Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2013 в 19:56, доклад
Професіограма слідчого — це складна ієрархічна структура, в якій всі аспекти професійної діяльності, а також особисті якості, навички і вміння взаємопов'язані.
В основі професіограми слідчого лежить пошуковий аспект його діяльності, що полягає у реалізації намагання слідчого розкрити злочин і проявляється у збиранні слідчим необхідної інформації для вирішення професійних завдань.
Особливе значення пошуковий аспект діяльності слідчого має на першому етапі розслідування. Сутність цього аспекту полягає у виокремленні з навколишнього середовища криміналістично важливої інформації (слідів злочинця, потерпілого, зброї, засобів злочину та ін.), що дає можливість достовірно відтворити події злочину.
Спостереження як психічний процес і форма діяльності сприяє формуванню такої інтелектуальної якості, як "професійна спостережливість". Оскільки спостережливість інспектора кримінального розшуку має в основному пояснювальний характер, то цим забезпечується проникнення в суть спостережуваного явища. Таку спостережливість можна назвати проникливістю — рисою, яка так само дуже важлива для інспектора карного розшуку.
Існує також психологічна спостережливість — вміння підмічати зовнішні прояви внутрішнього стану людей, розуміти їх почуття, переживання, мотиви, цілі, розпізнавати психічні якості особи, її дії.
Важливою ознакою психологічної спостережливості є вміння спостерігати за собою, аналізувати власні вчинки і дії, помічати власні помилки і вчасно їх виправляти.
Одним із завдань інспектора карного розшуку є відтворення картини минулого за доказами (слідами минулого), які залишились у теперішньому.
Комунікативна діяльність інспектора карного розшуку полягає в організації отримання інформації від різних людей про особу злочинця, його прикмети, можливе місцезнаходження тощо.
Засвідчувальна діяльність інспектора передбачає фіксацію отриманої інформації у спеціальній письмовій формі.
Розглянемо тепер організаційний аспект діяльності інспектора карного розшуку. Протягом дня йому доводиться виконувати багато дій: виїжджати на місце події, зустрічатись із великою кількістю людей, відвідувати медичні установи (для бесіди з потерпілим) та ін. Тому інспектор повинен мати високий рівень самодисципліни та вміти планувати власний час і час інших людей, знаходити добровільних помічників і користуватись їх допомогою.
Реконструктивна діяльність полягає у відтворенні (разом зі слідчим) картини подій злочину, розробці основних версій, що стосуються справи, і складанні плану, спрямованого на успішне розслідування злочину.
Практичне мислення інспектора у процесі трудової діяльності називають оперативним. Розрізняють образне, абстрактне і конкретне мислення. У діяльності інспектора перелічені види взаємодіють і безперервно переходять один в інший. Аналіз і синтез у його мисленні мають однакове значення. Через складність, суперечності та великий обсяг матеріалів, що стосуються розслідування, процес розслідування неможливий без його точного аналізу. Однак розуміння матеріалу, підготовленого аналізом, досягається в результаті синтезу. Версії, план розслідування, оцінювання доказів — усе це продукти синтетичного мислення. Отже, мислення потребує гармонійного взаємозв'язку аналізу і синтезу.
З огляду на соціальний аспект у своїй діяльності інспектор карного розшуку насамперед намагається запобігти злочину, створити умови, які б перешкоджали здійсненню злочинних намірів.
У роботі інспектора розкриваються його знання про кримінальний контингент, вміння швидко орієнтуватись у складній оперативній обстановці.
Найбільш динамічні ситуації спостерігаються в момент затримання порушника. У цей момент необхідно чітко визначити, який спосіб затримання найефективніший, яким є затримуваний — риси його характеру, можливі прояви опору при затримуванні, тобто потрібний індивідуальний підхід. Інспектору повинні бути притаманні такі якості: маневреність, об'єктивний погляд на обстановку, вміння правильно обирати шляхи розв'язання завдань із урахуванням конкретної ситуації за умови отримання правових розпоряджень.
Особливе значення серед психологічних якостей юриста має мислення, тобто процес пізнання об'єктів, їх якостей і ставлення до реального світу.
Розглянемо характерні ознаки творчого мислення.
Проблемний характер підходу до явищ, що вивчаються, — якість творчого мислення, що проявляється в умінні поставити питання, яке необхідно з'ясувати, дослідити; знайти в розслідуваній справі проблемну ситуацію. Проблемний характер мислення юрист використовує у реконструктивній і пошуковій діяльності, точніше — на їх межі.
Оперативність мислення — вміння знаходити під час розшукових операцій найважливіші речові докази та юридичні факти. До оперативності мислення належить вміння швидко визначати методи і засоби, за допомогою яких справу буде вирішено швидко і якісно. У пошуковій діяльності юриста оперативність мислення забезпечує оптимальне поєднання спостережливості, уяви та інтуїції.
Динамічність мислення — вміння швидко орієнтуватись у конкретній справі, виявляти творчий підхід до справи, вміння швидко визначати головне і другорядне.
Широта мислення. Проявляється у продуктивності творчої роботи при розв'язанні багатьох проблем.
Глибина мислення. Виражається у виявленні основних якостей, зв'язків і відносин між предметами і явищами. Глибина мислення тісно пов'язана з відбірковістю, це й зрозуміло: що вужча проблема, явище, то більше якостей, деталей можна розглянути при її вивченні.
Васильев В. Я. Юридическая психология. — М.: Юрид. лит., 1991.
Информация о работе Професійні та особисті якості юристів конкретних спеціальностей