Фінансові інвестиції підприємства

     ПВНЗ  «Тернопільський комерційний інститут» 
 

     Кафедра загальноекономічних

     дисциплін 
 

     ІНДЗ

     на  тему:

     «Фінансові інвестиції підприємства» 
 
 
 
 

     Виконала:

     студентка групи ЕП-43

     Кохан Зоряна

     Перевірила:

     Сідляр  В.В. 
 
 
 
 
 
 

     Тернопіль – 2011

     План

     Вступ

     1. Загальна характеристика фінансових інвестицій

     2. Етапи та процес управління фінансовими інвестиціями

     Висновки

     Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Здатність суб’єкта господарювання гнучко управляти  інвестиціями має важливе значення у підвищенні ефективності виробництва. Фінансове інвестування являється активною формою використання вільного капіталу та одним із засобів реалізації стратегічних цілей підприємства, пов’язаних з диверсифікацією його діяльності. В економічних умовах невизначеності перспектив діяльності, циклічності реалізації продукції і дорогого кредиту фінансові інвестиції є істотним внутрішнім фактором економічного зростання промислових суб’єктів господарювання.

     Питання щодо управління фінансовими інвестиціями підприємства розглядалися у працях, як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, зокрема Бланка І.А, Ковальова В.В., Івасенка А.Г., Максимової В.Ф., Никонова Я.І., Федорова А.В., Шарпа У., Александера Г., Бейлі Дж., Фабоцці Ф. та іншими. Проте, запропоновані науковцями форми та методи управління інвестиціями в фінансові інструменти не адаптовані до економічної кон’юнктури  та сучасних умов господарювання України. Тому, теоретична не розробленість цієї проблеми для вітчизняної економіки, не адаптованість зарубіжних методологічних підходів до вирішення аналогічних проблем суб’єктів господарювання і практична значущість здійснення ними фінансових вкладень у фінансові активи, визначили вибір теми дослідження і його актуальність. 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Загальна  характеристика фінансових інвестицій

  Фінансові інвестиції підприємства нерозривно пов'язані з функціонуванням фінансового ринку, основне завдання якого — акумулювання та ефективне розміщення заощаджень у галузях економіки.

     До  основних напрямків  фінансових інвестицій підприємства належать вкладення коштів:

― у  статутні капітали спільних підприємств;

― у  цінні папери ринку капіталів;

― на грошовому  ринку.

     Вкладення коштів у статутні капітали спільних підприємств  дає змогу підприємству зміцнити господарські зв'язки з постачальниками сировини і матеріалів (при участі в їх статутному капіталі), розвинути власну виробничу інфраструктуру, розширити збут продукції, проникнути на інші регіональні ринки тощо.

     Вкладення капіталу підприємства в цінні папери ринку капіталів найпоширеніші у практиці фінансових інвестицій.

Цінні папери ринку капіталів  розподіляють за групами:

     - корпоративні — підтверджують право власності держателя цінних паперів (прості, або звичайні, та привілейовані акції);

     - боргові — підтверджують право кредитора на отримання від боржника певної суми боргу (довготермінові векселі, облігації);

     - похідні — інші інструменти фінансового ринку (опціони, ф'ючерси, конвертовані облігації і конвертовані привілейовані акції).

     Вкладення коштів підприємства на грошовому ринку  має місце при їх розміщенні на банківських депозитних рахунках. Мета такого розміщення тимчасово вільних коштів підприємства — отримання додаткового прибутку, який у подальшому може спрямовуватись для інвестиційних потреб.

     Фінансові інвестиції – окремий незалежний напрям інвестиційної діяльності господарюючого суб’єкта, що полягає у вкладенні капіталу у різноманітні фінансові інструменти, які являються предметом купівлі-продажу на фінансовому ринку. Фінансові інструменти можна умовно поділити за секторами фінансового ринку, на яких вони обертаються (рис.1).

     В сучасних умовах господарювання в Україні, за умов швидко змінюваної кон’юнктури на фінансовому ринку, недосконалості та нестійкості нормативно-правової бази, інфляційних коливань, - здійснення інвестиційної діяльності на підприємстві потребує гнучкого та ефективного процесу управління фінансовими інвестиціями, що включає низку етапів, відображених на рис.2.

     Управління  фінансовими інвестиціями підприємства являє собою сукупність управлінських рішень, а також способів, методів та прийомів їх реалізації, що забезпечують збереження вкладеного капіталу, досягнення максимально можливого рівня доходності та зниження рівня інвестиційного ризику. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Етапи та процес управління фінансовими інвестиціями

     Процес  управління фінансовими інвестиціями підприємства починається з визначення мети та оцінки можливостей її реалізації, що фактично передбачає вибір рівня доходності і ризику розміщення капіталу на певний період часу. При формулюванні мети фінансового інвестування підприємству-інвестору необхідно дотримуватися наступних вимог [1, с.38]:

     -  поставлена мета повинна бути реальною;

     - існує обмежений ефект диверсифікації  при невеликій кількості вкладеного  капіталу;

     - слід враховувати, що минулі досягнення не гарантують майбутніх успіхів.

     Крім  того, мета та можливості здійснення інвестицій у фінансові інструменти залежать від багатьох факторів: доступних для інвестування капіталом, знаннями про фінансові ринки, строками вкладення коштів, можливостями доступу до тих чи інших ринків, законодавчими обмеженнями тощо.

