймати відповідні рішення.

Основними напрямками покращення фінансового стану підприємства є:

- зниження собівартості  продукції дозволить підприємству бути конкурентоспроможним на ринку збуту, що можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції.

- збільшення грошових  коштів на розрахунковому рахунку  підприємства збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству оформляти довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду, виробництво і розробка нових видів продукції, продаж деяких застарілих основних фондів.

Ще одним напрямом з  покращення фінансового стану є  його прогнозування, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської  і фінансової діяльності, необхідно  постійно використовувати дані про  його стан, а також зміни, які в  ньому проходять.