Вплив світової фінансової кризи на економічні відносини ЄС та України

УДК 339.5 : 336.531.2                                                                                    Стецюк Маргарита

Колесник  Юлія

ВПЛИВ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ТА ЄС.

Херсонський Національний Технічний  Університет

Кафедра міжнародного маркетингу та менеджменту 

Актуальність  теми. Світова економічна криза суттєво вплинула на економічні відносини України та країн ЄС,в першу чергу змінивши інтенсивність, та певною мірою, структуру торгівлі товарами та послугами,а також потік капіталу. Далі розглянемо зміну економічних відносин України та ЄС саме за цими показниками.

    Світова економічна криза зумовила різке падіння обсягів торгівлі товарами між Україною та ЄС-27. Якщо на піку торгівельної активності вартісні обсяги торгівлі сягали 3.8-3.9 млрд. євро щомісяця, то у січні 2009 року товарообіг скотився до 1.4 млрд. євро, що відповідає рівню початку 2005 року.

Відбулось скорочення як експорту, так і імпорту  товарів на фоні падіння економічної  активності в країнах-партнерах. У 2009 році реальний ВВП України скоротився на 15.1%, тоді як падіння реального ВВП ЄС-27 становило 4.2%, що зумовило відповідне падіння попиту.

    За оцінками Євростату, темпи падіння українського експорту та імпорту у 2009 році були майже симетричними і складали 45.7% для експорту в ЄС та 44.6% для імпорту з ЄС. Найбільше скорочення вартісних обсягів експорту та імпорту спостерігалось у першій половині 2009 року на фоні високої бази попереднього року, але поступово ситуація почала вирівнюватись, частково за рахунок зміни бази порівняння. Різниця між піковими значеннями місячного експорту складала 2.7 рази між липнем 2008 року (максимум) та травнем 2009 року (мінімум). Для імпорту, різниця становила 3.2 рази між липнем 2008 року ( максимум) та січнем 2009 року (мінімум).

    У грудні 2009 року падіння у відношенні рік до року сповільнилось до 22.9% для експорту та 11.1% для імпорту, а протягом 2010 року падіння змінилося на незначний приріст.

Після тимчасового збалансування обсягів  експорту та імпорту, наприкінці 2008 року та на початку 2009 року знов почав зростати дефіцит торгівлі товарами. За результатами 2009 року, дефіцит торгівлі товарами склав 6,0 млрд. євро порівняно з 10,6 млрд. євро попереднього року. Вочевидь, без принципової зміни структури експорту Україна залишатиметься нетто-імпортером у торгівлі з ЄС, оскільки в країні існує високий стійкий попит на продукцію ЄС, необхідну для модернізації внутрішнього виробництва та задоволення потреб споживачів у товарах тривалого використання.

    Падіння обсягів експорту України в ЄС-27 відбулось у фактично всіх товарних категоріях. У вартісному виразі найбільше скоротився експорт мінерального палива та паливо-мастильних матеріалів: на 61.7% за 2009 та перший квартал 2010 року. Це пояснюється як зниженням світових цін на нафту і її похідні після рекордних значень, що були зафіксовані у першій половині 2008 року (ціна сирої нафти доходила до 140 доларів США за барель), так і скороченням попиту на ці продукти на фоні нижчої економічної активності с ЄС.

    Аналогічні причини – тобто зниження цін і попиту – зумовили 56.4% падіння експорту товарів промислового виробництва, у першу чергу металів, за 2009 та перший квартал 2010 року. Скорочення експорту чорних металів в ЄС розпочалось влітку 2008 року, ставши одним з важливих каналів трансмісії світової кризи в Україну. Місячний обсяг експорту заліза та сталі в ЄС у травні 2009 року складав лише 20% вартості липня 2008 року, тоді як для фізичних обсягів експорту відповідне співвідношення становило 38%.

Різке скорочення торгівлі металом та мінеральним паливом і продуктами його переробки також зумовило помітну зміну структури товарного експорту до ЄС. Під час кризи: зменшились частки торгівлі, так званими, товарами промислового виробництва та мінеральним паливом на користь нехарчової сировини (зокрема, насіння рапсу), сільськогосподарської продукції, масел, а також машин та транспортного обладнання.

    Зміни у структурі імпорту товарів з країн ЄС-27 також були суттєвими. Імпорт скоротився за всіма товарними категоріями, за виключенням масла та олії рослинного і тваринного походження, імпорт яких продовжив зростати, хоча й значно повільнішими темпами, аніж до кризи. Ймовірно, триваюче зростання імпорту масел пов’язано з попитом на ці товари з боку харчової промисловості, скорочення випуску в якій було одним з найменших серед галузей обробної промисловості завдяки меншій еластичності попиту на продовольчі  товари порівняно з непродовольчими товарами.

