Особливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий  навчальний заклад

«Київський  національний економічний університет  ім. В.Гетьмана»

 

Кафедра економіки  підприємства

 

 

 

 

Реферат на тему :

Особливості розвитку малого та середнього бізнесу в Україні

 

 

 

 

Виконала студентка

денної форми  навчання

2 курсу ФЕ  та У

спеціальність 6504

група № 2

Песчаненко Наташа

 

Перевірила:

доц. Швидка О.П.

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

ЗМІСТ

 

Вступ.…………………………………………………………………………….3

1.Суть  малого та середнього  підприємництва………………………………. 5

2. Створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу…11

3.  Напрямки державної підтримки малого та середнього бізнесу в Україні...18

Висновок…………………………………………………………………… …….20

Список використаної літератури ……………………………………... ……..22

 

 

Вступ

На сучасному  етапі ринкового трансформування  економіки України одним із головних чинників стабільності досягнутих позитивних соціально-економічних тенденцій  у державі є забезпечення сталого  економічного зростання та розвитку соціальної сфери в регіонах на основі мобілізації й ефективного використання всього комплексу ресурсів та умов. Серед шляхів зміцнення національної економіки слід визнати розвиток малого підприємництва. Ринкові трансформаційні процеси економіки України, правове визначення приватної власності об’єктивно викликали до життя та відродили в Україні, як і в інших пострадянських і постсоціалістичних країнах, активну підприємницьку діяльність. За цих умов провідною формою господарювання стає малий бізнес як особливий вид господарської діяльності та один із важелів формування і функціонування національної економіки з ринковим механізмом господарювання, що відіграє важливу роль у соціально-економічному розвитку держави.

Всебічне проникнення  малого підприємництва до соціально-економічної системи країни є необхідною передумовою переходу національної економіки на ринкові рейки, ефективної реструктуризації виробництва та підприємств, розвитку інноваційної діяльності, розв'язання проблем зайнятості, підвищення рівня життя населення як в кожному окремому регіоні зокрема, так і у державі в цілому. Постійний розвиток конкурентного середовища, невід’ємною складовою якого є мале підприємництво, став запорукою економічного зростання держави, раціонального й ефективного використання її ресурсів. З урахуванням значної ролі малого бізнесу в розвитку окремих територій та держави в цілому висвітлюється потреба в державному та регіональному регулюванні цього інституту ринкових відноси. Про це свідчить і той факт, що практично в усіх країнах світу держава бере активну участь у формуванні й розвитку підприємницької діяльності, в підтримці найбільш доцільних та ефективних її напрямів, насамперед малого бізнесу. Тому значної актуальності за нинішніх умов розвитку національної економіки набуває формування державної та регіональної регуляторної політики у забезпеченні успішного функціонування сфери малого бізнесу. Адже, на думку більшості вітчизняних науковців та практиків, у нашій країні й досі немає системи наукових досліджень, адаптованих до діяльності малого бізнесу як на рівні підприємств і бізнес-процесів, так і на рівні оцінки підприємницького середовища в цілому. Відповідно, відсутні ефективні механізми державної підтримки малого підприємництва, які б дозволяли йому активно та успішно розвиватися на будь-якому рівні.

 

1.Суть  малого та середнього  підприємництва

В  усіх  розвинутих країнах світу кількісно переважають  малі підприємства.  В  окремих  державах  до  них  відносять  різні  за величиною  підприємства (у США та країнах  Європейського  Союзу  - підприємства  з  кількістю працівників до 500 осіб,  в  Україні  у промисловості  та  будівництві - до 200, а в інших  галузях  сфери матеріального виробництва - до 50 осіб) [1, с. 95].

В  ринковій  економіці    найважливіше  місце   займають  малі  підприємства,   які  протистоять  монополіям  і  слугують економічним    фактором втримання   зростання  цін  і  насичення  ринку  товарами   та  послугами.   Діючим  законодавством   в  якості  основного  критерію   для  віднесення   підприємства   до категорії малого   передбачені   тільки  обсяги   його  господарського  обороту   і максимальні розміри чисельності   робітників   по   укрупненим    групам  галузей.

Малі   підприємство  -  це  не  просто   невелике   за  чисельністю  і  обсягу  продукції   виробництво,  а    зовсім  нова  структура,  що  набуває  розвитку  в  нашій  економіці,  здатна   надати   широку  свободу  вибору  і  додаткові  робочі  місця,  забезпечити   швидку  окупність  витрат,  оперативно  реагувати   на  зміну   споживацького  попиту [1, с. 96].  Малі  підприємства  сприяють  подоланню   галузевого  і регіонального   монополізма,  розширенню  конкуренції,  впровадженню  досягнень   науково-технічного  прогресу,    підвищенню  експортного потенціалу  країни,  значному  зміцненню  економічної   бази    країни.

