Зовнішньоекономічні звязки України з країнами Західної Європи

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 15:23, курсовая работа

Описание работы

Мета даної курсової роботи - охарактеризувати зовнішньоекономічні зв’язки України з країнами Західної Європи
Завдання курсової роботи – розкрити сутність понять зовнішньоекономічна діяльність та зовнішньоекономічні зв’язки.
Об’єктом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність України, яка включає в себе політичні, економічні, наукові, культурні, військові, екологічні, гуманітарні зв’язки тощо.

Содержание

ВСТУП
1. Зовнішньоекономічні зв’язки України в системі світового господарства
Сутність та значення зовнішньоекономічних зв’язків для економічної системи
Світовий досвід регулювання зовнішньоекономічних зв’язків
2. Аналіз зовнішньоекономічних зв’язків України та країн Зх. Європи
2.1 Динаміка зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами ЄС
2.2 Структура зовнішньоекономічних зв’язків з країнами Зх.Європи
2.3 Оцінка ефективності зовнішньоекономічних зв’язків

3. Основні проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами Зх.Європи
3.1 Проблеми реалізації зовнішньоекономічних зв’язків України
3.2 Шляхи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами Зх.Європи.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Работа содержит 1 файл

курсова.doc

— 610.50 Кб (Скачать)

Українська економіка  має навчитись швидко реагувати  на непередбачені зміни у світовому господарстві, абсорбувати різного роду "шоки" (ресурсні, валютні тощо), виявляти і використовувати можливості (спричинені кон'юнктурними змінами на зовнішніх ринках) по створенню нових плацдармів для товарної експансії. В цьому відношенні особливо повчальним може стати світовий досвід.

У багатьох країнах державна політика тепер спрямовується на формування експорту капіталів із галузей, що занепадають (як засіб згортання  цих галузей у даній країні і переміщення у економічно відсталіщі регіони). Водночас стимулюється імпорт капіталу у ті високонаукові та високотехнологічні галузі економіки, які поки що недостатньо розвинені, але мають значний експортний потенціал.

Важливою ланкою стратегії  України е формування і розвиток перспективних нових експортних галузей, що грунтуються на науково-технічній монополії, яка (на відміну від монополії, що базується на концентрації і централізації виробництва) за сучасних умов має короткостроковий, нестійкий характер. Реалізація такого напряму вимагає не тільки оперативного поєднання фундаментальних і прикладних наукових досягнень з високим технологічним потенціалом, а й здатності до масштабного і швидкого господарського маневру, надзвичайної прагматичності, агресивності у формуванні, захопленні і насиченні як національного, так і світового ринку.

Дуже важливу роль у розгортанні зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні відіграє розробка облдержадміністраціями разом з управліннями митної служби планів, спільних заходів по відкриттю нових митних пунктів (переходів), створення спеціальних фондів розвитку інфраструктури, від корегування режимів оформлення декларацій для низки крупних підприємств тощо. Водночас у зовнішніх зв'язках вітчизняних партерів особливе значення також має вирішення питань щодо страхування експортно-імпортних операцій, надання гарантій зарубіжним інвесторам кредитів для вітчизняних експортерів розвитку інфраструктури, інформаційного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Резюмуючи, слід підкреслити, що для досягнення успіху у діяльності з зарубіжними партнерами засадничо стратегічне значення має вирішення таких проблем:

- формування прогресивної  структури експорту, створення системи його державної підтримки, включаючи фінансування, кредитування і страхування;

- просування вітчизняних товарів та послуг на зарубіжні ринки при інформаційній і фінансовій підтримці держави;

- вдосконалення імпортного  тарифу;

- постійний контроль за обгрунтованістю цін та напрямами використання валютних коштів;

- досягнення сприятливого торгового режиму у відносинах із зарубіжними країнами та їх торговоекономічними організаціями й союзами, зняття дискримінаційних обмежень на поставки товарів з України;

- врегулювання валютнофінансових проблем з кредиторами та боржниками України;

- координація і регулювання діяльності учасників ЗЕЗ України, контроль за дотриманням з їх боку інтересів держави;

- створення умов для  залучення іноземних інвестицій  і успішної роботи зарубіжних  інвесторів [30, 27-28].

Структуру економіки  України та країн цього регіону (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія, Хорватія, Македонія, Словенія, Албанія) сформовано відповідно до вимог колишньої РЕВ. Це обумовлює необхідність співпраці між ними з подальшим створенням зон вільної торгівлі з найбільш розвинутими країнами регіону, насамперед з країнами Центрально-європейської асоціації вільної торгівлі.

