Безробіття як соціально - економічна проблема

              На рис. 2.1 зображено динаміку кількості зареєстрованих безробітних, на кінець звітного періоду.

Рис. 2.1 Кількість зареєстрованих безробітних, на кінець звітного періоду

              На рис. 2.2  спостерігається динаміка середнього розміру допомоги за місяць.

Рис. 2.2  Середній розмір допомоги за місяць

Рівень безробіття в Україні за січень 2011 р., в порівнянні з груднем 2010 р., збільшився на 7,4% - до 585,6 тис. людей. Про це повідомляє прес-служба Держслужби статистики.

При цьому кількість людей, які одержують допомогу з безробіття, збільшилась на 8,89%, склавши 447,9 тис. людей.

Середній розмір допомоги в місяць склав у січні 2011 р. 814,02 грн., в порівнянні з 780,05 грн. місяцем раніше.

Нагадаємо, в Україні в грудні 2010 р. було зареєстровано 544,9 тис. безробітних, що на 2,5% більше, ніж за відповідний період 2009 р. (531,6 тис. осіб). У грудні 411,3 тис. безробітних отримували допомогу. Середній розмір допомоги склав 780,05 грн.

Кількість зареєстрованих безробітних у листопаді 2010 р. в порівняні з жовтнем збільшилася на 0,2% - до 449,7 тис. осіб. З них 321,5 тис. отримували допомогу по безробіттю у розмірі 776,28 грн. на місяць.

Реальне загальне число безробітних в Україні становить не менше 4 млн 628 тис. 700 осіб, що становить 23% працездатного населення (20,321 млн осіб).

За прогнозом Міжнародної організації праці (МОП), глобальний рівень безробіття в 2011 р. практично не зміниться, склавши 6,1% (203,млн безробітних). "Незважаючи на різке відновлення темпів економічного зростання в багатьох країнах чисельність безробітних в усьому світі, за офіційними даними, склала в 2010 р. 205 млн чол., майже не змінившись відносно 2009 р., і перевищивши на 27,6 млн чол. рівень, що існував напередодні глобальної економічної кризи в 2007 р.".

У лютому був значний стрибок зростання сільського безробіття - безробітних в селах стало більше на 12,8 тисяч - з 261,6 тис. осіб у січні до 274,4 тис. осіб у лютому.

Як повідомлялося, усього в березні 2011 року в Україні було зареєстровано 613,6 тис. безробітних. Державна служба статистики повідомила, що в березні 2011 року офіційний рівень безробіття зберігся на рівні лютого на 2,2%.

За даними Держстату, на 1 квітня в Державній службі зайнятості було зареєстровано 0,614 млн безробітних [14].

Загальна кількість безробітних у березні 2011 р. в порівнянні з лютим 2011 р. зменшилася на 0,05% і склала 613,6 тис. осіб, - 2,2% населення працездатного віку. У березні середній розмір грошової допомоги по безробіттю становив 809,63 грн.

Кількість безробітних у квітні 2011 р. в порівнянні з березня 2011 р. зменшилася на 5,5% і склала 579,9 тис. осіб.  З них 421,6 тис осіб отримують допомогу, що на 34, 8 тис осіб менше порівняно з березнем. Середній розмір допомоги за місяць, гривень 815 грн.

У травні офіційний рівень безробіття знизився на 0,1 відсотка. Тепер цей  показник дорівнює 2 відсоткам, повідомила Державна служба статистики.

У травні понад 406 тисяч безробітних отримали державну допомогу, її середній розмір – трохи більше 817 гривень на одну особу.

На 1 червня в Державній службі зайнятості зареєстровано 549 тисяч безробітних. Місяцем раніше цей показник становив 580 тисяч [15].

За даними Державної служби статистики, наприкінці липня в Україні було 469,5 тисяч безробітних.

В Україні в серпні 2011 р. рівень безробіття скоротився на 0,1 п.п. - До 1,6%.

