Фінансове планування

     ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ    Вступ.            Умови ринкової економіки, жорстка конкуренція поступово збільшують значення та актуальність фінансового планування. Зрозуміло, що від належної організації фінансового планування залежить положення компанії на ринку. Взагалі бізнес не може процвітати без розроблених належним чином фінансових планів та без контрою за їх виконанням. В усіх розвинених країнах фінансове планування є одним з важливіших інструментів регулювання діяльності підприємства.        Раціоналізація внутрішньофірмових потоків може бути здійснена лише в результаті фінансового планування та бюджетування. Керівники підприємств повинні прекрасно представляти собі, хто, скільки і як створює фінансові ресурси, хто, скільки і як їх споживає, наскільки цей процес є передбаченим, наскільки він піддається коригуванню з боку менеджерів компанії, як він сприяє реалізації стратегії компанії.     На жаль, в теперішній час у більшості комерційних організацій відсутнє фінансове планування і керівники приймають рішення з організації фінансово-господарської діяльності не враховуючи відповідні розрахунки на інтуїтивному рівні. Але з часом величина помилок при такому стані речей стає досить вагомою і покладатися лише на інтуїцію та власний досвід стає ризиковано. Тому потреба в фінансовому плануванні постає перед керівниками досить гостро.       Зрозуміло, що тільки найсучасніші технічні досягнення та використання світового досвіду дозволять перетворити процес фінансового планування та фінансові плани в науково обґрунтований процес та документи, розроблені за всіма правилами індикативного реагування на постійні зміни середовища. До рішення поставлених завдань слід підходити комплексно з урахуванням покращання системи управління комерційним підприємством, активізації всіх фінансових важелів для більш повного та ефективного використання ресурсного потенціалу підприємства.       В даній роботі висвітлена спроба пояснити що таке фінансове планування, розкрити його принципи, методи та завдання, показати організацію фінансового планування на підприємствах. На прикладі страхової компанії “Бонус” здійснено короткий аналіз господарської діяльності та за допомогою оперативного фінансового планування або бюджетування, показаний процес розробки основних операційних та фінансових планів. 1. ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВ      Перспективне фінансове планування визначає найважливіші показники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне планування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності.    Сутність планування полягає в конкретизації цілей розвитку всієї фірми та кожного підрозділу зокрема на встановлений період; визначенні господарських завдань та способів їх досягнення, строків та послідовності реалізації виявленні матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, необхідних для вирішення поставлених завдань. Планування направлене на оптимальне використання можливостей фірми, в тому числі найкраще використання всіх видів ресурсів та передбачення помилкових дій, що можуть призвести до зниження ефективності діяльності фірми.         З економічної точки зору суть планування полягає у розробці планів господарської діяльності підприємства, виражених певним переліком економічних показників. В умовах ринку кожне підприємство (організація) самостійно встановлює перелік таких показників, виходячи зі своєї мети й потреб управління підприємством (організацією). Економічне планування входить до складу методів управління.

      Існує чимало визначень терміну планування, серед них:

      “Планування – це процес розробки і прийняття  цільових установок кількісного  і якісного характеру і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що розробляються у  вигляді "дерева цілей" підприємства.”[40. с.206]

      “Планування – це процес виконання цілей і  шляхів їхнього досягнення. Воно охоплює  всі рівні ієрархії управління підприємством.”[30, с.56]

1.2. ЗМІСТ, ЗАВДАННЯ  ТА МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУВАННЯ

     Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.

     Отже, основними завданнями фінансового  планування на підприємстві є:

     • забезпечення виробничої та інвестиційної  діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

     • установлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;

     • визначення шляхів ефективного вкладення  капіталу, оцінка раціональності його використання;

     • виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

     • здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів. Фінансове планування дає змогу розв 'язати такі конкретні питання:

     які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

     які джерела їх надходження;

     чи  достатньо засобів для виконання  накреслених завдань;

     яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та іншим кредиторам;

     як  повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

     як  забезпечується реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

     У фінансовому плануванні використовується балансовий метод. Його зміст полягає  в тім, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття. При цьому використовуються різні способи: нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізації планових рішень, економіко-математичного моделювання.

