Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Февраля 2012 в 23:30, реферат
Перехід до ринкових основ організації економічної системи України вимагає підвищення ефективності управління суспільним виробництвом на всіх його рівнях. Важливе місце у вирішенні цього завдання належить економічному аналізу. Від повноти та цілеспрямованості застосування всіх його видів в управлінні багато в чому залежить і ефективність самого управління. Забезпечення максимальної ефективності використання аналізу вимагає чіткого розуміння завдань окремих його видів, їх змісту та особливостей.
1.Просторові форми економічного аналізу :
1.1 Галузевий економічний аналіз
1.2 Внутрішньогосподарський економічний аналіз
1.3 Міжгосподарський економічний аналіз
2.Види економічного аналізу
Задачі і об'єкти міжгосподарського порівняльного аналізу зумовлені також тим, хто, де і для чого проводить порівняння. Так, на підприємствах міжгосподарський аналіз виконується головним економістом або планово-економічним відділом з залученням заводської економічної лабораторії, економічних і технічних служб. Для міжзаводських порівнянь використовується весь арсенал методів і прийомів економічного аналізу, але особливе значення в даному випадку має науково обґрунтоване групування підприємств, що частіше за все виконується за розміром підприємств, що виготовляють однорідну продукцію.
В залежності від мети економічного аналізу вибирається база порівняння. Наприклад, при порівнянні технічного і організаційного рівня виробництва, ступеня використання виробничих ресурсів виділяють як базове високомеханізоване спеціалізоване підприємство, що випускає аналогічну або схожу продукцію. Якщо метою аналізу є виявлення кращого підприємства, то за базу порівняння виділяють комплекс показників, аналіз яких дозволяє всебічно вивчити результати діяльності підприємств, що порівнюються, зіставити їх з результатами передових підприємств з даними попередніх періодів, можливими результатами при мобілізації внутрішньогосподарських резервів. [2,c.44-48]
2.Види економічного аналізу
У аналітичній практиці використовуються різноманітні види економічного аналізу залежно від строків проведення, об'єктів і суб'єктів, змісту аналітичних програм та інших ознак. У табл. 2. наведено основні види аналізу відповідно до їх класифікаційних ознак.
Таблиця 2. Типологія видів економічного аналізу
Класифікаційна ознака | Вид економічного аналізу |
За суб'єктами | Внутрішній і зовнішній |
За часом дослідження | Попередній (перспективний, стратегічний), оперативний (ситуаційний), ретроспективний (наступний, історичний, "посмертний") |
За просторовою ознакою | Внутрішньогосподарський і міжгосподарський |
За об'єктами управління | Техніко-економічний, соціально-економічний, економіко-статистичний, економічно-екологічний, маркетинговий. |
За методикою дослідження | Порівняльний, діагностичний, факторний, маржинальний, комерційних ризиків, функціонально-вартісний тощо |
За змістом | Комплексний, локальний, тематичний |
За повнотою охоплення об'єктів | Суцільний і вибірковий |
За рівнем автоматизації робіт | Ручний, комп'ютеризований, автоматизований. |
Відмінними ознаками кожного виду аналізу є: цільова спрямованість, завдання, об'єкти дослідження, джерела інформації, методика проведення.
Пріоритетними напрямами розвитку теорії та практики аналізу на мікрорівні є внутрішній та зовнішній аналіз. Саме ці два види економічного аналізу визначають організаційні та економічні аспекти подальшого дослідження. Залежно від потреб користувачів, їх мотивації, очікуваних вигод від результатів аналізу, використовується відповідна інформаційна база.
Внутрішній економічний аналіз спрямований на системне та комплексне дослідження діяльності суб'єкта господарювання і розвитку структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання та приросту його економічного потенціалу. Він базується на повній економічній інформації (плановій, обліковій, нормативній) і може здійснюватися як спеціалізованим підрозділом (бюро, відділом економічного аналізу), так і всіма економічними службами з великою кількістю залучених зацікавлених суб'єктів. У методологічному плані внутрішній аналіз охоплює різні прийоми та способи факторного аналізу, використовує систему різноманітних показників і коефіцієнтів (можлива найрізноманітніша деталізація та диверсифікація) проводиться безпосередньо на підприємстві для потреб оперативного, короткострокового і довгострокового управління (результати такого аналізу, як правило, є конфіденційними).
