Фінансовий облік доходів від реалізації

           Контроль і ревізія капіталу, резервів та коштів цільового

призначення

         Під час ревізії контролю підлягає вся інформація про стан і рух коштів

за різновидами кожного капіталу – статутного, пайового, додаткового,

резервного, вилученого, неоплаченого, а також інформація про нерозподілені прибутки (непокриті збитки та кошти цільових формувань і витрат, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

       Завдання ревізії полягає в тому, щоб забезпечити контроль формування і

цільового використання капіталу та коштів цільового фінансування і цільових надходжень. Відповідно до завдань ревізії визначаються об’єкти,

джерела інформації та методичні прийоми контролю і ревізії капіталу,

резервів, коштів цільового фінансування та цільових надходжень (рис.

21). 

Рис. 2. Модель стандарту контролю і ревізії коштів, резервів та коштів

цільового фінансування і цільових надходжень 

Важливе місце в системі ревізії займають процедури контролю статутного

капіталу, інформація якого зосереджена на рахунку 40 “Статутний

капітал”. За даними цього рахунка перевіряють достовірність інформації

про рух статутного капіталу підприємства. При ревізії встановлюють

правильність записів за кредитом і дебетом цього рахунка та реальність

виведеного в ньому сальдо. За даними кредиту рахунка 40 “Статутний

капітал” перевіряють законність джерела його поповнення за рахунок

додаткового, пайового, резервного, неоплаченого капіталу, коштів

нерозподіленого прибутку, вкладень засновників (учасників). За дебетом

цього рахунка перевіряють вилучення статутного капіталу для поповнення

відповідних видів капіталу. Всі записи за дебетом і кредитом рахунка 40

“Статутний капітал” обґрунтовуються нормативно-законодавчими і

первинними документами. Крім цього, за даними журналу 7 перевіряють

правильність і законність формування і використання пайового додаткового

капіталу. Особливу увагу приділяють перевірці капіталу та операцій,

пов’язаних з нерозподіленими прибутками (непокритими збитками).

Законність створення резервного капіталу підприємства перевіряють

відповідно до чинного законодавства та установчих документів. Так,

поповнення цього капіталу здійснюється за рахунок нерозподіленого

прибутку і, як правило, використовується на додаткові заходи для

поповнення статутного капіталу або для покриття нерозподілених збитків.

Джерела утворення та використання резервного капіталу перевіряють за їх

видами  та напрямами використання, що відображаються в аналітичному

обліку. 

Для перевірки достовірності операцій, пов’язаних із нерозподіленими

прибутками (непокритими збитками), використовується облікова інформація,

що відображається на відповідних субрахунках рахунка 44 “Нерозподілені

прибутки (непокриті збитки)”. Перевірці підлягають всі суми

нерозподілених прибутків та непокритих збитків поточного та минулого

років, а також використання прибутку в поточному році. За даними

субрахунка 442 “Непокриті збитки” перевіряють обґрунтованість утворення

цих збитків та законність їх списання за рахунок нерозподіленого

прибутку або резервного, пайового чи додаткового капіталу. Перевіряють

також правильність розподілу прибутку між власниками (нарахування

дивідендів), виплат за облігаціями, відрахувань у резервний капітал та

інше використання прибутку в поточному році. Для цього використовується

інформація субрахунка 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”.

Особливу увагу потрібно звернути на можливі випадки виправлення помилок

за минулий період, що виявлені в поточному році згідно з Положенням

(стандартом) бухгалтерського обліку № 6 “Виправлення помилок і змін у

фінансових звітах”. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського

обліку № 10 “Дебіторська заборгованість” на підприємстві створюють

резерв  сумнівних боргів, інформація якого ведеться на рахунку 38 “Резерв

сумнівних боргів”. Цей резерв використовується для списання можливих

витрат при виникненні безнадійної заборгованості. Якщо безнадійною

дебіторською заборгованістю є та, відносно якої існує впевненість в її

неповерненні (або позовний термін якої минув), то сумнівною дебіторською

заборгованістю є та, відносно якої у підприємства існує невпевненість у

її погашенні. Відповідно до зазначеного положення (стандарту)

бухгалтерського обліку № 10 передбачені два варіанти визначення величини

сумнівних боргів: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів (але

цей варіант може визначити цю величину сумнівних боргів приблизно) або

на підставі класифікації дебіторської заборгованості. 

Під час ревізії за даними кредиту рахунка 38 “Резерв сумнівних боргів”

перевіряється інформація щодо законності і реальності створення цього

резерву. Записи за кредитом даного рахунка порівнюють із даними рахунків

обліку витрат. Списання сумнівної заборгованості перевіряється з погляду

відповідності його Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку № 10

“Дебіторська заборгованість”. При цьому перевіряють правильність

відображення цих операцій за дебетом рахунка 38 “Резерв сумнівних

боргів” і за кредитом рахунків, де обліковується дебіторська

заборгованість. Невикористані суми цих резервів повинні відноситись на

відповідні рахунки обліку доходів. 

Для перевірки коштів цільового фінансування і цільових надходжень

використовується інформація рахунка 48 “Цільове фінансування і цільове

надходження”, де ведеться облік про наявність та рух коштів, отриманих

для здійснення заходів цільового призначення. Такі кошти можуть

надходити в порядку субсидій, асигнувань із бюджету та позабюджетних

фондів, цільових внесків фізичних та юридичних осіб. При ревізії в першу

чергу перевіряють законність операцій та повноту відображення в

бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних із надходженням цих коштів

спеціального призначення та їх витрачання за окремими їх видами. Для

перевірки використовують дані синтетичного й аналітичного обліку за

рахунком 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” та аналітичні

розрахунки і первинні документи, які підтверджують надходження та

витрачання цих коштів, здійснення витрат за рахунок коштів цільового

призначення. Зокрема, за кредитом цього рахунка перевіряють формування

коштів цільового призначення, що отримані на здійснення певних заходів,

а за дебетом  перевіряють правильність і цільове призначення використання

коштів цільового призначення.