Фінансові правовідносини

Юридичний обов’язок  у фінансових правовідносинах - це визначена  зобов’язаному суб’єкту і забезпечена  можливістю державного примусу міра поведінки, якої він має дотримуватися. Це виражається в активному спонуканні суб’єкта до неухильного виконання вимог і дотримання відповідної позитивної поведінки, визначеної фінансово-правовою нормою, завдяки чому в таких суб’єктів формується потреба саме в позитивних діях. Отже, чітке дотримання суб’єктами фінансових правовідносин запропонованої державою моделі поведінки визначається пануванням над їх волею держави, визначене рамками законів, які регулюють фінансову діяльність. Так, Державне казначейство, здійснюючи управління коштами державного бюджету, в тому числі і в іноземній валюті, та коштами державних позабюджетних фондів у межах видатків, установлених на відповідний період, забезпечуючи відповідно до встановлених розмірів асигнувань і касового плану цільове фінансування витрат з державного бюджету, зобов’язане діяти відповідно до розпоряджень держави, закріплених у нормативно-правових актах.

 

Отже, юридичні права  та обов’язки визначають тільки належну  й можливу поведінку суб’єктів фінансових правовідносин, тобто юридичний зміст їх припускає низку можливих варіантів розвитку цих правових зв’язків залежно від їх спрямованості - мобілізації, розподілу чи використання фондів коштів, тоді як матеріальний зміст свідчить про конкретні дії суб’єктів, зокрема, про той із варіантів поведінки, що мав юридичний зміст фінансових правовідносин.

Отже, фактичний зміст  фінансових правовідносин пов’язує їх з реальними відносинами, а  юридичний - є правовим засобом формування та забезпечення фактичного змісту. Однак з огляду на імперативність фінансових правовідносин такі дії учасників є обмеженими і мають бути тільки позитивними. Проте, залежно від того, до якого фонду - централізованого чи децентралізованого — будуть мобілізуватися (розподілятися чи використовуватися) фінансові ресурси, ступінь імперативності прав і обов’язків суб’єктів цих відносин буде різним (маються на увазі права та обов’язки суб’єктів, що протистоять державі в особі відповідних органів). Наприклад, у разі акумулювання коштів у бюджети, що є централізованими фондами, визначальну роль відіграє метод обов’язкових платежів, характерним для якого є насамперед обов’язок юридичних і фізичних осіб внести до цього фонду відповідні обов’язкові платежі податкового характеру, передбачені ст. 14,15 Закону України "Про систему оподаткування".

Крім того, у зазначених вище фінансових відносинах усі права  та обов’язки чітко, всебічно й повно  виписані в Бюджетному кодексі України  та інших нормативно-правових актах. До прикладу, Конституція України  закріплює основні бюджетні повноваження (тобто права та обов’язки в сфері бюджетної діяльності) держави в особі конкретних представницьких і виконавчих органів, місцевих органів самоврядування, адміністративно-територіальних утворень, які потім деталізуються в Бюджетному кодексі України, а також конкретизуються в інших законодавчих актах: наприклад у Регламенті Верховної Ради України, Регламенті Кабінету Міністрів України, Положенні про Міністерство фінансів України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ін.

Щодо децентралізованих  фондів як об’єкта фінансово-правових відносин характер і спрямованість  імперативності розпоряджень держави  трохи інші, оскільки ступінь деталізації  таких відносин значно нижчий. Держава  чітко встановлює форми і методи обліку та контролю діяльності таких суб’єктів, задіюючи контрольну функцію фінансів, що зумовлена реалізацією фіскальних інтересів держави.

Розгляд юридичного змісту фінансових правовідносин дає змогу  розкрити юридичну природу таких  правових зв’язків, підкреслює їх правовий характер. Матеріальний зміст визначає напрями розвитку юридичного змісту фінансових правовідносин, оскільки реальні суспільні відносини ширші й багатші за передбачені гіпотезою і диспозицією фінансово-правової норми. Однак права та обов’язки суб’єктів мають відповідати моделі поведінки, закладеній фінансово-правовою нормою. Крім того, фактичний зміст фінансових правовідносин виявляє конкретні життєві обставини, з огляду на які законодавець має розробити чинний механізм реалізації фінансово-правових норм.