     Суть  нормативного способу фінансового планування полягає в тім, Що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб'єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів. Згаданими норма-швами с ставки податків, ставки тарифів, зборів та внесків, норми амортизаційних відрахувань, норми оборотних коштів. Норми та нормативи бувають галузевими, регіональними та індивідуальними.

     За  використання розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруться за базу, та індексів їх зміни в плановому періоді.

     Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший. Відтак можуть використовуватися різні критерії вибору:

     • максимум прибутку (доходу) на грошову  одиницю вкладеного

     капіталу;

     • максимум збереження фінансових ресурсів, тобто мінімум фінансових витрат;

     • мінімум поточних витрат;

     • мінімум вкладення капіталу за максимально  ефективного результату;

     • максимум абсолютної суми одержаного прибутку.

     Фінансове планування (крім уже згадуваних способів розрахунків) потребує широкого використання економіко-математичного моделювання. Цей спосіб уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають. Економіко-математична модель — це точний математичний опис факторів, які характеризують структуру та закономірності зміни даного економічного явища і здійснюються з допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графіків). Моделювання може будуватися за функціональним та кореляційним зв'язком. Економіко-математичне моделювання дає змогу перейти в плануванні від середніх величин до оптимальних варіантів. Підвищення рівня наукової обгрунтованості планування потребує розробки кількох варіантів планів виходячи з різних умов та шляхів розвитку підприємства з наступним вибором оптимального варіанта фінансового плану.

1.3. ЗМІСТ ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУ ТА ПОРЯДОК  ЙОГО СКЛАДАННЯ

      За  ринкової економіки для вирішення  виробничих та комерційних завдань, які потребують вкладання коштів, необхідною є розробка внутрішньофірмового документа — бізнес-плану.

      Фінансовий  план — це найважливіший  елемент бізнес-плану, який складається  як для обгрунтування  конкретних інвестиційних  проектів, так і  для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

      — прогноз обсягів реалізації;

      — баланс грошових надходжень та витрат;

      — таблицю доходів та витрат;

      — прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

      — розрахунок точки беззбитковості.

      Поточне фінансове планування є складовою  частиною перспективного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в розробці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.

      Складання фінансового плану може відбуватися  в три етапи: 

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року. 
2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показників, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові показники. 
3. Розробка проекту фінансового плану.

      Мета  складання фінансового плану  полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат.

      Поточний  фінансовий план складається на рік  з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах значно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ресурсів.

      Розбивка  річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошових потоків, визначити потребу в залученні коштів.

      Розробка  фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частин.

      Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув’язка кожного виду витрат з джерелом фінансування.

1.4. ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ  ОПЕРАТИВНОГО ФІНАНСОВОГО  ПЛАНУ

Оперативне  фінансове планування необхідне  підприємству з метою контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок та витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану. Це пов’язано з тим, що фінансове забезпечення підприємницької та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів, що потребує повсякденного ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів

     Оперативне  фінансове планування полягає в складанні та виконанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання

      У платіжному календарі фіксуються всі  види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показаний увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду.

      Платіжний календар дає можливість фінансовим службам  підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства. Він уможливлює спостереження за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позикових та залучених коштів у плановому періоді.

      Складення платіжного календаря дає змогу  виявити недостатність коштів, з’ясувати причини такого становища, визначити відповідні заходи для запобігання фінансовим ускладненням.

      Платіжний календар конкретизує поточний фінансовий план, уточнює його показники, дає  змогу використати наявні резерви  для підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає точніше уявлення про стан платежів та розрахунків у періоді, що аналізується.

      З допомогою платіжного календаря  постійно контролюється платоспроможність підприємства.

      Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється з допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом виконання поточного фінансового плану — плану доходів і витрат підприємства.