Аналіз ліквідності підприємства

- стимулювання попиту на продукцію підприємства;

в першу чергу інформування потенційних покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок, після продажне обслуговування, надання вичерпної технічної інформації, до і після продажні консультації щодо технічних характеристик продукції та її експлуатації;

- розширення збутової мережі;

можливо саме відсутність  регіональних представництв та місцевих дилерів стримує потенційних покупців від вибору на користь продукції підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують трансакційні витрати покупців;

- вихід на нові ринки; комплексні маркетингові дослідження потенційних ринків збуту, вивчення можливостей та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;

- випуск нових конкурентноспроможних видів послуг;

технічний прогрес вимагає  постійного оновлення асортименту послуг, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т. д.);

Зменшення витрат виробництва  передбачає:

· пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

на сьогоднішній день умови ринку забезпечують можливість широкого вибору як вітчизняних так і закордонних постачальників сировини та матеріалів:

· зменшення постійних  та змінних витрат за рахунок економії;

дуже часто (особливо на великих підприємствах) відсутність  належного контролю призводить до нераціонального та марнотратного використання наявних ресурсів;

· зменшення постійних  витрат шляхом скорочення надлишкових  виробничих потужностей;

виходячи з конкретної ситуації підприємство може відмовитись  від певної частини устаткування та продати його без шкоди усьому виробничому процесові .

З іншого боку, зароблені  та залучені кошти потребують раціонального  управління інакше всі зусилля підприємства по досягненню прибутковості будуть марними. Отже, необхідне проведення постійної роботи у таких напрямках:

· визначення оптимального (мінімально необхідного) об'єму сировини та матеріалів;

виходячи з потреб виробництва, необхідно визначити  оптимальний об'єм закупівлі сировини та матеріалів, адже надмірна їх кількість  це не тільки додаткові витрати на доставку, зберігання, але й вилучення з обороту оборотних коштів;

· встановлення відповідності  планів виробництва та планів продажу;

· забезпечення безперебійності  та ритмічності роботи підприємства;

збої в роботі “зв'язують”  оборотні кошти в незавершеному виробництві та призводять до погіршення фінансових показників;

· управління дебіторською заборгованістю;

використання усіх можливих заходів у роботі з дебіторами , починаючи від відмови від  укладання угод з дебіторами з  високим ризиком і закінчуючи судовими позовами, обов'язково матиме позитивні наслідки;

· відмова від капітальних  вкладень, що перевищують фінансові  можливості підприємства;

саме капітальні вкладення, що перевищують фінансові можливості підприємства на фоні збиткової діяльності є однією з основних причин, що призвели до зниження показників ліквідності; і хоча практика свідчить про те, що зниження показників ліквідності внаслідок надмірних капітальних вкладень є допустимим, в даному випадку збитки вимагають відмови від подібних заходів;

Варто наголосити, що внаслідок  обмеженості інформації дані рекомендації мають орієнтовний характер. Більш  детальний аналіз по кожному напрямку повинен дати остаточну відповідь  та стати основою для розробки конкретного плану дій.

Таким чином, для покращення фінансового стану, підвищення ліквідності та платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку галузі та конкретні умови діяльності, розробити та здійснити комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, досягнення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо високий рівень рентабельності надає підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового становища та впевненого розвитку.

 

Висновки

 

Ліквідність та платоспроможність  підприємства є одними з найважливіших  складових, що визначають фінансовий стан підприємства, тобто забезпеченість фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та проведення розрахунків за своїми зобов'язаннями. Будучи за своєю суттю близькими, але не тотожними поняттями, ліквідність та платоспроможність з різних сторін характеризують діяльність підприємства, і, таким чином, надають можливість здійснення правильних висновків та прийняття оптимальних рішень. Ліквідність це потенційна платоспроможність, і спрямована вона на перспективу, виражає здатність підприємства здійснювати розрахунки в майбутньому, в той час як платоспроможність відображає нинішній стан справ, і є вираженням спроможності підприємства погашати поточні (негайні) платежі. В умовах ринкової економіки, підтримання ліквідності та платоспроможності на належному рівні є надзвичайно важливим завданням для будь-якого підприємства. Низька ліквідність та платоспроможність підривають можливості здійснення нормального виробничого процесу, позбавляють можливостей залучення додаткових фінансових ресурсів, внаслідок низької довіри кредиторів та інших контрагентів, зумовлюють додаткові непродуктивні витрати у вигляді пені та штрафів тощо. З іншого боку, причинами зниження ліквідності та платоспроможності підприємства є низька рентабельність, чи взагалі збиткова діяльність, і нераціональне розпорядження наявними ресурсами.