Зовнішньоекономічна політика України стосовно цієї групи країн  повинна передовсім передбачити відновлення таких пріоритетів:

- ефективних традиційних зв’язків, міжнародної спеціалізації і кооперування,

зокрема у металургії, транспортному і сільськогосподарському машинобудуванні, хімічній та легкій промисловості;

- раціональних контактів у сфері науки і техніки, особливо з проблем

розроблення нових матеріалів і технологій, біотехнології, проблем фізики низьких температур, ядерної фізики тощо.

Перспективним напрямом співробітництва має стати участь у спільних

конференціях, програмах.

Державна політика в  прикордонних областях стимулюватиме  розвиток пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності з метою використання вигідного розташування прикордонних територій. Основним напрямом транскордонного співробітництва стане здійснення обміну товарами та робочою силою, координація робіт у сфері охорони навколишнього природного середовища, спільного використання інфраструктурних об’єктів, інформаційного обміну тощо.

 

 

 

 

 

Висновки

Формування зовнішньоекономічних зв’язків тягне за собою виникнення багато проблем, пов’язаних з цим  процесом, подолання яких потрібно для подальшого успішного функціонування зовнішніх зв’язків.

В даному аспекті можна  виділити наступні ключеві проблеми розвитку українських зовнішніх  зв’язків, які потребують першочергового рішення:

-по-перше, це подолання  зовнішніх факторів, що мають  негативний вплив, тобто господарського кризу, політичної та соціальної нестабільності;

-по-друге, це поліпшення  якісних характеристик вітчизняних  товарів;

- в третє це ,підвищення  ролі держави, для чого потрібно:

  • створення державної довгострокової концепції та політики дій в галузі відновлення зовнішніх зв’язків та його регулювання;
  • формування збалансованої системи державного регулювання, прискорене створення регулятивної інфраструктури та правової бази;
  • підвищення якості продукції та надання товарного виду;
  • зниження рівня інфляції в українській економіці;
  • знаходження нових ринків збуту для українських товарів.

Світові зв’язки України  виконують різні функції. Вони потрібні для органічного інтегрування у  всесвітні структури з метою  закріплення миру та безпеки ефективного  розвитку економіки, науки, освіти та культури, формуванню єдиного екологічно чистого простору Землі, задоволення особистих потреб громадян. Тому вкрай необхідним є створення монументальних, стійких засад зовнішньоекономічної діяльності, які були б фундаментом, базисом всього подальшого правового та економічного будування країни як у національному, так і у міжнародному розрізі.

      

Перший розділ курсової роботи присвячений розкриттю сутності та значення зовнішньоекономічних зв’язків для економічної системи.

Зовнішньоекономічна діяльність країни полягає у встановленні зовнішніх  зв’язків держави з іншими країнами та міжнародними організаціями –  партнерами міжнародної діяльності. Зовнішні зв’язки держави - це взаємообмін  з країнами світу продуктами матеріального виробництва, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співдружність політичних органів, направлене на ефективне рішення глобальних проблем людства, розширення особистих проблем громадян.

Другий розділ курсової роботи присвячений аналізу зовнішньоекономічних зв’язків України та країн Західної Єврои.

Зовнішньоторговельну  діяльність України не можна назвати  успішною, що обумовлено негативними  передумовами її розвитку. Економіка  України і до сьогодні має ізольований  характер і функціонує з відривом від світового ринку, що призводить до консервації економічного, технічного і наукового відставання.

За  економічним потенціалом Україна  входить до першої п’ятірки країн  Європи, а за ефективністю його використання - замикає першу сотню країн світу. Неабиякою мірою це пояснюється низькою конкурентоспроможністю   експортного   виробництва, обумовленою важким періодом депресії в економіці, пов’язаної із структурними перетвореннями і переходом на ринкові відносини.

Третій розділ курсової роботи характеризує перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України та країн Західної Європи.

Основні проблеми формування та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами Західної Європи можна охарактеризувати наступним чином:

  • Хронічна дефіцитність торгівлі;
  • Відсутність помітних зрушень у товарній структурі;
  • Обмеження щодо подальшого нарощування експорту;
  • Проблеми імпорту.

