Автор: Пользователь скрыл имя, 30 Марта 2013 в 19:01, реферат
Виходячи з вищенаведених статей їх проблематикою та рекомендаціями ми бачимо. Виходячи з міжнародних стандартів обліку, які впроваджуються в український облік та вході їх впровадження виникає ряд непорозумінь, що передбачені у Податковому кодексі та в ряду інших нормативних документів. Але в даних статтях наведена чітка відповідь на поставлені питання з посиланням на нормативну документацію котра дає чітке визначення проблеми. Дані приклади наведення питань-проблем і відповідей на них дозволяють чітко зрозуміти суть бухгалтеру для ведення обліку, а аудитору чітко зрозуміти, яким чином і саме як могли виникнути помилки в обліку і чітко визначити їх походження.
Ми б хотіли звернути Вашу увагу на наступні документи і їх основні ідеї за результатами огляду інформаційних видань:
1. У листі від 04.01.2013р. № 31-08410-06-5/188 «Щодо форм фінансової звітності за 2012 рік»
Міністерство фінансів України
повідомляє, що фінансова звітність
та консолідована фінансова
При складанні фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в тих випадках, коли цими стандартами вимагається розкривати у фінансовій звітності інформацію, представлення якої не передбачено чинними формами фінансової звітності, така інформація розкривається у примітках до фінансових звітів.
2. У запитанні-відповіді від 10.01.2013р. «Як визначається фінансовий результат (прибуток/збиток) за операціями з торгівлі цінними паперами?»,Державна податкова служба наводить такі роз’яснення.
Відповідно до пп. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат. Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями з цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі. Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.
Прибуток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як позитивна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п. 137.18 ст. 137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю, нарахованих згідно з умовами випуску таких цінних паперів.
Збиток за кожною окремою операцією з цінними паперами розраховується як від'ємна різниця між доходом від такого відчуження та сумою витрат у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, за винятком операцій з торгівлі борговими цінними паперами, в яких сума доходу від відчуження зменшується на суму нарахованих, але не отриманих процентів і оподаткування яких здійснюється відповідно до п. 137.18 ст. 137 ПКУ та сума витрат з придбання таких цінних паперів зменшується на суму сплачених процентів продавцю.
Для цілей цього пункту дохід платника податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів визнається на дату переходу покупцеві права власності на такі цінні папери. Витрати платника податку на користь продавця або емітента цінних паперів визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від відчуження таких цінних паперів.
3. У запитанні-відповіді від 10.01.2013р. «Під час проведення документальної планової перевірки податковим органом підприємство самостійно виявило помилку. Чи є можливість у підприємства подати уточнюючий розрахунок та задекларувати збільшення податкового зобов’язання з метою застосування «самовиправного» штрафу у розмірі 3 %?»консалтингова компанія «ЕКСПЕРТ» наводить такі роз’яснення.
Відповідно до п. 77.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) у наказі органу ДПС про проведення документальної планової перевірки та у письмовому повідомленні платника податків зазначається дата початку проведення такої перевірки.
Згідно з п. 82.1 ПКУ тривалість документальних планових перевірок суб'єктів малого підприємництва становить 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, а щодо суб'єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки (абз. 3 п. 86.1 ПКУ). Відповідно до п. 86.3 ПКУ акт (довідка) документальної виїзної перевірки складається, підписується посадовими особами органу ДПС, які проводили перевірку, та реєструється в органі ДПС протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, – протягом 10 робочих днів). Лише після цього один примірник акта або довідки вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.
У разі якщо орган ДПС донараховує суму податкового зобов'язання або зменшує суму бюджетного відшкодування, то органом ДПС буде застосовано штраф у розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання чи завищеної суми бюджетного відшкодування, а при повторному протягом 1095 днів виявленні такого порушення – у розмірі 50 % суми (п. 123.1 ПКУ). Виключення становлять випадки, визначені п. 6 та 7 підр. 10 Перехідних положень ПКУ.
Разом з тим, якщо підприємство самостійно знаходить помилку та виплавляє її шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом відображення суми недоплати у складі податкової декларації за наступні періоди, то підприємство самостійно нараховує штраф у розмірі 3 % або 5 %, відповідно (п. 50.1 ПКУ).
