Доходи місцевих бюджетів України

 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Доповідь 
 
 

     На  тему: «Доходи місцевих бюджетів України» 
 

     З дисципліни: Фінанси 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2011 рік

     Вступ 

     Актуальною  тема доклад є тому, що на сьогоднішній день одним із основних засобів реалізації державної політики щодо зменшення відмінностей у рівнях розвитку регіонів і створення однакових умов життєдіяльності усім членам суспільства є місцеві бюджети. Саме місцевим бюджетам — важливій формі впливу місцевого самоврядування на соціально-економічні процеси в державі — належить одне з центральних місць у механізмі державного регулювання економічного і соціального розвитку суспільства, забезпечення фінансової стабільності в державі, розвитку демократії та підвищення життєвого рівня населення.

     Цілеспрямований вплив місцевого самоврядування на формування суспільних відносин можливий лише за достатнього обсягу фінансових ресурсів у їхньому розпорядженні. Для цього згідно з чинним законодавством органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції самостійно розробляють, затверджують і виконують місцеві бюджети. Це дає можливість більш економно і раціонально використовувати мобілізовані фінансові ресурси. Доходи місцевих бюджетів мають відповідну законодавчу базу — Конституція України, Бюджетний кодекс, Закони України "Про податкову систему України", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інші нормативні акти.

     Саме  тому доцільним в розробці свого  докладу мною було поставлено на меті вивчення динаміки розвитку та функціонування доходів місцевих бюджетів України  в динаміці за 2008-2010 роки.

 

         Доходи місцевих бюджетів України 

     Важливо зрозуміти вплив місцевих органів  влади, їхніх фінансів на економіку та соціальну сферу держави. Так, через фінансові системи місцевих органів влади здійснюється розподіл і перерозподіл частини ВВП, тому місцеві фінанси є інструментом регулювання економічного й соціального розвитку держави. Інвестиції місцевої влади спрямовуються, як правило, в непривабливі для приватного капіталу сфери, в економічну та соціальну інфраструктури, в екологію та в інші галузі. Місцеві фінанси є фіскальним інструментом, що також відповідає за надання населенню громадських послуг. Місцева влада також виконує делеговані функції: забезпечення громадської безпеки, охорони правопорядку, оборони, дотримання законності та ін. Потрібно згадати також про політику ціноутворення, що стосується регулювання цін на продукцію і тарифів на послуги підприємств комунального сектора [2, c. 22].

       Важливо вказати на те, що головна  ознака фінансової незалежності  це – володіння і самостійне  розпорядження фінансовими ресурсами, розмір яких відповідає функціям і завданням, що покладаються на органи місцевого самоврядування. Такі фінансові ресурси необхідні для реалізації намічених цілей і програм економічного і соціального розвитку території у відповідності з обраними пріоритетами [1, c. 37].

       Для визначення ролі місцевих  фінансів в економіці України  було проведене дослідження формування  доходів та напрямків їх використання  у місцевих бюджетах України за 2008-2010 роки.

       За даними Міністерства фінансів  України та Державного комітету статистики спостерігається тенденція щорічного зростання доходів місцевих бюджетів (як по загальному, так і по спеціальному фондах). Коли, у 2008 році вони становили 22,78 млрд. грн., то у 2010 – 39,86 млрд. грн. (без урахування міжбюджетних трансфертів), що засвідчує про їх динамічний ріст. Аналізуючи показники економічного та соціального розвитку України, відзначаємо, що ця тенденція пов’язана із зростанням доходів населення (зокрема у 2009 р. в порівнянні до 2008 р. на 27,2 %, у 2010 р. до 2009 р. на 39,1 %), оскільки найбільш поширеним серед податкових надходжень є податок з доходів фізичних осіб, який у свою чергу є основним податком, що формує власні доходи місцевих бюджетів.

       Проте, більшої ваги набуває  аналіз частки місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті України. У ході дослідження ми приходимо до висновку, що вони становлять в середньому протягом 2008-2010 рр. 23,56 % Зведеного бюджету України (без врахування трансфертів). Проте, у 2008 році частка місцевих бюджетів у Зведеному була на рівні 24,89 %, у 2009 р. – 22,60 % (відповідно темп приросту частки місцевих бюджетів у Зведеному бюджеті становив -9,21 %), а у 2010 – 23,20 % (2,71 % – темп приросту), що відображено в таблиці 1. Варто зауважити, що ця частка у бюджетах розвинених країн становить більше 60 %, що приводить до висновку, що в Україні їх частка лишається досить низькою.

