Вдосконалення та ремонт матеріально-технічної бази підприємства та забезпечення випуску нової продукції на базі ВАТ « Бердичівська фабри

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Октября 2013 в 17:30, курсовая работа

Описание работы

Велика роль в підвищенні темпів зростання всіх галузей легкої промисловості, у тому числі швейної, належить технічному переозброєнню і реконструкції підприємств, переходу на найпрогресивнішу технологію, що забезпечує зниження матеріальних і трудових витрат на випуск продукції при забезпеченні її високої якості.
Актуальність даної теми полягає в тому, що проведення ремонтів та до оснащення підприємства новими, сучасними машинами, обладнаням має велике значення для розвитку підприємства та робить його більш конкурентоспроможним на ринку.

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ВАТ «БЕРДИЧІВСЬКА ФАБРИКА ОДЕЖІ»……………………………………………………………………………. 4
1.1. Загальна характеристика підприємства та оцінка його фінансового стану за рівнем безпеки підприємницької діяльності…………………………… 4
1.2. Аналіз фінансово-економічного стану підприємства…………………….12
1.3. Шляхи покращення ефективності господарської діяльності……………24
РОЗДІЛ 2. ОПИС ПРОЕКТУ «РЕМОНТ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО – ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ПІДПРИЄМСТВА, ДООСНАЩЕННЯ СУЧАСНИМ ОБЛАДНАННЯМ НА БАЗІ ВАТ «БЕРДИЧІВСЬКА ФАБРИКА ОДЕЖІ» ………………………………………………………………………….29
2.1. Резюме проекту………………………………………..…………………… 29
2.2. Опис проекту……………………………………………………………….. 29
2.3. Опис продукції (послуг)……………………………………………………. 30
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПРОЕКТУ ЗАПУСКУ НОВОЇ ЛІНІЇ ………………….. 34
3.1. Маркетинговий аналіз……………………………………………………. …34
3.2. Фінансовий аналіз………………...………………………………………. ..36
ВИСНОВКИ……...……………………………………………………………….43

Работа содержит 1 файл

КУРСОВА проектний аналыз.docx

— 132.91 Кб (Скачать)

       Обчисливши показники оцінки фінансової стійкості підприємства можна зробити наступні висновки: обраховані показники мають значні відхилення від своїх нормативних значень, що є позитивною тенденцією.

        Коефіцієнт автономії в 2011 році в порівнянні з 2009 роком збільшився на 360%, що є позитивним явищем, яке говорить про те, що підприємство не є значною мірою залежне від зовнішніх джерел. Загалом підприємство було фінансово залежним  у 2009 році, в період 2010-2011 років підприємство зменшило частку залученого капіталу, тим самим покращило свій фінансовий стан, зменшило залежність від зовнішніх джерел.

          Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу  показує скільки позичених коштів залучило підприємство на одну гривню вкладених у активи власних коштів. У 2011 році цей коефіцієнт зменшився до7,88, це означає, залежність підприємства від залучених коштів зменшилась.

        Коефіцієнт концентрації залученого капіталу характеризує ступінь залежності від кредиторів, також зменшився на 0,36 пунктів і становить40%, таким чином, підприємство залучило в свій оборот менше майна інших підприємств.

        Коефіцієнт поточних зобов’язань показує на скільки підприємство залежить від поточних зобовязань, зменшився на 7,14%.

        Ділова активність підприємства характеризується абсолютними та відносними показниками використання ресурсів та обсягами господарської діяльності.

       Ділова активність підприємства базується на його можливості здійснювати капітальні вкладення на принципах самофінансування, тобто за рахунок власних коштів.

  Дослідимо  ділову активність ВАТ «Бердичівська  фабрика одежі» протягом 2009 – 2011 років.

 

 

 

Таблиця 11

Показники оцінки ділової активності підприємства

№ з/п

Показники

Розрахунок

Роки

Відхилення 

2010р. від 2008р.

2009

2010

2011

+,-

%

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Коефіцієнт оборотності активів

Ф2 Р 035 / (Ф1 Р 280 Гр.3 + Ф1 Р 280 Гр.4 ) х 0,5

2.31

4.96

2.76

+0.45

+19.48

2.

Тривалість обороту активів(дні)

365 / коефіцієнт оборотності активів

158.00

73.59

132.25

-25.75

-16.00

3.

Коефіцієнт оборотності оборотних  активів

Ф2 Р 035 / (Ф1 Р 260 Гр.3 + Ф1 Р 260 Гр.4 ) х 0,5

4.42

11.80

5.93

+1.51

+34.17

4.

Тривалість обороту оборотних  активів (дні)

365 / коефіцієнт оборотності оборотних  активів

82.58

30.93

61.55

-21.03

-25.47

5.

