Анализ систем высших учебных заведений Украины

                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВСТУП

 

В будь-якій сфері вищої освіти в незалежності від предмета завжди було актуальним взаємообумовлене співвідношення отримання теоретичних знань та набуття професійного, практичного досвіду. Досягти цього співвідношення можливо через результативну розробку та застосування ефективного змісту освіти.

Зміст вищої освіти — обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва. Дотримання стандартів вищої освіти передбачає не тільки надання певних знань спеціаліста, необхідних для професійної діяльності, але й формування у майбутніх працівників то чи іншої сфери професійних якостей, які відповідають кваліфікаційним вимогам.

Процесу досягнення зазначених результатів сприяє проведення у рамках навчального курсу навчальної та трудової практики.

Метою проведення навчальної практики на першому курсі є вивчення теоретичних та методологічних основ функціонування фінансової системи держави.

Основні задачі:

• ознайомлення з законодавчої бази у сфері вищої освіти;
• організація науково-дослідницької роботи студентів
• вивчення складу та структури фінансової системи та організація бюджетного процесу в Україні;
• придбання та закріплення теоретичних  та практичних навиків щодо управління бюджетним процесом на регіональному та місцевому рівнях;
• робота з літературою: аналіз публікацій з теми функціонування бюджетної сфери України.

 

РОЗДІЛ 1 ВИВЧЕННЯ СФЕР МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 Законодавство України про  освіту  базується  на  Конституції 
України  (254к/96-ВР ) і складається з Закону „Про вищу освіту”та інших актів законодавства України.

Згідно зі статтею 53 Конституції  України, кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є  обов’язковою. Держава забезпечує доступністі і безоплатність дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Освіта -  основа  інтелектуального,  культурного,  духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів,  розумових  і фізичних здібностей,  виховання  високих    моральних якостей, формування громадян,  здатних  до  свідомого  успільного  вибору, збагачення на цій основі інтелектуального,  творчого,  культурного потенціалу  народу,   підвищення    освітнього рівня    народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями.

Освіта  в  Україні  грунтується   на    засадах    гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги  між націями і народами.

Основними принципами освіти в Україні  є:

1. доступність  для  кожного  громадянина  усіх  форм  і   типів освітніх послуг, що надаються державою;
2. рівність  умов  кожної  людини  для повної  реалізації    її здібностей, таланту, всебічного розвитку;
3. гуманізм,  демократизм,    пріоритетність    загальнолюдських духовних цінностей;
4. органічний  зв'язок із  світовою  та  національною  історією, культурою, традиціями;
5. незалежність освіти  від  політичних  партій,  громадських  і релігійних організацій;
6. науковий, світський характер освіти;
7. інтеграція з наукою і виробництвом;
8. взаємозв'язок з освітою інших країн;
9. гнучкість і прогностичність системи освіти;
10. єдність і наступність системи освіти;
11. безперервність і різноманітність освіти;
12. поєднання державного управління і громадського самоврядування 
    в освіті.

До державних органів управління освітою в Україні належать:

• Міністерство освіти України;

• Міністерства   і   відомства  України,  яким  підпорядковані навчальні        заклади;

• Вища атестаційна комісія України;
• Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;

• Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого 
  самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

Згідно з законом „Про вищу освіту”, вища освіта -  це рівень  освіти,  який  здобувається  особою  у вищому  навчальному закладі в результаті послідовного,  системного та  цілеспрямованого  процесу  засвоєння  змісту  навчання,   який грунтується  на  повній  загальній  середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Освітній рівень вищої освіти - це характеристика вищої освіти за 
ознаками  ступеня  сформованості  інтелектуальних  якостей  особи, 
достатніх  для  здобуття  кваліфікації,  яка  відповідає   певному 
освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - характеристика 
вищої освіти за ознаками ступеня  сформованості  знань,  умінь  та 
навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та 
обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності;

В Україні діють такі види вищих навчальних закладів:

1) університет  (класичний   університет)  -  багатопрофільний вищий навчальний заклад, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою з широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних та інших  напрямів науки, техніки і культури за освітньо-професійними програмами  всіх  рівнів,  проводить  фундаментальні  та прикладні наукові   дослідження,  є  провідним  науково-методичним  центром, сприяє поширенню наукових знань і здійснює культурно-просвітницьку діяльність  серед населення, має високий  рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення такої діяльності.

2) академія   -  вищий  навчальний  заклад,  який  здійснює підготовку  фахівців  з  вищою  освітою  за  освітньо-професійними програмами  всіх рівнів в  окремо  визначеній  галузі  знань або виробництва,   проводить   фундаментальні   та  прикладні  наукові дослідження,  має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

3) інститут  -  вищий  навчальний  заклад  або  структурний підрозділ   університету,   академії,   який  здійснює  підготовку фахівців  з вищою освітою за освітньо-професійними програмами всіх рівнів  у  певній  галузі  науки,  виробництва, освіти, культури і мистецтва,  провадить наукову та науково-виробничу діяльність.