                                                                 Таблиця 1.1.

     Динаміка  питомої ваги та частка доходів місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) у Зведеному бюджеті України за 2008-2010 роки

 

     Досі  в Україні відсутнє чітке обґрунтування економічного змісту показника рівня децентралізації, який повинен бути в країні. Рівень децентралізації може вимірюватися таким показником, як частка ВВП, що перерозподіляється через місцеві бюджети. Динаміку цього показника відображено на рисунку 1. 1.

     

     Рис. 1.1. Частка перерозподілу ВВП через  Зведений, Державний та місцеві бюджети України за 2008-2010 рр.

     Оцінка  цього показника відображає, що протягом 2008-2010 років частка перерозподілу ВВП через місцеві бюджети в середньому є на рівні 7,1 %, тоді як через Державний бюджет – 23,17 %, що свідчить про централізацію фінансових ресурсів.

       Аналізуючи структуру доходів  місцевих бюджетів, приходимо до  висновку, що найбільшу частку загального фонду займають податкові надходження, які у 2010 році становили 77,6 % від усіх надходжень бюджетів, без урахування трансфертів (на 31,1 % більше ніж минулого року).

       Основним бюджетоутворюючим джерелом  місцевих бюджетів є податок  з доходів фізичних осіб, питома вага якого у структурі податкових надходжень в середньому протягом періоду дослідження становила 71,8 %. Найменшу частку у 2009 і 2010 роках займає податок на прибуток підприємств, що становить по 0,9 % протягом двох останніх років. Варто відзначити низьку частку місцевих податків та зборів у структурі податкових доходів, що з кожним роком зменшується, і становлять у 2009 р. 2,5 %, а 2010 р. – 2,1 %, тоді як у 2008 р. становила 3,3 % всіх податкових надходжень.

       Щодо надходжень від збору за право проведення кіно- і телезйомок, сум реструктурованої заборгованості зі сплати місцевих податків, збору за виграш у бігах на іподромі, збору з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі залишаються настільки низькими, що не є бюджетоутворюючими зборами. Отже, їх значення у фінансах місцевих органів є малозначне.

       У структурі неподаткових надходжень  найбільшу частку займають власні  надходження бюджетних установ: 77,2 % у 2009 р. та 71,9 % у 2010 р..

       Спостерігається тенденція до збільшення обсягу сукупних видатків місцевих бюджетів за досліджувані роки. Так, у 2008 р. обсяг становив 38,72 млрд. грн., то у 2010 р. – 72,32 млрд. грн.

       При порівнянні доходів та  видатків місцевих бюджетів приходимо  до висновку, що з кожним роком  різниця між доходами і видатками збільшується. Коли у 2008 р. різниця становила -15,94 млрд. грн., то у 2010 р. – -32,46 млрд. грн. Доходи місцевих бюджетів у 2008 р. становили 58,83 % видатків місцевих бюджетів, а у 2010 р. – 55,11 %. Тому велике значення в місцевих бюджетах відіграє дотаційність міжбюджетного фінансового вирівнювання.

       Питома вага видатків місцевих бюджетів у видатках Зведеного бюджету збільшується по спеціальному фонду з кожним роком (2008 р. – 29,0 %, 2009 р. – 34,9 %, 2010 р. – 37,9 %). Видатки по загальному фонду коливаються від 37,2 % в 2009 році до 42,3 % в 2010.

       Згідно рисунку 1.2, найбільшу питому вагу у видатках загального фонду місцевих бюджетів займають соціальні видатки, тобто видатки на делеговані державою повноваження. Так, видатки на соціальну сферу та державне управління за результатами 2009 р. становили 89,6 % від усіх здійснених видатків (порівняно з 2008 роком частка цих видатків зросла на 3,9 %), а в 2010 р. даний показник становив 89,1 %.

