Сутність виробничої потужності

Продуктивність машин  і обладнання також залежить від якості предметів праці. З якістю сировини змінюється технологія його обробки, що безпосередно відбивається на продуктивності засобів праці та їхньому вдосконаленні.

 Значний вплив на  збільшення продуктивності машин  виявляє вдосконалення технологічного процесу. Впровадження прогресивної технології дасть можливість інтенсифікувати виробничий процес, тобто скоротити як машинний, так і загальний час виготовлення виробу.

Збільшення продуктивності машин у значній мірі залежить від ступеню совершенства конструкції виробів, що виготовляються, їхньої уніфікації та стандартизації, зниження кількості та суміщення операцій при їхньому виготовленні.

Продуктивність машин  залежить також від квалифікації робітників. Систематичне підвищення їхнього загальної та технічної освіти, вдосконалення виробничих навиків та на цій основі підвищення рівня кваліфікації створюють сприятливі социальні передумови для збільшення продуктивності засобів праці. Укомплектування промислових підприємств кваліфікованими робітниками прискорює технологічне освоєння сучасної техніки, дозволяє значно перевищити її паспортну продуктивність шляхом переходу до швидкіх засобів обробки деталей, використання спеціального режучего інструменту, модернізації окремих агрегатів верстатів та впровадження спеціального оснащення.

Класифікація факторів, впливаючих на величину виробничої потужності підприємства, побудована по ознаці їхньої деталізації. Особливістю цих факторів є те, що для здійснення заходів, обумовлених ними, вимагаються капітальні вкладення.

Інакше мають вигляд фактори, які впливають на використання виробничих потужностей. Вони охоплюють  заходи, зв'язані з використанням  резервів, що мають організаційний характер, і не вимагають великих  капітальних вкладень в основне  виробництво. По змісту ці фактори можна поділити на соціально-економічні та організаційно-техничні, а по місцю виникнення - на зовнішні та внутрішні.

Основне своє виявлення  ці фактори знаходять у поліпшенні використання встановленої або прийнятої  величини виробничої потужності, а також у співвідношенні часу роботи та часу втрат засобів праці, тобто охоплюють область їхнього функціонування.

Основними факторами, які  впливають на рівень використання обладнання, є вдосконалення організації  обслуговування виробництва, підвищення якості та організації планування виробництва, технічного розвитку підприємств та технологічного планування завантаження обладнання, більш широке впровадження у практику виробництва сучасних прогресивних форм організації праці, вдосконалення матеріального стимулювання поліпшення використання обладнання, вдосконалення структури парку обладнання шляхом раціонального розподілу виділеного підприємству обладнання і перерозподіл незавантаженого, підвищення коефіцієнту змінності роботи обладнання, скорочення часу простоев обладнання у ремонтах.

З урахуванням зазначених вище ознак побудована класифікація факторів, які впливають на використання виробничих потужностей підприємств.

В узагальненому вигляді  класифікація обох видів представлена в таблиці 1.

Таблиця 1

Класифікація факторів

Фактори, що впливають  на величину виробничої потужності

Фактори, що впливають  на використання виробничої потужності

1. Кількість машин  (робочих місць) та їх     технічний рівень 2. Розмір виробничих  площ 3. Рівень пропорціїнсті  у пропускній здатності між групами машин 4. Прогресивна технологія 5. Механизація і автоматизація 6. Якість матеріалів, досконалість конструкцій виробів,  підвищення ступеню унифікації  та стандартизації 7. Ступень освоюванни  техники робочими

1. Народногосподарська потреба у продукції 2. Матеріально-технічне  постачання підприємств 3. Забеспечення підприємства  робітниками 4. Комплексний ввід  у дію нових потужностей 5. Забеспечення енергетичними  ресурсами 6. Структура парка  обладнання 7. Наднормативні простої  обладнання у ремонті 8. Підвищення змінності  роботи обладнання 9. Организація обслуговування  виробництва 10. Ступень досконалості  планування виробництва та завантаженості  обладнання 11. Организація праці  та її стимулювання 12. Организація кооперування  використан-     ня потужностей

Наведена класифікація обох видів факторів подає собою  теоретичний аналіз кількісних та якісних  факторів підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Результативність аналітичної оцінки во многом залежить від обгрунтування системи показників, із допомогою яких можна визначити рівень інтенсивності використання виробничих потужностей. При цьому важливе значення має розробка методів розрахунку показників, а також засобів визначення нормативних значень кожного з показників. Система показників - взаємозв’язанна сукупність показників, із допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану та виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

Систему показників можна  поділити на три групи. В першу групу можна включити коефіцієнти, які характеризують рівень освоєння проектної та використання виробничої потужності підприємства, в другу - коефіцієнти, що характеризують використання обладнання, і в третю - вартісні показники, які характеризують віддання виробничого апарату.

Кожний з показників, вхідних в ту або іншу групу, має  строго певне призначення у системі  аналізу та дасть оцінку одному з  напрямків процесу інтенсивного використання виробничих потужностей.

Розглянемо засоби визначення величини та призначення кожного з показників, вхідних у систему.

 Серед показників  першої групи слідує передусім  виділити коефіцієнт використання  проектної потужності (Кп), що характеризує рівень використання запровадженої у дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом рівня. Він визначається як відношення планового або фактичного обсягу випуску продукції (В), передбаченого проектом, у гривнях, тонах, штуках до величини проектної потужності (Мп) в аналогічних одиницях виміру. На підставі отриманих за допомогою цього коефіцієнту даних можна судити про хід освоєння проектних потужностей і техніко-економічних показників у межах нормативного терміну, про скорочення періоду запровадження у дію нових потужностей, тобто враховувати фактор часу в оцінці рівня інтенсивного використання нових потужностей.

