Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства  - це його балансовий прибуток або збитки, що являє собою алгебраїчну суму результату  від реалізації продукції (робіт, послуг); результату від іншої реалізації; сальдо дохідів та витрат від позареалізаційних операцій. Формалізований розрахунок балансового прибутку можна подати у вигляді формули:

Pб=Pр±Pін±Pпз

              Де:

Pб    - балансовий прибуток або збитки;

Pр  - результат (прибуток або збитки) від реалізації продукції (робіт, послуг);

Pін  - результат від іншої реалізації: прибуток (збитки від реалізації основних фондів та іншого майна підприємства;

Pпз - сальдо дохідів та витрат від позареалізаційних операцій.

Результат від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається за наступним розрахунком:

Pр=Np-Sp-Pпдв-PА   

              Де:

Np - виручка від реалізації продукції (робіт, послуг);

Sp - витрати на виробництво реалізованої продукції (робіт, послуг);

Pпдв - податок на додану вартість (ПДВ);

PА - акцизи, спеціальний податок та експортні збори.

Основними завданнями аналізу фінансових результатів діяльності є оцінка динаміки показників прибутку, грунтовності утворення та розподілення їх фактичної величини; виявлення та вимирювання дії різних факторів на прибуток; оцінка можливих резервів подальшого росту прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва та накладних витрат.[1]

Теоретичною базою економічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є усталена для всіх підприємств незалежно від форми власності єдина модель господарчого механізму підприємства, заснована на оподаткуванні прибутку в умовах ринкової економіки, яка по суті є моделлю формування та розподілу фінансових результатів.

§ 2. Аналіз рівнів, динаміки та структури фінансових результатів діяльності підприємства.

Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні ускладнення їх системного розгляду. Різниця у призначенні показників ускладнює вибір з них кожним учасником товарного обміну тих з них, що в найбільшій мірі задовільняють його потреби в інформації про реальний стан даного підприємства. Адміністрацію підприємства, наприклад, цікавить величина отриманого пробутку та його структура, а також фактори, що впливають на її величину. Податкові інстанції зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі складові балансового прибутку: прибутку від реалізації продукції, прибутку від реалізації майна, позареалізаційних результатах діяльності підприємства та ін. Аналіз кожної складової прибутку підприємства має конкретний характер, тому він дозволяє установникам та акціонерам вибирати напрямки активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз прибутку дозволяє виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію втрат та фінансового ризику від інвестування у дане підприємство.

Обов`язковими елементами фінансового аналізу діяльності підприємства є дослідження динаміки та структури фінансових результатів його діяльності, приклад якого наведено у таблиці 3.1. (див. Додаток 3.), де проаналізовано прибуток відкритого акціонерного товариства “Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна).

Дані, які містяться в таблиці 3.1. свідчать про те, що у звітному періоді підприємство збільшило виручку від реалізації, водночас збільшивши виробничі витрати, при чому відносний приріст витрат перевищує приріст реалізації. Балансовий прибуток скоротився на 13%. Негативним фактором скорочення балансового прибутку виявилося зменшення реалізації за рахунок обсягу реалізації та відносне зростання витрат на виробництво продукції.

§ 3. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг)

В загальному випадку на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають такі фактори, як зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін на реалізовану продукцію, цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення.  Методику формалізованого розрахунку факторних впливів на прибуток від реалізації можна показати на наступних прикладах:

1. Розрахунок загальної зміни прибутку від реалізації продукції (P):

P=Р1 - Р0,

де:               Р1 - прибуток за звітний період;

                            Р0 - прибуток за базисний період.

2. Розрахунок впливу на прибуток зміни відпускних цін на реалізовану продукцію (Р1):               

Р1 = Np1 - Np1,0 = p1q1 - p0q1,

де:               Np1  = p1q1 - реалізація у звітному періоді за цінами звітного періоду (p - ціна товару; q - кількість товарів);

                            Np1,0 = p0q1 - реалізація у звітному періоді за цінами базисного року.

3. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції (Р2) (власне обсягу продукції в оцінці по плановій (базовій) собівартості):

Р2 = P0K1 - P = P0(K1-1),

де:               P0 - прибуток базисного періоду;

              K1 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції;

K1 = S1,0/S0,

де:              S1,0  - фактична собівартість реалізованої продукції за звітний період в цінах та тарифах базисного періоду;

                            S0 - собівартість базисного періоду.

4. Розрахунок впливу на прибуток змін в обсязі продукції, зумовлений змінами в структурі продукції (Р3):

Р3 = P0(K2- K1),

де: K2 - коефіцієнт зростання обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам;

K1 =N1,0/N0,

де:              N1,0   - реалізація у звітному періоді за цінами базисного періоду;

                            N0 - реалізація у базисному періоді.

5. Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції (P4):

P4=S1,0 - S1,

де:              S1,0  - собівартість реалізованої продукції за звітний період за цінами та умовами базисного періоду;

              S0 - фактична собівартість реалізованої продукції базисного періоду.

6. Розрахунок впливу на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зсувів у складі продукції (P5):

P5=S0K2 – S1,0

Окремим розрахунком за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін цін на матеріали та тарифів на послуги (P6), а також економії викликаної порушенням господарської дисципліни (P7). Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку:

                                                                         7                           

                                          P= Pі .

                                                                                                  і=1             

де:               P - загальна зміна прибутку;

                            Pі  - зміна прибутку за рахунок і-го фактора.

В таблиці 3.2 (див. Додаток 3.) подано факториний розподіл прибутку  відкритого акціонерного товариства “Поліграф-Коллегіум” (Київ, Україна). На основі цих даних ми можемо встановити величину їхнього впливу на прибуток.

Визначимо ступінь впливу на прибуток наступних факторів:

а) зміни відпускних цін на продукцію; розраховується як різниця між виручкою від реалізації товарної продукції у діючих цінах та реалізацією у звітному періоді в цінах базисного періоду. У прикладі даного підприємства вона дорівнює 5290 грн. (45660-40370). Додаткова виручка від реалізації була отримана в основному за рахунок підвищення цін на поліграфічну продукцію: вродовж І кварталу 1999 (звітний період) ціни зросли приблизно на 20% порівняно з попереднім періодом, внаслідок чого скоротився попит;

б) зміни цін на матеріали, тарифів на електроенергію та перевезення, тарифних ставок (окладів) оплати праці; розраховується на основі даних по собівартості продукції.  Протягом звітного періоду збільшення ринкових цін на папір, фарбу, а також тарифів на транспортні перевезення зумовили зростання витрат виробництва на підприємстві на 3200 грн.; тарифи оплати праці підвищилися на 4500 грн., що в сумі призвело до зменшення прибутку на 6700 грн.;

в) порушення господарської дисципліни; встановлюються на основі аналізу економії, утвореної в наслідок порушення стандартів, технічних умов, невиконання плану заходів по оплаті праці, техніці безпеки та ін. Впродовж звітного періоду на підприємстві не виявлено додаткового прибутку в наслідок перелічених причин;

г) збільшення обсягу продукції в оцінці по базисній повній собівартості (власне обсягу продукції); вираховують коефіцієнт зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. В даному прикладі він дорівнює 1,210649 (31450 : 25730). Потім здійснюють корегування базисного прибутку і вираховують з нього базисну величину прибутку:

10320 1,210649 = 2174 грн.;

д) збільшення обсягу продукції за рахунок структурних зсувів у складі продукції; розрахунок зводиться до визначення різниці між коефіцієнтом приросту обсягу реалізації в оцінці по відпускним цінам та коефіцієнтом зростання обсягу реалізації продукції в оцінці по базисній собівартості. Результат розрахунку:

10320(40370/36050 - 31150/25730) = - 937 2174 грн.;

