Конкурентоспроможність на ринку молока і молочних продуктів

Конкурентоспроможність на ринку молока і молочних продуктів

Марчук В.

Конкурентоспроможність продукції в умовах ринку має вирішальне значення, адже формує рівень фінансового благополуччя виробника, можливості ефективного позиціювання на ринку, а значить визнання споживачами якісних характеристик товару і його споживчих якостей. Даний аспект проблеми притаманний усім без винятку продуктам, у тому числі це відноситься до молока та молочної продукції.

Теоретико-методологічні та прикладні питання маркетингу молока і молокопродукції та підвищення її конкурентоспроможності відображені у працях вчених-економістів: В.Г. Андрійчука, Д.Г.Карича, Ф. Котлера, П.Т. Саблука, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина та ін.

Важливість вирішення проблеми підвищення конкурентоспроможності аграрних і молокопереробних підприємств та організації маркетингу і недостатнє її вивчення зумовили вибір теми дослідження і визначають її актуальність.

Об'єктом дослідження є конкурентоспроможність підприємств з виробництва, переробки та реалізації молока і молокопродуктів.

Предметом дослідження є теоретико-методичні і прикладні аспекти функціонування маркетингу та конкурентоспроможності виробництва молока і молочної продукції.

Важливою складовою подолання економічних негараздів і розв'язання існуючих проблем розвитку агропромислових підприємств є аграрний маркетинг. Як вид діяльності, що передбачає виявлення й задоволення потреб споживачів через ринковий обмін, маркетинг використовується в якості універсального інструменту, який забезпечує досягнення поставленої мети.

"Економічна діяльність аграрного маркетингу полягає в тому, що маркетинг гарантує не тільки збут продукції, а й отримання прибутку, який дає змогу вести розширене виробництво в сільському господарстві. Адже господарюючий суб'єкт своєчасно одержує достовірну інформацію про якісні та цінові параметри товару, його асортимент, раціональну логістику, ефективну комунікацію та інші складові, що цікавлять потенційних покупців"[1].

У широкому спектрі завдань маркетингу досягнення і збереження конкурентоздатності - одне з визначальних[2].

Маркетингова боротьба, що проводиться виробниками молочних продуктів з розширення пропозиції за рахунок диференціації продукції, яка пропонується на ринку, або ж за рахунок заходів щодо поширення та просування молочних товарів на ринок сприяє конкурентоспроможності молока і молочної продукції.

Системний аналіз свідчить, що для розвитку сфери виробництва і переробки молока повинен бути ефективним весь ланцюг "виробництво - переробка - збут"[3].

За період аграрної реформи 1991-2007 рр. в молочній та молокопереробній підгалузі, як уже зазначалося, відбулися негативні зміни, які призвели до занепаду тваринництва та молокопереробної галузі. Вирішувати питання молочного скотарства на селі необхідно в тісному взаємозв'язку з передовими технологіями та науковими досягненнями. Потребує негайного вирішення питання концентрації молочного скотарства на базі існуючих господарств і організації нових спеціалізованих молочних центрів навколо міст і промислових центрів.[4]

Наша молочно-сировинна база за якісними показниками далеко відстає від європейських країн. Тому при вступі до СОТ наше молоко і молочна продукція не будуть мати попиту, тим більше, що оцінюється наша продукція за вмістом жиру, а не білка, як на Заході. Низька якість молока з'являється при незадовільних біологічно-санітарних умовах в первинній ланці виробництва. Наявність жиру і білку залежить від якості кормів: соковитих, грубих та концентрованих, а також біодобавок. Оптимальне їх співвідношення в раціоні - запорука одержання молока високого ґатунку[5].

Найбільше забруднюється молоко при застарілих технологіях: доїння в ручну, переливання його в брудний посуд, довгострокове зберігання його не охолодженим, тощо. Набагато чистіше воно при доїнні апаратами в закриті молокопроводи, які подають молоко в цистерни, або охолоджувачі. Саме тому якість молока і молокопродукції є критерієм їх конкурентоспроможності.

Питанням якості молока, ї характеристиці і аналізу приділяли велику увагу такі вчені як М.В. Калінчик, Т.Л. Мостенська, Ільчук та ін. Зокрема, в своїй монографії «Ефективне функціонування молокопродуктового підкомплексу України» (К.: Нічлава. - 214 с.) М.М. Ільчук пише: "Якість молока сьогодні - це не констатація відповідності показників вимогам стандарту, а система заходів, що попереджають причину і визначають шляхи усунення можливих відхилень від норми щодо цього швидкопсувного продукту. Заходи з поліпшення якості молока є багатогранними, а кінцевий успіх значною мірою зумовлений розумінням і виконанням завдань, поставлених перед усіма службами, причетними до даної проблеми, їхньою чіткою взаємодією".

Щоб домогтися належного рівня якості молока в сільгосппідприємствах необхідно провести наступні заходи:

- запровадити кормові сівозміни, де б 30 - 40 % площі займали культури з білкоутворюючими речовинами (люцерна, конюшина, горох, соя);

- створити ферми з високими показниками надоїв, жиру та білка в молоці;

- дотримуватись графіку отелів корів;

- утримувати приміщення для корів в охайному вигляді, згідно санітарно-гігієнічних умов;

- запровадити доїння корів механічним способом з закритою подачею молока по молокопроводах до охолоджувача чи очистки;

- створити гігієнічні умови приймання молока-сировини на молокопереробних підприємствах.

Оцінка конкурентоспроможності молочної продукції розпочинається з вивчення ринку молока. Вивчається середовище конкурентів з числа великих і малих товаровиробників; аналізується попит покупців з урахуванням якісних, екологічних, та інших вимог до продукції; визначаються оціночні параметри. Велика робота має бути проведена при оцінці вимог до молокопродуктів. Це пов'язано з широким асортиментом, кількістю параметрів, кратністю замірів, лабораторних аналізів і т.д.

Потрібно визначити по окремих показниках за економічними параметрами, потім по окремих показниках за якісними параметрами і з рештою - за маркетинговими показниками. Таким чином, з трьох виділених груп формується велика кількість показників, на базі яких необхідно визначити групові показники конкурентоспроможності за економічними, якісними і маркетинговими параметрами.

[1] Реформування майнових відносин у підприємствах АПК (практичний посібник) / За ред. П.Т.Саблук та Г.М.Підлісецький. - К.: ІАЕ, 2001.-614с.

[2] Канінський М.П. Підвищення конкурентоспроможності продукції овочівництва: Моногр. - К.: ННЦІАЕ, 2005. - С.25.

[3] Ільчук М.М. Якість молока та ефективне його виробництво // Науковий вісник НАУ, Вип.№63. - К.: НАУ, 2003. - С.308-319.

[4] Мостенська Т.Л. Стан і проблеми розвитку ринку молочних продуктів в Україні // Економіка АПК. - 2004. - №3. - С.46-50.

[5] Кваша С, Лука О. Конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції в умовах вступу України до СОТ // Економіка України. - 2003. - №10. -С.79-85.