Саме для того, щоб  завчасно виявити та виправити можливі  негативні тенденції у фінансовому  стані підприємства, провадиться  економічний аналіз його діяльності. Інформаційною базою є, в першу  чергу, балансова звітність. У разі необхідності можливе залучення додаткових даних з найрізноманітніших джерел. Використовуючи розроблені та широко розповсюджені методи проведення аналізу, аналітик може дати всебічну оцінку стану ліквідності та платоспроможності підприємства. При цьому, варто пам'ятати, що конкретні умови вимагають врахування специфіки кожного випадку та застосування нетрадиційних підходів і навіть власних розробок. Але оцінка стану ліквідності та платоспроможності це лише початковий етап роботи аналітика. Не менш важливим є виявлення причин, які призвели до зміни показників ліквідності та платоспроможності, що дає можливість розробки заходів спрямованих на подолання негативних тенденцій.

В даній роботі здійснено  аналіз ліквідності та платоспроможності ВАТ “Укртелеком” протягом 2008-2010років. Проведені розрахунки свідчать про задовільний стан ліквідності та платоспроможності підприємства на початок року та про суттєве його погіршення до кінця року. Найгіршим є рівень платоспроможності підприємства, оскільки коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності) у 2010р.  знизився з 0,43 до 0,17. Підприємство не зможе покривати зобов'язання в найближчому періоді. В межах норм перебуває коефіцієнт швидкої ліквідності та майже відповідає нормативам коефіцієнт покриття, тобто ліквідність підприємства у майбутньому є доволі високою. Але слід пам'ятати, що високий рівень коефіцієнта швидкої ліквідності та покриття може вказувати на наявність понаднормових виробничих запасів та безнадійної дебіторської заборгованості.

Крім радикальних напрямів підвищення рівня платоспроможності підприємства потрібно проводити пошук внутрішніх резервів по збільшенню прибутковості діяльності і досягненню беззбиткової роботи за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства, підвищення якості і конкурентоздатності товарів, зниження їх собівартості, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, скорочення непродуктивних витрат і втрат.

 

Список використаної літератури

 

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Затверджене Наказом Мінфіну України № 87 від 31.03.99р.
2. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 284, [1] с.: ил., табл.
3. Балабанов А.И., Балабанов И.Т. Финансы. — М.; Х.; Минск; СПб.: Питер, 2000. — 188, [2] с.: ил., табл.
4. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 525, [1] с.: табл., схем.
5. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. — К.: МП «ИТЕМ лтд»: СП «АДЕФ-Украина», 1996. — 534 с.: ил., табл.
6. Бланк И.А. Финансовый менеджмент. — К.: Ника-Центр: Эльга, 2001. — 527, [1] с.: ил., табл., портр.
7. Ван Хорн Дж.К. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 799 с.: ил., табл.
8. Герчикова И.H. Финансовый менеджмент. — М.: АО «Консалтбанкир», 1996. — 203, [1] с.: табл.
9. Гридчина М.В. Финансовый менеджмент. — К., 1999. — 135 с.: ил., табл.
10. Зятковський І.В. Фінансове забезпечення діяльності підприємств. — Тернопіль: Екон. думка, 2000. — 228 с.: іл., табл.
11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 429, [1] с.: ил., табл.
12. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности в торговле. — Минск: Вышэйш. шк., 1995. — 414, [1] с.: табл.
13. Лобанова E.H., Лимитовский М.А. Управление финансами. — М.: ИНФРА-М, 1999. — ХХІ, 251с.: табл.
14. Мазаракі А.А. Економіка торговельного підприємства. Підручник для вузів. (Під ред.проф.Ушакової)-К.”Хрещатик”,1999.-800с.
15. Моляков Д.С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 170, [1] с.: табл.
16. Негашев E.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. — М.: Высш. шк., 1997. — 190, [2] с.: ил., табл.
17. Олексюк О.С. Системи підтримки прийняття фінансових рішень на мікрорівні. — К.: Наук. думка, 1998. — 507с.: іл.
18. Основы предпринимательской деятельности: финансовый менеджмент. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 123, [2] с.: ил., табл.
19. Оцінка фінансової стійкості підприємств. — Львів, 1995. — 47, [1] с.
20. Русак H.А., Русак В.А. Основы финансового анализа. — Минск: ООО «Меркаванне», 1995. — 194, [1] с.: ил., табл.
21. Тренев H.H. Управление финансами. — М.: Финансы и статистика, 2000. — 494, [1] с.: ил., табл.
22. Управление финансовой деятельностью предприятия. — Минск: ООО «Мисанта», 1995. — 281 с.: табл.
23. Федоровский В.А. Экономика предприятия: секреты преуспевания. — [Николаев: ЭОЛИС, 1994]. — 48 c.
24. Финансовый анализ деятельности фирмы. — М.: ИСТ-СЕРВИС, 1995. — 240 с.
25. Філімоненков О.С. Фінанси підприємств. — Житомир: Житомир. інж.-технол. ін-т., 2000. — 438, [1] с.: табл.
26. Хеддервик, Карл. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 189, [1] с.: табл.
27. Чупис А.В., Закоморный С.H. Эффективность использования финансовых ресурсов предприятия. — Сумы: Козацький вал, 1997. — 27, [1] с.

      28.Экономика предприятия. — М.: ИНФРА-М, 1997. — 414, [1] с.: ил., табл.