Імпорт або транзит  будь-яких товарів, про які заздалегідь  відомо, що вони можуть завдати шкоди  здоров’ю або становити загрозу життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

Імпорт продукції та послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму та расової дискримінації, геноциду і т. п, які суперечать відповідним  нормам Конституції України (Основного Закону);

Потрібно сказати, що перспективи економічної взаємодії України з країнами Зх.Європи та його країнами-членами залежать насамперед від раціональності експортної політики України відносно цього регіону. Стратегія виходу на ринки країн  Зх.Європи має поєднувати сировинний напрям з напрямом проникнення на ринки продукції з високим ступенем обробки на основі ретельно проведеної діагностики конкурентоспроможності українських товарів і послуг на ринку країн ЄС. Важливим перспективним завданням має стати вихід на ринки країн ЄС з принципово новими виробами: в галузі ракетної та авіаційної техніки, середнього та великого машинобудування, приладобудування, окремих виробництв електронної та електротехнічної промисловості, виробництва зварювальної апаратури. А також впровадження і розвиток середньо- і довгострокових програм інтеграції України в Західній Європі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаних джерел та літератури

 

  1. Указ Президента України від 14.09.2000 №1072 “Програма інтеграції України до Європейського Союзу”.
  2. Указ Президента України від 23.02.2001 №113 “Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції”.
  3. Указ Президента України «Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу» (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 587/2000 від 12.04.2000).
  4. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом. Дата підписання 14.06.94.// Бюлетень міністерства юстиції України. - 2001.
  5. Сiденко В.Р. Прорив в Європу // Політика і час,  2006, № 8.
  6. Крупп Г.  Якщо процес реформ триватиме // Політика і час,  2003, № 12.
  7. Секаров М. Торговельнi вiдносини України з країнами ЕС// Український промисловець, 2000, № 7.
  8. Гаврилюк Л. Бельгійська економічна місія в Україну // Посередник, 2000.17.05.
  9. Курочкін Л. Італія і Україна - взаємний інтерес // Посередник , 2001.31.05.
  10. Майко Л. Без іcтотних проривiв // Віче, 2002, № 6.
  11. Олійник П. Швеція вважає Україну пріоритетним партнером // Урядовий кур'єр, 2003.16.03.
  12. Педос М. Торгові партнери України , К., 1998.
  13. Економіка зарубіжних країн ; К.:  Либідь, 2003.
  14. Україна - Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність і перспективи співробітництва ; К., 2000. 
  15. Орієнтир, інформаційний додаток. // Урядовий кур’єр, 2006, № 10.
  16. Розміщення продуктивних сил ; К.: Вища школа, 1998.
  17. Спецвыпуск. Внешняя торговля // Бизнес, 2006, №15.
  18. Соціально-економічна географія України , Львів: Світ, 2001.
  19. Економіка України у 2006 році. Документи. К., 2005.
  20. Все про зовнішньоекономічну діяльність // Діло, 2000, № 1-2.
  21. Україна на роздоріжжі. За редакцією Л. Хоффманна; К.: Фенікс, 2000.
  22. Україна на міжнародній арені. Збірник документів. В 2-х томах, К., 2001-2002, т.I.
  23. Бутейко А. Наше майбутнє – наш вибір. // Віче, 2001, № 3.
  24. Маштабей В. Курс на інтеграцію. // Віче, 2000, № 8.
  25. Бураковський І., Немиря Г., Павлюк О. Україна і Європейська інтеграція, 2000, № 4.
  26. Европейский союз – ваш сосед.  Брюссель-Люксембург. 2006.
  27. Бжезинский З. Великая шахматная доска // Международные отношения, 2005, № 11.
  28. Иванов И. Расширение Евросоюза: сценарий, проблемы, последствия // МЭиМО, 2008, №9.
  29. Поздняков Э., Ганжа С. Новые страны на пороге Европейского союза // МНИМО, 2007, № 3.
  30. “Правові аспекти здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні”. Журнал “Право України” 2006р.
  31. Кушніренко О. Економіка України та європейський вибір. // Європейська інтеграція та Україна. – К.: Макрос, 2008.
  32. Науменко І. Конкурентоспроможність економіки та конкурентна політика України в контексті європейської інтеграції. // Європейська інтеграція та Україна. – К.: Макрос, 2008.
  33. Електронний ресурс: - www.rada.kiev.ua: офіційний сервер Верховної Ради України.
  34. Електронний ресурс: - www.ukrstat.cov.ua: офіційний сайт державної статистики України

 


Информация о работе Зовнішньоекономічні звязки України з країнами Західної Європи