Основи ділової етики в підприємницькій діяльності

Красна Олександра,

студентка ПЕК НАУ 

Основи ділової етики в підприємницькій діяльності

Будь-яка людина, що прагне стати професіоналом високого класу, повинна дбати не лише про свою компетентність у вибраній діяльності, а й про свій діловий та персональний імідж. Питання про те, як навчити людей красивій поведінці, стояло ще в античності, але саме поняття красивої поведінки, по суті, визначалось такими якостями вільної людини, які було прийнято називати доброчинностями. Недотримання правил ввічливої поведінки негативно позначається на морально-психологічному кліматі спілкування, викликає в людей відчуття дискомфорту, роздратованості, надмірної нервозності й загалом шкодить вирішенню справ у діловій сфері.

 Етика — одна з найдавніших дисциплін, об'єктом вивчення якої є мораль. Термін «етика» був запроваджений ще Арістотелем, який глибокодумно зауважив, що етика «допомагає пізнати, що слід робити і від чого слід утриматися».

Сучасна етика — це, насамперед, наука, що дозволяє розглядати людські стосунки, а також оцінювати поводження людей з погляду загальноприйнятих норм. Існує професійна етика, яка містить у собі систему норм морального поводження людини, що належить до певної суспільної групи. Підприємець повинен не тільки знати етичні норми поводження, але і дотримуватися їх.

Існує так звана професійна етика, і зокрема — ділова етика, що містить норми поводження підприємця. Підприємницька діяльність неможлива без численних контактів з людьми, вона не розрахована на роботу «поодинці», тому культурне суспільство висуває до бізнесмена як особистості, що займається почасти і «суспільно-контактною» роботою, особливі вимоги до стилю його роботи, соціального вигляду, характеру спілкування з оточуючими.

Ділова етика — це насамперед етика ведення переговорів із партнерами; етика ведення документації; використання етичних прийомів конкуренції. Ділову етику прийнято вважати єдиною для бізнесменів різних країн.

 Діловий етикет – норми, які регулюють стиль роботи, манеру поведінки і спілкування при вирішенні ділових проблем; це встановлений порядок і норми взаємовідносин на службі, з керівництвом, у відносинах між колегами, партнерами, клієнтами.         Важливими сферами та формами ділового етикету є:     - офіційні та протокольні форми привітання та представлення;   -  подарунки в ділових відносинах;        - етикет національних символів;        - візитна картка;           - діловий одяг;           - ділова субординація;          - етикет в рекламі.

Основою етикетних норм є: дотримання певної дистанції між працівниками різних рангів, толерантне ставлення до думок інших, уміння визнавати свої помилки, бути самокритичним, уміння використовувати в суперечці аргументи, а не владу чи авторитет.

Діловий етикет потрібно розглядати в поєднанні з етикою, оскільки лише за такої умови його використання є плідним, бо сприяє ефективній взаємодії керівника з підлеглими, співробітників між собою, працівників будь-якої установи з клієнтами.

Різновидом ділового етикету є службовий етикет. Службовий етикет – сукупність найдоцільніших правил поведінки там, де відбувається професійна діяльність (на виробництві, в будь-якій організації).

Дотримання правил і вимог службового етикету є обов’язковим для всіх, адже це сприяє створенню сприятливого морально-психологічного клімату для людей, під впливом якого формується гарний настрій людини. Гарний настрій впливає на здоров’я людини, на продуктивність її праці. Не випадково великі фірми та корпорації створюють власні Кодекси честі, в яких передбачено норми взаємин та правила службового етикету.

Важливим аспектом подальшого розвитку ділового етикету стосунків є пошук, вироблення його засадничих принципів. Так, відомий американський соціолог Джен Ягер, базовими визначає шість таких принципів :

-  пунктуальність (вчасно виконуйте роботу);

- конфіденційність (не говоріть лишнього);

- ввічливість, привітність і доброзичливість;

- уважне ставлення до оточуючих (турбуйтеся про інших, а не тільки про себе);

-  зовнішній вигляд (умійте правильно одягатися);

- грамотність (говоріть і пишіть гарною мовою).

