Збитки від забруднення довкілля

ЗМІСТ

стр.

ВСТУП                                                                                                            3

1. Збитки від забруднення  довкілля                                                             4

2. Види збитків                                                                                               5

ВИСНОВКИ                                                                                                 10

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                   11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Довкілля - це оточення, у якому функціонує об'єкт (повітря, вода, земля, флора, фауна тощо). Забруднення довкілля — процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини.

Невід'ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України є охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

Ріст можливостей промислового, сільськогосподарського виробництва та невиробничої сфери ускладнює взаємовідносини суспільства та природи, в результаті виникає необхідність збереження та покращання системи життєзабезпечення в глобальному та регіональному форматі. Господарська діяльність може завдавати природному середовищу екологічних, економічних та соціальних збитків.

Оцінка впливу людини на природне середовище провадиться, щоб  стабілізувати, а ще краще — зменшити негативні дії на довкілля, навчитися  регулювати, контролювати, прогнозувати їх.

У системі показників ефективності витрат на природоохоронні заходи важливе місце належить розрахунку економічних збитків від забруднення навколишнього середовища. Цей показник відображає економічні наслідки господарської діяльності підприємств. Крім того, урахування економічних збитків дає можливість привести варіанти до порівнянного вигляду, вибрати кращий варіант природоохоронних заходів, обгрунтувати розмір інвестицій, необхідних для відвернення збитків.

Розрахунок збитків  дає можливість встановити розмір стягнень у вигляді штрафів за перевищення нормативів забруднення, тобто виконує обмежувальну функцію.

 

 

1. Збитки  від забруднення довкілля

 

Характерною рисою сучасного  етапу розвитку суспільства є  постійне зростання техногенного впливу на довкілля, зумовлене ірраціональним характером діяльності людини. У результаті цього формується низка глобальних екологічних проблем, які неможливо вирішити на рівні національної економіки окремо взятої країн.

Збитки можуть виникнути  внаслідок знищення елементів природного середовища, його забруднення викидами, стоками, відходами, виснаженням природних комплексів, нераціональним використанням природних ресурсів, порушенням екологічних зв’язків у середовищі існування живих організмів, в тому числі людини.

Збитки можуть проявлятися через деградацію водних комплексів, атмосфери, флори, фауни, ґрунтів, ландшафтів, погіршення здоров’я людей та скорочення тривалості їхнього життя.

Усі процеси забруднення  важко врахувати і визначити  величину завданих збитків. Економічній  оцінці підлягає лише та частина, яку ми бачимо і можемо оцінити, а тому обчислені втрати завжди менші за реальні, вони становлять не більше 35 - 40 % дійсних втрат.

Оцінка негативного  впливу на природу базується на двох основних альтернативних підходах. Перший враховує фактичну (по можливості — повну) оцінку завданого збитку, другий — попередні витрати на запобігання можливих збитків. Перший тип оцінок визначає фактичні збитки чи витрати, спрямовані на ліквідацію негативних наслідків дії на навколишнє середовище, другий — на потенційні збитки внаслідок негативного впливу. Цей останній іноді називають можливим (або очікуваним). Робота над ліквідацією заздалегідь передбачених збитків прогнозує впровадження різного виду захисних заходів щодо недопущення збитків.

Оцінюючи збитки, потрібно відрізняти:

- видатки на запобігання забруднення (або інші негативні явища);

- видатки на відшкодування збитків;

- видатки на відновлення забрудненого середовища.

Видатки на відвернення  й запобігання забрудненню реципієнтів (населення, об’єктів комунально-побутового господарства, сільськогосподарських, лісових угідь, води, повітря, елементів основних фондів промисловості, транспорту тощо) визначаються для кожного об’єкта окремими, властивими тільки їм, формулами та спеціально опрацьованими методами. При забрудненні водоймищ їх визначають розміром видатків, необхідних для доведення води до такого стану, коли нею можна користуватися для технічних і комунально-побутових потреб.

При забрудненні повітря  аналогічні витрати виникають на застосування системи очищення повітря, кондиціонерів та ін.

Для зменшення шумового забруднення враховують видатки  на впровадження шумозахисних засобів, створення шумозахисних конструкцій.

Для запобігання забрудненню  витрачаються кошти на збір, виділення  й поховання відходів. Усі названі витрати знижують економічні збитки і не повинні належати до категорії збитків підприємств.

Оцінка збитків здійснюється у вартісному виразі за певний період часу. Збитки можуть бути несуттєвими, коли вони не перевищують поріг чутливості екологічної системи та її стійкості, а також суттєвими, коли згаданий поріг перевищується.

2. Види  збитків

 

Збитки, яких зазнає суспільство  від порушень навколишнього природного середовища, можна класифікувати:

- за галузями народного господарства;

- збитки промисловості;

- збитки сільського господарства;

- збитки комунальних підприємств;

- збитки оздоровчих закладів та інші.

За компонентами навколишнього  природного середовища — водними, земельними, атмосферними, лісовими ресурсами.

За елементами процесу праці (предмети праці, знаряддя праці, самі робітники — трудові ресурси).

Усі види збитків можна  розділити на вимірювані (грошові  чи натуральні) і умовно вимірювані, тобто ті, що практично не піддаються кількісній оцінці. Вимірювані збитки поділяються на економічні і соціально-економічні, а умовно вимірювані – на соціальні і екологічні (табл.1).

