Зайнятість та безробіття в Україні

Вступ

 Розвиток ринкових відносин у державі передбачає існування сукупності ринків, як і охоплюють різні сфери людської діяльності: ринок капіталу, ринок товарів та послуг, ринок праці та ринок ресурсів. Визначальним фактором розвитку ринку є людина і її праця. Праця як процес реалізації фізичних і творчих здібностей людини є фактором суспільного прогресу, соціально-економічного розвитку та умовою задоволення різноманітних зростаючих потреб людини. І без формування і розвитку соціально-орієнтованого ринку праці неможлива побудова соціально-орієнтованої економіки.

       Як відомо, основними характеристиками ринку праці є зайнятість і безробіття. У сукупності ці два поняття характеризують все економічно активне населення, тобто практично всіх учасників соціально-трудових відносин.

       Зайнятість є одним із найважливіших макроекономічних показників. Разом з тим, зайнятість має соціальний характер. Вона відображує потребу людей не тільки у доходах, але й у самовираженні через суспільно-корисну діяльність, а також сукупність задоволення цієї потреби при певному рівні соціально-економічного розвитку суспільства.

       В свою чергу, безробіття  – це той феномен ринкової економіки, який наглядно відображує специфіку конкретної країни, і одночасно конкретної стадії її розвитку. За суттю це не тільки економічне явище, а й своєрідний синтез економіки, політики, ідеології, моралі даного суспільства.

       Особлива ситуація на ринку праці складається в умовах перехідної економіки, в тому числі і України. На етапі економічного зростання набуває особливої значущості здійснення регулюючих заходів, спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття, проведення політики забезпечення повної продуктивної зайнятості. Саме тому проблема зайнятості і безробіття в Україні потребує детального вивчення і аналізу.

 

1. Основні показники ринку праці в Україні.

В часи незалежності в Україні почалося відновлення ринку праці. До цього  система регулювання заробітної плати не відповідала ринковій економіці  та була причиною розвитку прихованого  безробіття через втрату заробітною платою своїх стимулюючої, розподільчої та соціальної функцій.

Проте протягом останніх років до початку світової фінансової кризи валовий внутрішній продукт країни зріс, зростали обсяги виробництва в промисловості, відбувалось підвищення обсягів інвестицій в основний капітал, експорту та імпорту товарів. Випереджальними темпами порівняно зі збільшенням ВВП зростали реальні наявні доходи населення, підвищувалась реальна заробітна плата. Досягнуті темпи економічного зростання суттєво перевищували темпи збільшення валового суспільного продукту в УРСР.

Ці тенденції розвитку економіки України спричинили значні зміни на ринку праці. Відбулось значне зростання потреби підприємств у працівниках, знизилась пропозиція на ринку праці, відбулось відповідне підвищення ціни на ринку праці. Основними тенденціями на ринку праці стало скорочення сукупної пропозиції праці та одночасне підвищення попиту на неї.

Проте, на   даний   момент   питання   зайнятості   населення   в   умовах   постійно зростаючої кризи, зниження темпів виробництва, відповідного скорочення робочих місць набуває все більшої актуальності і потребує негайного вирішення.

За даними Державного комітету статистики України у 2009 році кількість економічно активного населення у віці 15-70 років становила 22150,3 тис осіб, тобто 63,3% від всього населення цієї вікової групи. При цьому кількість зайнятих становила 20191,5 тис осіб (57,7% від населення у віці 15-70 років) , а безробітних 1958,8 тис (8,8% від економічно активного населення у віці 15-70 років).

У 2007 році економічно активне населення  у віці 15-70 років становило 22322,3 тис осіб (62,6% від всього населення цієї вікової групи), а зайнятість і безробіття відповідно 20904,7 (58,7%) і 1417,6 (6,4%) тис осіб.

Як бачимо, за період 2007-2009 року спостерігалося зростання кількості економічно активного населення при одночасному  скороченні зайнятості і збільшенні кількості безробітних. Основною причиною цього було скорочення виробництва промислової і сільськогосподарської продукції, будівництва і послуг внаслідок фінансової кризи.

У 2009 році збереглась тенденція більшої  зайнятості чоловіків, ніж жінок. Так, кількість зайнятих жінок становила  9974,3 тис осіб, а чоловіків - 10217,2 тис осіб, тобто на 100 працюючих чоловіків припадало 97 працюючих жінок. Ця тенденція є традиційною для українського ринку праці, оскільки на їхню зайнятість впливає необхідність виконання обов’язків, що пов’язані з веденням домашнього господарства та вихованням дітей.

