Аналіз ліквідності.Шляхи вирішення

Шляхи підвищення ліквідності підприємства

Ліквідність характеризує підприємство з точки зору можливості розрахуватися за своїми зобов’язаннями за певний час, за допомогою перетворення своїх активів на гроші. Під платоспроможністю розуміють здатність підприємства розрахуватися з кредиторами негайно, в день настання строку платежів, тобто йдеться про постійну наявність в нього в необхідних розмірах платіжних засобів, або активів.

Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. Його відсутність або недостатні розміри протягом тривалого періоду означають, що підприємство є неконкурентноспроможним і, відповідно, рано чи пізно воно стає банкрутом та підлягає ліквідації. Тому досягнення прибутковості є першочерговим завданням для господарюючого суб’єкта, що здійснює свою діяльність на основі комерційного розрахунку. Підвищення прибутковості відбувається шляхом збільшення обсягів продажу та зниженням витрат. В свою чергу збільшення обсягу продажу це:

                       стимулювання попиту на продукцію підприємства;

в першу чергу інформування потенційних покупців продукції (цільова реклама), гнучка система знижок, після продажне обслуговування, надання вичерпної технічної інформації, до і після продажні консультації щодо технічних характеристик продукції та її експлуатації;

                       розширення збутової мережі;

можливо саме відсутність регіональних представництв та місцевих дилерів стримує потенційних покупців від вибору на користь продукції підприємства; широка збутова мережа та активна реклама суттєво мінімізують трансакційні витрати покупців;

                       вихід на нові ринки; комплексні маркетингові дослідження потенційних ринків збуту, вивчення можливостей та наслідків проведення наступальної (агресивної) маркетингової політики;

                       випуск нових конкурентноспроможних видів продукції;

технічний прогрес вимагає постійного оновлення асортименту продукції, що збільшує обсяги продажу, але одночасно вимагає додаткових витрат на закупівлю устаткування, ноу-хау; фінансування подібних витрат можливе або за рахунок довгострокових кредитів (що в нинішніх умовах здійснити надзвичайно важко), або за рахунок скорочення (в першу чергу надлишкових) виробничих потужностей, що зумовлює додаткові надходження та скорочення постійних витрат (утримання, ремонт і т.

Зменшення витрат виробництва передбачає:

                       пошук постачальників, що пропонують вигідніші умови;

на сьогоднішній день умови ринку забезпечують можливість широкого вибору як вітчизняних так і закордонних постачальників сировини та матеріалів:

                       зменшення постійних та змінних витрат за рахунок економії;

дуже часто (особливо на великих підприємствах) відсутність належного контролю призводить до нераціонального та марнотратного використання наявних ресурсів;

                       зменшення постійних витрат шляхом скорочення надлишкових виробничих потужностей;

виходячи з конкретної ситуації підприємство може відмовитись від певної частини устаткування та продати його без шкоди усьому виробничому процесові

З іншого боку, зароблені та залучені кошти потребують раціонального управління інакше всі зусилля підприємства по досягненню прибутковості будуть марними. Отже, необхідне проведення постійної роботи у таких напрямках:

                       визначення оптимального (мінімально необхідного) об’єму сировини та матеріалів;

виходячи з потреб виробництва, необхідно визначити оптимальний об’єм закупівлі сировини та матеріалів, адже надмірна їх кількість це не тільки додаткові витрати на доставку, зберігання, але й вилучення з обороту оборотних коштів;

                       встановлення відповідності планів виробництва та планів продажу;

збільшення обсягів готової продукції свідчить про те, що підприємство виробляє більше ніж може продати;

                       забезпечення безперебійності та ритмічності роботи підприємства;

збої в роботі “зв’язують” оборотні кошти в незавершеному виробництві та призводять до погіршення фінансових показників;

                       управління дебіторською заборгованістю;

використання усіх можливих заходів у роботі з дебіторами , починаючи від відмови від укладання угод з дебіторами з високим ризиком і закінчуючи судовими позовами, обов’язково матиме позитивні наслідки;

                       відмова від капітальних вкладень, що перевищують фінансові можливості підприємства;

саме капітальні вкладення, що перевищують фінансові можливості підприємства на фоні збиткової діяльності є однією з основних причин, що призвели до зниження показників ліквідності; і хоча практика свідчить про те, що зниження показників ліквідності внаслідок надмірних капітальних вкладень є допустимим, в даному випадку збитки вимагають відмови від подібних заходів;

Варто наголосити, що внаслідок обмеженості інформації дані рекомендації мають орієнтовний характер. Більш детальний аналіз по кожному напрямку повинен дати остаточну відповідь та стати основою для розробки конкретного плану дій.

