Забезпечення енергетичної безпеки

Забезпечення енергетичної безпеки

Незалежно від історичної епохи життєдіяльність і безпека будь-якої держави завжди були  нерозривно пов'язані з наявністю стратегічних ресурсів як джерела формування  національного потенціалу, що постійно еволюціонує в часі і змінюється  в контексті  світового розвитку.  Енергетична безпека - одна з найважливіших складових національної  безпеки країни. Вона трактується як, - захищеність громадян і держави в цілому від загроз  дефіциту всіх видів енергії та енергоресурсів, що виникають через вплив негативних природних,  техногенних,  управлінських, соціально-економічних, внутрішньо і зовнішньополітичних  чинників   

Забезпечення енергетичної безпеки як найважливішої складової всієї системи економічної і національної безпеки є одним з умов стійкості системи економічних, соціальних та екологічних параметрів, що визначають якість життя населення  і є по своїй суті  показниками ефективності державного управління.

Енергетична безпека поступово стає одним з найбільш важливих компонентів міжнародної  безпеки в цілому. В умовах обмеженості енергоресурсів та їх нерівномірного  розподілу на  Землі, боротьба за доступ до них буде посилюватися, що в перспективі може вилитися  в  збройні зіткнення.

Країни, багаті енергоресурсами, намагатимуться захистити свої резерви всіма доступними  методами і способами. Країни, які в силу  географічного  положення  обділені запасами не відновлюваних джерел енергії, будуть змушені шукати можливість придбати або захопити їх.  В геополітичному плані це можна розглянути  під призмою боротьби за багаті в  енергетичному плані регіони і перерозподіл сфер впливу в світі.

Актуальність проблеми енергетичної безпеки цілком очевидна. Всього за останні 40 років в  енергосистемах світу сталося більше чотирьох десятків великих системних  аварій. Основні  причини таких аварій лежать в прагненні вирішувати  в повному обсязі комерційні завдання, без урахування технологічних можливостей  електричних мереж. Цьому сприяють, зокрема,  лібералізація і дерегулювання в електроенергетиці.

Як основні факторів, що забезпечують енергетичну безпеку держави, можна розглядати різноманіття і збалансованість первинних джерел енергії, наявність географічно різних регіонів поставок, доступність енергоресурсів, частку імпорту в споживанні енергоносіїв, безпеку транспортних коридорів, фізичний стан інфраструктури, політичну та економічну стабільність і енергоємність внутрішніх виробництв. Такі чинники дозволяють враховувати вплив на енергетичну безпеку факторів внутрішнього середовища, що обґрунтовує необхідність його вдосконалення щодо врахування особливостей впливу глобалізаційних процесів, характеру перерозподілу енергетичних ресурсів на світовому ринку, а також цінових напрямків на основні енергетичні продукти. Крім того, необхідно виділяти зовнішні і внутрішні фактори енергетичної безпеки держави, включаючи макроекономічну ситуацію, структурну збалансованість і технологічний рівень національної економіки, баланс попиту і пропозиції, стан транспортної інфраструктури, а також ступінь захищеності енергетичних об'єктів. Це дозволить визначити рівень формування чинників і можливість управління їх впливом на енергетичну безпеку в цілому.

Поміж основних загроз енергетичній безпеці України можна виділити наступні : нестійкість цін на основні енергоресурси, високий рівень зносу основних фондів енергетичних  підприємств,  а також низький рівень технологічної оснащеності об'єктів паливно-енергетичного комплексу.

Розглядаючи чинники забезпечення енергетичної безпеки на національному рівні, слід  враховувати, що, як правило, вони відображені в Енергетичній стратегії держави, положення якої регламентують взаємовідносини  учасників внутрішнього енергетичного ринку, а також визначають головні принципи діяльності суб'єктів  енергетичної безпеки та напрями  енергетичної політики. Так, в рамках  Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, в якості факторів  національної енергетичної безпеки, визначені висока енергоємність споживання енергетичних продуктів у галузях економіки і соціальній сфері, значна частина  імпорту в балансі енергоспоживання з переважанням імпорту з однієї країни, нераціональна структура паливно-енергетичного балансу, зниження ефективності  виробництва і транспортування енергетичних продуктів, а також високий рівень негативного впливу об'єктів енергетики на навколишнє середовище.