    Найвищі темпи падіння – і відповідно різке зниження частки цих товарів у загальній структурі імпорту – спостерігались у імпорті мінерального палива, а також машин та обладнання. Імпорт обох категорій товарів скоротився більш ніж вдвічі.

    Різке падіння імпорту в Україну пояснюється дією кількох чинників. По-перше, це девальвація гривні, яка зробила імпорт менш доступним. По-друге, це загальне скорочення доходів всіх економічних суб’эктів (підприємств, домогосподарств, держави) на фоні падіння виробництва. По-третє, це обмеження доступу до фінансових ресурсів внаслідок банківської кризи та припинення притоку іноземного капіталу. В результаті, внутрішній попит різко звузився. За оцінками Держкомстату України, у 2009 році реальне валове нагромадження основного капіталу було на 46.2% меншим, аніж рік тому, тоді як реальне кінцеве споживання домогосподарств впало на 13.8%.

    Крім суто економічних факторів скорочення на імпорт машин та обладнання дещо вплинув адміністративний фактор, а саме встановлення 13 – відсоткової тимчасової надбавки до діючих ввізних мит, яка поширювалась на автомобілі та холодильники і діяла з березня по вересень 2009 року.

    Хоча світова криза різко знизила обсяги зовнішньої торгівлі України з країнами ЄС та дещо змінила структуру, значущість ЄС-27 як торгівельного партнера України у 2009 та 2010 роках майже не змінилась. За даними Держкомстату України, товарообіг з ЄС становив 24.0 млрд. доларів США у 2009 році, що дорівнює 29.3% загального товарообігу України за рік порівняно з 25.5% товарообігу з Російською Федерацією, наступним за обсягом торгівельним партнером України.

    Таким чином, незважаючи на кризу, ЄС-27 як єдина митна територія залишився найбільшим торгівельним партнером України. Однак, за час кризи відбулись помітні зміни у структурі торгівлі. Зокрема, зменшилась частка експорту металів та мінерального палива, поступившись торгівлі сільськогосподарськими товарами (харчова та нехарчова сировина), а також машинами та обладнанням. В імпорті, натомість, зменшився обсяг машин, та обладнання, купівля яких великою мірою залежала від банківських кредитів.

    Стрімкіше, порівняно з експортом, падіння імпорту протягом гострої фази кризи призвело до звуження дефіциту торгівлі товарами. Проте, Україна залишилась нетто-імпортером у торгівлі з ЄС. Більш того, швидші щомісячні темпи відновлення імпорту вказують на високу ймовірність повернення дефіциту до попереднього рівня.

    Торгівля послугами меншою мірою постраждала від кризи порівняно з товарною торгівлею. Якщо сукупний товарообіг України у 2009 році знизився майже вдвічі,а у 2010 році мав невеликі тенденції зростання, сума торгівлі послугами скоротилася лише на одну п’яту.

    Аналогічні тенденції спостерігаються й в торгівлі послугами з ЄС. За даними Держкомстату України, у 2009 році експорт послуг до ЄС впав на 26.5% порівняно з 2008 роком, тоді як скорочення імпорту було меншим і становило 21.7%. В цілому, сукупна торгівля послугами з ЄС-27 скоротилась на 24.2%. В результаті швидшого скорочення експорту баланс торгівлі послугами став близьким до нуля (мінус 13.8 млн. доларів США), тоді як рік тому додатне сальдо дорівнювало 229.5 млн. доларів США.

   Як у торгівлі товарами, у торгівлі послугами під час кризи ЄС зберіг статус основного партнера України. За даними Держкомстату, у 2009 році частка торгівлі послугами з ЄС-27 становила 41% від сукупної торгівлі послугами, тоді як частка Російської Федерації була 28%. На країни ЄС-27 припадало 31.4% загального експорту послуг з України та 58.1% імпорту. Для порівняння, частки Росії становили 36.3% та 12.6% відповідно.

    Основними торгівельними партнерами України у торгівлі послугами традиційно залишились Кіпр, Велика Британія та Німеччина, причому найбільше падіння серед цих країн спостерігалось у сукупному обсязі торгівлі послугами з Німеччиною (30.8%), тоді як найменше – з Кіпром (на 13.3%) за рахунок збереження фактично незмінними обсягів імпорту послуг з цієї країни.

    За час кризи не відбулось принципових змін у галузевій структурі експорту послуг. Як і раніше, Україна надавала, в першу чергу, транспортні послуги (58.6% у 2009 році), хоча їх вартісний обсяг впав майже на більш ніж одну п’яту за рахунок зниження промислового виробництва в регіоні й, відповідно, скорочення обсягів в ЄС продовжували займати різні ділові, професійні та технічні послуги (18.5% у 2009 році).