За даними Держстату, на 1 вересня в Державній службі зайнятості було зареєстровано 432,4 тис. безробітних, з них 310,3 тис. отримують допомогу з безробіття. Середній розмір допомоги на одного безробітного становив 878 грн.

Кількість безробітних в Україні станом на 1 вересня, за даними Державного центру зайнятості України, становить 432,4 тисячі осіб.

Загальна кількість безробітних в Україні становить 8,3 млн осіб. Приховане безробіття в Україні в рази масштабніше навіть від тієї цифри, яка обчислюється за методологією Міжнародної організації праці (МОП), - 1,9 млн.

Із 1,9 млн офіційних безробітних 1,4 млн – мешканці міст. Але цей показник викликає подив з огляду на те, що проблема зайнятості значно гостріша на селі. Такий парадокс можна пояснити тим, що високий рівень безробіття поміж селян приховується за рахунок специфічної статистичної категорії зайнятих у неформальному секторі. Це люди, які намагаються вижити завдяки натуральному підсобному господарству, оскільки для переходу до товарного їм зазвичай не вистачає ані необхідних ресурсів, ані знань, а знайти роботу вони не можуть.

Левова частка зайнятих у неформальному секторі, яких у першому півріччі 2010-го налічувалося 4,5 млн осіб, припадає на мешканців сіл (2,3 млн) та районних центрів (приблизно 700 тис.).

Ці 3 млн працюють у сільському господарстві. Решта була зайнята на різних непостійних підробітках за принципом "де прийдеться".

Другою за чисельністю групою прихованого безробіття є особи, які перебувають у безоплатних відпустках (320 тис. осіб) та зневірилися в можливості знайти роботу, а відтак припинили її шукати і не зараховуються за жодною методикою до безробітних (280 тис. осіб).

Українців, яких не безробітними можна назвати лише за великого бажання мінімізувати їхню чисельність, налічується 5,1 млн осіб. При цьому в режимі неповного робочого дня/тижня вимушено працюють приблизно 1,32 млн осіб.

Таким чином, загальна кількість безробітних становить 8,3 млн осіб (за методологією МОП – 1,9 млн; прихованих безробітних – 5,1 млн; напівбезробітних, які працюють неповний робочий день/тиждень, – 1,32 млн осіб).

Відзначається, що цей показник учетверо перевищує рівень безробіття за методологією МОП і в 23 рази – рівень зареєстрованого безробіття.

Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття встановив на 2011 рік розміри мінімальної допомоги по безробіттю.

Відповідно до постанови Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2011 році» від 16.12.2010 № 227, встановлено, що:

- особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів,

– особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви,

– застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи на підставах, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України,

– особи без трудового стажу,

мають право на допомогу по безробіттю у розмірі:

з 1 січня 2011р.          - 510 грн.,

з 1 квітня 2011р.     – 520 грн.,

з 1 жовтня 2011р. – 534 грн.,

з 1 грудня 2011р.      -544 грн .

- застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю у розмірі:

з 1 січня 2011р.          – 714 грн.,

з 1 квітня 2011р.    - 729 грн.,

з 1 жовтня 2011р. – 748 грн.,

з 1 грудня 2011р.     – 762 грн [1].

3.ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ  БЕЗРОБІТТЯ В УКРАЇНІ

Безробіття вважають важливим стимулятором активності працюючого населення, але у реальному економічному житті – це велике суспільне лихо. Воно призводить до найтяжчих негативних соціально-економічних наслідків (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Негативні соціально-економічні наслідки

Політика держави на ринку праці має бути спрямована на скорочення рівня безробіття, тобто забезпечення можливості реалізації своєї трудової активності всім громадянам [4, с. 6]. Оскільки головною причиною безробіття є незбалансованість попиту і пропозиції робочої сили, саме тому потрібно втілювати в життя активну політику, яка складається із заходів, спрямованих на:

- збільшення попиту на робочу силу з боку як державного, так і приватного сектора економіки;

- підвищення конкурентоспроможності робочої сили та забезпечення відповідності робочої сили і робочих місць;

- вдосконалення процесу працевлаштування.

