Сутність регіональної економіки та її регіональні особливості

• промислово-виробничі зони, у т.ч. експортній експортозамінні, імпортні та імпортозамінні;
• парки технологічного розвитку;
• сервісні зони;
• туристичні зони;
• зони вільної торгівлі;
• комплексні.

Регіональні особливості регіональної економіки України

     Економічний розвиток регіонів України характеризується суттєвою диференціацією в структурі виробництва та діяльності промисловості. Такі диспропорції обумовлені змінами, що відбулися у структурі власності внаслідок упровадження нових форм господарювання. В результаті приватизаційних процесів суттєво зменшилася частка державного сектора економіки, що зменшило вплив держави на управління регіональним розвитком. Також факторами, які зумовлюють диференціацію темпів зростання, є: вплив сприятливої зовнішньоекономічної ситуації (для регіонів з високим рівнем розвитку експортоорієнтованих галузей), активізація раніше незадіяних потужностей, активізація використання переваг географічного розташування для окремих прикордонних регіонів.

     Серед основних проблем розвитку економіки регіонів варто виділити такі:

• невідповідність між природними й трудовими ресурсними потенціалами та рівнем розвитку господарської системи. Це стосується зокрема Подільського, Поліського, Південного регіонів на шість
• високоіндустріальних областей — Донецьку, Дніпропетровську, Запорізьку, Луганську, Харківську, Київську припадає понад 45% основного капіталу України, що говорить про високу концентрацію продуктивних сил у високоіндустріальних районах.
• недостатній розвиток і нераціональну просторову диференціацію транспортної системи
• відсутність чіткої законодавчої системи розподілу державної власності на рівнях державної влади і місцевого самоврядування

     Вкрай несприятлива соціально-економічна й екологічна ситуація склалася у Донецький, Придніпровський, Поліський, Південний та Карпатський. Наприклад, у Донецькому регіоні найбільш актуальною економічною проблемою є ефективна реструктуризація підприємств вугільної, хімічної, коксохімічної промисловості, чорної і кольорової металургії, важкого машинобудування та електроенергетики. Зношеність основних фондів у промисловості тут сягає до 80%. Ускладнюється на цьому тлі і соціальна ситуація. Як наслідок, смертність перевищує народжуваність у 2 рази та поступово зростає від'ємне сальдо міграції.

     Схожа ситуація спостерігається у Придніпровському регіоні. Чорна та кольорова металургія, гірничодобувна, коксохімічна галузі, важке машинобудування створили й тут надмірне навантаження на природне середовище. Це доповнюється загостренням соціальних проблем.

     У Південному регіоні несе загрозу  підняття рівня ґрунтових вод, що загрожує спричинити підтоплення всього низинного півдня України, докорінно змінити економічну та соціальну ситуацію. До невідкладних проблем належить розвиток сфери зайнятості депортованих народів, їх соціального облаштування.

     Карпатського  регіону притаманні припинення деіндустріалізації, страмке збільшення рівня зайнятості, активізація демографічної політики та її збалансування з економічним розвитком, зокрема, завчасна готовність до природних і недопущення техногенних катастроф.

     Цікаво, що різниця у доходах на душу населення між окремими областями становить 30—45%, в той час як за міжнародним стандартом розрив у рівнях розвитку регіонів не повинен перевищувати 20%.

     Близько третини валової доданої вартості держави припадає на  промисловість, тому важливою характеристикою функціонування народного господарства України в цілому є темпи зростання обсягів продукції промисловості в регіональному вимірі.

     Найбільшою  питомою вагою у ВВП характеризується м. Київ (17,5 %), Донецька і Дніпропетровська області (13,2 % і 9,6 % від показника держави).

     Для подолання поточних проблем необхідна  збалансована та вдала регіональна економічна політика. Регіональна політика є складовою державної політики, сукупністю організаційно-правових та економічних заходів, здійснюваних державою у сфері регіонального розвитку. За визначенням, яке подане у законопроекті „Про Концепцію державної регіональної економічної політики ”, який був схвалений Указом Президента України від 25 травня 2001 року № 341, державна регіональна економічна політика – це сукупність організаційних, правових та економічних заходів, які здійснюються державою у сфері регіонального розвитку країни відповідно до її поточних і стратегічних цілей. ”

     Висновки

       Виходячи з вище зазначеного, можна зробити висновок, що в Україні необхідна цілеспрямована політика щодо зменшення територіальних розбіжностей розподілу економічних і соціальних ресурсів між регіонами України.

     Державна регіональна політика має забезпечувати трансформацію регіональних господарських структур в рамках структурних змін в економіці держави, головним чином за допомогою економічних заходів, які в свою чергу повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов для широкого розвитку підприємництва, більш активне управління інвестиційними та інноваційними процесами, створення передумов для формування регіональних ринків й розбудови ринкової інфраструктури.

     Варто зазначити, що необхідною умовою трансформації та забезпечення економічного зростання регіонів є перебудова управління регіональним розвитком у напрямі розширення прав і самостійності регіонів щодо вирішення багатьох питань економічного й соціального характеру. Регіональна ланка управління має ефективно використовувати територіальні ресурси, та розвивати взаємовигідні міжрегіональні економічні відносини. 

     Список  використаної літератури 

1. Розміщення  продуктивних сил і регіональна  економіка: Навч. посібник / Качан Є.П., Царик Т.Є., Ткач Д.В. та ін.; За ред. Є.П. Качана. — К. : Юридична книга, 2005. — 704с.
2. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін.— К.: КНЕУ, 2000. — 316 с
3. Державна регіональна політика України: особливості та стратегічні пріоритети : Монографія / за ред. З. С. Варналія ; Нац. ін-т стратег. дослідж. - К. : НІСД, 2007. - 765 с.
4. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 364 с.
5. Регіональна динаміка і трансформація економічного простору України – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 440 с.
6. Розміщення продуктивних сил і регіоналісгика: Стеченко Д.М. Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Вікар, 2002. — 374 с.