Найвищим рівнем безробіття відзначилась категорія осіб 15-24 роки: в 2009 році цей  рівень (за методологією МОП) становив 17,8% від населення даної вікової  групи. Основними причинами такої  ситуації в Україні є:

• Пошуки першого робочого місця;
• Невідповідність рівня та якості отриманої освіти професійним обов'язкам;
• Відсутність досвіду роботи;
• Невідповідність запитів молоді та пропозицій роботодавців.

Все це посилює напруження на ринку праці, а недостатня увага з боку держави до таких проблем, відсутність системної програми регулювання, законодавча неврегульованість можуть стати підґрунтям для соціальних та політичних потрясінь.

Україна вважається однією з найбільш постраждалих від кризи країн. Проте за даними вітчизняного Держкомстату, криза майже ніяк не відбилася на рівні безробіття в нашій країні. Показники зайнятості населення у нас одні з найкращих у світі. Проте експерти вважають, що ситуація не є такою втішною. Річ у тому, що офіційна статистика в Україні використовує застарілу методику підрахунку безробітних громадян, яка істотно відрізняється від методології розрахунку безробіття в розвинутих країнах світу. У Україні показник безробіття ґрунтується на кількості людей, що встали на облік в центр зайнятості. Підхід Міжнародної організації праці полягає в тому, що з усієї кількості працездатних віднімають працюючих і деякі категорії людей (працюючі по найму на сімейних підприємствах, тимчасово відсутні на роботі). Усі інші вважаються безробітними. Крім того, деякі країни проводять спеціальне опитування. Така методологія є ефективнішою, оскільки дає змогу більш реально оцінити масштаби безробіття в країні.

Звичайно, не буває такої ситуації, коли у державі абсолютно повна  зайнятість і не існує безробіття. Навіть якщо економіка працює на повну потужність, тобто з повним використанням ресурсів, в ній існує фрикційне і структурне безробіття. Їх сумарна величина утворює так званий природній рівень (природну норму) безробіття. При повній зайнятості кількість безробітних завжди дорівнює числу вільних робочих місць. Тому існування природного рівня безробіття вважається закономірним явищем розвитку економіки і не виключає можливості повної зайнятості.

Цікавим є спостереження щодо попиту та пропозиції робочої сили у 2009 році. Середньомісячна кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості у цьому році становила 697,8 тис. осіб, при цьому підприємства потребували на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад в середньому 77,8 тис. працівників. Таким чином, на 1 робоче місце претендувало одразу 9 осіб. Це свідчить про те, що фактичний рівень безробіття значно перевищує природній.

13 січня 2009 року набув чинності  Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення” № 799-VI. Деякі його положення діятимуть до 2011 року.

Закон суттєво змінює стереотипи щодо одержання статусу безробітного і допомоги по безробіттю, розширює базу платників внесків, змінює розміри  внесків до Фонду загальнообов’язкового  державного соціального страхування  на випадок безробіття, посилює можливості збереження вітчизняної робочої  сили тощо.

 

 

2. Тенденції ринку праці в Україні у 2010 році

У 1 півріччі 2010 року порівняно з цим же періодом 2009 року в Україні спостерігалася така тенденція на ринку праці:

− збільшення рівня зайнятості населення  у віці 15-70 років з 57,7 % до 58,4%;

     − зменшення серед економічно активного населення працездатного віку:

• рівня безробіття (за методологією МОП) з 9,9% до 9,2%;

• рівня зареєстрованого безробіття з 4,1% до 2,4%;

− збільшення кількості вільних  робочих місць на 4,6%;

− зменшення навантаження незайнятого  населення на 10 вільних робочих  місць, вакантних посад з 88 до 52 осіб;

− зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою  державної служби зайнятості з 25,7% до 34,8%;

− зростання середньомісячної номінальної  заробітної плати на 18,7%;

 

При цьому, збільшення рівнів зайнятості населення спостерігалось в усіх регіонах країни. Найбільше зростання зазначеного показника зафіксовано у Чернігівській (1,1%) та Сумській (1,0%) областях. Найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2010р. був у м.Києві (63,6%), а найнижчий – у Івано-Франківській області (52,8%).