Законодавство України надає широкі права щодо створення малих підприємств. Так, засновниками їх можуть бути орендні, колективні, спільні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства та інші підприємства й організації, а також громадяни, члени сімей, інші особи, що спільно ведуть трудове господарство. У зв'язку з цим будь-яке створене мале підприємство, зберігаючи пріоритет свого засновника, є відповідно і державним, колективним, приватним. Діяльність кожного з них регулюється діючим законодавством.

Отже, малі підприємства - це не якийсь конкретний тип підприємств, а частина наявних, виділена тільки за критерієм їхнього розміру  й наділена додатковими правами  та пільгами [1, с. 97].

Виробничо-господарська  діяльність малих  підприємств   має  ряд   переваг:

-  динамічність організаційної  форми  здатна  в  залежності   від  зміни  потреб   виробництва   оперативно   перелаштовувати   його     на  нові   технології  і  продукцію;

- готовність  до  комерційного  ризику   з метою завоювання  ринку    в умовах  конкуренції;

- більш  високий   рівень залежності   від   кінцевого  результату   праці   робітників   малого  підприємства,  відносним  зниженням  вартості   готової  продукції   за  рахунок  скорочення   витрат   виробництва;

- оперативність  та  ефективність   управління    підприємством.

Малі підприємства створюються  в будь-яких умовах, не зважаючи на економічні спади, інфляцію, високу платню за кредит, відсутність необхідної інфраструктури, невизначеність майбутнього і високий ступінь ризику; вони не потребують значного фінансування та особливих зусиль з боку держави для свого розвитку, але вносять неоціненний внесок у вирішення проблем перехідної економіки, проблем трансформаційного, економічного та соціально-психологічного характеру. Розглянемо ці проблеми більш детальніше.

У вирішенні трансформаційних проблем перехідної економіки мале підприємництво відіграє роль середовища, що створює сприятливі умови налагодження дії ринкових механізмів, які поступово повинні замінити механізми державного регулювання економіки, звести їх дію до необхідного мінімуму. Тобто сектор малого підприємництва є:

- середовищем первинного  накопичення капіталу та необхідного  досвіду для організації більш  крупної справи (бо, як відомо, такі величезні за розміром всесвітньо відомі фірми, як «Сааб», «Вольво», «Сканія» та інші, починали свою діяльність з однієї людини);

- середовищем, в якому  проходять випробування на ефективність  нові науково-технічні розробки, способи організації виробництва, збуту, стилі управління;

- середовищем, у якому  за допомогою механізму конкуренції  підприємці-початківці проходять  «природний відбір», що стає  причиною банкрутства основної  маси новостворених підприємств,  виживання та зростання сильніших  підприємств;

-  середовищем, у якому  відбувається формування «середнього класу» -  необхідної умови подальшого проведення трансформаційних процесів [2, с. 9].

Тобто, саме здатність цього сектора до ринкоутворення висуває завдання його становлення (відродження) та розвитку до розряду приорітетних заходів реформування економіки України.

Крім того, за участю сектору  малого підприємництва може бути прискорено не тільки розгортання ринкової трансформації  суспільства, але й трансформація  самого виробництва, удосконалення асортименту та якості продукції внаслідок активізації науково-технічного прогресу в країні. Значна роль сектору малого підприємництва у сфері НТП неодноразово підтверджена на практиці. Як свідчить статистика, 95% радикальних технологічних новацій після другої світової війни створені у цьому секторі. Такі революційні нововведення, як антибіотики, інсулін, пестициди, кондиціонери, кисневі конвертери, кінескопи, електронні лампи, целофан, кулькові ручки, фотокамери «Полароід», мікрокомп'ютери, автоприводи, ксерокси та ін., були розроблені та вперше впроваджені у виробництво малими фірмами. Фахівцями підраховано, що ефективність науково-технічних пошуків малого підприємництва в цілому по національній промисловості розвинутих країн на 43% вище, ніж у великих компаній [2, с. 10]. Такі успіхи пов'язані перш за все зі сприятливою атмосферою, яка властива невеликим підприємствам: свобода пошуку, заохочування ініціативи, відсутність бюрократизму у вирішенні питань, готовність до ризику, швидка перевірка на практиці запропонованих оригінальних рішень.

