Аналіз фінансового стану підприємства

1. визначення мети та предмету діагностики;
2. вибір якісних та кількісних показників для діагностування, критеріїв їх оцінки;
3. формування інформаційної бази дослідження;
4. проведення аналітичних, техніко-економічних та математичних розрахунків, факторного аналізу;
5. виявлення стану досліджуваного процесу (об'єкта) та симптомів кризових явищ, загальних тенденцій фінансово-економічного розвитку об'єкта;
6. узагальнення результатів діагностування фінансового стану підприємства, підготовка антикризової програми;
7. розроблення прогнозу розвитку об'єкта і послідовності управлінських рішень для його реалізації.

Головна мета аналізу – своєчасно виявляти і усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності [24; с.56].

Метою фінансової діагностики також є всебічна оцінка фінансового стану підприємства задля розробки найвірогідніших передбачень і прогнозів майбутніх умов функціонування підприємства, визначення дохідності підприємства для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств або оцінка підприємства з погляду його ринкової вартості виявлення змін у фінансовому стані в просторово-часовому розрізі та основних чинників, які впливають на фінансовий стан підприємства, прогнозування основних тенденцій у фінансовому стані.      Аналіз фінансового стану підприємства має три основні цілі [23]:

1. оцінити минулу фінансову діяльність підприємства;
2. підготувати інформацію, необхідну для прогнозування майбутньої діяльності підприємства;
3. порівняти показники діяльності підприємства з показниками інших підприємств галузі.

      Враховуючи ці цілі можна визначити, що основними завданнями аналізу фінансового стану підприємства є:

• оцінка динаміки складу і структури активів, їх стан і рух;
• оцінка динаміки складу і структури джерел власного і позикового капіталу, їх стан і рух;
• аналіз абсолютних і відносних показників фінансової стійкості підприємства й оцінка зміни її рівня;
• дослідження рентабельності підприємства;
• дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
• об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності й фінансової стійкості підприємства;
• оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
• аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
• визначення ефективності використання фінансових ресурсів;
• додержання підприємством фінансової, розрахункової та кредитної дисципліни;

  - довгострокове й короткострокове прогнозування стійкості фінансового становища.

      Для вирішення цих завдань фінансового аналізу підприємством вивчаються [26; с. 281]:

   -  наявність, склад і структура капіталу підприємства, причини і послідовність його зміни;

   -   склад, структура і зміни основного капіталу;

   -  наявність і структура оборотного капіталу в сферах виробництва і обігу, причини і наслідки його зміни;

   -   ліквідність і якість дебіторської заборгованості;

   - наявність, склад і структура джерел формування капіталу, причини і наслідки його зміни;

   -   платоспроможність і фінансова гнучкість;

   -   ефективне використання капіталу та окупність інвестицій.

     Оцінку фінансового стану підприємства здійснюють, використовуючи ряд методик, розроблених міністерствами (відомствами), Національним Банком України і комерційними банками. Першооснова таких методичних підходів до оцінки фінансового стану підприємства закладена ще у 1998 р. Агентством з питання запобігання банкрутству підприємств і Державною податковою адміністрацією України. Вдосконалені варіанти останньої розробки подано Методичними рекомендаціями з аналізу фінансово- господарського стану підприємств і організацій у 2000-2003 рр. Для підприємств, які підлягають приватизації, Міністерством фінансів і Фондом державного майна України у 2001 р. розроблено окреме Положення «Про порядок здійснення аналізу їх фінансового стану» [20].   Міністерством економіки України, Агентством з питань запобігання банкрутству та іншими відомствами надаються методичні рекомендації щодо здійснення аналізу фінансового стану підприємств. Проте, їх використання обмежене конкретною економічною ситуацією, як, наприклад, приватизація, банкрутство, санація чи аудиторська перевірка [12].     Варто зазначити, що проведення діагностики повинно базуватися на загальноприйнятих принципах, найважливішими з яких вважаються:

• своєчасність - діагностику необхідно проводити до створення кризової ситуації, появи перших ознак банкрутства, враховувати динамічність діяльності підприємства;
• комплексність - окремі явища і процеси доцільно досліджувати в комплексі з усіма іншими взаємопов'язаними явищами, чинниками, цілями;
• науковість - діагностика проводиться на основі науково- обґрунтованих принципів, понять, категорій, закономірностей, застосуванні методології та методів дослідження;
• автентичність - процес діагностування базується на первинній, достовірній інформації;
• точність - відповідність реальним фактам, цілям і вимогам, які ставляться до процесу діагностування;
• об'єктивність - діагностика має здійснюватися за розробленою програмою дослідження, за чітко визначеними базовими параметрами з мінімальним впливом фактора суб'єктивізму; у процесі діагностики необхідно використовувати тільки реальні факти, методи та заходи, щоб знизити рівень неточних оцінок;
• ефективність - здійснюючи діагностику підприємства, потрібно постійно порівнювати позитивні і негативні наслідки її проведення і витрати, які пов'язані з цим процесом.

      Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства служать звітний бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2) та інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які розшифровують і деталізують окремі статті балансу. При цьому достовірність наданої інформації, необхідної для аналізу, відіграє величезну роль (таблиця 1).       Основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану, як це було відмічено вище, повинна скласти бухгалтерська звітність. Безумовно, в аналізі може використовуватися додаткова інформація, головним чином, оперативного характеру, проте вона носить лише допоміжний характер.  З позиції забезпечення управлінської діяльності можна виділити три основні вимоги, яким повинна задовольняти бухгалтерська звітність. Вона повинна містити дані, необхідні для:        -  ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у сфері інвестиційної політики              -  оцінки динаміки і перспектив зміни прибутку підприємства;    -  оцінки ресурсів, що є у підприємства, ефективності їх використання [24; с.57].           Забезпечення цих вимог ґрунтується на одному з найважливіших принципів підготовки бухгалтерської звітності — принципі відповідності вкладеній і відтвореній інформації. Суть принципу полягає в наступному:

- бухгалтер, що готує звітні дані, повинен уявляти собі необхідність і корисність для аналізу й ухвалення управлінських рішень тих або інших даних і відобразити їх у даній звітній формі (власне звіт);

- керівник як користувач звітності повинен розуміти, що потрібні для нього дані включені в звіт і тому можуть бути їм затребувані.

                                                                                                      Таблиця 1

      Користувачами результатів фінансової діагностики в ринкових умовах господарювання виступають акціонери та засновники підприємства, менеджери підприємства, інвестори, кредитори, працівники підприємства, постачальники матеріально-технічних ресурсів, споживачі (клієнти підприємства), податкові служби, страхові компанії, органи державного управління тощо і кожен із них має свої інтереси і зацікавленість у дослідженні і використанні даних про фінансовий стан підприємства (таблиця 2). 

                                                                                                            Таблиця 2

      Підібравши найбільш прийнятні прийоми для проведення аналізу, що відповідають масштабам та параметрам роботи підприємства, можна перейти до визначення виявлених проблем та недоліків фінансового стану. Ось найбільш типові із них [12; с.100]:

1. Низька платоспроможність, іншими словами, нестача грошових коштів. На практиці це виявляється у неспроможності підприємства розрахуватися за своїми зобов'язаннями, стрімкому рості обсягів залучення кредитних коштів, а також понаднормових розмірах заборгованості перед бюджетом, персоналом, кредиторами. Про можливі проблеми із погашенням зобов'язань свідчить спад показників ліквідності.
2. Ріст фінансової залежності чи низька фінансова стійкість. Ця ситуація загрожує виникненням проблем із погашенням довгострокових зобов'язань, тобто втратою фінансової самостійності.
3. Недостатнє задоволення інтересів власника. Це виражається низьким рівнем рентабельності власного капіталу, причиною чого може бути неефективність менеджменту підприємства або ж невірно обрана сфера

діяльності.           Діагностика фінансового стану підприємств має важливе значення в економічній діяльності підприємства, оскільки дає змогу [8; с.240]:

- вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;

- об'єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;

- своєчасно вживати заходів, спрямованих на підвищення платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства;

- забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у результаті аналізу резервів;

- забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства.

     Якісна та обґрунтована оцінка дає змогу приймати рішення, що дозволяють підприємствам не тільки утримуватися на ринку, а й здійснювати заходи щодо розвитку. Значення оцінки фінансового стану пояснюється тим, що, на відміну від інших аспектів або напрямків діяльності підприємств, фінансова несе в собі властивості універсальної. Іншими словами, фінансовий стан, хоча і є інструментальним поняттям, інтегровано відображає якість господарської діяльності підприємства [3].       Таким чином, діагностика фінансового стану підприємства є необхідною умовою для його нормального функціонування. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств. Оцінка є необхідною передумовою для ведення діяльності підприємства усіх форм власності, а також є необхідною для основних користувачів (інвестори, власники, керівництво підприємства, банки, постачальники та інші кредитори, працівники підприємства, органи державного управління, юридичні та фізичні особи), яких цікавить фінансово-господарська діяльність вітчизняних та зарубіжних підприємств. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Аналіз фінансового стану підприємництва на Україні

     Розвиток  підприємництва в Україні є об’єктивним  процесом, зумовленим тими ринковими  перетвореннями, що здійснюються в  державі. Підприємництво у різних формах виступає як невід’ємна частина сучасного суспільного процесу, як рушійна сила економічного прогресу. При переході до ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулись з проблемою невпевненості у ділових партнерах, у законодавчій базі, політиці держави, з невизначеністю майбутніх доходів і витрат, а отже, і перспектив діяльності підприємства. Тому треба звернути увагу на доцільне використання фінансів підприємства та його фінансову діяльність. Цей фактор дуже впливає на фінансовий стан підприємства.           Виявлення фінансового стану підприємства дозволить власникам, керівникам, партнерам по бізнесу, банкам визначати надійність, стабільність даного підприємства, оцінювати ефективність використання фінансових ресурсів, спрогнозувати фінансові результати його діяльності.    Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов’язаннями. Ці фактори дозволяють визначити недоліки у діяльності підприємництва в Україні і шляхи їх подалання. Комплексний і систематичний підхід до фінансового стану підприємства дасть можливість підприємству розвиватись у довгостроковій перспективі.       Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів.