Андрощук А. Професійна підготовка юристів у Німеччині. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. - Інститут вищої освіти АПН України. - Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню системи професійної підготовки юристів у Німеччині в контексті ЄС, аналізу організації та змісту навчання, виявленню й оцінці професійно значущих особистісних якостей майбутнього юриста. Представлено професійний портрет особистості німецького юриста. Дається аналіз сучасного стану професійної підготовки юристів в Україні, проблем організації юридичної освіти, порівняльні аспекти професійної підготовки юристів в Німеччині та Україні. Визначено основні стратегічні напрямки реформування та розвитку юридичної освіти в Україні. На цій основі даються рекомендації відносно підвищення якості професійної підготовки юристів в Україні в умовах інтеграції до європейського освітнього простору.

Аналіз документів міжнародних організацій (ЮНЕСКО, МОП, Організації міжнародного співробітництва і розвитку, Ради Європи), а також національних нормативно-правових актів щодо підготовки і діяльності юристів в умовах реформування освіти, розвитку науки та суспільних і цивілізаційних перетворень, надав змогу виявити певну спільність у розумінні нових ролей, функцій, завдань, прав та обов'язків юристів як професіоналів. Формується новий професійний контур сучасного юриста - суб'єкта суспільного життя. Зміна рис особистості юриста пов'язується з необхідністю здійснювати власний особистісний і професійний розвиток, усвідомлювати цінності та ідеї здорового правового суспільства.

Як показало вивчення деяких сучасних характеристик професійної підготовки юристів у Німеччині, соціально-економічне становище юриста залежить від його статусу і адміністративно-правових відносин з роботодавцями, якими можуть виступати держава (Німеччина), регіональні влади, громадські корпорації або юридичні особи. Підготовка юристів в Німеччині відрізняється академічною вимогливістю і певною консервативністю, що виявляється у встановленні суворих критеріїв оцінки знань студентів. Підготовка цивілізованих професіоналів повинна відповідати світовому рівню цивілізації, характерному ствердженню в житті ідей та норм гуманізму, демократії, правової держави і суспільства з ринковою економікою. Це є невід'ємною частиною міжнародних освітніх стандартів.

В ході аналізу феномену професійної підготовки юристів в умовах Німеччини визначено нові пріоритети в галузі професійної освіти, за якими юридична освіта та професійна підготовка юристів орієнтована на формування особистості майбутніх юристів.

2. Феномен професійної підготовки юристів в різних країнах розвивався своїми шляхами, виявляючись у різноманітних організаційних формах. Особливості національного досвіду організації юридичної освіти пов’язані з місцем освіти, соціально-економічною політикою країни, різними концепціями щодо ролі, статусу, професіоналізму викладачів, історичними традиціями та економічними умовами країни, характером управління системою освіти.

У дослідженні теоретичних передумов становлення сучасної юридичної освіти в Німеччині дійшли висновку, що нині вона виступає в двох іпостасях: як досить старе (традиційне) і одночасно нове явище. При створенні ФРН не випадково було зроблено вибір на користь старої німецької федералістської традиції, що обумовлює питання компетенції земель. У нинішньому розумінні стан юридичної освіти у ФРН характеризується розвиненою правовою основою, розмахом (понад 130 тис. студентів), ефективними технологіями навчання, ресурсною оснащеністю, мотивацією викладачів і студентів. Як виявлено у процесі дослідження, хоча структура професійної підготовки юристів існує в Німеччині понад два століття, форма, зміст і методи юридичної освіти, значно змінилися.

3. Аналіз професійної підготовки юристів в окремих університетах Німеччини (м. Мюнстер, Гамбург, Тюбінген, Франкфурт) надав можливість зробити висновок про еволюцію наукових підходів до юридичної освіти та професійної підготовки юристів зокрема. Засадничі ідеї європейської стратегії розвитку юридичної освіти в ХХІ ст., починаючи з цілепокладань, включають: особистісний розвиток і професійний (оновлення базових знань і умінь у предметній галузі; отримання нових навчальних навичок; постійне вдосконалення методики викладання, перехід до інноваційних методів навчання тощо). Підготовка цивілізованих юристів-професіоналів відповідає світовому рівню цивілізації, характерному ствердженню в житті ідей та норм гуманізму, демократії, правової держави і суспільства з ринковою економікою.

Як показало дослідження в Європі та, зокрема в Німеччині значна увага приділяється навчанню і вихованню студентів юридичних освітніх закладів в дусі ідей глобального розуміння світу, взаєморозуміння між народами, визнання миру як найвищої цінності в умовах збереження людства на землі, визнання цілковитої рівності людей незалежно від нації, статі, політичних переконань, визнання свободи, прав, розвитку здібностей, переконань кожним громадянином в рамках закону — як найважливішого призначення цивілізованого правового суспільства, необхідності створення і зміцнення правового суспільства, що покликане стояти на захисті законних інтересів громадян.

Таким чином, однією з задач професійної підготовки юристів є формування мислячої особистості, громадянина своєї країни і світу, усвідомлюючого своє місце та призначення своєї діяльності в суспільстві і в світі, зорієнтованого на збереження і зміцнення загальнолюдських цінностей. Отже, очевидною є актуальність орієнтованості освітнього процесу на формування особистості майбутніх юристів. Всі кваліфікаційні вимоги та характеристики утворюють модель особистості сучасного юриста, що покликана бути зразком, прикладом, основою для побудови освітнього процесу, формування професійних і особистісних якостей студентів.

4. Дослідження виявило ряд практичних проблем організації юридичної освіти, які є актуальними і для України. На сьогодні система вищої юридичної освіти є складною і взаємодіє з політичними, економічними, культурними і соціальними системами. В цих умовах вища юридична освіта не може бути пасивною, вона повинна суттєво і динамічно впливати на оточуюче середовище, формуючи цивілізоване демократичне правове поле. Тенденції та проблеми в системі вищої юридичної освіти дозволяють окреслити п'ять напрямів її удосконалення, а саме: відповідність вищої юридичної освіти сучасним вимогам, зміст освіти, якість освіти, фінансування та управління, співпраця та соціальне партнерство. Кардинальне оновлення змісту освіти сьогодні може сприяти внутрішній інтеграції галузі вищої юридичної освіти. Нині зміст ще значною мірою відстає від глобальних тенденцій розвитку суспільства, від потреб формування вільної особистості в умовах демократизації суспільства. Все більше проявляється така серйозна проблема як недостатня відповідність освітньої юридичної сфери характеру і змісту українських реформ. На сучасному етапі концепцію реформування вищої освіти слід докорінно переглянути і створити програму послідовного її зближення з європейським освітнім і науковим простором.

Проаналізувавши сучасні тенденції та проблеми в системі вищої юридичної освіти України в умовах інтеграції до європейського освітнього простору, дослідження надало підстав для визначення основних стратегічних напрямів реформування та розвитку юридичної освіти в Україні: широке використання методів інноваційної та розвиваючої освіти, спрямованих на розкриття творчого потенціалу особистості; реалізація концепції випереджаючої освіти, орієнтованої на нові умови інформаційного суспільства; фундаменталізація освіти на всіх її рівнях та істотний розвиток школи як інституту, основою якої мають стати найбільші університети; підвищення доступності якісної освіти для найширших верств населення шляхом використання системи дистанційного навчання на основі сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій.

Вивчені і проаналізовані матеріали становлення і розвитку Болонського процесу надали можливість виявити його важливу роль у формуванні спільного освітнього і наукового простору та розробці єдиних критеріїв і стандартів у цій сфері в масштабах усього континенту.

Водночас участь системи вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів її якості.