Фінансова наука

Виникнення та розвиток фінансів зумовлювалися зростанням продуктивних сил у суспільстві, насамперед товарно-грошових відносин як необхідної форми економічного життя для досягнення певного  рівня суспільного добробуту. Своїй  досконалості й завершеності фінанси  зобов'язані також появою та прогресом  різних видів державних утворень. Тому є підстави стверджувати, що фінанси - це продукт розвитку товарно-грошових відносин і держави. Фінанси можуть успішно функціонувати, активно  сприяти економічному та соціальному  прогресу лише за активного втручання у ці процеси держави.

Найвищого розквіту фінанси  досягли у XX столітті, коли функції  держави набагато розширилися і  вдосконалилися, а товарно-грошові  відносини посіли головне місце  в економічних системах. Фінанси  перетворилися на універсальний  і надзвичайно активний елемент  економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою  задоволення потреб населення, удосконалення  виробничих та соціальних процесів.

Фінансам належить провідна роль в економічній системі. Це зумовлено  тим, що їх функціонування визначає кількісні  й якісні параметри будь-якого  економічного явища чи процесу, а  також кінцеві результати діяльності.

Обов'язковою ознакою  участі фінансів у економічному житті  держави, підприємця чи громадянина  є гроші. Без використання грошей у процесах виробництва, у здійсненні державою своїх функцій, задоволенні  населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Усі процеси  економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає  створення грошових фондів для задоволення  різноманітних потреб. Обсяг цих  фондів кількісно та якісно характеризує масштаби діяльності й фінансові  можливості країни, господарської структури, громадянина. Ці фонди, власне, і є фінансами. Громадянин, який одержує доходи у формі оплати праці чи з інших джерел, має у своєму розпорядженні певну суму грошей, але вони не є фінансами. Фінансами ці гроші стануть тоді, коли їхній власник створить відповідний фонд і вкладе їх у цінні папери, надасть кредит фізичній особі або зробить щось інше, завдяки чому матиме певний дохід.

Фінанси за своїм економічним  змістом дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому. У фінансовій теорії немає єдиної думки щодо визначення меж фінансів у економічній системі держави. Так, більшість економістів радянської доби звужено трактувала фінанси, надаючи  їм роль знарядь розподілу та перерозподілу  валового внутрішнього продукту в процесі  відтворення. Це зумовлено тим, що у  теоретичному плані в комуністичному суспільстві фінанси як елемент  економічної системи повинні  були відмерти. На стадії будівництва  комуністичного суспільства сфера  функціонування фінансів має звужуватися  разом зі звуженням товарно-грошових відносин, які повинні поступово  відмирати. Слід зазначити, що за існування  єдиної соціалістичної форми власності  теоретично надто складно розкрили економічну суть фінансів, оскільки в  межах єдиної державної власності  вони справді виконують роль інструменту розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Однак цим їх роль не обмежується.

Трактування фінансів як системи  економічних, грошових чи навіть виробничих відносин і на сьогодні переважає  в економічній і фінансовій теорії, що існує й розвивається в пострадянських країнах. Згідно з цими теоретичними положеннями спочатку існують економічні, виробничі, грошові відносини, створюється  їхня структура, потім на неї накладається категорія фінансів або інша економічна категорія, з яких і виводиться їх економічна суть. Однак економічні відносини - це наукова абстракція, яка не має чітких економічних  характеристик, насамперед кількісних і якісних.

Зарубіжна фінансова наука  трактує фінанси досить широко, не обмежуючись конкретними чіткими  рамками. Де існують товар і гроші, там є й фінанси. У наукових дослідженнях зарубіжних авторів фінанси  постають як категорія економічного життя, що випливає з об'єктивних процесів у економіці й державному будівництві  і є невід'ємною частиною ринкової економіки.

Отже, фінанси слід розглядати як економічну категорію, що відображає створення, розподіл і використання фондів фінансових ресурсів для задоволення  потреб господарської діяльності, надання  різноманітних послуг населенню  з боку держави, забезпечення виконання  державою її функцій. У кінцевому  підсумку метою функціонування фінансів є досягнення високого рівня добробуту  як держави, так і окремого громадянина.

У практичному плані фінанси - це складова економічної системи  будь-якої держави, використання якої дає змогу успішно реалізовувати  кінцеву мету економічного та соціального  розвитку. Історичний досвід переконує, що фінанси успішно можна використовувати  як у тоталітарних системах для задоволення  вузько класових, партійних чи особистих інтересів, так і в демократичних системах для досягнення соціальної злагоди, забезпечення високоефективного виробництва і підвищення життєвого рівня громадян.

Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають  в умовах ринкової економіки, фундаментальною  основою якої є різні форми  власності. При їх обмеженості фінанси  не можуть виявити всіх своїх потенційних  можливостей, оскільки їхнє функціонування жорстко обмежується відповідними державними законодавчими та нормативними актами.

З огляду на це щодо фінансів та інших економічних категорій  слід вирізнити елементи об'єктивного  та суб'єктивного змісту при їх функціонуванні. Як об'єктивне явище в економічному житті суспільства фінанси можуть успішно виконувати свою роль тільки за певних організаційних засад, тобто  за наявності досконалої законодавчої бази та відповідних фінансових інститутів. Фінанси не тільки показник рівня  економічного розвитку суспільства, а  й важливий інструмент цього розвитку. Залежним від пізнання економічної  суті й ролі фінансів у державі  є їхнє використання для досягнення поставленої мети.

Перехід до ринкової економіки  характеризується різкою зміною впливу фінансів на процес відтворення. Відбувається якісний і кількісний переходи на новий рівень використання фінансів в економічній системі держави.

Призначення фінансів - забезпечити  необхідні умови для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні. Це досягається завдяки організації  різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких  структур і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методами створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності, методами виробничої й суспільної інтеграції та кінцевими цілями відповідного виду діяльності.