Фактори ризику

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Марта 2013 в 21:41, доклад

Описание работы

Управління ризиками як одне із ключових напрямків роботи УкрСиббанку охоплює всі види діяльності банку. Суть його полягає у безперервному аналізі ситуації й оточення, у яких виникають ризики, з метою забезпечити високу якість активів і ефективне використання капіталу банку. Повний комплекс заходів, пов'язаний з ідентифікацією, оцінкою і контролем ризиків на всіх рівнях роботи УкрСиббанку, здійснює Департамент ризик-менеджменту.
За керування ризиком ліквідності, процентним і валютним ризиками відповідає Управління менеджменту активів і пасивів. До його функцій належить оперативне управління активами і пасивами, оцінка, а також щоденне та щомісячне планування відкритих позицій банку.

Работа содержит 1 файл

Укрсибб Розділ II.docx

— 19.96 Кб (Скачать)

Розділ II. Фактори ризику

 

       Управління  ризиками як одне із ключових  напрямків роботи УкрСиббанку охоплює всі види діяльності банку. Суть його полягає у безперервному аналізі ситуації й оточення, у яких виникають ризики, з метою забезпечити високу якість активів і ефективне використання капіталу банку. Повний комплекс заходів, пов'язаний з ідентифікацією, оцінкою і контролем ризиків на всіх рівнях роботи УкрСиббанку, здійснює Департамент ризик-менеджменту.

       За керування  ризиком ліквідності, процентним  і валютним ризиками відповідає  Управління менеджменту активів  і пасивів. До його функцій  належить оперативне управління  активами і пасивами, оцінка, а  також щоденне та щомісячне  планування відкритих позицій  банку. 

       Основні  принципи управління ризиками  в банку 

       - Комплексне  управління всіма видами ризиків 

       - Централізація  процесу управління всіма видами  ризиків 

       - Ефективна  підтримка бізнес-підрозділів. 

       Управління  ризиками у АТ«УкрСиббанк» здійснюється шляхом розробки, затвердження та впровадження внутрішньобанківських нормативних документів – політик, положень, процедур, методик - спрямованих на управління та контроль усіх ризиків, що притаманні банківській діяльності. Дані документи постійно переглядаються й удосконалюються відповідно до змін ринкових умов, банківських продуктів, стратегії Банку та його організаційної структури. Вони відповідають усім вимогам законів та нормативно-правових актів Національного Банку України, стандартам Групи БНП Паріба та рекомендаціям Базельського комітету щодо управління банківськими ризиками.

       Департамент  ризик-менеджменту здійснює постійний  контроль відповідності рівня  ризику, який Банк приймає на  себе у процесі діяльності, даним  внутрішньобанківським нормативним  документам.

       Банк  виділяє наступні категорії фінансових  ризиків: кредитний, ринковий (валютний, зміни процентної ставки, інший  ціновий ризик) та ризик ліквідності. 

       Кредитний  ризик. Банк наражається на  кредитний ризик, який визначається  як ризик того, що одна із  сторін операції з фінансовим  інструментом спричинить фінансові  збитки другій стороні внаслідок  невиконання зобов’язання за  договором. Кредитний ризик виникає  в результаті кредитних та  інших операцій Банку з контрагентами,  внаслідок яких виникають фінансові  активи.

       Кредитний  ризик – це наявний або потенційний  ризик втрати кредитних коштів, який виникає у Банку через  неспроможність сторони, що взяла  на себе зобов'язання, виконати  умови будь-якої фінансової угоди  із Банком або в інший спосіб  виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик присутній у  всіх видах діяльності Банку,  результат яких залежить від  дій позичальників, емітентів,  інших контрагентів і виникає  кожний раз, коли Банк надає  кошти, бере на себе зобов'язання  про їх надання, або здійснює  інвестиції.

       Процес  визначення кредитного ризику  у Банку поділене на оцінку  індивідуального та портфельного  кредитного ризику. Джерелом індивідуального  кредитного ризику є окремий  конкретний контрагент – позичальник,  боржник, емітент цінних паперів.  Оцінка індивідуального кредитного  ризику передбачає оцінку кредитоспроможності  такого контрагента, тобто індивідуальну  здатність своєчасно і в повному  обсязі виконувати прийняті на  себе зобов'язання.

