Україна у міжнародному поділі праці

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 14:48, контрольная работа

Описание работы

Зовнішні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.
Зовнішні зв'язки мають розгалужену структуру. За змістом, характером, предметами обміну поділяються на політичні, економічні, наукові, культурні, інформаційні, воєнні, екологічні, релігійні, гуманітарні відносини, особисті стосунки громадян, їх можна групувати і за іншими ознаками (часовою тривалістю: тимчасові та стабільні, довготривалі; за територією: з країнами Європи, Азії, Америки тощо; за рівнем розвитку країн: з розвиненими країнами і країнами, що розвиваються тощо). При цьому кожна група зв'язків має свою ієрархічну багаторівневу структуру.

Содержание

1. Загальні риси зовнішньоекономічних зв’язків України;
2. Система міжнародного поділу праці;
3. Економічні та науково-технічні зв’язки;
4.Зовнішньоекономічна політика України;
5. Зв’язки України з іншими країнами;
6. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці.

Работа содержит 1 файл

(((Україна у міжнародному поділі праці))).doc

— 94.00 Кб (Скачать)

До Великобританiії з  України надходять прокат чорних металiв, чавун, руди, феросплави, олiйне  насiння, одяг, продукти неорганiчної хiмії; а Україну Великобританiя постачає рiзнi машини, нафтопродукти, парфуми i продукцiю косметики, фармацевтичнi продукти.

 До ФРН Україна  експортує одяг, чорнi метали, мiдь i вироби з неї, алюмiнiй, котли  тощо, а звiдти імпортується рiзнi машини та промислове устаткування, прокат чорних металiв, хiмiчну продукцiю.

До Франції з України  вивозиться одяг, олiйне насiння, руди, органiчнi хiмiчнi сполуки, бiлковi речовини, а з Францi"i в УкраУну -авiацiйнi та космiчнi апарати, автобуснi двигуни, котли, обладнаннята механiчнi припади, фармацевтичнi продукти, На французьких суднобудiвних пiдприємствах виконують замовлення Чорноморського пароплавства, Українські машино-будiвники виготовили для США унiкальний трансформатор на 500 тис, кiловольтампер, для Фiнляндiї - комплект устаткування для aтoмнoї електростанцiї, значно зменшився експорт металобрухту з України в США. Це пов'язано з широким вжиттям антидемпiнгових заходiв щодо експорту такої продукцiї iз України,

У розвитку зовнiшньоторговельних стосунків України i США noмітне мiсце зайняли переговори державної aвiaкoмnaнії «Авiалiнії України» з транснацiональним консорцiумом «Аiгbus іdustгiе», а також американським концерном «Boeing» про придбання американських лiтакiв, Компанiя «Аiгbus idustгiе» пропонувала поставку лiтакiв типу А-310, А-319, А-340 на вигiдних фiнансових умовах, «Boeing» готовий поставити лiтаки В-767, В-737, Подальшiй активiзацiї зовнiшньої торгiвлi України i США сприяє дiяльнiсть постiйнодiючої урядової комiсії.

3 Китаєм Україна пiдписала низку мiжнародних угод про cпiвробiтництво в галузi металургії, енергетики, освоєння космiчного простору. Ще багато poків наша космiчна продукцiя буде конкурентоспроможною на китайському ринку. Торговельний оборот мiж Україною i Китаєм у перспективi може становити $ 2-3 млрд.

Україна бере участь в  економiчному спiвробiтництвi також  з країнами, що розвиваються. У наданих  за часiв СРСР цим країнам кредитах на пiльгових умовах з вiдшкодуванням протягом 10-12 років частка України  становила майже $ 18 млрд. Традицiйнi товари експорту кpaїн, що розвиваються, - бавовна, джут, вовна, apaxic, рис, оливкова олiя, натуральний каучук, какао - боби, кава, цитрусовi, тютюн та iн. Україна вивозить до цих кpaїн машини та промислове устаткування. Так, вантажнi автомобiлi Кременчуцького заводу поставляються до Iндії, Латинської Америки, на Близький Схiд; помпи iз Сумського заводу - до Iндil, Пакистану, Сирiї; машини, устаткування, прилади для африканських, азiатських i латиноамериканських кpaїн виготовляють з урахуванням їx роботи в умовах тропiчного клiмату.

Пiдписано угоду про  постачання нафти i газу з Ipaну в Україну  з цiєю метою створено Українсько - Іpaнсько - Азербайджанську компанiю, яка у майбутньому має збудувати  систему трубопроводiв через Росiю  в Україну (по 45% внески - України та Ipaну i 10 % - Азербайджану). Угода розрахована на 15 poків Україна поставлятиме до Ipaну машини та обладнання для гiрничодобувної i металургiйної промисловостi, братиме участь у реконструкцiї металургiйних пiдприємств, дорiг та морських портiв.

Пiдписано угоду мiж  Україною i Tунicом про спiвробiтництво  в галузi iригацiї, за якаю на тунiських iригацiйних спорудах працювагимуть  Укpaoїнcькі фахiвцi. Tунic постачатиме  Укpaїні фосфорити 

Ocтaннім часом право  на здiйснення зовнiшньоекономiчних операцiй надано окремим пiдприємствам i органiзацiям, що сприяло пiдвищенню активностi у зовнiшньоекономiчнiй сферi. Зареєстровано бiльш як 30 тис. учасникiв зовнiшньоекономiчних зв'язкiв.

В економiчних зв'язках  України iз зарубiжними державами  використовується науково-технiчне співробітнецтво (торгiвля патентами, лiцензiями, технiчним досвiдом «ноу-хау» тощо), яке сприяє прискоренню темпiв економiчного розвитку, втiленню у практику найновiших технiчних досягнень, рацiональному використанню природних pecypciв, автоматизацiї i механiзацiї технологiчних процесів, скороченню строків будiвництва сучасних пiдприємств, пiдвищенню ефективностi капiталовкладень, розширенню сфери мiжнародних вiдносин. Науково-технiчне спiвробiтництво здiйснюється у формах:

- матерiальнiй, тобто  через обмiн продукцiєю, насамперед  наукоємкою, створеною за найновiшими  технологiями; 

- нематерiальнiй - у  виглядi креслень, формул, обмiну iнформацiєю, лiтературою та ін.;

- послуг фахiвцiв i технiчного  персоналу в галузi менеджменту, маркетингу, контролю за якiстю.

Науково-технічне кооперування мiж фірмами здійснюється у формі консалтингу (технiчного консультування та експертизи проектів), лiзингу (оренди промислового i науково-дослiдного устаткування).

У зовнiшньоекономiчних зв'язках України використовується i така форма економiчного спiвробiтництва, як кредити. В сучасних умовах нестабiльностi економiчного розвитку Україна зацiкавлена в надходженнi iноземних iнвестицiй в українську економіку. На перспективу Укpaїна зможе надавати цiльовi кредити в нацiональнiй валютi зарубiжним державам, пiдприємствам та iншим споживачам пiд закупiвлю вiтчизняної машинно-технiчної продукцiї. Таке кредитування iноземних споживачiв сприятиме зовнiшньому конвертуванню української грошової одиницi.

Створення спільних підприємств - одна з форм економiчного спiвробiтництва  України iз зарубiжними партнерами. Ці пiдприємства дiють самостiйно, надiленi широкими правами для здiйснення  експортних та iмпортних операцiй. Спiльнi пiдприємства погоджують цiни на спiльно вироблену продукцiю i укладають вiдповiднi контракти. Їх прибуток розподiляється мiж учасниками пропорцiйно вкладу в статутний фонд. На територiї України дiє понад 2,5 тис. Спiльних пiдприємств. За участю фiрм США створено 120, Нiмеччини - 40, Австрії - 22 та ряду iнших країн. Найбiльше їх у мicтi Києвi (204) та Одеськiй областi (143).

Перспективним напрямком  розширення зовнiшньоекономiчних зв'язкiв  є створення спецiальних зон «вiльного підприємства» на територiї України (в районi Одеси, на Закарпаттi та в деяких iнших мiсцях). Taкi зони в Україні з часом сприятимуть прискоренню розвитку її економiки на основі створення умов для залучення iноземного капiталу.

Прямi iнвестицiї в eкономіку України зросли з $ 483,5 млн. в 1995 р. до $ 2781,7 млн. у 1999 р. Найбiльшими iнвесторами в українську eкономіку є США, Нiдерланди, Нiмеччина, Великобританiя.

У харчову промисловiсть  вкладено 21 % вiд загального обсягу iнвестицiй, у внутрiшню торгiвлю - 15,8%, у машинобудування  та металообробку - 12,7%.

Великим резервом надходження валюти до України є мiжнародний туризм. Нинi ми приймаємо в себе майже 4 млн iноземних туристiв, або 0,8% світової їx кiлькостi, хоч реально вже тепер могли б обслуговувати до 6 млн. туристiв, що може дати майже $ 1 млрд. прибутку.

