Аналіз виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг)

     Аналіз  таблиці показує приріст за всіма  показниками, крім реалізованої продукції. Це характеризує виробничу діяльність позитивно, тобто є всі передумови для виконання держзамовлення і зобов’язань за договорами зі споживачами. План реалізації продукції не виконано через низьку платоспроможність і дисципліну покупців. Різниця між процентами виконання плану реалізованої і товарної продукції свідчить про збільшення залишків товарної продукції і характеризує роботу підприємства негативно, показує на порушення ритму роботи і наявність організаційно-господарських недоліків.

     Різниця між процентами виконання плану  товарної продукції за фактичними цінами і за цінами плану свідчить, що зросла доля реалізації вигідних за цінами виробів, або підвищилась якість продукції. Різниця у виконанні плану з нормативно чистої і товарної продукції показує, що зменшилась доля працемісткості продукції. Цей висновок підтверджується швидким зростанням заробітної плати і зменшенням матеріальних витрат. 

      2.2  Аналіз втрат від браку та якості продукції(робіт, послуг)

     Причинами зниження якості продукції виступають: недосконалість технології, невідповідність  матеріалів, низька кваліфікація робітників, порушення дисципліни праці, застаріле  обладнання.

     Показником  якості продукції є також наявність  браку. На підприємствах розробляються інструкції про порядок оформлення, обліку та списання браку. В них, в залежності від галузевих особливостей технології виробництва, визначається номенклатура видів, причин та винуватців браку.

     В процесі аналізу фактичні витрати  на брак і втрати від браку порівнюються з плановими і фактичними за ряд минулих періодів в абсолютних сумах і в процентах до виробничої собівартості всього обсягу продукції /валової/, виявляється тенденція зміни браку і визначається його вплив на обсяг випуску продукції. Для цього на підставі облікових даних складається таблиця 2.2. 

     Таблиця 2.2. Аналіз втрат від браку (тис. грн.)

     Із  таблиці випливає, що абсолютна сума витрат на брак і втрат від браку, порівнюючи з минулим роком, зросла. Разом з тим, питома вага втрат від браку у виробничій собівартості товарної продукції підвищилась. Це негативно характеризує роботу керівників підприємства і цеху.

     Для розрахунку впливу втрат від браку на обсяг випуску продукції необхідно питому вагу витрат на брак у виробничій собівартості товарної продукції помножити на фактичний випуск товарної продукції в порівнянних цінах.

     Наявність втрат від браку призвела до зменшення випуску продукції на 115,4 тис. грн. /8360 1,38:100/.

     При аналізі вивчаються причини невиконання  плану з якості продукції і  браку у виробництві. Такими причинами  можуть бути: низька якість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, технічна несправність устаткування, низький рівень кваліфікації робітників, недосконалість технології, помилки в технології і кресленнях, порушення технології, незадовільний інструктаж робітників, неритмічність виробництва та інші організаційно-господарські причини. Для аналізу причин зниження якості продукції використовують акти /повідомлення/, відомості на брак, звіти відділу технічного контролю за якістю, звіти майстерні з гарантійного ремонту виробів, рекламацій споживачів, матеріали виробничих нарад, активів, зборів з якості, стінної та багатотиражної преси.

     Детальне  вивчення причин та винуватців низької  якості продукції дадуть можливість відпрацювати заходи для її підвищення. 

      2.3 Аналіз реалізації продукції(робіт, послуг) та виконання договірних зобов’язань.

     Реалізованою  вважається продукція, оплачена покупцями, гроші за яку поступили на розрахунковий  рахунок.

     Вироблена підприємством продукція реалізується споживачам у відповідності до складених  договорів. Реалізація продукції є  економічним важелем та інструментом управління, засобом поєднання виробництва та споживання, показником оцінки діяльності підприємства, джерелом формування фондів економічного стимулювання, найголовнішою умовою забезпечення безперервного процесу відтворення. Жодне суспільство не може безперервно виробляти, тобто відтворювати, не перетворюючи безперервно певної частини свого продукту знов у засоби виробництва, чи елементи нового виробництва.

     Вироблена підприємством товарна продукція, може бути реалізована покупцям після її упаковки і доставки на станцію відправлення, тому момент випуску продукції не співпадає з моментом її відвантаження, а в силу діючих форм розрахунків, – з моментом оплати. Все це приводить до виникнення складських запасів готової продукції та залишків відвантажених товарів, не оплачених покупцями.

     Обсяг реалізації товарної продукції планується самим підприємством згідно складених  договорів і місткості ринку. У порівнянні з валовою і товарною продукцією оцінка діяльності підприємства за реалізованою продукцією має такі переваги: реалізація означає визнану суспільством, споживачами доцільність роботи підприємства, тим самим упереджується виготовлення продукції, яка не має попиту; посилюється контроль за ритмічністю праці підприємства, оскільки випущену та відвантажену за останні дні місяця продукцію покупець не може оплатити у тому ж місяці, що особливо важливо для попередження відхилень від плану; показник реалізації сприяє прискоренню обіговості обігових засобів.

     Аналіз  реалізації продукції розпочинається з перевірки обгрунтованості планового обсягу, ув’язки його з випуском і відвантаженням, завданнями та зобов’язаннями з постачання продукції у відповідності з укладеними договорами, прийнятими до виконання замовленнями. 

      2.4 Аналіз рентабельності продукції(робіт, послуг)

     Прибуток  є головним джерелом розширеного  відтворення, вирішально впливає на фінансовий стан, а тому служить  важливим показником при характеристиці ресурсів, якими володіє підприємство. Однак, ця абсолютна величина повністю ще не характеризує результативність господарсько-фінансової діяльності, бо підприємства мають різні розміри, які впливають на масу прибутку. Для такої характеристики масу одержаного прибутку доцільно співставити з вартістю тих елементів виробництва, які сприяли його створенню. Цей відносний показник називають рентабельністю. Величина рентабельності в значній мірі відображає рівень використання ресурсів. Достатній рівень рентабельності є гарантом майбутніх успіхів. Тому економічний аналіз рівня рентабельності і причин її зміни має важливе значення для виявлення резервів підвищення ефективності роботи підприємства.

     Рентабельність  характеризує рівень віддачі витрат та використання засобів виробництва. Вона вимірюється в процентах. 

     Таблиця 2.4. Розрахунок впливу факторів на рентабельність