Виробничі запаси

 

Зміст

 

Вступ

1. Економічна сутність, оцінка та класифікація виробничих запасів
2. Документальне оформлення операцій з виробничими запасами на підприємстві
3. Організація складського обліку виробничих запасів
4. Синтетичний та аналітичний облік операцій з виробничими запасами
5. Автоматизація обліку виробничих запасів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Вступ

 

Сучасний етап розвитку ринкових відносин в Україні підвищує відповідальність і самостійність підприємств у розробленні та прийнятті різного роду управлінських рішень, забезпеченню ефективності їх роботи. Функціонуючи в умовах ринку підприємство повинне постійно аналізувати вигідність придбання і виробництва різних видів засобів, зіставляти витрати, які викликані недовикористанням виробничих потужностей, і потенційний прибуток від їх додаткової експлуатації.

Для здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства використовуються виробничі запаси, які займають важливе місце не лише у складі майна підприємства, а й у структурі витрат, оскільки вони є основною складовою формування собівартості готової продукції. Враховуючи це, особливу увагу виробничі підприємства приділяють саме обліку і аналізу виробничих запасів.

Отже, одним з актуальних завдань для підприємства є виявлення та використання внутрішньогосподарських резервів, запобігання зловживанням та перевитратам по матеріальним статтям, оскільки від цього залежить величина собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, рівень рентабельності виробництва, досягнення комерційного успіху підприємства.

Важливе практичне значення та виробничу спрямованість мають питання аналізу забезпечення та використання запасів на підприємствах (у виробництві) оскільки повне забезпечення запасами процесу виробництва та їх ефективне використання є передумовою подальшого розвитку виробництва на підприємствах.

Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань з удосконалення обліку та контролю виробничих запасів на підприємстві і зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість курсової роботи.

Здійснення систематичного обліку забезпечує належне збереження та ефективне використання виробничих запасів. Основним джерелом інформації про виробничі запаси є дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Метою курсової роботи є вивчення методичних аспектів обліку виробничих запасів, що забезпечується дослідженням нормативних документів, які регулюють питання обліку виробничих запасів, а також підручників, навчально-методичних посібників, наукових статей, тощо.

Для досягнення вказаної мети були поставлені і вирішені наступні завдання:

1. дослідження економічної сутності виробничих запасів;
2. здійснення аналізу особливостей ведення обліку виробничих запасів;
3. розгляд нормативних і законодавчих документів, що регулюють організацію обліку виробничих запасів;
4. аналіз документального оформлення руху виробничих запасів;
5. вивчення аналітичного та синтетичного обліку виробничих запасів та їх руху.

Об'єктом дослідження обрано товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Технопол». ТзОВ «Компанія Технопол» відноситься до підприємств, зайнятих виробництвом кабелю та кабельно-провідникової продукції. Це сприяє виникненню певних особливостей у господарсько-фінансовій діяльності досліджуваного підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку і аналізу виробничих запасів на підприємстві.

 

 

1. Економічна сутність, оцінка та класифікація виробничих запасів

 

Виробничо-господарська діяльність підприємств забезпечується за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, основних засобів праці і матеріальних умов процесу праці.

Різноманіття форм власності в період ринкової економіки, розширення прав підприємств в управлінні економікою, галузеві особливості виробництва вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при вирішенні конкретних питань методики і техніки ведення обліку виробничих запасів.

В економічній літературі відсутнє єдине трактування поняття „виробничі запаси”, що викликає певні протиріччя, які пов'язані із його тлумаченням. Термін «виробничі запаси» найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементів виробництва, основне призначення яких - обробка у процесі виробництва, формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх у складі резервів у вигляді виробничих запасів на складі. Проте більшість авторів під терміном „запаси” розуміють резерв матеріальних ресурсів, який не використовується в поточній діяльності підприємства, а зберігається на випадок непередбачених обставин.

Часто також зустрічається визначення виробничих запасів як предметів праці, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу створюваного продукту [8, с. 56].

В бухгалтерському обліку поняття „виробничі запаси” розглядається як придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали [13, с. 112].

Запаси становлять основу виготовленої продукції та сприяють процесу її виготовлення або поліпшують властивості готової продукції, тому у виробничому процесі використовують велику кількість матеріалів. Вихідним моментом побудови та ведення обліку запасів є їх групування та класифікація.