     Наступним етапом управління фінансовими інвестиціями на підприємстві є вибір форми інвестування: або самостійне управління або передача капіталу в управління іншим особам, ‒ що визначається кваліфікацією та знаннями інвестора.

     Самостійне  розміщення капіталу у фінансові  активи здійснюють ті суб’єкти господарювання, керівництво яких володіє достатньою інформацією про об’єкти інвестування і добре знайомі з практичною стороною цього процесу. Підприємства передають капітал в управління іншим особам, якщо: не володіють достатніми знаннями та інформацією для самостійного розміщення коштів у фінансові інструменти; не мають достатньої кількості часу для регулярного здійснення управління фінансовими інвестиціями; володіючи необхідною кваліфікацією для реалізації фінансових інвестицій, підприємство передає повноваження з управління процесом інвестування іншій особі, вважаючи, що вона зможе досягнути кращих результатів порівняно з ним самим.

     Одним із етапів управління фінансовим інвестуванням на підприємстві є визначення типу управління інвестиціями у фінансові активи. Зазвичай виділяють три типи управління фінансовими інвестиціями на підприємстві [2, с.19]:

     1) активний тип управління передбачає  відслідковування тенденцій розвитку фінансового ринку, придбання високодохідних фінансових інструментів і максимально швидкий продаж низькодохідних активів. Такий тип управління притаманний досвідченим інвесторам, інвестиційним менеджерам високої кваліфікації, що потребує хороших знань фінансового ринку та вміння швидко орієнтуватися при зміні кон’юнктури ринку.

     2) пасивний тип управління полягає  у вкладенні капіталу у фінансові  інструменти із заздалегідь визначеним рівнем ризику і їх утримання в незмінному стані. Такий тип управління характеризується інвестуванням у фінансові активи з низькою оборотністю, мінімальним рівнем доходу і низьким рівнем інвестиційного ризику.

     3) змішаний тип управління полягає  у поєднанні окремих елементів  активного і пасивного управління і, зазвичай, застосовується в умовах, коли розвиток фінансових ринків передбачити досить складно навіть досвідченим інвесторам (фінансова криза, війна тощо).

     Розрізняють два стилі активного управління фінансовими інвестиціями підприємства [6, с.297]:

     1) управління “зверху-донизу” – передбачає оцінку економічної ситуації, прогнозування її можливих в найближчому майбутньому змін, прийняття рішення щодо загальної схеми фінансового інвестування, враховуючи відносну привабливість різних секторів фінансового ринку, а також здійснення аналізу стану фінансового ринку з виділенням економічного сектору, найбільш привабливого для вкладення капіталу та безпосереднє формування інвестиційного портфелю;

     2) управління “знизу-доверху” передбачає проведення аналізу окремих видів фінансових інструментів з виділенням найкращих з точки зору інвестування, не надаючи особливого значення економічним та ринковим циклам.

     Формування  портфелю фінансових інвестицій підприємства являє собою процес визначення конкретних фінансових інструментів для вкладення капіталу, а також пропорцій розподілення інвестованих коштів між даними інструментами. При цьому, інвестор стикається з проблемами селективності, вибору часу здійснення операції та диверсифікації.

     Селективність (мікропрогнозування) передбачає аналіз фінансових активів і пов’язана  з прогнозуванням динаміки цін окремих видів активів. Вибір часу здійснення операції (макропрогнозування) включає про озування зміни рівня цін на одні фінансові інструменти в порівнянні з цінами на інші. Диверсифікація полягає у формуванні інвестиційного портфелю таким чином, щоб при певних обмеженнях мінімізувати ризик [4, с.13].

     Останнім  етапом здійснення фінансових інвестицій на підприємстві є оцінка їх ефективності, що полягає у співставленні отриманого результату з початково-запланованими інвестиційними цілями. Оцінку ефективності інвестицій необхідно проводити регулярно і у випадку виявлення відхилень фактичної траєкторії перетворення капіталу від запланованої – внести відповідні корективи. 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Процес  управління фінансовими інвестиціями на підприємстві утворює замкнений цикл, в якому оцінка ефективності інвестицій може призвести до перегляду форми інвестування, вибору інших фінансових активів, інструментів та управляючих осіб.

     Таким чином, управління фінансовими інвестиціями на підприємстві є важливою складовою його інвестиційної діяльності, адже інвестиції у фінансові активи для будь-якого суб’єкта господарювання є ефективним інструментом реструктурування оборотних коштів (частини оборотних коштів, що знаходять у формі вільних грошових активів та цінних паперів).

     При цьому, якість управління фінансовими  інвестиціями підприємства визначається низкою факторів, вплив яких загострюється в часи економічної кризи: фінансовий стан господарюючого суб’єкта, фундаментальні економічні зміни (очікуване зростання капіталу, інфляції, відсоткових ставок, курсів валют, промислового зростання або спаду і т.д.), політичні та психологічні аспекти інвестування тощо. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел:

1. Фінанси підприємств, третє видання: Підручник /За ред. Професора А.М. Поддєрьогіна – К.:КНЕУ,2004
2. Зятківський І. В. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2003.
3. Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003.
4. Філімоненков О. С. Фінанси підприємств. — К.: МАУП, 2003.
5. Кузьмін В.В.  Фінансові основи підприємництва: Навч. пос. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 192 с.
6. Пересада А. А. Фінансові інвестиції : підручник / А. А. Пересада, Ю. М. Коваленко. –К. : КНЕУ, 2006. – 728 с.