Зовнішній економічний аналіз спрямований на оцінку місця суб'єкта господарювання у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, взаємовідносин з контрагентами та суб'єктами тощо.
Особливостями зовнішнього аналізу є:
- інформаційна база: проводиться на підставі даних публічної звітності (фінансової, статистичної, податкової) та іншої інформації, що отримується державними органами;
- суб'єкти-виконавці: органи господарського управління, банки, фінансові органи, акціонери, інвестори, спеціалізовані аудиторські консалтингові фірми, контрагенти (постачальники, покупці);
- методичні прийоми: широке використання статистичних прийомів аналізу (групування, середні величини, динамічні ряди), економіко-математичних методів і моделей (моделі міжгалузевого балансу, матриці багатокритеріальної оптимізації тощо), порівняльного (міжгалузевого, міжгосподарського, міжрегіонального) аналізу;
- результати: за запитами користувачів, як правило, в стратегічному або ретроспективному аспектах, для формування цільових програм, концепції економіко-соціального розвитку, прийняття рішень щодо взаємовідносин з конкретним суб'єктом господарювання.
Зовнішній економічний аналіз і його результати дозволяють ефективно регулювати й використовуються як економічне підґрунтя щодо суб'єктів господарювання за загальнонаціональними інтересами, ділового партнерства, водночас, забезпечуючи повну конфіденційність інформації і комерційну таємницю.
Економічний аналіз поділяється на попередній (стратегічний, перспективний, прогнозний), оперативний (поточний) і ретроспективний (наступний) відповідно до змісту часових етапів і функцій управління.
Ефективність функціонування підприємства значною мірою залежить від перспектив його розвитку. Тому на підприємстві розроблюються стратегічні цілі та визначаються завдання, стратегія і тактика їх досягнення.
Попередній економічний аналіз проводиться до початку будь-яких господарських операцій і пов'язаний з прогнозуванням, перспективним і поточним плануванням, з вибором і обґрунтуванням варіантів управлінських рішень. Цільова спрямованість такого виду аналізу - проекція минулого і теперішнього стану об'єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни параметрів.
Перспективний аналіз на підставі дослідження діяльності підприємства дає можливість визначити позитивні та негативні тенденції в його розвитку, що намітилися, дати їм кількісну і якісну оцінку, з'ясувати ступінь їх впливу в перспективі. На підставі висновків попередніх аналітичних і прогнозних робіт визначаються критичні проблеми, фактори розвитку та перспективні напрями діяльності. Використання перспективного аналізу надає господарюючим суб'єктам додаткові конкуренті переваги, знижується невизначеність та ризик. Аналіз майбутнього дозволяє своєчасно захистити бізнес від негативних проявів навколишнього середовища, використовувати нові перспективні можливості, які в поточний момент ще не достатньо проявилися.
Перераховані завдання обумовлюють застосування досить складних і трудомістких прийомів та способів: кореляційно-регресійного аналізу, екстраполювання, методу аналогії, експертних оцінок, моделювання тощо і звичайно на базі комп'ютерних технологій.
Оперативний економічний аналіз є підставою для прийняття рішень з регулювання поточної діяльності, використовується на всіх рівнях управління, але його питома вага в загальному обсязі управлінських рішень підвищується при наближенні безпосередньо до об'єкта управління окремих підрозділів підприємства. Такий вид аналізу полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами. Оперативний аналіз виступає системою щоденного спостереження й оцінки відхилень фактичного стану досліджуваного об'єкта від регламентованих показників, виявлення причин і відповідальних осіб з метою швидкого втручання у необхідних випадках для забезпечення безперервного та ефективного функціонування суб'єкта господарювання. Оперативний аналіз має такі особливості:
- інформаційна база: оперативно-виробничі плани, дані оперативного обліку, оперативний облік за центрами відповідальності та витрат; облік норм і відхилень від них, за умови реального впровадження нормативного методу обліку витрат і калькулювання; відповідна нормативна база; матеріали безпосередніх спостережень за діяльністю; оцінки спеціалістів-експертів тощо;
- методичний інструментарій: використовуються, як правило, спрощені прийоми та способи (абсолютні, відносні величини, прийом порівняння);
- організація і результативна інформація: оперативний аналіз є ефективним в умовах комп'ютерної організації аналітичного процесу, широкого використання сучасних комп'ютерних технологій. За результатами аналітичних досліджень передбачається: складання оперативних аналітичних відомостей на певну дату чи за короткий проміжок часу, в яких міститься характеристика досліджуваних процесів за нормативним і фактичним значенням показників, їх відхилення на певну дату з наростаючим підсумком з початку аналізованого періоду, за місцем виникнення та винними особами;
- переваги: достовірність - можливість проведення оцінок і прийняття адекватних рішень за інформацією, що не систематизується і не зазнає статистичної обробки; оперативність та дієвість (час проведення аналізу максимально наближений до часу здійснення господарських процесів, що полегшує і прискорює прийняття відповідних управлінських рішень; дає можливість своєчасно вживати заходи, спрямовані на недопущення й упередження розвитку негативних змін і використання сприятливих умов); масовість (можливість суцільного спостереження господарських процесів у будь-якому місці і за будь-який час при широкому залученні зацікавлених осіб).
