Державний бюджет: суть, доходи, видатки

Доходами бюджету є  ті грошові кошти, що надходять у  розпорядження держави на безвідплатній  і безповоротній основі згідно з  чинним бюджетним і податковим законодавством. Співвідношення способів формування бюджетного фонду - на основі справляння бюджетних доходів, залучення позик і грошової емісії - різниться по країнах і в часі, залежить від конкретної економічної ситуації, від стану самої фінансової системи та ін.

Доходи бюджету класифікують за різними ознаками. Залежно від методів мобілізації доходи бюджету поділяють на податкові й неподаткові. Країни з ринковою економікою доходи своїх бюджетів формують в основному за рахунок податків.

Згідно з Бюджетним  Кодексом України доходи бюджету  класифікуються за такими розділами:

1. податкові надходження
2. неподаткові надходження
3. доходи від операцій з капіталом
4. трансферти.

До податкових доходів, які  формують основну частину бюджетного фонду держави, відносять податки  і збори, встановлені законодавством України.

Неподатковими доходами бюджету  є:

• доходи від використання майна, що перебувають у державній власності;
• доходи від продажу майна, що перебувають у державній та комунальній власності;
• проценти і дивіденди, нараховані на частку майна, що належить державі в майні господарських товариств;
• доходи від платних послуг, що надаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також бюджетними установами;
• кошти, отримані в результаті застосування заходів громадянсько-правової, адміністративної і кримінальної відповідальності (штрафи, конфіскації, компенсації та інші суми примусового вилучення);
• інші неподаткові доходи.

Офіційні трансферти –  це кошти, що надходять до державного бюджету від інших органів  державної влади, бюджету АРК, інших  місцевих бюджетів, а також  від  міжнародних організацій і урядів іноземних держав, наданих  на безоплатній  та безповоротній основі.

 

Видатки бюджету

Видатки бюджету — це економічні відносини, що виникають з приводу розподілу коштів бюджетного фонду держави.

Формою прояву цих відносин е конкретні види видатків, кожний з яких може бути охарактеризований  з кількісної і якісної сторони. Якісна характеристика дає змогу  встановити економічну природу і  суспільне призначення кожного  виду бюджетних видатків, а кількісна - їх величину.

З метою з'ясування ролі й  значення бюджетних видатків в соціально-економічному житті держави фінансовою теорією  і практикою розроблена класифікація бюджетних витрат.

Видатки державного бюджету  можуть розподілятися  за наступними ознакам:

• за економічним змістом;
• за функціями, які виконує держава;
• за галузями й видами діяльності;
• програмно-цільовим призначенням.

Залежно від економічної характеристики операцій, під час проведення яких здійснюються бюджетні видатки, вони класифікуються на поточні й капітальні. Поточні бюджетні видатки пов'язані з наданням бюджетних коштів юридичним і фізичним особам з метою покриття їх поточних потреб. До цих затрат відносять: закупівлю товарів і послуг, необхідних для утримання економічної і соціальної інфраструктури (оплата праці державних службовців, закупівля предметів і матеріалів, необхідних для поточних господарських цілей, оплата транспортних і комунальних послуг та ін.); трансферти населенню (пенсії, стипендії, допомоги, інші виплати); поточні субсидії державним і приватним підприємствам, а також нижчестоящим органам влади; виплату процентів за державним боргом та ін. У своїй сукупності поточні видатки формують звичайний (поточний) бюджет, на який припадає основна частина всіх бюджетних витрат.

Капітальні видатки пов'язані з інвестуванням бюджетних коштів в основні фонди і нематеріальні активи, зі створенням державних запасів і резервів. Вони включають затрати на нове будівництво і розвиток діючих об'єктів державної і комунальної власності (їх розширення, реконструкцію і технічне переоснащення), інвестиційні субсидії, довгострокові бюджетні кредити і державні гарантії інвесторам, що фінансують високоефективні інвестиційні проекти. Сукупність цих видатків формує бюджет розвитку.

Функціональна класифікація відображає напрями використання коштів бюджету на виконання конкретних функцій держави.

В основі галузевої класифікації видатків бюджету лежить поділ економіки на галузі й види діяльності. З урахуванням цього витрати групуються у виробничій сфері за галузями: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, та в невиробничій за галузями і видами діяльності: житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров'я, культура, управління і т. п.

Відомча ознака класифікації дає можливість у кожній групі бюджетних видатків виділити безпосередніх розпорядників бюджетних коштів - відповідне міністерство, державний комітет, державне відомство або іншу юридичну особу, якій надаються асигнування з бюджету. Таке групування витрат дає змогу забезпечити конкретно-адресний фінансовий контроль за використанням бюджетних ресурсів.

Програмно-цільовий метод складання та виконання бюджету дозволяє оцінити й розрахувати ефективність витрачання бюджетних коштів, та забезпечення ефективності й досягнення конкретних результатів розпорядниками бюджетних коштів.

 

Висновки

Бюджет – складна економічна категорія. Як категорія, державний  бюджет являє собою систему економічних  відносин, що складаються в суспільстві  в процесі формування, розподілу, та використання централізованого грошового  фонду країни, призначеного для задоволення  суспільних потреб. Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного  суспільного продукту та національного  доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості – національного доходу, розподілюваного і перерозподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

Найважливіше призначення  бюджету – це створення матеріальної основи для реалізації державою своїх функцій: економічної, соціальної, політичної та оборонної.

Сутність державного бюджету  як економічної категорії реалізується через його функції: розподільчу, контролюючу, забезпечення існування держави. В  умовах реформування економіки України, пов’язаної з функціонуванням різних форм власності, виникає потреба перегляду характеру і змісту бюджетних відносин. На сьогоднішній день виникають труднощі як із формуванням централізованого фонду коштів держави, так і з його використанням. Ці труднощі зумовлені недосконалістю законодавства України, традиційними, застарілими підходами організації бюджетних відносин. У такій ситуації командно-адміністративні методи управління повністю не вдалося усунути, а нові перебувають на стадії становлення. Зумовлено це повільним процесом реформування системи власності, що докорінно впливає на зміст розподільного і перерозподільного процесів в Україні.

Значення державного бюджету  обумовлено не лише обсягом коштів, які зосереджено в ньому. В безпосередньому взаємозв’язку з бюджетом і під його впливом функціонують усі інші ланки фінансової системи.

Важлива роль державного бюджету  не обмежується фінансуванням матеріальної сфери виробництва. Бюджетні ресурси  направляються також і на невиробничу  сферу (освіту, охорону здоров'я, культуру та ін.). За рахунок бюджетних та позабюджетних  фондів фінансуються підприємства та організації соціально-культурного  призначення. Ці видатки мають велике значення, оскільки дають змогу державі розвивати освіту, культуру, охорону здоров’я, соціальний захист населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Бескид Й.М. Державний бюджет України // Методичні рекомендації. – Трернопіль. – 1996.
2. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997.
3. Єпіфанов А.О., Сало В.І., Д’яконова І.І. Бюджет і фінансова політика України. – К.: Наукова думка. – 1997.
4. Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. – К.: НІОС. – 2000.
5. Юрій С.І., Бескид Й.М. Державний бюджет України. Навчальний посібник. – Тернопіль: ТАНГ, 2000.