Державне регулювання підприємницької діяльності в Україні

Згідно з Законом  України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, організації, установи, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами з об'єднанням майна для підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. Проте, до кола господарських товариств поки що не входять державні підприємства, організації та установи.

Підприємство, як основна організаційно-правова форма підприємницької діяльності, являє собою статутний суб'єкт самостійного господарювання, що має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну й комерційну діяльність з метою одержання прибутку (доходу). У своєму складі підприємство не має інших юридичних осіб.

Відповідно до Закону України "Про власність" можуть утворюватися такі види підприємств:

індивідуальне підприємство, основане на особистій власності  фізичної особи і виключно на його праці;

сімейне підприємство, основане на власності й праці громадян України і членів однієї родини, що проживають разом;

приватне підприємство, основане на власності окремого громадянина  України, з правом наймання робочої  сили;

колективне підприємство, основане на власності трудового колективу підприємства, кооперативу, іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;

державне комунальне підприємство, основане на власності  адміністративно-територіальної одиниці;

державне підприємство, основане на загальнодержавній (республіканській) власності;

спільне підприємство, основане на базі об'єднання майна різних володарів (змішана форма власності);

підприємство, основане на власності юридичних осіб і  громадян країн Співдружності та інших держав;

малі підприємства. Підприємства можуть об'єднуватись в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни. Можуть бути й інші об'єднання за галузевою, територіальною чи іншою ознакою.

Організації також можуть здійснювати підприємницьку діяльність. Відмінність підприємства від організації полягає в тому, що підприємства виробляють певну продукцію (товар). Організації зазвичай виконують певні роботи (скажімо, будівельні, науково-дослідні, проектні тощо), надають послуги.

Установи виконують  спеціальні роботи, надають спеціальні послуги у сфері культури, освіти, в медицині тощо (наприклад, приватні школи й вузи, приватні медичні заклади).

Підприємницькі утворення (господарські товариства) можуть бути акціонерними, товариствами з обмеженою  відповідальністю, товариствами з додатковою відповідальністю, повними товариствами, командитними товариствами.

Набуває поширення ще одна організаційно-правова форма  підприємницької діяльності - інноваційні  підприємства (впроваджувальні), діяльність яких спрямована на створення й використання інтелектуального продукту, доведення нових оригінальних ідей-до реалізації їх у вигляді товарів і послуг, а також на організацію ефективного задоволення громадських потреб у цих товарах і послугах, які є одним із видів інтелектуальної власності.

Своєрідною організаційно-правовою формою підприємницької діяльності є орендні підприємства, що утворюються відповідно до Закону України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10 квітня 1992 р. За цим Законом оренда - засноване на договорі строкове платне володіння й користування майном, що належить державним підприємствам і організаціям, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Об'єктами оренди можуть бути цілісні майнові комплекси державних підприємств, організацій або їх структурні підрозділи (філіали, цехи, дільниці).

Однією з найважливіших  проблем є обмеження монополізму  в підприємницькій діяльності.

Монополізм у підприємницькій  діяльності - це домінуюче становище  підприємця, яке дає йому можливість самостійно чи разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару.

Конкуренція - змагальність підприємців, коли їхні самостійні дії  обмежують можливість кожного з  них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво товарів, потрібних споживачеві.

Монопольним визнається таке становище підприємця, коли його частка на ринку певного товару перевищує 35%.

Рішенням Антимонопольного комітету України може визнаватися  монопольним становище підприємця, частка якого на ринку певного товару менша 35%.

Зловживанням монопольним  становищем закон уважає:

нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагента  у нерівне становище, або додаткових умов, що не належать до предмета договору, в тому числі нав'язування товару, не потрібного контрагентові;

обмеження чи припинення виробництва, а також вилучення  з обігу товарів задля створення  або підтримки дефіциту на ринку  чи встановлення монопольних цін;

інші дії з метою  створення перешкод доступу на ринок (вихід із ринку) інших підприємців.

Зазначені аспекти регулюються  з допомогою Закону України "Про  обмеження монополізму та недопущення  недобросовісної конкуренції у  підприємницькій діяльності", який визначає правові основи обмеження  й попередження монополізму, недопущення  недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства.

Цей закон має 6 розділів:

1. Загальні положення.

2. Зловживання монопольним  становищем на ринку.

3. Недобросовісна конкуренція.

4. Державний контроль  за дотриманням антимонопольного  законодавства.

5. Відповідальність за  порушення антимонопольного законодавства.

6. Розгляд справ Антимонопольним  комітетом.

Антимонопольний комітет  України є державним органом, покликаним забезпечувати відповідно до його компетенції державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців і споживачів від його порушень.

Антимонопольний комітет  України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених.

До компетенції Антимонопольного комітету відносять:

контроль за дотриманням  антимонопольного законодавства під  час створення, реорганізації, ліквідації суб'єктів господарювання;

розгляд справ про  порушення антимонопольного законодавства  та винесення рішень у межах його повноважень за результатами розгляду;

звернення до суду чи арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням антимонопольного законодавства, подання правоохоронним органам  матеріалів про порушення законодавства, що містять ознаки злочину;

надання рекомендацій державним  органам щодо вжиття заходів, спрямованих  на розвиток підприємництва і конкуренції;

здійснення інших дій  з метою контролю за дотриманням  антимонопольного законодавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

ТОВ “ВАЙСЕ-СТИЛЬ”

 

2.1 Загальна  характеристика діяльності ТОВ  “Вайсе–Стиль”

ТОВ “Вайсе – стиль” має семидесятивосьмирічний досвід роботи в швейній галузі. Засноване  підприємство наприкінці 1928 році на базі малих артілей і майстерень, нині це одне з підприємств, яке працює у швейній галузі відносно стабільно. За цей період підприємство пройшло шляхи неодноразових реорганізацій. Сьогодні швейне підприємство «Вайсе - стиль» широко відоме українському та зарубіжному покупцю, як виробник жіночого, чоловічого та дитячого одягу європейської якості, як надійний партнер відомих фірм Німеччини, Франції, Америки та Скандинавії. Підприємство має закінчений цикл виробництва: від створення ескізів моделей до готових швейних виробів та їх реалізації.