У фінансових правовідносинах  юридичний зміст і фактичний  зміст завжди взаємопов’язані. Аналіз їх взаємодії дає змогу визначити, по-перше, відповідність фінансово-правових норм життєвим реаліям, які вони мають  врегулювати; по-друге, показати оптимальні результати, на досягнення яких спрямована норма; по-третє, показати, як потрібно вдосконалювати фінансово-правове регулювання, щоб забезпечити його найбільшу ефективність і доцільність. Якщо, приміром, фінансово-правові норми не відповідають фактичним відносинам і їх тенденціям розвитку, то соціально-економічні наслідки їх реалізації незначні і такі норми фактично не застосовуються в житті, оскільки фінансово-правові норми в цьому разі залишаються на папері, а фінансові правовідносини виникають і розвиваються дуже далеко від моделі, передбаченої такою нормою. Наслідком цього є неефективність чинного фінансового законодавства.

 

2. Тести

2.1 Наука фінансового  права виконує такі функції:

А) прогнозуюча, регулятивна, контрольна, аналітична;

Б) аналітична, організаційна, інформаційна, критична;

В) підготовча, аналітична, організаційна, конструктивна;

Г) аналітична, критична, конструктивна, прогнозуюча.

Відповідь: Г) аналітична, критична, конструктивна, прогнозуюча.

2.2 Який орган здійснює  контроль за утворенням і погашенням внутрішнього й зовнішнього боргу України; визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів:

А) Головне контрольно-ревізійне  управління України;

Б) Державне казначейство України;

В) Міністерство фінансів України;

Г) Рахункова палата?

Відповідь: Г) Рахункова  палата

2.3 Проект закону про  Державний бюджет України розробляє:

А) Верховна Рада України;

Б) Міністерство фінансів України;

В) Кабінет Міністрів  України;

Г) Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідь: Кабінет Міністрів України;

2.4 За характером виплати  доходу державні позики поділяються  на:

А) виплати по кредитах урядам інших країн, міжнародним  організаціям і фінансовим інститутам;

Б) короткострокові, середньострокові та довгострокові;

В) фіксовані та плаваючі;

Г) дисконтні, виграшні та процентні.

Відповідь: Г) дисконтні, виграшні та процентні.

2.5 Учасниками банку  можуть бути:

А) юридичні особи;

Б) фізичні особи;

В) об’єднання громадян;

Г) благодійні організації.

Відповідь: А) юридичні особи; Б) фізичні особи.

 

3. Завдання

Установою Національного  банку України було відмовлено в  наданні працівникам Державної  податкової служби відомостей про обсяг  і обіг коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселка», де проводилась перевірка вчасності, повноти нарахування і сплати податків та зборів.

Яким правилом згідно із чинним законодавством можуть скористатися в цьому випадку працівники податкової служби?

Відповідь

Згідно з чинним законодавством України працівники податкової служби можуть скористатися статтею 20 пункт 1.3 Податкового кодексу України ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 ) одержувати безоплатно від платників податків, а також від   установ  Національного   банку України,  банків  та  інших фінансових   установ довідки,  у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" ( 2121-14 ) та цим Кодексом,   довідки   та/або   копії   документів   про наявність банківських  рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;{  Підпункт  20.1.3  пункту  20.1  статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011 }.

 

Список використаної літератури та посилань

 

1. Воронова Л.К. Фінансове право України Підручник. — К.: Прецедент; Моя книга, 2006. - 448 с.
2. Податковий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 ).
3. Фінансове право Автор: Легкова М. Ф.Издательство: КНЕУISBN: 966–574–737–1. Год выпуска: 2005.
4. Фінансове право України -Воронова Л. К. Електронний ресурс:  http://pidruchniki.ws/pravo/vidi_finansovih_pravovidnosin
5. http://ua-taxes.blogspot.com/2011/02/blog-post_1347.html
6. http://apelyacia.org.ua/content/ss-3-vidi-finansovih-pravovidnosin