Декілько інше призначення  має вже раніше визначений мною коефіцієнт використання виробничої потужності (Ки). Він характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, що по своїй величині може значно відрізнятися від проектної. В свою чергу виробнича потужність ділиться на певні види, кожний з яких має своє різне значення при рішенні питань планування та  орагінізації виробництва. Тому рівень використання різних видів потужностей необхідно розглядати окремо. Так, передусім слідує оцінити рівень використання прийнятої планової, середньорічної та фактичної виробничої потужності. Коефіцієнт використання кожної з них можна одержати шляхом відношення планового або фактичного обсягу валовій, товарної, реалізованої, чистої продукції (В) до відповідного виду виробничої потужності (ПМ).

 Важливе значення  для характеристики використання  виробничої потужності підприємства  має аналіз рівня використання  виробничих потужностей окремих його підрозділів. По результатах проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої ланки, по якому прийнята потужність заводу, та про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слідує ахувати визначення рівня використання середньої розрахункової або нормативної величини виробничої потужності. Для цієї мети застосовується коефіцієнт використанняя нормативної величини потужності (Кн), величина якого визначається з такого співвідношення:

 

 

 

    (3.1)

 

де ПМ_н - розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

По коефіцієнту використання того або іншого виду потужності можна  оцінювати резерви поліпшення її використування, а також ступінь  напруженості планових завдань підприємством. Однак досягнутий високий рівень коефіцієнту використання виробничої потужності не завжди дасть підставу стверджувати про інтенсивне її використання. Це пояснюється передусім тим, що на підприємствах при визначенні їх виробничих потужностей орієнтуються на потужність тих підрозділів, що є вузькими місцем. Отже, виробничі потужності занижуються і не відображають дійсної їхньої величини, якої володіють підприємства. У зв'язку з цим не можна судити про раціональне використання технологічного обладнання, наявних потенційних резервів підвищення його завантаження.

Об'єктивну оцінку цих  резервів можна отримати з допомогою  групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група  представлена трьома коефіцієнтами  та показником середнього часу роботи однієї машини. Однім з таких узагальнюючих показників є коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ксм).

Найбільш достовірним  засобом визначення коефіцієнту  змінності роботи обладнання є ділення  планової розрахункової або фактичної  машиноємкості (станкоємкості) виготовляємої продукції на дійсний річний фонд часу усього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну. Формула розрахунку величини коефіцієнту змінності роботи обладнання (Ксм) має вигляд

 

 

    (3.2)

 

 

де  - сумарна розрахункова планова або фактична машиноємкость продукції, машино-ч;

С_уст - кількість одиниць встановленого обладнання (в цеху, на дільниці, у групі взаємозамінного обладнання);

Ф_д - дійсний (розрахунковий) однозмінний фонд часу роботи обладнання, ч.

 

У результаті порівняння планованого або фактично досягнутого  коефіцієнту змінності роботи обладнання, розрахованого по запропонованому  нами засобу, з оптимально можливим або нормативним можна отримати повне уявлення про наявність резервів, якіми володіють  підприємства та їхні підрозділи у підвищенні завантаження обладнання.

Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіцієнт завантаження обладнання (Кз). Він подає собою відношення сумарної машиноємкості, необхідної для виготовленнят планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі підприємства або його підрозділів. Його величину можна визначити по формулі

 

    (3.3)

 

де Р- режим роботи заводу, цеху, дільниці, (кількість змін).

Такий засіб визначення коефіцієнту завантаження не є єдиним. Так, пропонується визначати цей  показник по прийнятій потужності. Формула розрахунку його величини має вигляд

 

     (3.4)

 

 

де Т_п - трудомісткість на програму по видам обробки;

 ПМ - величина прийнятої потужності;

Ф_t - дійсний річний фонд часу роботи обладнання.

 

 З аналізу формули  (3.4) видно, що чим більше величина  прийнятої потужності, тим вище коефіцієнт завантаження обладнання. Однак величина коефіцієнту завантаження обладнання при такому засобі його розрахунку може декілько перекручуватися. Справа в тому, що потужність підрозділу або заводу визначається по потужності ведучої ланки. Отже, розрахована по формулі (3.4) величина завантаження обладнання буде скоріше характеризувати завантаженість роботою обладнання ведучої ланки. Якщо при цьому ведуча ланка виявилася вузьким місцем, то потенційна величина коефіцієнту завантаженя обладнання буде заниженою.

При обгрунтуванні проектів машинобудівних заводів коефіцієнт завантаження обладнання визначається як відношення розрахункової кількості  верстатів або машин до прийнятої  його кількості.

Важливим моментом у  аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Величина цього показнику може бути розрахованана по формулі

 

    (3.5)

 

 

де F - показник, що характеризує середній час роботи однієї машини, ч.

Вартість цього показнику  перебує у тому, що він дає уявлення про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання у даному виробничому підрозділі.

Будь-який з означених  показників другий групи відображає передусім використання технологічного обладнання, що визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників не тільки показує рівень інтенсивного використання виробничої потужності, але і свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання.

Важливим етапом в  аналізі інтенсивного використання виробничих потужностей є оцінка ступеню рівномірності завантаження обладнання при заданом обсязі виробництва або прийнятої потужності. Це завантаження дасть уявлення про існуючий рівень пропорційності у виробничих потужностях підрозділів та груп взаємозамінного обладнання. Для кількісного виміру рівня рівномірності завантаження обладнання пропонується використати коефіцієнт пропорційності.