     

     Рисунок 1.2. Зміна структури видатків загального фонду місцевих бюджетів України за 2008-2010 рр.

     Питома  вага видатків на виконання інших  функцій складає у 2009 році лише 10,4 %, а у 2010 – 10,9 % із яких відповідно 5,0 % та 5,6 % припадає на фінансування галузі житлово-комунального господарства.

       У видатках на соціальну сферу  найбільшими за обсягами традиційно є видатки на освіту, які у 2009 році становили 15,31 млрд. грн. (36,4 % у структурі соціальних видатків), а у 2010 році – 19,72 млрд. грн. (34,9 %).

       Соціальна спрямованість місцевих бюджетів також підтверджується структурою видатків місцевих бюджетів у розрізі економічної класифікації.

       У 2009 році порівняно з 2008 роком відбулося зростання поточних видатків загального фонду на 38,8 % поряд зі зменшенням капітальних видатків на 21,1 %. У 2010 році порівняно з 2009 роком спостерігається номінальне збільшення як поточних видатків загального фонду на 31,9 % так і номінальне збільшення капітальних видатків на 78,3 %.

       Такий високий рівень соціальних  видатків не є позитивним фактором для місцевих бюджетів. Збільшення питомої ваги даних видатків означає неспроможність місцевих бюджетів забезпечення видатків розвитку, а при існуючій системі міжбюджетних відносин веде до збільшення їхньої залежності від трансфертів із Державного бюджету, як це зазначалось вище. Це впливає на уповільнення процесів економічного розвитку регіонів.

     Динаміка  видатків Державного бюджету України (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) за 2008-2010 роки млн.грн.

     

     Рисунок 1.3. Динаміка видатків Державного бюджету України (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) за 2008-2010 роки млн.грн.

     Видатки Державного бюджету України (без  урахування міжбюджетних трансфертів) на 2010 рік заплановано в обсязі 103488,4млн.грн., що на 15946,5 млн.грн. або на 118,2% більше показників, затверджених на 2009 рік.

       Порівняно з фактичними видатками 2008 року приріст видатків державного бюджету без міжбюджетних трансфертів (по загальному і спеціальному фондах) склав 165,4%.

       Так, у 2008 році частка трансфертів у доходах місцевих бюджетів становила – 42,5 %, у 2009 – 43,5 %, а у 2010 цей показник досягнув 46,1 %.

     Рис. 1.3. Темпи приросту міжбюджетних трансфертів  та доходів місцевих бюджетів (без  врахування міжбюджетних трансфертів) України в 2008-2010 рр.

       Протягом 2008-2010 років щорічний темп приросту обсягів трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам знач¬но випереджає темп приросту доходів місцевих бюджетів (рис.3). Найбільша різниця – у 2008 році, яка становить 26 %, а найнижча – у 2009 – 5,9 %.

       Щодо структури трансфертів, то найбільша частка припадає на – дотації вирівнювання відповідно 48 % у 2009 році і 50% усіх трансфертів у 2010, що відображено на рисунку 4. Частка субвенцій капітального спрямування у 2010 у порівнянні з 2005 роком збільшилась склала 10 % проти 4 %, що пояснюється номінальним збільшенням обсягу таких субвенцій майже у 4 рази. Відповідно, відбулося зменшення частки по субвенціям соціального захисту населення і по додаткових дотаціях (у 2010 році – 3 %, у 2009 році – 14 %).

     

     Рис. 1.4. Структура трансфертів, що передана з державного бюджету України місцевим бюджетам у 2008-2010 рр.

     Разом з тим, у 2009 р. жодна із субвенцій із соціального захисту населення не була довиконана згідно з планами, а у 2010 р. повне фінансування мали лише дві субвенції: на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (дана субвенція має найвищі обсяги виконання за 2008-2010 рр.) та на будівництво, реконструкцію, ремонт автомобільних доріг комунальної власності.

       Виходячи із дослідження ми  прийшли висновку, що потрібно  виділити 3 основні проблеми: неефективність  формування доходів місцевих  бюджетів, вдосконалення податкової  системи як напрям покращення  формування доходів місцевих бюджетів та неефективність використання видатків місцевих бюджетів.

       Основними напрямками їх подолання  є: