Автор: r*******@yandex.ru, 27 Ноября 2011 в 20:18, доклад
Сім'я являє собою групу осіб, які пов'язані родинними стосунками і спільно ведуть господарство для забезпечення сімейного споживання. Домашнє господарство утворює заключну фазу відтворення - споживання матер. благ і послуг.
Сім'я являє собою групу осіб, які пов'язані родинними стосунками і спільно ведуть господарство для забезпечення сімейного споживання. Домашнє господарство утворює заключну фазу відтворення - споживання матер. благ і послуг.
Бідність, малозабезпеченість має декілька рівнів і характеризується такими показниками:
1) прожитковим мінімумом:
- фізіологічний (розрахований на задоволення тільки головних найелементарніших потреб і послуг)
- соціальний крім мін. норм задоволення фіз. потреб, включає витрати на мін. дух. і соц. запити.
Соціально-фізіологічний мінімум - нижня межа малозабезпеченості (бідності).
2) гарантованим прожитковим мінімумом - рівень мін. ЗП, пенсії, допомоги. >= прожиткового мін, <= вартісної величини мінімального споживчого бюджету
3) мінімальним споживчим бюджетом - як верхня межа бідності виражає в грошовій і натуральній формах той обсяг споживання життєвих благ, що мінімально достатній для фізіологічного і розумового розвитку людини й забезпечення простого відтворення її життя і працездатності. Розраховується різними методами.
- статистичним - полягає в тому, що рівень і структура бюджету визначаються на основі аналізу фактичних статистичних даних сімей з найнижчим у даний час доходом на душу населення.
- статистичним модернізованим - передбачає розрахунок потреб у продуктах харчування на основі науково обґрунтованих мін. норм, а інших витрат - статистичним методом.
- нормативним методом (Науково-дослідні інститути) - вимагає формування мін споживчого бюджету, виходячи із сукупності науково обґрунтованих нормативів споживання всього набору матеріальних благ і послуг.
Розраховується
також оптимальний (раціональний)
споживчий бюджет. Він відображає ту
величину і структуру споживання матеріальних
і духовних благ, які забезпечують найповніше
й розумне задоволення потреб людини за
даного рівня розвитку продуктивних сил.
Цей бюджет є важливим критерієм оцінки
фактичного рівня й структури споживання,
розрахунку основного показника рівня
життя - ступеня задоволення потреб населення,
а також є основою прогнозування загального
обсягу й структури матеріальних благ
і послуг.
Величина реальних доходів залежить і від рівня цін на предмети споживання, від тарифів на послуги, величини квартирної плати, розмірів податків, а також від інфляції. Необхідно враховувати наявність безробіття, тривалість робочого дня, соц захист...
Показники
реальних доходів
населення найповніше
характеризує рівень
добробуту народу
через сімейні
доходи.
Джерела доходів домогосподарств
- джерела сімейних доходів, які мають трудове походження: ЗП (у т. ч. й натуральна оплата); доходи від індивідуально-трудової та підприємницької діяльності; доходи від особистого підсобного господарства. Сюди з відповідною часткою умовності можна віднести і трудову пенсію.
- доходи від власності: рента (орендна плата), проценти на вклади та з облігацій, дивіденди тощо.
- суспільні фонди споживання у вигляді грошових виплат і безкоштовних послуг. В основному — це соц пенсії та допомоги, виплати по безробіттю, стипендії, дотації на різні путівки для відпочинку, виплати багатодітним сім’ям, а також наявність елементів безкоштовного або пільгового лікування та освіти населення. У формуванні цього джерела закладена праця всього суспільства і разом з тим кожного працездатного члена сім’ї.
Структура доходів сімейного бюджету
Для реалізації отриманих домогосподарствами доходів в умовах ринкової економіки необхідна наявність на споживчому ринку достатньої кіль-ті та відповідного асортименту товарів і послуг за доступними для масового споживача цінами (якщо доходи сімей не узгоджені з роздрібними цінами, то розподільчий ринковий механізм деформується на макро- і мікрорівнях).
Використання сімейних доходів
Із зростанням доходів не тільки повніше задовольняються потреби сім’ї, а й змінюється структура системи надання переваг в їх використанні. У цьому виявляється одна з форм закону зростання потреб та їх ускладнення. Відповідно змінюється і структура витрат сім’ї.
Добробут населення формується під впливом різних факторів. Чим більше в домогосподарстві працездатних осіб, чим вищою є їх освіта, кваліфікація, тим краще вони працюють або займаються підприємницькою діяльністю, тим більшим буде сукупний дохід сім’ї. І навпаки, переважання в сім’ї непрацездатних осіб, утриманців, пенсіонерів з малою пенсією зменшує сукупний і середньодушовий дохід.
Домогосподарства і держава
Домогосподарства
з державою мають органічні взаємозв’язки.
З одного боку, вони об’єктивно заінтересовані
в існуванні сильного державного апарату,
який забезпечує охорону кордонів країни,
підтримує правопорядок, створює і вдосконалює
законодавство, регулює функціонування
різних сфер і галузей економіки та управляє
адміністративно-
З іншого боку, держава за рахунок податків та різних платежів юридичних і фізичних осіб формує спеціальні фонди: пенсійний; соціального, медичного страхування; сприяння зайнятості тощо. Це дає змогу їй сплачувати пенсії непрацездатним особам, матеріально підтримувати дітей-сиріт, інвалідів, безробітних, відшкодовувати втрату заробітної плати через травми і хвороби. З державного бюджету, який також формується в основному за рахунок податків, держава фінансує системи освіти, охорони здоров’я, утримує силові структури (армію, міліцію тощо).
Образно кажучи, економіка домогосподарства пов’язана з економікою держави за принципом сполучених посудин. У періоди економічної активності зростає обсяг виробництва (нац дохід країни) і суспільство має можливість підвищувати добробут сімей шляхом збільшення як трудових доходів, так і пенсій, стипендій, інших соціальних виплат.