Фінансовий аналіз діяльності підприємства ПАТ « Альфа »

Міністерство  освіти і науки України

Прикарпатський  національний університет  ім.В.Стефаника

Кафедра фінансів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

на  тему:Фінансовий аналіз діяльності підприємства ПАТ « Альфа » 
 
 
 
 

Студент групи ФК- 42 
Хоминець Богдан Миколайович 
Керівник роботи: 
к.е.н,доцент 
кафедри фінансів

Перевозова  І.В 
 

Робота допущена до захисту

«___»_________»20__р. 
зав кафедрою фінансів 
д.е.н., професор 
_____________Ткачук І.Г 
 
 
 
 
 

м. Івано-франківськ

2012р.

АНОТАЦІЯ

     Курсова робота передбачена навчальним планом для студентів базового напряму підготовки 0501 „Економіка і підприємництво” і є важливим етапом оволодіння методикою фінансового аналізу діяльності підприємства.

      Метою виконання курсової роботи є поглиблене вивчення окремих питань програми, підготовка фахівців за спеціальністю фінанси, набуття навичок самостійного виконання планових розрахунків, оформлення результатів розрахунку показників фінансового аналізу діяльності підприємства.

      Завдання  курсової роботи – навчитись застосовувати набуті підчас навчання теоретичні знання і практичні навички для вирішення питань фінансового аналізу на промисловому підприємстві.

     В процесі виконання роботи були розглянуті: інформаційно – правове забезпечення аналізу власних фінансових ресурсів підприємства, дана загальна характеристика та характеристика діяльності підприємства, проведений аналіз майнової структури капіталу, аналіз фінансової структури капіталу або джерел фінансування, оцінка структурних змін капіталу, аналіз показників рентабельності, аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства, розглянуті напрямки удосконалення  фінансового стану підприємства, зроблені висновки. 

      ЗМІСТ 

       ВСТУП 

      За  умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

      Фінансовий  стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

      Фінансовий  стан підприємства залежить від результатів  його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції. Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність. Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства. Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.

      Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших  характеристик діяльності кожного підприємства.

      Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

      Фінансовий  стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій.

      Основними завданнями аналізу фінансового стану є: 
- дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства; 
- дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами; 
- об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості  підприємства; 
- оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності; 
- аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів; 
- визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

      Аналіз  фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.

      Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок.

У результаті фінансового аналізу менеджер одержує  певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають  об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.

При цьому  в ході аналізу менеджер може ставити  перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.

      Підбиваючи  підсумок розгляду сутності оцінки фінансового  стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.

1. ІНФОРМАЦІЙНО –  ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  АНАЛІЗУ ВЛАСНИХ  ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА. 

       Для регулювання фінансової діяльності підприємства існує багато нормативних актів. Одним із важливих законів є Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р. №697-XII. Метою цього закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природних, економічних, науково-технічних та культурних потенціалів республіки для підвищення рівня життя народу.

       Наступним нормативним актом є Закон  України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991р. №698-XII, який визначає загально правові, економічні та соціальні засади здійснення підприємницької діяльності громадянами та юридичними особами на території України, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної підтримки. Згідно із статтею 5, одним із принципів підприємницької діяльності є залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких не заборонено або не обмежено законодавством

       Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. №887-XII, виділяє види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки. Підприємство користується банківським кредитом на комерційній договірній основі. Підприємство може надавати банку на договірній основі право використовувати свої вільні кошти і встановлювати проценти за їх використання. Розрахунки підприємств за своїми зобов’язаннями проводяться у безготівковому та готівковому порядку через установи банків, відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених НБУ.

       З 1 січня 1995 року основним виглядом прямого  податку на юридичних осіб в Україні  став податок на прибуток, що був  введений Законом України від 28 грудня 1994 року “Про оподаткування прибутку підприємств” (після чисельних змін і доповнень з 1.07.97 цей закон діє у редакції Закону України від 22.05.97 року). Стаття 3 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємств” присвячена характеристиці об’єкту оподаткування і порядку обчислення оподатковуваного прибутку. Це дуже важливий закон. Оскільки основним джерелом формування власних фінансових ресурсів підприємства є прибуток.

Об’єктом  оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку та на суму амортизаційних відрахувань.

       Ставка  податку на прибуток підприємств  закріплена у статті 10 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” - прибуток платників податку оподатковується за ставкою 30% до об’єкта оподаткування.

       Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

       Згідно  із статтею 2 об’єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Згідно із статтею 4 база оподаткування  операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів, за винятком податків на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із Законом України з питань оподаткування. Об’єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20%. Згідно із статтею 7 продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

       В  залежності від правового статусу  підприємства визначається мінімальний розмір статутного капіталу і порядок його формування. Розмір статутного капіталу оговорюється в засновницьких документах підприємства і вноситься в реєстраційну карту при здійсненні державної реєстрації підприємства. Мінімальний розмір статутного фонду регламентується діючим законодавством тільки для господарських товариств і деяких специфічних видів діяльності, як правило, пов’язаної з фінансовими операціями. Для підприємств всіх інших організаційно-правових форм господарювання його величина визначається засновником і залежить перш за все від виду і масштабу діяльності. Законодавчі акти, що регулюють мінімальний розмір статутного фонду – це Закон України “Про внесення змін і доповнень в Закон України “Про господарські товариства” від 16 грудня 1993р. №3709; Положення “Про інвестиційні фонди і інвестиційні компанії”, затверджене Указом Президента України від 19 лютого 1994р. №55/94; Декрет Кабінету Міністрів України  “Про довірчі товариства” від 17 березня 1993 №23-93.