є) зменшення витрат на 1 грн. продукції; виражається різницею між базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції та фактичною собівартістю, вирахуваною з врахуванням зміни цін на матеріальні та інші ресурси та причин пов`язаних з порушеннями господарської дисципліни. У випадку видавничо-поліграфічного центру “Поліграф-Коллегіум” цей вплив становив у звітному періоді 1431 грн. (31150-29719);

е) зміна собівартості за рахунок структурних змін у складі продукції; обчислюється порівнянням базисної повної собівартості, скорегованої на коефіцієнт зростання обсягу продукції, з базисною повною собівартістю фактично реалізованої продукції:    1,11983325730 - 31150 = -2337.

Загальне відхилення прибутку на підприємстві порівняно з базисними  періодом становить -1079 грн. (9241 - 10320), що відповідає сумі факторних впливів.

Результати розрахунків можна представити у вигляді звіту впливу факторів на прибуток від реалізації продукції (грн.):

                            Показники                                                                       Сума

Загальне відхилення прибутку                                          -1079

              Зокрема за рахунок факторів:                                         

              а) зміна цін на продукцію                                                        5290                           

              в) зміна цін на матеріали та тарифів                         -6700             

              г) порушення господарської дисципліни                 -

              д) зміна обсягу продукції                                                        2174             

              є) зміна структури продукції                                                      -937

              е) зміна рівня витрат (режиму економії)                            1431

              е) зміна структури витрат                                                      -2337

Як показав факторний аналіз прибутку, найсуттєвішим фактором скорочення прибутку у звітному періоді стало зростання цін на матеріали та тарифів заробітної плати. Факторний аналіз прибутку дає можливість встановити походження джерел його формування (зміна обсягів реалізації, структури продукції, відпускних цін та цін на сировину, тарифів на електроенергію та перевезення). Факторний аналіз прибутку дає керівництву підприємства можливість корегувати обсяги виробництва в залежності величини впливу на прибуток тих чи інших факторів. Такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості усієї випущеної і реалізованої продукції.

§ 4. Граничний аналіз та оптимізація прибутку, витрат та обсягу виробництва

Ще з курсу мікроекономіки нам відомо, що обсяг виробництва продукції, ціна продукту та витрати виробництва знаходяться у певній функціональній залежності, і тому отримання максимального прибутку можливе при певних значеннях цих величин. При прийнятті рішень, спрямованих на збільшення прибутку підприємства, необхідно враховувати прогнозовані величини граничного дохіду та граничних витрат. Граничний дохід, як відомо, є приростом виручки від реалізації на одиницю приросту кількості виробленого продукту. Відповідно граничні витрати дорівнюють приросту витрат на виробництво продукції, який припадає на одиницю приросту кількості продукту.

Намагання фірми максимізувати свій прибуток можна представити у вигляді наступної функції:                                    R=(P*Q) - C  max.

Продиференціювавши ліву та праву частини цієї функції та прирівнявши результат до нуля  отримуємо наступне співвідношення:

d R/d Q = d (P*Q)/d Q - d C/d Q; 

d (P*Q)/d Q = d C/d Q ,

де d (P*Q)/d Q - граничний дохід; dC/d Q - граничні витрати.

Звідси випливає, що для максимізації прибутку необхідно забезпечити рівність граничних витрат та граничних дохідів. Це співвідношення дозволяє відшукати оптимальний розмір обсягу виробництва при відомих функціях попиту та витрат P=f(Q) та С=g (Q)[1] .

Для визначення вищезгаданих функцій у фінансовому аналізі на українських підприємствах все частіше застосовується регресійний аналіз, заснований на певній кількості спостережень. Хоча регресійний аналіз має широкий спектр застосування, головною його задачею у фінансовому аналізі є побудова функцій витрат та попиту на готову продукцію, а також прогнозування на їх основі[2] . В якості прикладу можемо розглянути побудову рівнянь виробничих витрат та попиту на продукцію вищезгаданого поліграфічного центру “Поліграф-Колегіум”.