    В той же час, структура імпорту дещо змінилась. Порівняно з попереднім роком суттєво зросла частка фінансових послуг , тоді як частка транспортних послуг різко скоротилася за рахунок менших обсягів торгівлі товарами. Частка різних ділових,професійних та технічних послуг у імпорті з ЄС-27 також зменшилась, але менше і становила 17.8% у 2009 році порівняно з 19.6% рік тому.

    Таким чином, торгівля послугами з країнами ЄС-27, як торгівля послугами в цілому, значно меншою мірою постраждала від міжнародної фінансової та економічної кризи та має значні тенденції зростання протягом усього 2010 року.

    Також фінансова криза призвела до різкого зниження потоку іноземного капіталу в країну, тоді як зовнішні зобов’язання країни залишилися високими, що зумовило відтік капіталу. Відповідно за результатами 2009 року дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу склав 11,9 млрд. доларів США порівняно з профіцитом на рівні 9,7 млрд. доларів США рік тому. Відзначимо, що відтік по фінансовому рахунку розпочався вже у четвертому кварталі 2008 року,коли дефіцит склав 5,8 млрд. доларів США.

    Однак, окремі сегменти ринку  капіталу реагували на кризу по-різному. Так у країну продовжувався притік прямих іноземних інвестицій, який за оцінками НБУ, у 2009 році становив 4,7 млрд. доларів США, що вдвічі менше аніж рік тому. Значна частка цих інвестицій надходила у фінансовий сектор для ре-капіталізації банків з іноземним капіталом.

    Європейський союз залишився  ключовим іноземним інвестором  в Україні. Його частка в  загальному обсязі притоку прямих іноземних інвестицій збереглася майже незмінною у 2009 році порівняно з 2008 році, а у 2010 році мала місце тенденція к зростанню. Хоча притік прямих інвестицій був повільнішим, але на 1 січня 2010 року він склав 31,4 млрд. доларів США порівняно з 28,1 млрд. рік тому.

   Країни-донори не змінилися – це Кіпр, Німеччина, Австрія, Великобританія та Нідерланди. Їх частка в загальному обсязі притоку прямих іноземних інвестицій склала понад 77 % у 2009 році,що близько до показника 2008 року.

    Під час кризи важливим джерелом притоку зовнішнього капіталу в країну стала міжнародна фінансова допомога від міжнародних організацій, а саме МВФ, Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку. Наприкінці 2009 року Європейська Комісія запропонувала  Раді ЄС надати Україні макрофінансову допомогу у формі позики розміром до 500 млн. євро для подолання наслідків глобальної економічної кризи. Ця допомога мала надатися на підставі реалізації програми, погодженої українським урядом з МВФ, за умов її виконання. Макрофінансова допомога є винятковим антикризовим інструментом ЄС, яким можуть скористатися країни-сусіди  ЄС в рамках Європейського інституту сусідства та партнерства. Однак призупинення співробітництва з МВФ восени 2009 року по програмі угоди «stand-by» не дозволило Україні скористатися наданою можливість ані у 2009 році,а ні у 2010 році.

    Аналіз наслідків світової фінансової та економічної кризи на економічне співробітництво України та ЄС дозволяє зробити кілька висновків та узагальнень:

• Різке зниження економічної активності в країнах-партнерах зумовило надзвичайно різке скорочення обсягів торгівлі товарами, які фактично повернулись до рівня 2005-2006 років. Однак, оскільки падіння експорту та імпорту біло майже симетричним за результатами 2009 року, а імпорт почав відновлюватись швидше, поточне звуження дефіциту торгівлі товарами є, ймовірно, нестабільним навіть у короткостроковій перспективі;
• Відбувалась помітна зміна структури торгівлі товарами. Зокрема, різко знизилась частка торгівлі чорними металами, які до цього займали ключові позиції в українському експорті. В імпорті скоротилась частка торгівлі машинами та обладнанням, значною мірою за рахунок майже повного припинення імпорту транспортних засобів, на які поширювалась дія тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита;
• Фінансова криза зумовила скорочення обсягів притоку прямих іноземних інвестицій з ЄС, однак присутність європейських банків в країні сприяла більшому надходженню капіталу, аніж це могло бути в іншому випадку, оскільки ці банки активно ре капіталізували українські дочірні установи;
• Україна не змогла скористатись макрофінансовою допомогою, яка біла запропонована ЄС наприкінці 2009 року, оскільки в країні було призупинено виконання програми реформ, узгодженої в рамках Угоди «stand-by» з МВФ.