- недоліки: відсутність системного та комплексного підходу в оцінці, діагностиці й пошуку напрямів підвищення ефективності діяльності.
Ретроспективний аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства, стану та розвитку економічних об'єктів за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо). Такий аналіз надає можливість здійснити оцінку, діагностику і пошук за всіма об'єктами, за широким колом показників і напрямів.
Ретроспективний аналіз тісно пов'язаний з попереднім. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Економічний аналіз результатів діяльності за минулі періоди дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості тощо. Це має важливе значення при обґрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Вміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз, який є основою перспективного аналізу. В свою чергу, від глибини та якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо прогнозні показники недостатньо обґрунтовані та реальні, тоді наступний аналіз виконання прогнозу взагалі не має сенсу та потребує попередньої оцінки обґрунтованості прогнозних показників.
Можливості ретроспективного аналізу значно ширші, оскільки його здійснення можливе за всіма критеріями наукового дослідження, діяльність підприємства вивчається комплексно та всебічно за звітними даними за відповідний період. При проведенні ретроспективного аналізу використовуються різноманітні прийоми і способи, широка інформаційна база, методики такого аналізу є достатньо глибоко розробленими.
Ретроспективний економічний аналіз має й певні недоліки: 1) зниження дієвості через відірваність у часі від господарських процесів і вжитих заходів; 2) орієнтація на систематизовану інформацію, яка зазнає певної статистичної обробки, що зменшує достовірність висновків і пропозицій.
Важливе значення має класифікація економічного аналізу за об'єктами управління. При цьому виділяють:
- економіко-статистичний аналіз - проводять статистичні органи. Застосовується для вивчення масових суспільних явищ на різних рівнях управління галузі, регіону, держави в цілому.
- техніко-економічний аналіз - здійснюють технічні служби підприємства; об'єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов'язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом - причинно-наслідкові зв'язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів. Основне завдання техніко-економічного аналізу оптимізація способів і форм створення конкурентоздатної продукції з мінімальними витратами на її виробництво. Для цього використовуються прийоми технічного й економічного аналізу, що дозволяє підвищити рівень і якість аналітичної роботи. На базі даних техніко-економічного аналізу визначаються граничні виробничі можливості наявних потужностей, рівень їх використання, вирішуються завдання завантаження устаткування, можливість і доцільність зміни режиму його діяльності, визначаються напрями підвищення виробничої потужності підприємства - технічне переозброєння, реконструкція, розширення;
- соціально-економічний аналіз - проводять економічні служби підприємства, статистичні органи. Підприємство є складною соціально-економічною системою, де поряд з господарською діяльністю відбуваються і соціальні процеси. Завдання аналізу - дослідження можливостей подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства. Об'єктом аналізу є соціальні процеси та їх вплив на результати діяльності, предметом дослідження - причинно-наслідкові зв'язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу. Розвиток соціальної сфери вимагає певних фінансових ресурсів, які можуть бути отримані за рахунок підвищення ефективності діяльності, що у свою чергу залежить від рівня задоволення соціальних потреб. Вивчення соціальних процесів дозволяє виявити негативні та позитивні тенденції, розробити пропозиції щодо розвитку соціальної інфраструктури та включити їх у колективні договори на підприємствах;