При цьому слід враховувати обмеження на таке «самовиправлення», встановлене п. 50.2 ПКУ, згідно з яким під час проведення документальних планових та позапланових перевірок платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Таким чином, протягом строку проведення документальної планової чи позапланової перевірки податковим органом у підприємства немає можливості самостійно виправити виявлену помилку. Крім того, слід також дочекатись отримання акта перевірки (або довідки), на складання яких у органу ДПС є додаткові 5 або 10 робочих днів (п. 86.3 ПКУ).
Якщо в акті перевірки буде відображена така помилка та донараховані податкові зобов’язання з відповідного податку, то помилка вважатиметься виправленою (а податкові зобов’язання – донарахованими) саме податковим органом, а не підприємством самостійно.
Вищенаведене підтверджується також судовою практикою. Зокрема, в ухвалі ВАСУ від 26.11.2012р. № К/9991/8628/12 зазначається таке:
«Аналізуючи наведені нормативні положення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що поданий позивачем уточнюючий розрахунок не відповідає законодавчим приписам, оскільки був поданий після проведеної перевірки, під час якої і були виявлені помилки у раніше поданій декларації, тоді як такий розрахунок повинен подаватись виключно у випадку самостійного виявлення таких помилок.
Таким чином, позивачем не
дотримано вимог ст. 50 Податкового
кодексу України щодо самостійного
виявлення факту заниження
Щодо випадку, коли під час проведення планової документальної перевірки таку помилку не буде виявлено органом ДПС (про неї не буде зазначено в акті перевірки або довідці), то підприємству слід зважити щодо доцільності її самостійного виправлення після проведеної перевірки цього періоду.
Якщо підприємство таки вирішить її виправити, то згідно з п. 50.3 ПКУ у платника податків в межах строків давності є можливість подання уточнюючого розрахунку. Але оскільки уточнюючий розрахунок буде стосуватись періоду, що перевірявся, то в органу ДПС виникає право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пп. 78.1.3 ПКУ).
4. У запитанні-відповіді від 10.01.2003р. «Як заповнити податкову накладну, яка виписується на суму перевищення звичайної ціни над фактичною?», Державна податкова служба наводить такі роз’яснення.
Решта реквізитів та граф такої податкової накладної заповнюються аналогічно реквізитам та графам податкової накладної, що виписується на суму виходячи з фактичної ціни постачання. Згідно з п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із звичайних цін і перевищує суму постачання товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто звичайна ціна перевищує фактичну, продавець виписує дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, другу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною.
У податковій накладній, яка виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до п. 8 цього Порядку (01 - Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною). Така податкова накладна покупцю не надається, усі примірники таких податкових накладних зберігаються у продавця.
При виписуванні податкової накладної на суму перевищення звичайної ціни над фактичною слід враховувати наступні особливості:
- у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини: «01»;
- у полях податкової накладної «Покупець (найменування; прізвище, ім'я, по батькові - для фізичної особи - підприємця)», «Індивідуальний податковий номер покупця», «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», «Номер телефону», «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» зазначаються реквізити особи - продавця, що виписує таку податкову накладну;
- у графі 3 - «Номенклатура товарів/послуг продавця» указується «перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній № _______» (зазначається порядковий номер податкової накладної, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості), така податкова накладна покупцю не надається.
Решта реквізитів та граф такої податкової накладної заповнюються аналогічно реквізитам та графам податкової накладної, що виписується на суму виходячи з фактичної ціни постачання.
5. У запитанні-відповіді від 15.01.2013р. «В яких випадках платнику ПДВ необхідно надавати до органу ДПС оригінали ВМД при поданні податкової звітності?», Державна податкова служба України повідомляє.
Згідно з п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п. 200.8 ст. 200 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо в сумах податку, задекларованих до бюджетного відшкодування, частково або повністю містяться суми податку, сплачені платником при здійсненні експортних/імпортних операцій, то такий платник податку при поданні до органу ДПС податкової звітності з ПДВ повинен додати оригінали митних декларацій. При цьому, якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, то така електронна митна декларація до органу ДПС надається митним органом.
6. У запитанні-відповіді від 15.01.2013р. «Чи повинен платник ПДВ при визначенні бази оподаткування операцій з постачання ввезених товарів на митній території України враховувати зменшення (збільшення) їх митної вартості митним органом?» Державна податкова служба України повідомляє.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.