Контрольна робота з «Правові основи безпеки підприємницької діяльності»

Серед інших спеціальних  послуг, що надаються спеціалізованими компаніями (агентствами безпеки), переважають такі, як охорона масових заходів, продаж зброї, створення локальних систем криптографічного захисту інформації, спільне з міліцією патрулювання.

До найбільш перспективних  видів послуг у сфері безпеки слід віднести збір інформації, у тому числі щодо кредитоспроможності бізнес-партнерів і надійності угод, надання комплексних послуг охорони комерційних підприємств, супроводження вантажів і цінностей, а також послуги щодо технічного захисту, підготовці кадрів захисту інформації. Перспективними їх слід вважати тому, оскільки саме по них обсяг укладених угод постійно зростає.

Інша характерна особливість  сучасного ринку охоронних послуг простежується у розвитку бізнесу  у сфері безпеки передусім за paxунок розширення кола клієнтів із залученням більш солідних комерційних структур, меншою мірою — за рахунок диверсифікації послу (розширення їх номенклатури або поглиблення спеціалізації).

Найбільший попит на послуги охоронних агентств пред'являють комерційні банки і компанії, що займаються фінансовою діяльністю (фінансові і страхові, а також фірми, що працюють на фондовом ринку). Така сфера бізнесу, окрім звичайних охоронних послуг, особливо потребує захисту власної конфіденційної інформації, що забезпечується технічними засобами безпеки. До того ж, більшість із них ліквідні, володіють солідною репутацією, і можна вважати, що залучення клієнтів саме цієї категорії спровокує основну конкурентну боротьбу в охоронному бізнесі.

Під безпекою підприємства (фірми) слід розуміти стан його стабільної діяльності, за якого реалізуються програми, забезпечується прибуток і захист від зовнішніх і внутрішніх дестабілізуючих чинників.

Основні положення поняття "безпека":

• наявність загроз —  зовнішніх та внутрішніх;

• наявність життєво  важливих інтересів об'єктів захисту;

• баланс інтересів між  ними.

Первинним у зазначених визначеннях є саме наявність  загроз. І це є природнім, адже якщо їх немає — від чого ж тоді захищатися? Другорядний аспект —  наявність життєво важливих інтересів, тобто тих інтересів, реалізація яких визначає існування об'єктів захисту і без яких об'єкти перестають існувати як єдине ціле. Наприклад, для держави — це суверенітет і цілісність кордонів, економічне зростання; для підприємства — ефективна поточна діяльність і стабільні тенденції розвитку.

Метою забезпечення безпеки  підприємства (фірми) має стати комплексна протидія потенційним і реальним загрозам, усунення або ж мінімізація  яких має гарантувати суб'єкту господарювання успішність функціонування в нестабільних умовах зовнішнього та внутрішнього середовища.

Досягнення вищезазначеної мети стає можливим за умови формування і втілення політики безпеки підприємства (фірми) як загального орієнтиру для  дій та прийняття рішень, що полегшує досягнення мети. При цьому вирішуються такі завдання щодо забезпечення безпеки підприємства:

• зміцнення дисципліни праці та підвищення її продуктивності;

• захист законних прав та інтересів керівників і персоналу  підприємства (фірми);

• формування та захист інтелектуального потенціалу підприємства (фірми);

• підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства (фірми);

• інформаційне забезпечення діяльності підприємства (фірми);

• запровадження світових стандартів у діяльності підприємства (фірми) та освоєння нових технологій виробництва;

• недопущення або  мінімізація залежності підприємства (фірми) від випадкових та недобросовісних  партнерів.

Центральною ланкою забезпечення безпеки підприємства взагалі є  економічна безпека суб'єкта господарювання. Економічна безпека підприємства — це. режим забезпечення отримання найкращого економічного ефекту від функціонування суб'єкта господарювання у вигляді прибутку чи досягнення соціальної мети.

Сучасний етап вивчення економічних відносин сформував  передумови зародження нової науки про економічну безпеку підприємства — екосекент (від англ. economic security of enterprise). Екосекент — це економічний стан підприємства, стійкий (у межах критичних обмежень) проти зовнішніх та внутрішніх змін фінансово-господарського середовища, не віднесених до форс-мажорних обставин.

За сучасних умов правове регулювання безпеки підприємницької діяльності набуває важливого значення.

Отже, суспільні відносини, пов'язані із забезпеченням безпеки  бізнесу, регулюють такі нормативні акти:

1. Конституція України.