Серед зайнятого населення віком 15-70 років, кожен п'ятий працював у  сільському господарстві або промисловості, кожен шостий – у торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку.

Найбільший приріст зайнятого  населення спостерігався у торгівлі (на 5,8%), наданні комунальних та індивідуальних послуг; діяльності у сфері культури та спорту (2,1%) та державному управлінні (1,7%). При цьому значне скорочення кількості зайнятого населення відбулося у сільському господарстві (на 10,8%), фінансовій діяльності (на 4,3%) та промисловості (на 2,7%).

Кількість безробітних (за методологією МОП) у віці 15–70 років у цілому по країні у І півріччі 2010р., порівняно  з відповідним періодом 2009р., зменшилася на 141,3 тис. осіб, або на 7,0% та становила 1,9 млн. осіб.

Серед безробітних майже три  чверті складали мешканці міських поселень (1,4 млн. осіб), решту – жителі сільської місцевості. Загальне зменшення безробіття населення віком 15–70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 139,7 тис. осіб, або на 7,0%).

Рівень безробіття населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2010р. порівняно з відповідним періодом минулого року у цілому по Україні знизився на 0,6% та становив 8,5% економічно активного населення зазначеного віку та був нижчим, ніж відповідний показник по країнах Євросоюзу (9,8%).

В цілому можна стверджувати, що ситуація із зайнятістю і безробіттям в  Україні в 1 півріччі 2010 року дещо стабілізувалась  і покращилась. Цьому сприяли, зокрема, заходи уряду щодо зменшення наслідків  фінансової кризи, поступове відновлення  виробничої потужності підприємств, відносна стабільність у політичній і економічній  сферах держави.

Проте незважаючи на зростання зайнятості населення, восени Міжнародна організація праці внесла Україну до списку країн з високим рівнем соціальних ризиків. МОП розподілила 152 країни за рівнем ризиків. Україна увійшла до групи з високими ризиками по зростанню безробіття і скорочення зайнятості поряд з такими країнами, як Мексика і Перу.  Це пояснюється низьким рівнем доходів і невисоким ступенем довіри громадян до антикризових заходів уряду.

Експерти відзначають, що для скорочення безробіття в 2011 році уряду необхідно  реструктурувати трудомісткі галузі економіки і не посилювати фіскальну  політику. Необхідно зосередитися на оптимізації робочих місць і поліпшенні умов праці в аграрному секторі, скоротити працівників у добувній промисловості, де при високих зарплатах дуже важкі умови праці. А розвиток сфери послуг дозволить значно підвищити рівень зайнятості населення. Крім того, МОП порекомендувала українському уряду посилити соціальний захист населення.

Надалі робляться досить позитивні  прогнози щодо підвищення рівня зайнятості і покращення ситуації на ринку праці  України. Нарощують обсяги виробництва і відкривають нові виробництва з набором штату промислові підприємства, що спеціалізуються на виробництві продуктів харчування (наприклад, нові потужності від компанії Nestle), побутової хімії тощо. Цей процес буде продовжуватись і в майбутньому.

Проте, залишиться досить складною ситуація на ринку праці в галузях, орієнтованих на експорт: металургійні, машинобудівні, хімічні та нафтопереробні. Їм із кризи  не дозволяє вийти заборгованість експортерам  по ПДВ, що досягла вже 20 млрд. грн. Така ж ситуація складається й на машинобудівних підприємствах.

Незважаючи на дуже складну ситуацію у виробництві будівельних матеріалів саме ця галузь буде активно оживати  і відкривати нові вакансії. Нову роботу забезпечать замовлення, пов'язані з будівництвом об'єктів для проведення Євро-2012. Значно виросте кількість нових робочих місць від будівельних компаній, які зводитимуть аеропорти, спортивні спорудження і туристичну інфраструктуру. Крім цього, поступово оживає будівництво торгових центрів, куди девелоперські компанії в 2010-му році будуть активно вкладати гроші й залучати нових співробітників — зварників, монтажників, бетонників, інженерів-будівельників.

Також прогнозується збільшення попит на банківські професії. Вже зараз активно підшуковуються кризові менеджери, фахівці по роботі з позичальниками (проблемними кредитами). Також шукатимуть бухгалтерів, фінансових аналітиків, комерційних директорів.