У вирішенні виробничо-економічних проблем перехідної економіки мале підприємництво є, по-перше, товаровиробником, що спроможний припинити падіння виробництва в країні, сприяти його зростанню, вирішити товарну проблему з урахуванням особливостей вимог споживача, підняти конкурентоспроможність національної продукції в країні. Як відомо, масове стандартне виробництво продукції для споживчого ринку відходить у минуле, все більш значне місце займає виготовлення товарів та послуг невеликими серіями, які спрямовані на вдоволення попиту окремих груп населення, що виокремлюються на підставі цілого комплексу критеріїв: рівня доходу потенційних покупців, віку, статі, уподобань, схильностей, місця проживання, професійного та соціального статусу та ін. В США обсяги виробництва продукції такого плану, що спрямована на задовільнення індивідуалізованого попиту та виготовляється у кількості від 50 до 300 виробів, складають біля 80% обсягу промислового виробництва. Аналогічна ситуація спостерігається у країнах Західної Європи та у Японії. Тобто на сучасному етапі узкоспеціалізоване невелике виробництво, яке властиве малому підприємництву, є прибутковим для виробника та користним для суспільства [2, с. 10].

По-друге, мале підприємництво як виробник може стати у пригоді великому підприємництву, якщо візьме на себе виконання функцій, що не відповідають провідній спеціалізації великих компаній: заготівельне та допоміжне виробництво, ремонтне обслуговування, адаптація продукції до місцевого ринку, збутова діяльність та інше. В багатьох розвинутих країнах на великих підприємствах непрофільні виробництва виключені з технологічних процесів та передані невеликим субподрядним фірмам. Так, у США та Західній Європі ступінь залежності виробництва великого підприємства від невеликих партнерів-субподрядчиків складає 50-60%, а в Японії - 70-80% [6, с. 11].

По-третє, у вирішенні економічних проблем країни сектор малого підприємництва є універсальним утілізатором, що спроможний вирішити проблему найбільш повного та ефективного використання обмежених матеріальних, капітальних, фінансових, кадрових ресурсів, додатково втягуючи в обіг узколокальні розрізнені ресурси, використання яких у масштабах великих структур ускладнене або неможливе, тобто:

- локальні сировинні ресурси;

- відходи великих підприємств;

- робоча сила, що не  знаходить застосування у великих підприємствах (у тому числі підлітки, студенти, домогосподарки, інваліди, пенсіонери);

- накопичення окремих  громадян, які не мають схильності до вкладення коштів у цінні папери, але можуть їх використати для заснування та розвитку власної справи та ін [2, с. 11].

У цьому ж ракурсі сектор малого підприємництва може зіграти значну роль у звільненні держави від необхідності утримання на бюджеті низькорентабельних та збиткових підприємств шляхом оренди або викупу (цілком чи частково) їх майна і перетворенні їх потужностей на прибуткові та потрібні суспільству.

Тобто у вирішенні виробничо-економічних  проблем суспільства масив підприємництва можна порівняти з рідиною в сосуді: сосудом виступає велике підприємництво, яке задає форму, визначає своєрідний рельєф економіки, а рідиною виступає мале підприємництво, яке максимально використовує можливості цієї форми, м'яко зглажуючі гострі кути та неприпускаючи пустих місць навіть у самих важкодоступних кутках рельєфу.

У вирішенні фінансово-економічних проблем держави сектор малого підприємництва, як правило, виступає значним платником податків. Це є загальновизнаним у відношенні до розвинутих країн і справедливим стосовно перехідних економік. Мале підприємництво активно сприяє також вирішенню проблеми дефіциту державного бюджету і надає можливість державі розробляти і фінансувати свої трансформаційні, економічні, соціальні програми та проекти [2, с. 12].

У вирішенні соціально-психологічних проблем перехідної економіки сектор малого підприємництва є перш за все, роботодавцем, який спроможний значно пом'якшити проблему безробіття, головним чином через:

-  зусилля  самих безробітних, водночас сприяючи  вирішення проблем психологічної адаптації населення до нових умов,

- забезпечення  припустимого рівня життя, 

- запобігання  небажаних соціально-політичних  наслідків реформування економіки [2, с. 12].

Крім того, мале підприємництво дає змогу населенню, у тому числі молодим фахівцям спробувати себе у ролі власника та керівника підприємства, реалізувати свій потенціал у нових умовах господарювання.

Таким чином, у вирішенні  соціально-психологічних проблем  перехідного періоду сектор малого підприємництва виступає у ролях «інстанції останньої надії» для безробітного або для людини, що не в змозі реалізувати себе у рамках великих підприємств, «полігона» для випробування підприємницької спроможності та організаторського хисту, «амортизатора» негативного ставлення основної маси населення до результатів реформування економіки [2, с. 12].

 

2.Створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього бізнесу

До найважливіших  чинників стабільного розвитку Кабінет  Міністрів України відносить  створення та розвиток ефективного конкурентного середовища. Саме воно повинно стати одним із головних рушіїв, що забезпечить поступ національної економіки за інноваційною моделлю. Слід розуміти також, що економічна конкуренція не обмежується сферою суто економічних відносин, адже вона виступає водночас запорукою ствердження та зміцнення загальнодемократичних цінностей. Розвиток конкуренції позитивно впливає на мале і середнє підприємництво, сприяючи становленню середнього класу - соціальної основи демократичного суспільства.