Культура і етикет Індонезії

Культура і етикет Індонезії

Завдяки своєму географічному  положенню Індонезія протягом століть  мала тісні контакти з Індією, Китаєм, Близьким Сходом і, в силу своєї колоніальної історії, ще й з Європою. Таким  чином в даний момент вона є  державою поліконфесійною з переважанням ісламу.

Таким чином, на території Індонезії  діють всі правила поведінки, характерні для ісламських країн: заборона на алкоголь і сигарети в громадських  місцях, заборона на публічне надання  романтичних знаків уваги, закритий одяг для жінок. Тут потрібно одягайтися скромно, відмовитися від глибоких вирізів і коротких спідниць, не загоряйти топлес.

          До чисто місцевих традицій, про які слід знати, відноситься вітання. При зустрічі тут складають руки на грудях і вимовляють «Семба!». До чоловіків шанобливо звертаються «пак», до жінок - «ібу».

          Сильні емоції, крик, агресивна невдоволення тут неприйнятні - індонезійці народ стриманий і культурний. І при цьому, потрібно сказати, дуже товариський. Розговорившись з індонезійцем, не дивуйтеся, якщо він доторкнеться до вашого плеча або візьме вас за руку - це знак симпатії та поваги.

            Беручи з собою на прогулянку фотоапарат, пам'ятайте: в Індонезії не дозволяється фотографувати людей без їх згоди, особливо тих, що купаються, а також оздоблення храмів і святилищ.

             Що до відвідин місцевих святинь, то вхід в більшість з них безкоштовний, однак увійти вам дозволять тільки в певному одязі. Одяг цей називається «саронг» і продається або дається напрокат в крамниці при храмі. На виході з місцевих храмів зазвичай залишають пожертвування розміром в 1000 рупій.

 Що стосується чайових,  то для портьє і носильників  в готелях і аеропортах вони  складають близько 100-200 рупій.

           Що стосується алкоголю, то, незважаючи на всі ісламські заборони, знайти його тут не складає труднощів. Практично на кожному кутку в великих містах продається місцеве пиво «Бінтанг» і «Анкер». У сільській місцевості всюди відкрито продають домашню самогонку і вино. Вони виробляються на основі пальмового масла і дуже міцні - будьте обережні.

           Традиційні індонезійські кафе називаються «варунг» - вони відрізняються високою якістю їжі і дуже низькими цінами.

            Їсти в Індонезії прийнято руками (навіть не «руками», а «рукою» - виключно правою), на крайній випадок - можете використовувати виделку і ложку. Ножі в трапезі - під забороною. Ніж - це прояв агресії. До і після трапези руки занурюють в лимонну воду - її тут подають у спеціальних глечиках. Чайові, як прийнято скрізь у світі, складають 5-10% від вартості обіду.

Правила поведінки

          Балійці - народ привітний і гостинний, але безліч місцевих релігійних і культурних "табу" змушує іноземця уважно стежити за своєю поведінкою, інакше можна нанести місцевому жителю жорстоку образу. Строго заборонено торкатися голови остров'янин (навіть дитини), щоб не принизити його. Ліва рука вважається "нечистою" - передавати нею що-небудь, а тим більше - торкатися нею співрозмовника, не можна. На Балі не можна показувати на когось пальцем, класти ногу на ногу і виставляти ногу на чиюсь сторону (нога вважається "нечистою" частиною тіла), а також говорити про політику, кричати і проявляти гнів на людях. Слід уникати проявів ніжності на людях. Під час відвідування храмів не можна одягати шорти, майки з коротким рукавом і яскравими малюнками, носити декольте, а так само голосно говорити під час релігійних церемоній.

Одяг

          Чоловіки можуть носити теніски або легкі бавовняні сорочки з короткими рукавами. Не можна носити шорти і короткі спідниці в громадських місцях, загоряти "топлес", в державних установах і мечетях одяг повинен прикривати коліна, а в балійські храми можна входити тільки в національному костюмі (для їх оренди часто слугує невелика лавочка перед входом в храм).

           За правилами Балійского етикету за столом їжу приймати потрібно тільки правою рукою. У ресторанах, звичайфно, використовуються ложка і виделка, але ніж вважається символом агресії, тому його ніколи немає за традиційним індонезійським столом. До і після їжі праву руку омивають у спеціальній чаші з водою і шматочком лимона.

острів Лембонган

острів ЯВА

острів Бінтан

острів КОМОДО

острів Ломбок

острів Мойо