Застосування прийомів групування в економічному аналізі

     ВСТУП 

     Метод економічного аналізу є головним поняттям у теорії економічного аналізу. Кожна наука вивчає свій предмет за допомогою певного прийому, визначення сутності якого є першим кроком при її вивченні. Під методом розуміють спосіб, підхід до явищ, які вивчаються, спланований шлях наукового пізнання дійсності та встановлення істини. Взагалі — це прийом, засіб чи образ дії, або ціла сукупність взаємопов'язаних способів та принципів дослідження процесів, предметів і явищ.

     Використання  методу АГД виявляється через ряд методичних прийомів аналітичного дослідження. Який методичний прийом застосовувати залежить від мети аналізу і джерел інформації, від технічних можливостей використання.

     В аналізі господарської діяльності використовують прийоми, а саме: елімінування, порівняння, балансові зіставлення, статистичні, економіко-математичні та інші. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Застосування  прийомів групування в економічному аналізі

      Використання  методу аналізу господарської діяльності виявляється через ряд методичних прийомів аналітичного дослідження. 
Який методичний прийом застосовувати залежить від мети аналізу і джерел інформації, від технічних можливостей використання розрахунків і т.д. Система основних методичних прийомів АГД зображена на рис. 1. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     

     

     

     

     

     

       

     рис. 1. Система основних методичних прийомів АГД 

     Групування  — це прийом аналізу, який полягає  у формуванні з масиву даних, що аналізуються, класифікаційних груп за ознаками, істотними з точки зору розв’язання конкретних аналітичних задач. Таке розчленування масиву аналітичної інформації ще до аналітико-статистичної обробки груп, побудованих за певними ознаками, дає можливість виявляти закономірності та тенденції, властиві аналізованим процесам і явищам. З поглибленням аналізу (побудова груп за більшою кількістю ознак, за менші часові проміжки тощо), усередненням підсумкових показників можна аналізувати структуру, структурні зрушення в об’єктах, що аналізуються, визначати залежність між різними показниками. Свого завершення метод групування набуває у формі аналітичних таблиць. Без аналітичних таблиць жодна більш-менш складна аналітична задача не може бути розв’язана раціонально.

     Групування  в економічному аналізі застосовуються для виявлення взаємозвязку між окремими економічними явищами, з метою вивчення їхньої внутрішньої будови. У залежності від поставлених цілей виділяють три види групувань:

     * для визначення соціально-економічних типів явищ - типологічні;

     * для вивчення структури явищ та структурних зрушень, які відбуваються в них - структурні;

     * для визначення звязків та залежностей між явищами - факторні.

     Типологічні групування призначені для розчленовування всієї сукупності первинних даних на однорідні групи чи класи. Наприклад, групи населення за родом діяльності, групи підприємств за формами власності, розподіл складу промислово-виробничого персоналу на категорії й ін.

     Структурні групування використовуються для вивчення внутрішньої структури економічного явища, співвідношення їх окремих частин. Прикладом є розподіл робітників за освітою, за віком, за статтю, групування активів та пасивів балансу за розміщенням та джерелами формування майна, класифікація устаткування за терміном експлуатації та ін.

     Факторні (аналітичні) групування використовуються для виявлення наявності, напрямку та форми звязку між показниками, що вивчаються. За характером ознак, на яких базується аналітичне групування, вони можуть бути якісними (коли ознака не має кількісного виразу) або кількісними.

     Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності заробітної плати  робітників від стажу їх роботи, рівня плинності робочої сили на підприємствах від рівня середньомісячної заробітної плати одного працівника.

     За  складністю побудови виділяють прості групування та комбіновані. При простих групуваннях використовується одна класифікаційна ознака, при комбінованих - декілька. Використання в аналізі комбінованих групувань має суттєві недоліки: побудова їх надто трудомістка, а сприйняття результатів достатньо складне.

