Зовнішньое-кономічна діяльність Фіндляндії

Фінляндія - держава у  Північній Європі. Член Північної  Ради (з 1956 року), Європейського Союзу (з 1995 року) і Шенгенської угоди (з 1996 року).

Межує на сході з Росією, на північному заході — із Швецією і на півночі  — із Норвегією. На півдні і заході береги країни омивають води Балтійського моря і його заток — Фінської та Ботнічної. Столиця — Гельсінкі.

Незалежна держава з 6 грудня 1917 року.

За версією журналу Newsweek, країна займає 1 місце в списку «Найкращі країни світу»

Клімат Фінляндії помірний, перехідний від морського до континентального (на півночі); пом'якшуючий вплив на нього справляють Балтійське море і близькість теплої течії Гольфстрім в Атлантичному океані.

Державний устрій — республіка. Глава  держави — Президент, який обирається шляхом прямих і таємних виборів усіма громадянами країни, які мають право голосу, строком на 6 років. Законодавча влада здійснюється однопалатним парламентом, що складається з 200 депутатів, які обираються прямим і таємним голосуванням за системою пропорційного представництва строком на 4 роки. Виконавча влада здійснюється президентом і урядом. Член ООН з 1955 року, у 1995 приєдналася до ЄС.

У 2005 році президентом країни є  Тар'я Халонен, прем'єр-міністром  — Матті Ванханен.

Фінляндія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Провідні галузі промисловості: металургійна, машинобудівна (суднобудівна, електронне обладнання та ін.), целюлозно-паперова, деревообробна, чорна та кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, харчова промисловість. Основні природні багатства країни — ліс (бл. 65% всієї тер.) і руди металів (мідні, цинкові, нікелеві та інш.). Розвинені всі види сучасного транспорту. Порти: Гельсінкі, Турку, Коккола, Котка, Ловіса, Оулу, Порі, Раума, Уусікаупункі, Варкаус, Порвоо. Паромне сполучення з Швецією, Естонією, Польщею, Німеччиною. Високорозвинений мобільний зв'язок. Корпорація «Нокіа», заснована у Фінляндії, є найбільшим світовим виробником мобільних телефонів. Фінляндія веде перед також у розвитку системи Інтернет.

Економіка Фінляндії базується  на приватному підприємництві, але уряд контролює ряд галузей економіки і навіть монопольно володіє деякими з них. Після Другої світової війни Фінляндія була переважно аграрно-індустріальною країною, в якій були розвинуті лісівництво та гірничодобувна промисловість. Упродовж перших післявоєнних десятиліть економіка була пере орієнтована зі сфери виробництва на сферу послуг. Країна стала своєрідним торговельним мостом між країнами Західної Європи і СРСР. На початку 1990-х років економіка Фінляндії пережила сильну кризу, викликану розпадом Радянського Союзу і втратою великого замовника. А з середини 1990-х років почався плавний економічний підйом: Фінляндія стала працювати на ринки західних країн.

У період 1980–1989 ВВП в середньому збільшувався на 3,1% на рік. Потім почалося скорочення: у 1991 ВВП зменшився на 6%, у 1992 — на 4%, у 1993 — на 3%.

З 1994 по 1997 реальне зростання ВВП  відповідно становило 4,5%, 5,1%, 3,6% і 6,0%. У 1998 році ВВП Фінляндії становив 123502 млн. дол. США, а в 1999 році — 126130. На кінець 2001 року реальний ВВП Фінляндії у порівнянні з роками підйому цього показника істотно скоротився.