Таким чином, для покращення фінансового стану, підвищення ліквідності та платоспроможності, підприємству необхідно, враховуючи специфіку галузі та конкретні умови діяльності, розробити та здійснити комплекс заходів основним серед яких є, безумовно, досягнення прибутковості. Адже можливості оптимізації оборотного капіталу, скорочення капітальних вкладень, збільшення відстрочки платежів та інші рано чи пізно вичерпаються. І лише стабільно зростаючий та достатньо високий рівень рентабельності надає підприємству реальні можливості по зміцненню свого фінансового становища та впевненого розвитку.

Для покращання показників ліквідності і платоспроможності підприємства запропонуємо такі заходи:

1.      З метою підвищення показників ліквідності та платоспроможності підприємства пропонується ввести управління запасами підприємства з метою оптимізації запасів матеріалів, незавершеного виробництва та готової продукції. Оптимізація рівня запасів має вплинути на перерозподіл обігових коштів підприємства, в результаті чого очікується збільшення величини ліквідних грошових коштів та зменшення величини неліквідних виробничих запасів.

2.      Аналіз активів підприємства дозволив виявити негативне явище збільшення дебіторської заборгованості підприємства.

3. Крім того для більш підвищення ефективності фінансово-господарської

діяльності підприємству необхідно планувати свою фінансову діяльність та

контролювати виконання фінансових планів.

Оптимізація   ліквідності   підприємства   реалізується   за   допомогою оперативного механізму фінансової стабілізації - системи заходів спрямованих, з одного боку, на зменшення фінансових зобов'язань, а з іншого - на збільшення грошових активів, що забезпечують ці зобов'язання.

Фінансові зобов'язання підприємство може зменшити за рахунок:

-       зменшення суми постійних витат (в тому числі витрат на утримання управлінського персоналу);

-       зменшення рівня умовно-змінних витрат;

-       продовження строків кредиторської заборгованості за товарними операціями.

Збільшити суму грошових активів, що можна за рахунок:

-   рефінансування дебіторської заборгованості (шляхом факторингу, врахування та дисконтування векселів, форфейтингу, примусового стягнення);

- прискорення  оборотності  дебіторської  заборгованості  (шляхом скорочення термінів надання комерційного кредиту);

-                   оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей (шляхом встановлення нормативів товарних запасів методом техніко- економічних розрахунків);

-                   скорочення розмірів страхових, гарантійних та сезонних запасів на період перебування підприємства у фінансовій кризі [2].

Звідси слідує висновок, що вирішення проблеми підвищення фінансової стійкості і ліквідності підприємства, що аналізується та збільшення наявності власних коштів є реальним і можливим перш за все за рахунок подальшого збільшення обсягу реалізації продукції, розмірів прибутку та підвищення рівня прибутковості.

Отже, основними шляхами підвищення фінансової стійкості підприємства при цьому є такі:

-       підвищення ефективності використання основних фондів підприємства;

-       підвищення інтенсивності використання оборотних активів підприємства;

−    підвищення продуктивності праці;

−    подальше збільшення обсягів реалізації товарів;

−               зниження матеріальних операційних витрат;

−               розширення ринку збуту продукції (товарів);

−               залучення інвестицій (кредитів) та ін.

Таким чином, практичне застосування запропонованих заходів стабілізації виробничого підприємства на основі проведеного аналізу буде сприяти успішному вирішенню завдань платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства на сучасному  етапі розвитку .

Основними напрямками покращення фінансового стану підприємства є:

- зниження собівартості продукції дозволить підприємству бути конкурентоспроможним на ринку збуту, що можливе за рахунок впровадження нової техніки, технологій, більш раціонального використання матеріальних і трудових ресурсів, зменшення питомої ваги постійних витрат в собівартості продукції.

- збільшення грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству оформляти довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду, виробництво і розробка нових видів продукції, продаж деяких застарілих основних фондів.

Ще одним напрямом з покращення фінансового стану є його прогнозування, оскільки, щоб грамотно керувати виробництвом, активно впливати на формування показників господарської і фінансової діяльності, необхідно постійно використовувати дані про його стан, а також зміни, які в ньому проходять.