Коефіцієнт оборотності запасів

Ф2 Р 035 / ((Ф1 ∑(Р 100 – Р 140 Гр.3) + Ф1 ∑(Р 100 –  Р 140 Гр.3)) х 0,5

207.2

373.35

25.74

-181.46

-87.00

6.

Тривалість обороту запасів (дні)

365 / коефіцієнт оборотності запасів

1.76

0.98

14.18

+12.42

+706.00

7.

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

Ф2 Р 035 / (Ф1 Р 380 Гр.3 + Ф1 Р 380 Гр.4 ) х 0,5

4.27

10.12

7.48

+3.21

+76.00

8.

Тривалість обороту власного капіталу (дні)

365 / коефіцієнт оборотності власного  капіталу

85.48

36.07

48.80

-36.68

-42.91

9.

Коефіцієнт завантаженості активів 

(Ф1 Р 280 Гр.3 + Ф1 Р 280 Гр.4) х 0,5 / Ф2 Р 035

0.43

0.20

0.36

-0.07

-16.28

10.

Коефіцієнт завантаженості активів  в обороті

(Ф1 Р 260 Гр.3 + Ф1 Р 260 Гр.4) х 0,5 / Ф2 Р 035

0.23

0.08

0.17

-0.06

-26.09

         

Продовження таблиці 11

1

          2

         3

4

5

6

7

8

11.

Коефіцієнт завантаженості власного капіталу

(Ф1 Р 380 Гр.3 + Ф1 Р 380 Гр.4) х 0,5 / Ф2 Р 035

0.23

0.1

0.13

-0.1

-43.48

12

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Ф2 Р 035 / ( Ф1 ∑( Р 150 – Р 210) Гр.3 + Ф1 ∑( Р 150 – Р 210) Гр.4 ) х

3.06

9.46

5.82

+2.76

+91.00

13

Тривалість обороту дебіторської заборгованості

365 / коефіцієнт оборотності дебіторської  заборгованості

119.28

38.58

62.71

-56.57

-47.43

14

Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних активів, %

( Ф1 ∑( Р 150 – Р 210) / Ф1 Р  260) х 100%

1.33

1.16

0.95

-0.38

-28.00

 

15

Коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості

Ф2 Р 035 / ( Ф1 Р 530 Гр.3 + Ф1 Р 530 Гр.4 ) х 0,5

8.50

16.92

7.51

-0.99

-11.65

16

Тривалість обороту кредиторської  заборгованості

365 / коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості

42.94

21.57

48.60

+5.66

+14.00

17

Частка кредиторської заборгованості в загальному обсязі джерел активів, %

( Ф1 Р 530 / Ф1 Р 620) х 100%

56.61

32.2

0.60

-56.01

-98.94


 

        Провівши обрахунки показників ділової активності слід зазначити, що  коефіцієнт оборотності активів у 2011 році в порівнянні з 2009 роком зменшився на 16,22%, що є негативною тенденцією, яка свідчить про неефективне використання активів на підприємстві. Гальмування оборотності не сприяє економії та вивільненню коштів з обороту.  Збільшення тривалості обороту у 2011 році в порівнянні з 2009 роком на 19,35% також свідчить про те що майно підприємства неефективно використовується в процесі господарської діяльності.

1.3. Шляхи покращення ефективності господарської діяльності

ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» має велику плинність кадрів на підприємстві, що свідчить про зниження продуктивності праці на підприємстві. Тому, на мою думку підприємству слід покращити системе планування і контролю продуктивності праці.

Будь-який організований процес, у  тому числі й виробництво, здійснюються і регулюються людьми. Його ефективність значною мірою залежить від того, як працівники ставляться до виконання  своїх функцій і реалізація мети, задля якої цей процес здійснюється, а отже на продуктивність праці.

Мотивація - це процес спонукування кожного  співробітника і всіх членів його колективу до активної діяльності для  задоволення своїх потреб і для  досягнення цілей організації.

Основні задачі мотивації:

  1. Формування в кожного співробітника розуміння сутності і значення мотивації в процесі праці;
  2. Навчання персоналу і керівного складу психологічним основам внутрифірменного спілкування;
  3. Формування в кожного керівника демократичних підходів до керування персоналом із використанням сучасних методів мотивації;
  4. Однак, для рішення цих задач необхідний аналіз слідуючих явищ:

     - процесу мотивації в організаціях;

     - індивідуальної і групової мотивації, якщо така є в залежності між ними;

     - змін, що відбуваються в мотивації діяльності людини при переході до ринкових відносин.

Для рішення зазначених задач застосовуються різні методи мотивації, сутність яких розглянемо нижче.