2. Більша частина зовнішньої торгівлі Фінляндії припадає на частку країн Західної Європи, особливо Німеччини, Швеції і Великобританії, куди в основному експортується продукція целюлозно-паперової промисловості. У соціально-економічній сфері три квартали 2009 року характеризувався значним негативним впливом світової фінансової кризи на економіку країни. 
 За оприлюдненими на початку року прогнозами Центробанку та Мінфіну Фінляндії, передбачалось скорочення ВВП на 5%, обсягів фінського експорту – на 20%, а рівень безробіття зросте до 9 %. 
 Однак економічна рецесія виявилася більш глибокою та затяжною. Впродовж року тенденції подальшого скорочення ВВП та падіння промислового виробництва посилилися.  
  *Середній курс $/Є за січень - вересень 2009 року за даними Банку Фінляндії становив 1,3655  
 Відповідно до фінської статистики у вересні 2009 року, порівнюючи з відповідним місяцем попереднього року, ВВП Фінляндії скоротився на 11,6%. 
 Промислове виробництво станом на 1 листопада 2009 року порівняно з відповідним періодом попереднього року впало на 18,9%. Падіння виробництва спостерігається в усіх галузях промисловості. Так, воно становило у:  
•    електронній – 35,5% 
•    металообробній та металургійній галузях – 28,3% 
•    хімічній – 14% 
•    лісопаперовій промисловості – 6,9% 
•    харчовій промисловості – 6,1% 
За інформацією Статистичного Управління Фінляндії, такого рівня місячного зниження обсягів промислового виробництва не спостерігалось навіть за часів економічної депресії 90-х років, коли найбільший рівень падіння обсягів промислового виробництва було зафіксовано у 1991 році на рівні 14,5%.  
 Протягом січня - жовтня 2009 року відбувається значне зменшення обсягів торгівлі. За цей період порівняно з відповідним періодом попереднього року обсяги торгівлі скоротились на 17,2%, у тому числі відбулось скорочення обсягів оптової торгівлі на 20,2%, роздрібної торгівлі – на 2,4%.  
 становив 43,53 млрд. доларів США та скоротився на 34%. Торгове сальдоімпорт Фінляндії становило 0,73 млрд. доларів США.Протягом трьох кварталів 2009 року відбулось помітне скорочення у сфері зовнішньої торгівлі. У цей період експорт склав 44,26 млрд. доларів США та зменшився порівняно з вереснем 2008 року на 36%, а  
 Основними споживачами фінського експорту у  2009 рокці, як і торік, були: 
  
•    Німеччина (10,5%) 
•    Швеція (9,8%) 
•    РФ (9,2%) 
•    США (6%) 
•    Нідерланди (5,8%) 
•    Великобританія (5,5%)  
•    Китай (4,3%) 
Основними імпортерами до Фінляндії є:  
  
•    Росія - 15,7% 
•    Німеччина - 14,6%  
•    Швеція – 9,8% 
•    Китай - 8,2% 
•    Франція – 4,6% 
•    Нідерланди - 4,5% 
Імпорт в основному складається з:  
  
•    харчової продукції 
•    нафтопродуктів 
•    хімічної продукції 
•    транспортного обладнання 
•    металопрокату та сталі 
•    продукції машинобудування 
•    текстильної продукції 
•    зерна 
За скоригованими прогнозами Центрального банку Фінляндії, ВВП країни в поточному році може знизитися на 8%. 
 У 2009 році збільшилася кількість банкрутств. За даними Статистичного Управління Фінляндії, у період із січня по червень п.р. збанкрутувало понад 1700 фірм, що на 40% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Більшість з цих підприємств працювали в будівельній галузі. 
 У травні та червні 2009 року темпи зростання інфляції припинились (у квітні п.р. рівень інфляції становив  0,8% ). У липні почався зворотній процес – дефляція, яка у листопаді 2009 року становила 0,9%. 
 Рівень безробіття у Фінляндії впродовж останніх років залишається досить високим. Так, станом на 1 грудня 2009 року він склав 8,5% та зріс порівняно з відповідним періодом попереднього року на 2,5%. Порівняно з попереднім місяцем поточного року також відбулось його зростання на 0,3%.    
 Протягом 2009 року уряд здійснював необхідні заходи для зменшення негативного впливу світової фінансової кризи на економіку країни, насамперед для уповільнення темпів скорочення промислового виробництва та запобігання зростанню рівня безробіття. Ще на початку поточного року Уряд ухвалив Програму стимулювання економіки Фінляндії, обсяг якої склав 2 млрд. євро. Як зазначалось у урядовому повідомленні стосовно затвердження цього документу, реалізація зазначеної програми забезпечить зайнятість у розмірі 25 тисяч працюючих у рік та зростання ВВП у 2009 та 2010 роках у розмірі приблизно в 1%. У програмі були визначені основні цілі, на які спрямовувались передбачені нею заходи, зокрема, будівництво, модернізація транспортної інфраструктури, податкові пільги для малих підприємців та підприємців, що працюють у сільському господарстві та ряд інших. Крім того, згідно з рішенням керівників країн євро зони від 12 жовтня 2008 року, уряд Фінляндії створив стабілізаційний фонд у розмірі 50 млрд. євро, збільшив розміри гарантованих вкладів з 25 до 50 тис. євро та взяв на себе зобов’язання гарантування незабезпечених кредитів строком від 3 місяців до 5 років. Однак ці зобов’язання були підкріплені рядом спеціальних застережень, які не давали б змоги безпідставно вимагати від уряду забезпечення таких кредитів. Додатково до вищезгаданих гарантій Міністерство фінансів запропонувало в разі потреби здійснювати державні капітальні інвестиції у ті банківські установи, які їх потребуватимуть, однак протягом 2009 року такої необхідності не було.