4)  консерваторія  (музична  академія)  -  вищий  навчальний заклад,  який  здійснює  підготовку  фахівців  з  вищою освітою за освітньо-професійними  програмами всіх рівнів у галузі культури, проводить наукові дослідження,  має високий рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;

5) коледж - вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету,   академії,   інституту,  який  здійснює  підготовку фахівців  з  вищою  освітою  за  освітньо-професійними  программами бакалавра або молодшого спеціаліста з одного (кількох) споріднених напрямів  підготовки  або  спеціальностей.

6)  технікум   (училище)   -  вищий  навчальний  заклад  або структурний  підрозділ  університету,  академії,  інституту,  який здійснює     підготовку    фахівців    з    вищою    освітою    за освітньо-професійними   програмами   молодшого   спеціаліста,  має необхідний кадровий потенціал, матеріально-технічну базу.

Донецький національний університет – висший навчальний заклад, який відповідає сучасному рівню розвитку висшої освіти та дозволяє активно реагувати на запити ринкової еконміки, сприяє відродженню національної культури. ДонНу – один з найкрупніших центрів науки, освіти та культури Донбасу, який має IV рівень акредитації з правом автономії.

До структури ДонНУ  входять:

• 12 факультетів;
• Донецький гуманітарний інстітут;
• 3 технікума; перший в Україні україномовний ліцей;
• 7 регіональних центрів підготовки та перепідготовки спеціалистів;
• 3 навчально-научно-виробничих комплекса;
• 8 навчальних комплексів;
• 32 філіала кафедр в научних інстітутах та на виробництві;
• 5 факультетів та курсів підвищення кваліфікації.

На сучасному етапі  обліково-фінансовий факультет є научним і методичним центром Донецького регіону та України за підготовкою економістів у сфері фінансів, банківської справи, обліку та аудиту, економічної статистики.

Структрура факультету складається з 5 кафедр: „Фінанси і банківська справа”, „Облік і аудит”, „Статистика”, „Економічний аналіз господарчої діяльності”, „Економічна теорія”; 2 лабораторії: „Обліково-фінансової інформатики” та „Дистанційних освітніх технологій в економіці”, учбово-методичний кабінет з читальним залом,  Молодіжний центр наукових досліджень, аспірантура, докторантура, та Спеціалізована рада щодо захисту кандидатських дисертацій.

Після закінчення обліково-фінансового факультету ДонНУ студентам надається можливість працевлаштування у державних фінансових органах та структурах, казначействах, страхових компаніях, банківській сфері тощо.

Фінансова діяльність держави здійснюється через певні фінансові органи, які релізують її згідно з наданими повновагами. На відміну від  выщестоящих органів, які забезпечують стртегічне, загальне управління фінансами, вони забезпечують організацію оперативного управління фінансами.

Міністерство фінансів України – центральний орган виконавчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України.

Основні задачи Міністерства фінансів України:

•   розробка єдиної державної фінансової політики;

• здійснення разом з іншими органами виконавчої влади аналізу сучасної фінансової ситуації в Україні, а також перспектив її розвитку;

• розробка стратегії відносно запозичень держави та погашення та обслуговування державного боргу; розробка проекту Державного бюджету України, забезпечення в установленому порядку виконання Державного бюджету України, контроль дотримання правил складання звіту про виконання Державного бюджету України та зведеного бюджету України;
• забезпечення концентрації фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України;
• забезпечення, ефективне використання бюджетних коштів, здійснення у рамках своєї компетенції державного фінансового контролю тощо.

Державне казначейство України утворено при Міністерстві фінансів України. Воно включає Головне упрвління та його територіальні органи.

Основні задачі Держказначейства України:

- організація виконання Державного бюджету України і здійснення                    контролю   за цим;

-   управління наявними коштами Державного бюджету України, у тому числі      в іноземній валюті, коштами державних позабюджетних фондів і    позабюджетними коштами установ та організацій, що утримуються за    рахунок коштів Державного бюджету України;

-    фінансування видатків Державного бюджету України;

- ведення обліку касового виконання Державного бюджету України,     складання звітності про стан виконання Державного бюджету України;

- здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом     відповідно до чинного законодавства;

          -  розподіл між Державним бюджетом України та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;

- здійснення контролю за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів і позабюджетних коштів установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України;

Державна податкова  адміністрація України — центральний орган виконавчої влади, що очолює систему органів державної податкової служби України. Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

Державна податкова адміністрація  України виконує наступні функції:

- здійснення контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до бюджету;

    -   обліком платників податків, інших платежів;