Плата за транзитнi залiзничнi, автомобiльнi, повiтрянi перевезення, транспортування  нафти i газу разом може давати $ 6 млрд. прибутку щороку.

Експортерам продукцiї  наша держава повинна забезпечити  юридично-правовий (законодавчi акти, положення, митнi бар'єри тощо), мiжнародно-полiтичний (сприятливi умани для українських експортepiв на мiждержавних переговорах, у мiжнародних органiзацiях тощо) та рекламно-пропагандистський захист. Необхiдно також органiзувати кредитування i пiдтримку експортерiв конкурентних на cвітовому ринку товарів, разом з тим захистивши вiтчизняну eкономіку, виробництво вiд низько якiсних товарів, якi надходять з iнших країн (свiдоцтва, сертифiкати, рiзнi нетарифнi бар'єри).

Створюється система  зовнiшньоторгових органiзацiй, представництв, торгових будинкiв та iнших структур, якi на високому органiзацiйному piвнi займатимуться проблемами просування українських товapiв на cвітовому ринку, рекламою та реалiзацiєю продукцiї українських пiдприємств.

Програма дiяльностi Уряду  «Реформ и заради добробуту» на 2000 - 2004рр. визначає основні прiоритети зовнiшньоекономiчної дiяльностi i насамперед пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї нацiональної економiки.

З метою диверсифiкацiї  джерел постачання нафти та газу в  Україну передбачаеться виконання комплексу робiт з будiвництва об'ектiв Європейського нафтотранспортного коридору, газопроводу Тальне-Ізмаїл та визначення маршрутів поставок енергоносіїв з урахуванням інтересів України.

Для поступового входження  енергетики України в енергетичний сектор ЄС, збiльшення експорту електричної енергії до країн Схiдної та Центральної Європи послiдовно вживатимуться заходи щодо збереження паралельно роботи об'єднаної енергосистеми Укpaїни з енергосистемами Європи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Проблеми участі України у міжнародному поділі праці

 

У складі колишнього Радянського  Союзу економіка України розвивалась, майже не беручи участі в міжнародному поділі праці. Міждержавні господарські зв'язки СРСР були розвинуті недостатньо. Це було зумовлено такими чинниками;

а) ідеологічні особливості  радянської економіки;

б) обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формування цін, обмеженість розвитку прогресивних форм зовнішньоекономічної діяльності, тобто закрита неринкова економіка;

в) багаті природні ресурси союзних республік І загальносоюзний

 поділ праці;

г) політична ізоляція Радянського Союзу;

д) командно-адміністративна  система управління та відповідна

їй система економічних  відносин: державна власність, яка ототожнювалася з суспільною; державний план без врахування ефективності використання ресурсів; монополізація багатьох галузей виробництва;

є) система зовнішньоекономічних зв'язків, яка відокремлювала внутрішню  економіку від світового господарства.        

Значно змінилася ситуація з набуттям Україною незалежності У 1991 році. Склалися об'єктивні передумови активної участі України в МПП, чому сприяє:

•    значна зміна  системи економічних відносин;

•    прийняття  низки законів та указів Президента про зовнішньо­

економічні зв'язки та зовнішньоекономічну діяльність;

•    прискорення  світового науково-технічного прогресу;

•    необхідність спільного вирішення глобальних проблем людства: демографічної, продовольчої, екологічної, усунення загрози ядерної  війни тощо;

•    структурна перебудова галузей народного господарства;

•    визнання України  та входження її в міжнародні організації.

Незважаючи на це, для  активної інтеграції України в МЇІП необхідно докорінно перебудувати весь зовнішньоекономічний механізм, належно оцінити роль і місце  зовнішньоекономічних зв'язків у розвитку народного господарства.

Для ефективного включення  України у глобальні економічні структури і процеси необхідно  створити ряд передумов. Серед них  слід виділити три основні, реалізація яких створить можливості для включення  економіки України у глобальні процеси та структури. Це — системна ринкова трансформація, реструктуризація і відкритість економіки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

 

1. «Розміщення продуктивних  сил України» за редакцією  Є.П.Качана – Київ Видавничий  Дім “Юридични книга” 2002 р.

2. “Україна в цифрах 2001р.” – Київ “Техніка” 2002 р. 

3. «Географія – навчальний  посібник» Масляк П.О., Олійник  Я.Б.– Київ “Знання”, 1998 р. 

4. «Економічна і соціалістична  географія світу: Підручник для  10 кл.» Б.П. Яценко, В.М.Юрківський, О.О.Любіцева та ін. За редакцією Б.П. Яценка – Київ «Арка» 1999р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Україна у міжнародному поділі праці