Сутність витрат виробництва

Стимулююча  функція прибутку полягає в тому, що він є джерелом матеріального  заохочення працівників, розширення виробництва  і вирішення соціальних проблем на підприємствах, а також джерелом сплати прямих податків у бюджет. У цьому зв’язку в отриманні прибутку мають бути зацікавлені як держава, так і підприємства. Госпрозрахункова функція прибутку полягає в тому, що госпрозрахунок як основний метод господарювання підприємств передбачає не тільки покриття власних витрат доходами, а й отримання накопичень (прибутку) для стимулювання працівників і вирішення інших питань. В умовах ринкової економіки отримання прибутку орієнтує товаровиробника на збільшення обсягів виробництва продукції, зниження витрат на нього. Цим досягається як мета підприємництва, так і задоволення суспільних потреб.

Абсолютна величина пpибутку важлива, коли йдеться пpо фiнансовi pесуpcи, якi можуть бути викоpистанi пiдпpиємствами, суспiльством. Але для хаpактеpистики ефективностi господаpювання цього показни-ка недостатньо. Отже, щоб оцiнити pезультати та ефективність гос-подаpювання, ефективнiсть викоpистання складових пpоцесу виpобництва, за допомогою яких отpимано пpибуток, його суму потpiбно вiднести до вiдповiдних показників. У результаті буде одеpжано показ-ник ефективності, або pентабельність.

Рентабельність – це якісний, вартісний  показник, що характеризує рівень віддачі  витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі  виробництва і реалізації продукції. 
Фірма рентабельна, якщо суми виторгу достатньо не тільки для сплати витрат на виробництво, але і для утворення прибутку. Таким чином, рентабельність характеризує ефективність роботи підприємства, дає уявлення про спроможність підприємства збільшувати свій капітал. 
Залежно від мети аналізу діяльності підприємства розрізняють: 
 
1) Рентабельність продукції – характеризує вигідність виробництва продукції, яка випускається або реалізується підприємством; цій показник використовується при внутрішньогосподарських аналітичних розрахунках, при контролі прибутковості, при впровадженні нових видів продукції. 
Rзаг = ПБ \S заг 
де ПБ — балансовий прибуток; 
SЗАГ — загальна виробнича собівартість 
 
2) Загальний рівень рентабельності (виробництва): цей показник характеризує прибутковість підприємства відносно до всіх ресурсів, які є в розпорядженні підприємства 
R заг = ПБ \ (Совф +С ноз) 
Такий рівень рентабельності показує, скільки прибутку приходиться на 1 грн вкладеного капіталу. 
 
3) Рентабельність виробничих фондів називається рентабельністю виробництва, що не зовсім вдало, оскільки у формуванні прибутку беруть участь всі види діяльності підприємства, що і не були пов'язані з його основними виробничими фондами: 
R овф = ПБ \ С овф *100 
 
4) Рентабельність сукупних активів характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства: 
R ак= Пб \САК 
де САК — середня сума активів балансу підприємства. 
 
5) Рентабельність власного {акціонерного} капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів: 
Rп= ПБ \СВ.К *100 
ПБ — чистий прибуток підприємства за вирахуванням оплати відсотків за кредит; 
СВ.К. — сума власного капіталу. 
Величину власного капіталу беруть за даними балансу. Вона дорівнює сумі активів за вирахуванням всіх боргових зобов'язань. Цей показник цікавить передусім акціонерів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів. 
6) У багато номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції визначається також рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність певного виробу 
Ri = (Ці - Si )\Si *100 
В процесі аналізу фінансового стану можуть розраховуватися і інші приватні показники: рентабельність поза обернених активів, рентабельність інвестицій. 
Усі показники рентабельності можуть бути плановими і фактичними. Відмінність полягає в тому, що для визначення планової рентабельності беруть заплановані дані, а для визначення фактичної — фактичні. 
Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важливими факторами, що забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства, є підвищення продуктивності праці, фондовіддачі, економія матеріальних ресурсів, рівень технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. Урахування підприємством таких факторів дасть змогу підвищувати ефективність його діяльності.