2. Кримінальний та  Кримінально-процесуальний кодекси  України (тобто кодифіковані збірники  нормативних актів, що передбачають  кримінальну відповідальність за  порушення чинного законодавства  (у тому числі у сфері безпеки  бізнесу), та нормативних актів, що визначають сам процес притягнення винних до кримінальної відповідальності).

3. Кодекс адміністративних  правопорушень (тобто кодифікований  збірник нормативних актів, що  передбачають адміністративну відповідальність  за порушення чинного законодавства).

Можна, звісно, заперечити, що який же це захист безпеки підприємницької  діяльності, якщо навпаки, кодекси передбачають відповідальність (кримінальну чи адміністративну) за порушення, які вчиняють комерсанти чи фізичні особи при здійсненні комерційної діяльності. Наведемо приклад: є дві комерційні структури, одна ретельно дотримується законів, сплачує податки, при завезенні товару з-за кордону повністю сплачує митні збори, ліцензує свою діяльність — з цих виплат, звісно, складається кінцева ціна товару чи послуг, які фірма реалізує. Інша комерційна структура працює наполовину "в тіні" — не платить податків, завозить контрабандний товар, не ліцензує свою діяльність. Звісно, ціна товару чи послуг у цих двох структурах буде зовсім непорівнянною, внаслідок чого законослухняна комерційна структура збанкрутує, бо не витримає конкуренції з іншою комерційною структурою. Закони ж, встановлюючи покарання за протизаконну діяльність, не дають змоги комерсантам діяти незаконними методами, тим самим підтримуючи здорову конкуренцію та захищаючи права законослухняних конкурентів. Такі приклади можна навести майже по кожній нормі права.

4. Закони України, Декрети Кабінету Міністрів, постанови Кабінету Міністрів, положення Національного банку України, інші підзаконні нормативні акти виконавчої влади та відомчі накази та інструкції.  

Майже в кожному з них є норми, які, регулюючи діяльність суб'єктів права, обмежуючи його права у вчиненні протизаконних дій, тим самим забезпечують безпеку підприємницької діяльності законослухняного суб'єкта права.

Отже, треба відзначити, що в Україні відсутній окремий закон, який би регулював відносини між суб'єктами права щодо захисту бізнесу чи корпоративних прав, або від зазіхань, як з боку злочинних угруповань, так і з боку корумпованих владних структур. Тож норми права, які регулюють вказані відносини, містяться в окремих законах України та в підзаконних нормативних актах. Найчастіше в цих нормах права особа (як суб'єкт права) виступає не як бізнесмен (тобто особа, що займається підприємницькою діяльністю), а як фізична особа (тобто незалежно від роду занять).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 Перехід до ринкової  економіки, створення великої  кількості підприємств різних  організаційно-правових форм, що  засновані на різних формах  власності, поява нових механізмів господарювання та багато інших факторів, поставили суб'єктів підприємницької діяльності в умови, коли вони значну увагу повинні приділяти вирішенню питань, пов'язаних із забезпеченням своєї економічної безпеки.

 Економічна безпека  підприємництва є однією з найважливіших умов нормального функціонування і розвитку сфери підприємництва в економіці будь-якої країни.

 Поняття «національної  безпеки» визначено Законом України  «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 р. із змінами та доповненнями й сформульовано - як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються: сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

 Безумовно, поняття  економічної безпеки підприємницької  діяльності відрізняється від  поняття національної безпеки  узагалі. На даний час, в  науковій літературі можна натрапити  на різні тлумачення поняття  економічної безпеки підприємницької  діяльності - від «захисту проти корисливих злочинів», «стану захищеності від внутрішніх та зовнішніх загроз» до «стану ефективного використання корпоративних ресурсів» тощо.

 Отже, на нашу думку, економічна безпека суб'єкта підприємницької діяльності є таким станом розвитку господарюючого суб'єкта, який характеризується стабільністю економічного й фінансового розвитку, ефективністю нейтралізації негативних факторів та протидії їх впливу на всіх стадіях його діяльності. Звідси випливає, що такий стан захищеності підприємства має динамічний характер.

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Конституція України. Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996р.
2. Закон України «Про підприємництво» від  7 лютого 1991 р., остання редакція  від 21 липня 2012р.
3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г.Н. Климко, В.І. Нестеренка. - 2-ге вид. - К.: Вища школа, 2010р.
4. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк. Основи економічної теорії: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ, 2011.
5. Горшков В.В., Соловьев А.И. Основы безопасности коммерческой деятельности: Учебное пособие: Санкт-Петербург, 2010р.
6. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2009. – 430с.