З підвищенням ролі людського чинника  з'явилися психологічні методи мотивації. У основі цих методів лежить твердження, що основним чинником, що модифікує, є  не тільки матеріальні стимули, але  і нематеріальні мотиви, такі, як самоповага, визнання з боку навколишніх членів колективу, моральне задоволення роботою і гордість своєю фірмою. Такі методи мотивації базуються на вивченні потреб людини, тобто усвідомленого відчуття нестачі в чим-небудь. Відчуття нестачі в чим-небудь має цілком визначену ціль, що і служить засобом задоволення потреб.

       Існуючі форми і джерела матеріального стимулювання ілюструє рис.1.

Стимулююча система винагородження покликана встановити зв'язок між  винагородою і перевищенням встановленої норми продуктивності праці. Хоча заробітна  плата також може успішно виконувати цю функцію, вона найчастіше має свої обмеження: або тимчасові (затримка зарплати), або матеріальні (обмежена розрядом). Тому така нагорода часто  не співвідноситься одержувачем із виконаною роботою. Система стимулюючого винагородження використовується як засіб мотивації, на додаток до заробітної плати. Системи стимулюючого винагородження можуть бути класифіковані за декількома основами:

за рівнем – індивідуальна, групова  або організаційна;

за типом праці – управлінська, фахова.

Для того, щоб система стимулюючого винагородження була ефективною, необхідно  виконання двох основних вимог: проведення періодичної оцінки робіт, справедлива  оцінка (службовці повинні відчувати, що їхня робота оцінюється так само справедливо, як і робота їхніх колег).

Ключове питання при розробці системи  стимулюючого винагородження – система  оцінки праці. Безумовно, що результати праці на деяких робочих місцях складніше  оцінити, ніж на інших, ( наприклад, праця  менеджера і праця продавця).

Ключове питання у вимірюванні  виконаної роботи – ступінь довіри до адміністрації, що проводить цю оцінку. Службовці повинні відчувати  пряму залежність між виконаною  роботою і винагородою. Ця вимога особливо важлива при груповій роботі. Члени групи повинні відчувати, що результат групової роботи складається  з індивідуальних внесків кожного.

Перевага індивідуальних систем стимулювання полягає в тому, що службовці можуть бачити безпосередні результати своєї  праці. Це вносить елемент змагання в роботу персоналу. Проте загалом  цей позитивний факт може мати негативні  наслідки – погіршення стосунків  у колективі, замкнутість, заздрість.

Система винагородження може бути прямою (кожна одиниця продукції, зроблена понад норму, має ту саму фіксовану  ціну), диференційованою (вища оплата виробів, зроблених понад норму; вища оплата всієї партії товару, якщо норма  була перевиконана). Нині використовуються такі форми оплати, як відрядна, відрядно-преміальна.

Перераховані форми стимулювання стосуються переважно “синіх комірців”. Для стимулювання управлінської  праці і праці, не пов'язаної безпосередньо  з виробництвом, застосовуються інші форми стимулювання. Один із найбільш поширених видів стимулювання заснований на комісійних (відсотках). Не менш часто  використовується така форма винагороди, як бонус або премія. Премія видається  одноразово за відмінну роботу – при  цьому вона може видаватися за рекордну кількість зробленої продукції, або за відмінну якість продукції  чи праці в цілому (для управлінців, наприклад). Премія не обов'язково обчислюється у грошовій формі – це можуть бути призи, путівки. Небажано, щоб премія була гарантованою. У цьому випадку вона втрачає своє мотивуюче значення і розглядається службовцями як частина заробітної плати. Додаткова винагорода виплачується службовцям не тільки за зроблену продукцію або інтенсивну працю. Стимулюватися можуть раціоналізаторські пропозиції, спрямовані на економію яких-небудь ресурсів, зменшення витрат, оптимізацію роботи з клієнтом – тобто всі ті пропозиції, що у підсумку збільшують прибуток. Для оцінки цих пропозицій використовуються спеціальні комісії і комітети.

Віднедавна у деяких компаніях  стала практикуватися виплата премій, пов'язаних із довгостроковим результатом, що наступає через 3-5 років. Винагорода може здійснюватися через участь у прибутках і акціонуванні компанії. Ці форми “преміювання” звичайно використовуються для управлінського персоналу. Така форма, безумовно, вигідна  насамперед для самої компанії, тому що змушує менеджерів працювати ефективніше  на благо компанії – їхній прибуток безпосередньо пов'язаний із прибутком  компанії.

Компаніями використовується також  така форма преміювання, як запас  акцій, т.зв. “фантом” – звичайно якийсь запас акцій, отриманих працівником, відкладається і зберігається аж до виходу у відставку. При виході у відставку працівник може одержати або свої акції, або гроші, еквівалентні котуванню акцій. Цінність таких  заощаджень полягає в тому, що працівник  не вкладає “живі ”гроші, а якщо акції знеціняться, то працівник  не зазнає збитків.

