Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2011 в 01:47, практическая работа
Монополія — це такий тип ринкової структури, де:
весь галузевий випуск постачає одна фірма, частка кожного споживача (яких на ринку дуже багато) в загальному обсязі ринкової продукції незначна;
продукція однорідна i не має близьких замінників;
входження на ринок нових фірм блоковано;
споживачі не взаємодіють між собою;
існує повна поінформованість щодо ринкових цін, обсягів та попиту покупців.
Аналітична
частина
За відсутності дієвого механізму регулювання суб’єкти природних монополій дозволяють собі нелояльну поведінку стосовно споживачів послуг, що за неможливості протиставити монопольній владі належний супротив викликає численні скарги до всіх державних органів, які, як здається споживачам, можуть допомогти їм захистити свої права. Численні скарги на дії чи бездіяльність природних монополій надходять і до органів Антимонопольного комітету України.
Кількість таких звернень становить більш як половину всіх заяв, що надходять до органів АМКУ, і стабільно зростає. Дані щодо кількості заяв, які надходять до органів Антимонопольного комітету впродовж останніх семи років, наведено в Таблиці 1.
Роки
Кількість
заяв
Темпи зростання кількості заяв — 4 27 53 128 148 194
Відносно 2001
року, %
Темпи
приросту кількості
заяв, %
Таблиця.1
Зловживання монопольним становищем у сфері природних монополій
Аналітична
частина
Наступні дані свідчать,
що в Україні державне
регулювання суб’єктів
природних монополій
є недостатньо ефективним.
Так, за даними опитувань
Держкомстату України,
серед чинників, що стримують
виробництво, значна
кількість промислових
підприємств відзначає
високі тарифи природних
монополій. При цьому
негативний вплив цього
фактору постійно зростає:
якщо у 2001 році його
відчували 12 ─ 15 відсотків
опитаних промислових
підприємств, то в ІІІ
та ІV кварталах 2006 року
─ 21 відсоток (рис. 1).
Рис. 1. Високі тарифи природних монополій як фактор, що стримує промислове виробництво
Аналітична
частина
Гостроту проблеми зловживань монопольним становищем засвідчують і результати опитувань керівників підприємств: 57 відсотків опитаних у 2007 році вважають, що наявний рівень монополізації заважає розвитку економіки країни.
Особливістю структури
зловживань монопольним
становищем є те, що
переважну більшість
з них (понад 85 відсотків)
складають протиправні
діяння, безпосередньо
спрямовані на одержання
зиску від використання
ринкової влади: встановлення
завищених цін, нав’язування
контрагентам інших
невигідних умов договорів,
скорочення виробництва
або реалізації товарів.
Таблиця 1.
Розподіл виявлених
та припинених
протягом 2002 ─ 2007 років
зловживань монопольним
становищем за
основними типами
Рік
Питома вага зловживань монопольним становищем
(у % загальної кількості)
цінового
характеру
договірного
характеру
спрямованих
на скорочення
виробництва або
реалізації товарів
інших
2002
60,7
28,0
6,8
4,5
2003
58,4
28,8
10,9
1,9
2004
67,3
15,7
10,4
6,6
2005
71,6
2,4
9,5
16,5
2006
66,8
3,6
11,4
18,2
2007
66,9
1,9
6,2
25
Аналітична
частина
Аналіз даних,
наведених у таблиці свідчить, що в торгівлі
та посередництві, агропромисловому комплексі,
машинобудуванні, транспорті та
зв’язку протягом 2005 ─ 2007 років мала місце
негативна тенденція до скорочення
питомої ваги конкурентного сектора. Здебільшого
таке відбувалося за рахунок розширення
олігопольного сектора, проте, у торгівлі
та посередництві одночасно спостерігалося
зростання частки монопольного сектора.
Це було пов’язано насамперед з діяльністю
фірм, які є невеликими за кількістю працівників,
проте демонструють надзвичайно високі
обсяги виробництва.
Сфери
економічної діяльності
Частка
в обсязі виробництва, %
до загального
Ринки
з конкурентною
структурою
Монополізовані
ринки
2005
рік
2007
рік
2005
рік
2007
рік
Торгівля
і посередництво
90,2
83,8
1,5
0,1
Гірничо-металургійний
комплекс
59,6
69,0
1,2
0,2
Агропромисловий
комплекс
67,0
60,3
0,6
0,4
Машинобудування
55,0
41,4
0,0
0,0
Паливно-енергетичний
комплекс
20,1
20,3
12,1
10,3
Транспорт
і зв'язок
13,6
15,6
56,4
55,5
Економіка
в цілому
53,9
54,3
11,8
10,5
Співвідношення монопольних секторів в окремих видах економічної діяльності
Аналітична частина
Тип
ринків
Частка
підприємств, що діють
на ринках відповідного
типу, в загальному
обсязі реалізації
продукції (за винятком
перепродажу без
додаткової переробки), %
2006
2007
Конкурентні
ринки
53,1
56,7
Ринки з олігопольною
структурою
14,4
12,0
Ринки з ознаками
домінування
25,8
25,6
Монополізовані
ринки
6,7
5,7
Таблиця.1.Співвідношення
реалізації продукції
на ринках з
різними структурними
передумовами конкуренції
в 2006 – 2007 роках
Таблиця.1
У таблиці.1.Спостерігається певне розширення частки ринків із сприятливими структурними передумовами конкуренції у загальному обсязі реалізації товарів.
Аналітична частина
Галузь
Частка
суб’єктів господарювання,
що займають монопольне
становище, до загальної
кількості суб’єктів
господарювання у
відповідних галузях (%)
Послуги
з благоустрою
47,9
Видобування
металевих руд
25,4
Виробництво коксу, продуктів
нафтопереробки
та ядерного палива
2,9
Металургія
2,3
Виробництво
машин та устаткування
1,85
Хімічне
виробництво
1,71
Виробництво
паперу та картону
1,11
Виробництво
електричних машин
і апаратури
0,77
Текстильна
промисловість
0,75
Оброблення
металу
0,6
Виробництво
неметалевих мінеральних
виробів
0,52
Гумова
та пластмасова
промисловість
0,51
Діяльність
у сфері фінансів
і страхування
0,34
Харчова
промисловість
0,21
Виробництво
шкіри та шкіряного
взуття
0,21
Дослідження
та розробки
0,05
Оптова
та роздрібна торгівля
0,02
Таблиця 1 Частка суб’єктів господарювання, що займають монопольне становище, до загальної кількості суб’єктів господарювання в окремих галузях.
Информация о работе Презентация на тему "Макроекономічний аналіз монополізму"