Товариство зареєстровано  Виконавчим Комітетом Черкаської міської  ради народних депутатів 29 жовтня 1993 року, реєстраційний номер №8836, ідентифікаційний код №14347701.

В своїй діяльності підприємство керується Господарським кодексом України, зокрема законом України “Про підприємства в Україні”, “Про власність”, Статутом, зареєстрованим у Черкаському міськвиконкомі, та іншим діючим законодавством України.

ТОВ “Вайсе – стиль” є юридичною особою з моменту  державної реєстрації і діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності (включаючи валюту), має самостійний баланс, поточний рахунок та інші рахунки в банках, має печатку зі своїм найменуванням, фірмові бланки, штампи та інші реквізити.

Товариство для досягнення статутних цілей своєї діяльності та в порядку, встановленому законодавством України, використовує всі права та несе обов’язки, які не заборонені законодавством України та передбачені Статутом. ТОВ «Вайсе – стиль» несе відповідальність по своїх зобов’язаннях в межах належного йому майна, на яке згідно з законодавством України може бути звернено стягнення.

Юридична адреса підприємства: Україна, м. Черкаси, вул. Чехова, 72.

ТОВ “Вайсе – стиль” створилося з метою задоволення  потреб юридичних та фізичних осіб в його продукції та отримання від господарської діяльності прибутку. Основним видом діяльності акціонерного товариства є виробництво та реалізація чоловічого та жіночого одягу: куртки, плащі, пальто, літрівки, костюми для жінок і чоловіків.

Підприємство самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на продукцію, що воно виробляє та необхідність забезпечення виробничого та соціального розвитку підприємництва, підвищення доходів.

Швейні потоки обладнані машинами фірм “PFAFF” та “DURKOPP”, пароманикенами та прасками фірм “ROTONDI”. Здійснюється механізована подача в підвісному вигляді напівфабрикатів і готових швейних виробів. Автоматизований розкрій матеріалів “ІNVESTRONICA” значно покращив точність деталей крою, вдвічі зросла продуктивність праці.

За замовленням виготовляється одяг спеціального призначення:

- форменний одяг для митників, прикордонників та працівників міліції, національного банку;

- робочий одяг.

Постійно увага приділяється створенню нових колекцій одягу побутового призначення. Щорічно на розвиток підприємства направляються кошти за рахунок власних інвестицій.

Швейна фабрика “Вайсе - стиль” працює переважно на замовлення. На сучасному етапі, 90 відсотків виробів замовляють іноземні фірми (Франція, Німеччина, Канада, США), 10 відсотків продукції відправляється на внутрішній ринок.

 

2.2 Особливості взаємовідносин “держава–підприємство” на прикладі ТОВ “Вайсе-Стиль”

Фактично державне економічне регулювання підприємства здійснюється опосередковано через подання звітностей підприємства до Державної податкової служби України.

Основними сплаченими до бюджету прямими податками ТОВ  “Вайсе – стиль” є: податок на прибуток підприємств, плата за землю та податок  з власників транспортних засобів  та інших самохідних машин і механізмів, а непрямим - податок на додану вартість.

Також діяльність підприємства регулюється через закони, що впорядковують усі правовідносини між приватними та державними інтересами (Закони України “Про підприємства ” , “Про захист економічної конкуренції ” , “Про ціни і ціноутворення ” , “Про інвестиційну діяльність ”, “Про захист іноземних інвестицій в Україні ”, “Про лізинг ”, “Про зовнішньоекономічну діяльність ” , “Про податок на прибуток ” , “Про податок на додану вартість ”, “Про податок з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів ” та іншими).

 

Таблиця 2.1 Основні показники  фінансово-господарської діяльності ТОВ “Вайсе - стиль”

Показник	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Валовий доход (без урахування ПДВ), тис. грн.	3603,0	3425,0	3204,0
Валові витрати (без  урахування ПДВ), тис. грн.	3093,0	4342,0	3105,0

 

Валовий доход у 2008-2010 роках відображено на рис. 2.1 за допомогою діаграми:

 

Рис. 2.1. Валовий дохід за 2008-2010 рр.

 

Рис. 2.2. Валові витрати за 2008-2010 рр.

 

Обчислимо валовий прибуток (збитки) від діяльності ТОВ “Вайсе - стиль” за 2008-2010 рр.:

 

2008 р.: Пр = 3603 – 3093 = 510 тис. грн.

2009 р.: Пр = 3425 – 4342 = -917 тис. грн.

2010 р.: Пр = 3204 – 3105 = 99 тис. грн.

 

Так, у 2008 р. і 2010 р. прибуток ТОВ “Вайсе - стиль” склав відповідно 510 тис. грн. і 99 тис. грн., у 2005 р. збитки становили відповідно 917 тис. грн.

Підприємство реалізує вироблену продукцію споживачеві, отримуючи за це грошову виручку. Як бачимо, у 2008 і 2010 рр. ТОВ “Вайсе - стиль” отримало незначні виробничі доходи, а у 2009 році навіть зазнало збитків. Та чистина виручки, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності називається прибутком. Це головне джерело фінансових ресурсів підприємства. Такий прибуток і підлягає оподаткуванню. Оскільки у 2009 році підприємство не отримало прибуток і мало лише збитки, воно було звільнено від стягнення податку на прибуток і не платило ПДВ.