Успішність ділових контактів між партнерами, особливо представниками різних країн, значною мірою залежить від дотримання певних протокольних звичаїв та правил.

 Діловий протокол – правила, що регламентують порядок зустрічей і проводів делегацій, проведення бесід і переговорів, організацію прийомів, форму одягу, ведення ділового листування, підписання договорів, угод. Протокол допомагає створити дружню і невимушену обстановку під час зустрічей, переговорів, прийомів, що сприяє взаєморозумінню і досягненню бажаних результатів, допомагає вирішенню ділових питань.

У міжнародних стосунках використовується дипломатичний протокол – сукупність правил, традицій, яких дотримуються в міжнародних стосунках. Він є складовою дипломатії і формою, яка створює відповідні умови відносин між державами, урядами на основі миру, взаємоповаги, дружби.

Дипломатичний протокол є зразком міжнародного спілкування, на який рівняються всі організації та приватні особи. Норми протоколу обов’язкові для виконання всіма учасниками міжнародного спілкування. Відступ від дипломатичного протоколу або порушення його норм сприймається як неповага до держави і може призвести до конфліктних ситуацій.

На відміну від дипломатичного, правила ділового протоколу більш гнучкі, їх дотримуються менш суворо.

Основними етичними принципами ділового протоколу, на думку фахівців, є ввічливість, тактовність, взаємоповага, гідність, порядність .

Етику підприємництва формують, насамперед, самі підприємці, різні державні інститути, засоби масової інформації. Для того щоб підприємницька етика формувалася не в розріз із суспільними моральними принципами, ідеологія бізнесу повинна ґрунтуватися на таких поняттях:

- свобода. Прийнятна тільки для демократичного суспільства, де співіснують політична ,й економічна свобода, свобода слова, друку й вибору, вільне ціноутворення, вільна конкуренція, свобода вибору економічного суб'єкта, рівність фізичних і юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю;

 - право. Повага до закону, дотримання законів, нормативне встановлення загальних правил поведінки, що регламентують діяльність підприємців, формування загальних моральних цінностей у сфері ринкових відносин;

- пропаганда тісне співробітництво із засобами масової інформації, осуд корупції, тіньового бізнесу, нечесної конкуренції, створення образу процвітаючої ділової людини, що має високі моральні принципи;

- стабільність законодавства, сильна й чітко працююча виконавча влада, парламентські засоби політичної боротьби;

- співробітництво. Створення професійних об'єднань підприємців, що виконуватимуть функцію безсторонніх арбітрів при оцінці рівня моральності корпорацій, що входять до них, й у випадку порушення підприємницької етики вживатимуть жорстких заходів.  

Отже, дотримання підприємницького етикету, культура спілкування, доскональне знання своєї справи, ввічливість, коректність, почуття міри у всьому й деякі інші «атрибути» ділової людини — гарантія успіху в підприємницькій діяльності. Знання й дотримання етичного кодексу, зацікавленість в успіху не тільки особистого, але й вітчизняного бізнесу й здоровий азарт у справах привернуть увагу закордонних підприємців, що прагнуть розширити сферу свого бізнесу, стануть тим «елементом», що допоможе нашій країні набути економічної стабільності й піднятися на виший рівень на міжнародному ринку.

Список використаної літератури:                                 

1. Буряк А. В. Практикум по “Этике деловых отношений” : учебно-методическое пособие / А. В. Буряк, Е. А. Петунина. – Харьков : НТУ “ХПИ”, 2002. – 120 с. 
2. Данкел Ж. Ораторское искусство – путь к успеху / Ж. Данкел, Э. Парнхэм. – СПб. : Питер Пресс, 1997. – 192 с.
3. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Підручник- К.: Літера ЛТД, 2009.- 480с.