Оплата праці, як відомо, виконує  дві основні функції: відтворювальну і стимулюючу. Тобто вона повинна  забезпечити відтворення здатності  до праці та якість життя на нормальному  рівні й водночас спонукати працівника до оптимальних дій у межах  своєї компетенції. Ці функції тісно  поєднані й реалізуються одночасно. Проте природно, з позиції роботодавця (підприємства) стимулююча функція  сприймається як основна, оскільки вона безпосередньо сприяє досягненню його мети.

Стимулююча сила заробітної плати  обумовлена ступенем залежності її величини від результатів праці в конкретних умовах діяльності. Вимога такої залежності є принциповою, загальною. На практиці вона не завжди може бути реалізованою сповна. Тому досить часто платять  не за результати, а за кількість  праці певної складності, вважаючи, що між ними є прямий зв’язок. Відповідно існують дві форми оплати праці  – відрядна і почасова, які мають  певні різновиди, що називаються  системами оплати праці. Кожне підприємство повинне намагатися забезпечити цілковите виконання стимулюючої функції заробітної плати.

 

РОЗДІЛ 2. ОПИС ПРОЕКТУ «ВИПУСК  НОВОЇ ЛІНІЇ ОДЯГУ НА ВАТ «БЕРДИЧІВСЬКА ФАБРИКА ОДЕЖІ»

2.1. Резюме проекту

Назва проекту: Ремонт та вдосконалення матеріально-технічної бази підприємства, дооснащення сучасним обладнанням, запуск в дію та забезпечення випуску нової продукції на базі ВАТ «Бердичівська фабрика одежі».

Виконавець  проекту - резидент України, ВАТ «Бердичівська фабрика одежі.

Мета даного проекту полягає  в забезпеченні потреб населення області, Українита країн ближнього зарубіжжя у дитячому одязі.

Реалізація цього проекту полягає  у проведенні ремонтних робіт  виробничих приміщень та вдосконаленні цеху, дооснащенні його сучасним обладнанням та забезпеченні ефективної роботи з виготовлення нових видів продукції, відмінних від уже існуючих, а саме дитячого одягу.

Реалізація  даного проекту з використанням  найновіших європейських технологій та сучасного поліграфічного обладнання дозволить забезпечити високоякісною  продукцією жителів обасті, україни та світу.

2.2. Опис проекту

          ВАТ «Бердичівська фабрика одежі планує реалізувати інвестиційний проект  за рахунок капіталовкладень здійснити оновлення обладнання цеху №3, тобто придбати нове високоавтоматизоване устаткування з комп’ютерним управлінням і випускати на ньому конкурентноспроможну продукцію, яка б мала попит на ринку : машина ЕЗДМ-4 для розкрою настилу синтетичних матеріалів, машина ЕЗМ-3 з вертикальним ножем призначена для розкрою настилу матеріалу висотою до 100мм , а саме, дитячий одяг: комбінезони, повзуни, костюми.

Обсяги капіталовкладень, що необхідні для реалізації проекту:

- вартість всього устаткування, необхідного для реалізації інвестиційного проекту складає 3 300 тис. грн.;

- для встановлення, доставки та  монтажу цього обладнання необхідно  ще 100 тис. грн.;

- сума коштів, необхідна для  закупівлі сировини на початковий  виробничий цикл складає 200 тис.  грн.

    Згідно наведених вище даних, загальний обсяг необхідних для реалізації інвестиційного проекту капіталовкладень становить 3 600 000 грн. З них власних –2 900 000 грн., запозичених – 700 000 грн. Позичені кошти є кредитом на 4 роки під 20% річних. Кредит береться з 01.01 2011 року. Відсотки за користування кредитом за поточний рік виплачуються наприкінці поточного року щорічно за формулою простих відсотків. Сума кредиту повертається в останній рік сплати відсотків.

2.3. Опис продукції  (послуг)

        ВАТ «Бердичівська фабрика одежі» спеціалізується на виробництві чоловічих костюмів, а саме;

  • Англійський чоловічий костюм

 Англійський костюм підходить  чоловікам практично  з будь-якою  фігурою , і повненьким у тому  числі. 

 Відмінні риси класичного  англійського чоловічого костюма:

  • приталений силует наслідує природні лінії фігури;
  • невеликі подплечники або повна відсутність таких;
  • брюки високо на стегнах, без закотів, неширокі, прямі;
  • традиційно брюки супроводжуються підтяжками або корсажною стрічкою, яка регулюється за допомогою пряжок або гумки;
  • обов'язкові два бічні розрізи, які дають можливість із зручністю тримати руки в кишенях;
  • кишені з клапанами, трохи скошені;
  • буває з жилетом і без неї;
  • у традиційному варіанті над бічною кишенею, обов'язково є присутньою маленька кишеня для дрібниці.

Информация о работе Вдосконалення та ремонт матеріально-технічної бази підприємства та забезпечення випуску нової продукції на базі ВАТ « Бердичівська фабри