Основні правила сучасного етикету

Міністерство  освіти і науки України

Київський університет туризму економіки  і права

Кафедра готельно-ресторанної справи 
 
 
 
 
 

 Контрольна  робота

на тему: «Основні правила сучасного етикету» 

                       
 
 

                                                                           

Виконала:

Студентка групи ТЗ-42

Іваніцька Вікторія 

Перевірила:

Дорошенко Т.Т. 
 
 
 
 
 

Київ 2011

     Вступ 

     Бути  культурним і вихованим - право і  обов'язок кожної людини. Нехтування правилами  етикету, так само як і незнання елементарних його вимог, не тільки значно ускладнює спілкування, але і завдає непоправної шкоди діловим відносинам.

     Термін  етикет, тобто встановлені правила  поведінки, форми обходження, прийняті в суспільстві або в будь-якій частині його, перейшов до нас із французької мови. Корінь же цього слова, - грецький (у перекладі - звичай), від нього походить слово етика, що означає:

     1) філософське вчення про моральність,  моралі;

     2) норми поведінки, сукупність правил, прийнятих серед членів суспільства,  будь-якої соціальної або професійної групи і т.п.

     Етикет - велика і важлива частина загальнолюдської культури, виробленої протягом багатьох століть всіма народами, що ввібрала в себе уявлення народів про добро, справедливість, людяність, красі, порядок, благоустрій, побутовій доцільності.

 

      1. Етикет і імідж  ділової людини 

     Взаємодія людей, в тому числі і ділове, в  різних ситуаціях здавна регулювалося і упорядковувалось нормами і  правилами етикету.

     Етикет - це сукупність правил поведінки, що регулюють  зовнішнє прояви людських взаємин (поводження з оточуючими, форми спілкування і вітання, поведінка в громадських місцях, манери та одяг). Етикет, як і спілкування, можна умовно розділити на діловий і неофіційний. Говорячи про імідж ділової людини, необхідно зробити акцент саме на діловий етикет, який регламентує поведінку людей, пов'язане з виконанням ними службових обов'язків. Але, сучасна ділова людина має знати і слідувати принципам, як ділового, так і неофіційного (світського) етикету, дивлячись в якій обстановці він знаходиться.

     Важливу роль у сучасному діловому етикеті  грають візитні картки - це невеликий  аркуш тонкого картону (або щільного паперу високої якості), на якому  надруковані основні відомості  про її власника.

     Існують наступні види візитних карток:

     Картка  для спеціальних і представницьких цілей, на якій вказують: П.І.Б., повна назва фірми, посаду, але не проставляють координати - адресу і телефон. Таку візитну картку вручають при знайомстві. Відсутність адреси і телефону вказує на те, що власник картки не має наміру продовжувати контакт зі співрозмовником;

     Стандартна  ділова картка, на якій вказують: П.І.Б., повна назва фірми, посада, службовий  телефон. Вона вручається для встановлення тісних взаємозв'язків. Номер домашнього телефону вказують лише представники творчих професій. Даний вид картки використовується тільки в службових цілях.

     Картка  організації (фірми), на якій вказують адресу, телефон, телефакс. З такою  карткою відправляють вітання, подарунки, квіти, сувеніри з нагоди знаменних  дат.

     Візитні картки для неофіційного спілкування, на яких вказують П.І.Б., іноді - професію, почесні та вчені звання, але не проставляють реквізити, що підкреслюють офіційний статус. Їх різновидом є «сімейні» картки, на яких вказують імена та по батькові подружжя (першим зазвичай пишеться ім'я дружини), домашня адреса і телефон. Такі картки прикладають до подарунків, які підносять від імені чоловіка і дружини, залишають при спільних неофіційних візитах.

     Візитні картки друкуються на щільному крейдованому папері. Класичним варіантом вважається візитна картка білого кольору зі строгим чорним шрифтом, можна використовувати й інші кольори.

     При проведенні заходів типу симпозіумів, конференцій і т.п. використовують великі візитні картки - бейджи з  вказівкою імені, прізвища, вченого  звання, посади, організації, навчального закладу або наукового центру. Бейджи приколюють на лівій стороні грудей і носять тільки в будівлі, де проходять захід.

     Обмін візитними картками - обов'язковий  атрибут першої особистої зустрічі з діловими партнерами. При знайомстві першим вручає візитну картку молодший за посадою старшому, при рівності соціальних статусів і в неофіційному спілкуванні молодший за віком першим вручає старшому.

     При врученні візитку вимовляють вголос своє прізвище, при отриманні - прізвище вручає. Це робиться, щоб уникнути неправильного вимови.

     Діловій людині рекомендується завжди мати при  собі не менше десяти своїх візитних карток. Наявність візитної картки у співробітників фірми допомагає  спілкуванню з партнерами відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм ділового етикету.

     Таким чином, візитна картка являє собою  «портрет» конкретної особистості, так що поводитися з нею слід дуже акуратно.

     Етикет  вітань і уявлень - сукупність правил і первісного міжособистісної взаємодії, що стосуються зовнішнього прояву ставлення до людей. У сучасному діловому етикеті вироблені деякі правила щодо знайомства і привітань в залежності від статі, віку і посади контактують людей, а також від того, чи знаходяться вони у групі або поодинці. Звід цих правил передбачає кілька основних якостей етики взаємовідносин: ввічливість, природність, гідність і тактовність.

     Ввічливість включає в себе такі важливі елементи як: вітання (у тому числі рукостискання) і подання, які являють собою  особливу форму взаємної поваги, і  вимагає виконання наступних правил:

     У будь-якій ситуації вітання повинне  показувати вашу прихильність і доброзичливість, тобто на характері привітання не повинно позначатися ваш настрій  або негативне ставлення до іншої  людини.