Поряд із цим пасивна політика на ринку праці спрямована на підтримку доходів населення у випадку втрати роботи і фінансується із спеціальних фондів.

Ступінь негативного впливу безробіття на стан у країні залежить від конкретних параметрів економічної ситуації. Щоб оцінити ступінь цього впливу, доцільно провести дослідження економічних і соціальних наслідків безробіття:

­                      скорочення обсягів виробництва валового національного продукту;

­                      зниження податкових надходжень до державного бюджету;

­                      зростання витрат на соціальну допомогу безробітним;

­                      знецінення наслідків навчання;

­                      масова дискваліфікація;

­                      посилення соціальної напруженості;

­                      зниження трудової активності [3, с. 112].

Саме тому, це проблема, яку потрібно вирішувати і яка потребує глибокого наукового аналізу та вироблення на цій основі практичних рекомендацій, які можуть використовуватися для розробки і реалізації ефективної соціально-економічної політики, направленої на забезпечення продуктивної зайнятості економічно активного населення країни, зменшення рівня безробіття до мінімального соціально-допустимого рівня [12].

Таким чином, можна запропонувати такі заходи, щодо зменшення рівня безробіття в Україні:

- зниження податків для підприємств, за умови збереження робочих місць (для компенсування витрат на прийом нових працівників);

- надання державою пільгових кредитів для виплати зарплати додатково зайнятим на виробництві, які за розміром будуть дорівнювати зарплаті;

- створення нових робочих місць, за рахунок взяття кредитів для технічного переобладнання і розширення підприємств;

- створення центрів навчання молодих людей тим професіям, шанси на зайнятість у яких найбільш високі;

- забезпечення спеціальними службами зайнятості перенавчання або підвищення кваліфікації кадрів, відповідно до потреб галузей, що розвиваються;

- проведення спеціальних ярмарків праці для навчальних закладів, з метою працевлаштування випускників [8].

Для введення в дію цих заходів державі потрібні кошти, тому я пропоную компенсувати ці витрати за рахунок введення диференційованих ставок податків, тобто більшим доходам відповідатиме більша ставка податку, накопичення коштів за допомогою державних депозитів з вищими ставками, а також збільшення розмірів штрафів за порушення чинного законодавства [11].

Отже, впроваджуючи запропоновані заходи, ми можемо досягнути зменшення рівня безробіття, збільшення кількості працевлаштованого населення і, як наслідок, загального покращення економічної і соціальної ситуації у країні.

ВИСНОВОК

Завданням сучасного етапу в сфері регулювання зайнятості є перехід до активної політики на ринку праці, яка, на жаль, не здійснюється зараз. В основу має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого – відбувається втручання держави, яка реалізує координуючу, стимулюючу чи обмежуючу роль у процесі управління.

Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп,  підвищення якості та конкурентноспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

Безробіття є реактивом,  який пришвидшує процеси дестабілізації. Тому вихід країни на шлях збалансованого зростання потребує спеціальних дій по скороченню армії безробітних.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.             Постанова Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2011 році» від 16.12.2010 № 227.

2.             Баланда А. Соціально-економічні ризики та наслідки безробіття в Україні / А. Баланда // Міжнародний науково-практичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 75-78.

3.             Гальків Л.І. / Втрати людського капіталу України: чинник безробіття // Економіка і регіони. - 2009. - №2. - с. 110-113.

4.             Зайнятість: випробування кризою // Урядовий кур'єр. - 2010. - №4 (26 січня). - с. 6.

5.             Кім Т.І. Безробіття в трансформаційній економіці: Причини, форми, тенденції : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Харківський НУ ім. В.К. Каразіна. – Харків, 2003. – 16 с.