     Процес побудови групувань відбувається у наступній послідовності:

     - визначення цілі аналізу,

     - збирання необхідних даних щодо  всієї сукупності обєктів;

     - ранжирування сукупності за вибраною для групування ознакою;

     - оцінка крайніх варіантів факторної ознаки;

     - визначення кількості груп у групуванні;

     - визначення розміру рівновеликого  інтервалу.

     Правильне групування інформації дає можливість вивчити взаємозвязок між показниками, глибше розглянути побудову економічних явищ, систематизувати первинні данні та визначити характерні риси вивчаємого явища або процесу.

     У статистиці цей прийом використовують для узагальнення і типізація явищ, а в аналізі групування допомагає пояснити зміст середніх величин, використовуються для вивчення взаємозв’язку між показниками, використовується для виявлення впливу окремих одиниць на середні величини.

     Найбільш поширене і практичне значення в аналізі має групування за факторами, пов’язаними простими моментами процесу праці (фактори, пов’язані з працею, засобами праці), а також групування факторів за розділами плану підвищення ефективності виробництва (рис.2).

       
 

     

     

     

     

     

     

     

     

       

Рис.2. Застосування прийому аналітичних групувань для класифікації факторів.

     Для подальшої обробки економічної інформації та поглиблення аналізу використовується технічний прийом деталізації.

     Цей метод є одним з основних у розчленовуванні явища на складові елементи. Деталізація економічних явищ і процесів тісно повязана з процесом їхнього пізнання для виявлення змін і тенденцій, що необхідні для виконання функцій управління. У процесі економічного аналізу досліджувані явища, процеси і показники, які їх характеризують, деталізують за такими напрямками:

• за складовими факторами;
• по підрозділах;
• в часі.

     Деталізація за складовими факторами використовується для виявлення основних причин змін показників складових, котрі є основними для даного періоду. Основою такої деталізації є економічний взаємозвязок впливу факторів на результативні показники. При цьому важливим є визначення ступеня деталізації, тобто послідовний перехід від більш укрупненого показника до первинних його елементів.

     Деталізація показників по підрозділах підприємства передбачає розчленовуванням будь-якого узагальнюючого показника за місцями виконання основних чи інших операцій. Наприклад, фонд оплати праці можно деталізувати за структурними підрозділами, відділами та службами підприємства, випуск продукції підприємства деталізується по цехах, бригадах, окремих працівниках, технологічних агрегатах.

     Деталізація показників за часом передбачає їх розподіл по кварталах, по декадах (річний обсяг випуску продукції, квартальний, за місяць, за декаду, за день).

     Використання  деталізації в економічному аналізу  дозволяє поглибити аналіз впливу факторів на зміну вивчаємих показників діяльності підприємства і,таким чином, розширити коло пошуку резервів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВОК 

     Отже, можна зробити такі висновки:

     Групування є необхідним для планування правової діяльності і керування нею. . Групування в економічному аналізі застосовуються для виявлення взаємозвязку між окремими економічними явищами, з метою вивчення їхньої внутрішньої будови.

     Групування  ми завжди одержуємо в результаті проведеного статистичного спостереження і зведення. Воно обов'язково характеризує розміри сукупності або обсяг ознаки явища. Групування завжди характеризує сукупність у певних просторах і конкретному місці та часі.

     Для того щоб провести всебічний аналіз правових явищ, обов'язково необхідно обчислити узагальнюючі показники. Группування уможливлює вивчення тих чи інших економічних явищ у їхньому взаємозвязку та взаємозалежності, визначення впливу найбільш суттєвих факторів, знаходження тих чи інших закономірностей та тенденцій, які властиві цим явищам та процесам. 

 

      СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс лекцій. Навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2002.
2. Є. І. Ткач, В. П. Сторожук – Загальна теорія статистики. – Київ: «Центр учбової літератури», 2009.
3. Романюк О.П. Методи економіко-статистичного аналізу: Навчальний посібник. - К.: Видавництво УАДУ, 1997.

     u