     У процесі взаємин можуть складатися різні ситуації, що мають специфіку вітання, подання один одному або рукостискання. Ця специфіка виражається головним чином у тому, хто володіє правом або зобов'язаний бути першим у зазначених діях.

     Крім  етикету процедури знайомства та привітання, існують ще й правила вербального етикету, пов'язаного зі стилем мови, прийнятим в спілкуванні ділових людей. Наприклад:

     Замість звернення за статевою ознакою прийнято звертатися «дами», «панове».

     При вітанні та прощанні, крім слів «Здрастуйте», «Добрий день» і «До побачення», бажано приєднання імені та по батькові співрозмовника, особливо, якщо він займає по відношенню до вас підлегле становище.

     Якщо  дозволяють умови та час бесіди, можливий обмін нейтральними фразами: «Як справи?» - «Спасибі, нормально. Сподіваюся, що і у Вас все йде добре »-« Спасибі, так ».

     Допускається  застосування психологічних прийомів, таких як, наприклад, форм напуття  і короткої оцінки спілкування. Це словесні звороти типу: «Удачі Вам», «Бажаю успіху», «Приємно було зустрітися».

     Досвід  показує, що для забезпечення нормальних відносин з діловими партнерами далеко не достатньо одних правових норм. Дуже важливо ще й дотримання певних протокольних правил і звичаїв, які представлені в діловому протоколі.

     Діловий протокол - звід правил, відповідно, з якими регулюється порядок різних церемоній, форми одягу, офіційного листування і т. д. Будь-яке порушення цих правил створить труднощі для сторони, яка допустила порушення, тому що вона повинна буде принести вибачення і знайти спосіб виправити помилку. Необхідність дотримання діловими людьми протоколу полягає в наступному:

     Протокол, дотримуваний при переговорах, підготовці різних договорів та угод, надає  своїй урочистістю більшого значення і більшу повагу до містилася в  них особливо важливих положень.

     Протокол допомагає створити дружню і невимушену обстановку на зустрічах, переговорах, прийомах, що сприяє взаєморозумінню та досягненню бажаних результатів.

     Добре поставлений і дотримуваний церемоніал і протокол дозволяє нормально, без  перешкод, працювати складеному механізму ділових відносин.

     Під іміджем ділової людини зазвичай розуміють сформувався образ, у  якому виділяють ціннісні характеристики і риси, що роблять певний вплив  на оточуючих. Імідж складається  у ході особистих контактів людини, на основі думок, висловлюваних про нього оточуючими. У зв'язку з цим, можна сформулювати такі основні компоненти іміджу ділової людини: зовнішній вигляд (манера одягатися), тактика спілкування (вміла орієнтація в конкретній ситуації, володіння механізмами психологічного впливу тощо), діловий етикет і протокол, етика ділового спілкування.

     Необхідно пам'ятати, що одяг відображає і підкреслює індивідуальність, характеризує ділової  людини як особистість. Зовнішній вигляд ділової людини - це перший крок до успіху, оскільки для потенційного партнера костюм є кодом, що свідчить про ступінь надійності, респектабельності та успіху в справах. Разом з тим не потрібно намагатися придушувати партнерів багатством свого вигляду: імітація багатства вважається досить неетичним явищем у західному бізнесі.

     Службова  обстановка накладає певні вимоги до зовнішнього вигляду ділової  людини. У світі моди давно склалося певне поняття - «діловий костюм». Він, звичайно, враховує останні віяння і тенденції в моді, але при  цьому залишається певною мірою строгим і консервативним. Здійснюючи підбір костюма в широкому сенсі (тобто з огляду на всі супутні компоненти), ділова людина має керуватися такими загальними правилами:

• єдність стилю;
• відповідність стилю конкретної ситуації;
• розумна мінімізація колірної гами («правило трьох кольорів»);
• порівнянність квітів у колірній гамі;
• сумісність фактури матеріалу;
• порівнянність характеру малюнка в різних компонентах одягу;
• відповідність якісного рівня аксесуарів (взуття, папки для паперів, портфеля і т. п.) якості основного костюма.

     Необхідно відзначити, що головне правило, яке  потрібно виконувати, підбираючи діловий  костюм в усіх його компонентах - загальне враження охайності, акуратності і  навіть деякою педантичності в одязі. Це має змусити його партнера думати, що він настільки ж акуратний буде в справах.

     Останнім  часом такі аксесуари, як годинник, окуляри, ручки, стали не стільки  «засобами виробництва» ділової  людини, скільки символами його добробуту, а проте вони не повинні відволікати  партнера від загального сприйняття вашого вигляду як кваліфікованого фахівця і приємного співрозмовника.

     Якщо  талановитий чоловік може зробити  кар'єру, навіть маючи невдалий імідж, то для жінки це практично неможливо. Ключовими факторами, які справляють позитивне враження на оточуючих, є:

• елегантний одяг;
• приваблива зачіска;
• тонкий макіяж;
• вражаючі аксесуари.

     Жінка може користуватися значно більшою  свободою у виборі фасону одягу, матеріалу  і кольору тканини, ніж чоловік.

     Таким чином, зовнішній вигляд ділової  людини є наочною багатовимірної інформацією: про економічні можливості, естетичний смак, приналежності до професійного прошарку, відношенню до оточуючих людей і т.д. Одяг є своєрідною візитною карткою. Вона чинить психологічний вплив на партнерів по спілкуванню, нерідко визначаючи їх ставлення один до одного.