       Портфельний  ризик проявляється у зменшенні  вартості активів банку. Джерелом  портфельного ризику є сукупна  заборгованість перед банком  по операціях, яким притаманний  кредитний ризик, тобто портфель  однорідних кредитних операцій. Оцін¬ка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів Банка.

       Управління  кредитним ризиком в АТ "УкрСиббанку" здійснюється шляхом оцінки та моніто¬рингу кредитоспроможності позичальників, визначення та постійної актуалізації рейтингу якості кредитної угоди, структурування кредитних угод, визначення та встановлення лімітів самостійних повноважень регіональних підрозділів, постійного моніторингу якості кредитного портфеля "УкрСиббанку" у розрізі регіонів та програм кредитування, вдосконалення внутрішніх процедур проведення активних операцій та методик аналізу кредитоспроможності контрагентів банку.

       АТ "УкрСиббанк" структурує ступені кредитного ризику, встановлює граничні ризики по відношенню до конкретного позичальника/ групи позичальників, а також по гомогенних категоріях позичальників. Такі ризики регулярно контролюються та переглядаються. Кредитний комітет Банку встановлює ліміти кредитування для кожного окремого позичальника на підставі колегіального рішення. Кредитні ліміти передбачають обмеження по сумі та строку погашення кожної кредитної угоди, а також можуть включати обмеження по цільовому використанню кредитних коштів.

       При структуруванні  ризиків по кредитуванню корпоративних  клієнтів, Банк встановлює графіки  погашення кредитів з урахуванням  сезонності бізнесу позичальника  та при необхідності отримує  гарантії його зв'язаних структур, укладає угоди по забезпеченню  відповідних кредитів, фіксує частки  власних вкладень позичальників  на усіх етапах реалізації  кредитного проекту, вимагає переведення  грошових потоків по угоді  в Банк та ін.

       Оскільки  кредитна політика Банку містить  встановлення пріоритетності якості  позичальника над якістю забезпечення, рішення про надання кредиту  базується, насамперед, на оцінці  кредито¬спроможності позичальника. АТ "УкрСиббанк" віддає перевагу найбільш ліквідній формі забезпечення с максимальною вартістю повторної продажі, також Банк бере до уваги регіональні фактори при визначенні вартості забезпечення. Банк проводить послідовну політику диверсифікації кредитного портфеля з метою зниження кредитних ризиків.

       "УкрСиббанк" є активним учасником ринку міжбанківських ресурсів. Міжбанківським операціям також притаманний кредитний ризик. З метою обмеження такого кредитного ризику у Банку встановлюються ліміти на проведення міжбанківських операцій з банками - контрагентами на підставі комплексної оцінки фінансо¬вого стану, а також вивчення нефінансових факторів, які можуть вплинути на банк-контрагент у цілому. Ліміти на прове¬дення міжбанківських операцій встановлюються Кредитним комітетом вищого рівня Банку та постійно пере¬глядаються Департаментом ризик-менеджменту. При надходженні інформації щодо погіршення або можливого погіршення фінансового стану того чи іншого банку-контрагента ДРМ оперативно зупиняє дію відповідних лімітів та інформує про це керівництво "УкрСиббанку".

       Моніторинг  кредитного ризику 

       Моніторинг  кредитного ризику – це комплекс  дій Банку по отриманню та  аналізу інформації по клієнту  та кредитній угоді протягом  строку дії кредитного догово¬ру. Моніторинг дозволяє оперативно реагувати на виникаючі ризики виконання зобов'язань позичальником по кредитній операції та знижує обсяг проблем¬них кредитів.

       Моніторинг  кредитної угоди включає: 

       моніторинг  виконання позичальником умов  кредитної угоди, в першу чергу  – своєчасності розрахунків по  кредиту та відсоткам; 

       моніторинг  фінансового стану на підставі  наданої фінансової інформації (звітності  );

       моніторинг  цільового використання кре¬дитних коштів, досягнення запланованих показників бізнес-плану /техніко-економічного обґрунтування позичальника;

       моніторинг  забезпечення;

       моніторинг  нефінансової інформації (юридичні аспекти, репутація позичальника, інше).

       Моніторинг  кредитних операцій постійно  здійснюють всі регіональні підрозділи "УкрСиббанку".

       Валютний  ризик. Банк наражається на  ризик у зв’язку з впливом  коливання курсів обміну іноземних  валют на його фінансовий стан  та грошові потоки. Управління  валютним ризиком – це процес, який спрямований на досягнення  такої структури активів, пасивів  та похідних фінансових інструментів  в розрізі іноземних валют,  при якій збитки, що виникають  за коливань валютних курсів, будуть прийнятними за отримуваним  рівнем доходності.

       Валютний  ризик виникає у результаті  несприятливої зміни курсів іноземних  валют та цін на банківські  метали. Джерелом ризику є дисбаланс  балансових та позабалансових  вимог та зобов’язань, виражених  в одній валюті.

       «УкрСиббанк» використовує внутрішню систему оцінки та обмеження величини валютного ризику через встановлення відповідних внутрішніх лімітів. Система лімітів включає ліміти валютної позиції у розрізі валют, ліміти валютних позицій у розрізі бізнес-підрозділів. Система внутрішніх лімітів дозволяє комплексно та адекватно управляти величиною валютного ризику з допомогою прийнятих у банку принципів ризик-менеджменту.

       Ризик  процентної ставки. Банк наражається  на ризик процентної ставки  переважно в результаті розбіжностей  у строках його процентних  активів та зобов’язань. Банк  може понести збитки у разі  несприятливих змін процентних  ставок.

       В результаті  несприятливого коливання на  ринку процентних ставок банк  наражається на процентний ризик,  джерелом якого є дисбаланс  активів та пасивів, чутливих  до зміни процентних ставок  по строкам переоцінки. Позиція  дисбалансу потенційно може бути  джерелом додаткового прибутку  банка, однак може і збільшувати  ризик втрат. З метою зниження  процентного ризику "УкрСиббанк" використовує комплексну систему управління ризиками, яка базується на оцінці та лімітуванні ризику, створенні стресс-моделей. Результати оцінки та аналіз величини процентного ризику подаються кожного місяця на засідання КУАП, який приймає рішення по зміні процентної політики банка, а також внутрішніх лімітів на рівень процентного ризику. Окрім щомісячної оцінки величини процентного ризику, банк здійснює оперативний моніторинг різноманітних показників, які характеризують рівень процентного ризику, які бере на себе банк. Оперативний та регулярний моніторинг величини процентного ризику дозволяє керівництву банку приймати своєчасні та адекватні рішення, спрямовані на запобігання зменшенню прибутковості операцій банку та дотримання встановлених лімітів процентного ризику. Використання внутрішніх механізмів та процедур дозволяють банку ефективно управляти процентним ризиком та уникати втрат, пов'язаних з даним видом ризику.

       Інший  ціновий ризик виникає при  вкладенні банком коштів в  цінні папери. Вкладення в цінні  папери проводяться в межах  встановлених лімітів. Затвердження  лімітів на проведення операцій  з цінними паперами здійснюється  Кредитним комітетом Головного  банку. Ліміти встановлюються  в розрізі емітентів та окремих випусків цінних паперів. Ліміти встановлюються з обмеженим терміном дії (як правило, 1 рік), після чого підлягають обов’язковому перегляду.

       Питання  про необхідність встановлення  лімітів ініціюється Службою  інвестиційного бізнесу (СІБ). Підготовку  висновків про можливість встановлення  таких лімітів здійснює Департамент  ризик-менеджменту (ДРМ), після чого  належні матеріали ставиться  на розгляд Кредитного комітету  Вищого рівня (ККВР) Головного  банку. 

       Контроль  за дотримуванням встановлених  лімітів здійснюється на постійній  основі при проведенні операцій  СІБ. Крім того, дотримання встановлених  лімітів на вкладення у цінні  папери щоденно контролюється  Департаментом ризик-менеджменту. 

       Величина  цінового ризику вкладення в  цінні папери оцінюється щомісячно  згідно затвердженій методиці, за  якої аналізується клас емітента, наявність ознак зменшення корисності  цінного паперу, очікуване відшкодування  грошових потоків за цінним  папером та інші показники.  За наявності ризику за цінним  папером на суму ризику формується  резерв за вкладенням у даний  цінний папір. 

     


Информация о работе Фактори ризику