Запаси групують за такими групами:

• сировина, основні та допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;
• готова продукція, виготовлена на підприємстві, призначені для продажу. При цьому вона має відповідати технічним і якісним характеристикам, що передбачаються договором чи іншим нормативно-правовим актом;
• товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані та зберігаються на підприємстві з метою подальшої реалізації;
• малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються не більше одного року чи нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;
• молодняк тварин і тварин на відгодівлі, продукція сільського і лісового господарства;
• незавершене виробництво у вигляді незавершеної обробки.

На рис. 1. схематично відображено групи запасів підприємства.

 

 

 

 

 

Рис. 1. Групування запасів підприємства[18, с. 47].

 

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх класифікація.

Запаси класифікуються за наступними ознаками ( табл.1):

Таблиця 1

Класифікація запасів та їх характеристика

Кваліфікаційні групи запасів	Вид запасів	Характеристика
1	2	3
За призначенням та причинами утворення	Постійні	Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
	Сезонні	Запаси, що утворюються при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні
За місцем знаходження	Складські	Запаси, що знаходяться на складах підприємства
	У виробництві	Запаси, що знаходяться в процесі обробки
	В дорозі	Продукція, що відвантажена споживачу і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
За рівнем наявності на підприємстві	Нормативні	Запаси, що відповідають запланованому обсягу запасів, необхідному для забезпечення безперервної роботи підприємства
	Понаднормові	Запаси, що перевищують їх нормативну кількість
За наявністю на початок і кінець звітного періоду	Початкові	Величина запасів на початок звітного періоду
	Кінцеві	Величина запасів на кінець звітного періоду
Відносно балансу	Балансові	Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
	Позабалансові	Запаси, що не належать підприємству і знаходяться у нього через певні обставини
За ступенем ліквідності	Ліквідні	Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
	Неліквідні	Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
За походженням	Первинні	Запаси, що надійшли на підприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві
	Вторинні	Матеріали та вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві
За обсягом	Вільні	Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві
	Обмежені	Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві
За сферою використання	У сфері виробництва	Запаси, що знаходяться в процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)
	У сфері обсягу	Запаси, що знаходяться у сфері обігу (готова продукція, товари)
	У невиробничій сфері	Запаси, що не використовуються у виробництві
За складом і структурою	Запаси виробничі (предмети і засоби праці)	Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП
	Запаси незавершеного виробництва (предмети праці)	Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)
	Запаси готової продукції (продукти праці)	Продукція закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі
	Запаси товарні (продукти праці)	Товари, що знаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі

 

Зазначена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку та контролю запасів, до яких належать:

1) забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;

2) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням запасів та їх збереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;

3) забезпечення відповідності складських запасів нормативам;

4) достовірна оцінка запасів;

5) розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків;

6) відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів у системі бухгалтерського обліку тощо.

Перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами. У питанні управління запасами важливою є інформація щодо формування необхідного обсягу та складу виробничих запасів з метою забезпечення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції з одночасною мінімізацією поточних витрат з обслуговування та забезпечення ефективного контролю за їх рухом, яка використовується для:

1) визначення принципових підходів до формування запасів підприємства;

2) щоденного отримання інформації про надходження та використання запасів у розрізі їх кількості, якості та матеріально відповідальних осіб;

3) аналізу наявності та руху запасів у попередніх періодах;

4) безперервної оцінки реальної вартості запасів на складі, та проведення аналізу ефективності використання запасів;

5) оптимізації обсягу закупівлі запасів, виявлення резервів зниження витрат, пов'язаних із заготівлею запасів;

6) вибору методу оцінки запасів при їх вибутті, який найкраще підходить для підприємства;

7) створення ефективної системи контролю за рухом запасів на підприємстві;

8) контролю за дотриманням встановлених підприємством норм запасів;

9) підвищення достовірності відображення на рахунках аналітичного обсягу господарських операцій з надходження та витрачання запасів;

10) своєчасного складання та подання звітності про рух запасів [11, с. 63].

Запаси визнаються підприємством за таких умов:

• існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням;
• їх вартість може бути достовірно визначено.

Як правило, підприємство включає до складу запасів на дату балансу тільки фактично отримані цінності. Однак в окремих випадках за умовами договорів поставки у складі запасів можуть урахуватись і такі, що вже відвантажені з підприємства (право власності на які в нього залишилось), і такі, що повинні надійти, якщо підприємству-покупцю перейшло право власності на них, тобто товари в дорозі.