Таблиця 1

Економічні та соціальні  збитки від забруднення навколишнього  середовища

Об’єкт	Виникнення збитків	Структура витрат
Гідросфера, атмосфера, ґрунти	Збитки  рибному, лісовому, комунальному, сільському господарству. Збитки промисловості, здоров’ю людей, тварин та рослинному світу, транспорту	Втрати матеріальних цінностей. Перевитрата  енергії. Затрати на очистку стічних  вод. Затрати на ремонт машин та споруд, затрати на відвернення зашумлення, засолення ґрунтів, на посадку зелених насаджень. Втрата працездатності людей, зниження продуктивності сільгоспугідь, якості продукції, зникнення тваринного світу, птахів та рослин, активне яроутворення, ерозія ґрунтів, ріст числа ворогів сільськогосподарських угідь та лісних масивів, виникнення небезпечних хвороб у людей, тварин, риб, птахів

 

Економічний збиток –  це виражені у грошовій формі фактичні і можливі витрати, заподіяні  економічним суб’єктам внаслідок  екодеструктивного впливу, а також  додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

Всі економічні збитки поділяються  на п’ять видів:

1) фактичні збитки, тобто  втрати або негативні зміни,  що виникають від забруднення  навколишнього природного середовища  і можуть бути оцінені у  вартісній формі у звітному  періоді;

2) можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

3) відвернені, що становлять  різницю між фактичними і можливими  збитками;

4) ліквідовані — та  частина збитків, на яку їх  було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;

5) потенційні — збитки, що можуть бути завдані суспільству  в майбутньому через нинішнє  забруднення навколишнього природного середовища.

Економічні збитки, завдані  природному середовищу, можна розраховувати  як суму видатків на відновлення, відтворення, оздоровлення природних комплексів та відшкодування збитків потерпілим від шкідливого впливу господарської діяльності.

На розмір збитків  від забруднення навколишнього  середовища впливає кількість людей, котрі можуть постраждати від забруднення навколишнього середовища; види та інтенсивність впливу забруднень на природне середовище; опосередкований вплив забруднень на довкілля та людей; зворотність наслідків та можливість їх ліквідації; час появи наслідків забруднення; можливість реалізації профілактичних заходів з ліквідації шкідливого впливу забруднень.

Відшкодування збитків  від забруднення середовища існування  внаслідок перевищення підприємствами установлених нормативів шкідливих  викидів вираховуються, виходячи із рівня збитків в економічній системі та соціальній сфері (при забрудненні атмосфери повітря та водних джерел) в розмірі затрат держави на відновлення попередньої (існуючого до порушення законодавства) якості атмосферного повітря та водних джерел. В необхідних випадках враховуються також збитки реципієнтів в період до ліквідації допущеного забруднення, втрати рибного господарства та інших водоспоживачів та водокористувачів.

Згідно із Законом  України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розмірів стягнення і незалежно від плати за забруднення природних ресурсів.

Збитки від забруднення  водних ресурсів. Об’єми скидів забруднювальних речовин та їх концентрація визначаються на підставі даних обстеження об’єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій тощо з урахуванням вимог дозволів на спецводокористування та затверджених норм гранично допустимих скидів (ГДС).

Основою розрахунків  величини збитків від забруднення  земельних ресурсів є грошова  оцінка конкретної земельної ділянки, яка визначається та уточнюється Держкомземом України. Витрати на здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земельних ресурсів зростають залежно від глибини просочування забруднювальної речовини у співвідношенні 10:3, тобто зі збільшенням глибини в 10 разів витрати для ліквідації забруднення зростають утричі.

Стягнення платежів за викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря не звільняє об’єкти від  відшкодування збитків за наднормативні  викиди.

Наднормативними вважаються:

- викиди забруднювальних речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, встановлених дозволами на викид, які оформлені відповідно до діючих вимог;

- викиди забруднювальних речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, у тому числі й за окремими інгредієнтами;

- викиди забруднювальних речовин в атмосферу, що здійснюються з перевищеннями граничних нормативів утворення їх для окремих типів технологічного та іншого обладнання.

Наднормативні викиди можуть відбуватися за рахунок неефективної роботи газоочисних установок, роботи технологічного обладнання при несправних газоочисних установках або невикористанні їх, порушення технологічних режимів, невиконання у встановлені терміни заходів щодо досягнення нормативів ГДВ, аварійних викидів забруднювальних речовин в атмосферу, які не передбачені технологічними регламентами виробництв, використання непроектних сировини і палива в технологічних процесах, інших видів порушень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Економічні збитки від  забруднення довкілля - це виражені у вартісній формі втрати реципієнтів  унаслідок забруднення навколишнього середовища і (або) додаткові витрати на часткове чи повне запобігання виливу забрудненого середовища та компенсацію (ліквідацію) наслідків цього впливу (також часткову чи повну).

Збитки виникають внаслідок:

- зміни кількості та якості природних ресурсів та інших зовнішніх умов технологічних процесів і. як наслідок;

- зменшення обсягів використання природних факторів у виробництві -екологічні збитки;

- погіршення здоров'я фізичних осіб (громадян) або умов ведення особистого господарства при забрудненні