Автор: k**********************@mail.ru, 27 Ноября 2011 в 11:58, статья
У статті визначено основні глобалізаційні тенденції, досліджено сутність глобалізації в процесі концептуалізації суспільних змін, розглянуто кроки України в напрямку світового співтовариства та з’ясовано позитивний і негативний вплив глобалізацій них процесів на соціально-економічний розвиток України
СУТНІСТЬ, НАСЛІДКИ
ТА ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА СОЦІАНО-ЕКОНОМІЧНИЙ
РОЗВИТОК УКРАЇНИ
УДК Пелипенко К.Ю.
Анотація. У статті визначено основні глобалізаційні тенденції, досліджено сутність глобалізації в процесі концептуалізації суспільних змін, розглянуто кроки України в напрямку світового співтовариства та з’ясовано позитивний і негативний вплив глобалізацій них процесів на соціально-економічний розвиток України. Отже, необхідно з’ясувати сутність, наслідки та впливу глобалізації на розвиток України, що дало б можливість краще позиціонувати її на світовій арені та запобігти впливу негативних дій постглобалізаційних процесів на матеріальний і фізичний стан, а також моральні цінності суспільства.
Ключові слова: глобалізація, інтенсифікація товарних потоків, інтенсифікація фінансових потоків, транснаціональна економіка, транснаціональна політика, комунікаційна революція, концептуалізація суспільних змін.
Постановка проблеми. Питання визначення сутності глобалізації та її позитивний і негативний вплив на соціально-економічний і політичний розвиток у країні є важливою теоретичною та практичною проблемою як сфер виробництва, так і всього суспільства загалом, оскільки глобалізаційні процеси визначають економічні, екологічні інтереси та культурні цінності всіх верств і класів її населення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і методологічні основи теорії глобалізації та глобалізаційних систем висвітлено в працях А. Аппадураї, У. Бека, Е. Гідденса, С. Лашера, Р. Робертсона, Л. Склера, Г. Терборна, М. Уотерса, Дж. Уррі та інших [4]. Слід зазначити, що глобальні теорії грунтуються скоріше на позитивних, ніж на негативних суспільних змінах у державі. Тому вирішення проблеми з'ясування сутності глобалізації та її позитивний і негативний вплив на соціально-економічний розвиток України є пріоритетним напрямом наукових досліджень у сучасних ринкових умовах господарювання.
Основні результати дослідження. Перш ніж перейти до з'ясування сутності глобалізації, доречно проаналізувати соціальні процеси, які характеризувалися суспільними змінами на початку та в середині XX століття. Відбулися вони таким чином, що їх можна визначити як соціокультурні зрушення [4]. Теоретичні моделі, розроблені Р. Робертсоном, У. Беком, Г. Терборном, репрезентують нині найпоширеніший у соціології тип теорій глобалізації. Для даного напрямку вихідною є просторова референція теорії. Важливість цієї референції чітко й образно сформулював Г. Терборн: «У той час, як постмодернізм кинув виклик концепції часу, притаманній сучасності, глобалізація орієнтується на просторову довжину. У цьому смислі глобалізація може інтерпретуватися як політ сучасності в простір»[3].
Отже, під глобалізацією розуміється процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції, основними характеристиками якого є: світовий поділ праці, міграція в масштабах всієї планети грошових, людських і виробничих ресурсів, а також стандартизація законодавства, економічних і технологічних процесів, зближення культур різних країн [2].
Прояви глобалізації в Україні можна спостерігати в політиці, культурі та економіці.
Взагалі вплив глобалізації на соціально-єкономічний розвиток України має досить складний та суперечливий характер. Існують як позитивні, так і негативні сторони. У політиці глобалізація проявляється в делегуванні державами все більших повноважень впливовим міжнародним організаціям, і як результат — неможливість проведення самостійної політики у багатьох сферах політичного життя держави. Як один з негативних наслідків, така ситуація можлива в разі вступу України до НАТО й інших міжнародних організацій, де передбачена тісна співпраця з країнами-членами і можливість їх втручання у внутрішню політику держави. Становлення незалежної України стимулювало глобалізаційні процеси, зокрема цьому сприяв вступ до таких міжнародних організацій, як ООН (як правонаступниця Української Радянської Соціалістичної Республіки з 1945 р.), МВФ (з 1992 р.), МБРР (з 1992 р.) та СОТ (з 2008 р.). Ведеться тісна співпраця та дискусії з НАТО (з 1991 р.), ЄС та іншими впливовими міжнародними організаціями[1]. Для культурної глобалізації характерне зближення ділової споживчої культур між різними країнами світу, широке використання англійської мови для міжнародного спілкування, використання Іnternet для отримання інформації та спілкування, розповсюдження по всьому світу американських фільмів, телепередач і програмного забезпечення, а також зростання міжнародного туризму. Таким чином, глобалізація в культурі тісно пов'язана з американізацією. Наприклад, прояв культурної глобалізації в Україні - це мережа ресторанів швидкого харчування "МсDonald’s", які вже давно стали одним з універсальних символів культурної глобалізації суспільства. Для економічних аспектів глобалізації характерні вільний рух капіталу, вільна торгівля, , простота переміщення галузей промисловості між різними державами на користь зменшення витрат на працю і природні ресурси. [4].
Вплив глобалізаційних процесів на економіку України спричинив деформацію фінансово-ринкових механізмів. Цьому сприяло також те, що виробничо-промисловий комплекс України нездатний адаптуватися до попиту на світовому ринку, про що свідчить досить низький ВНП на душу населення. Так, за даними Світового банку, ВНП на душу населення в Україні є одним з найнижчих у світі (135 місце). Така ситуація свідчить про недоречність беззастережного відкриття кордонів країни. Також Україна не використовує зараз усі свої конкурентні переваги (дешева робоча сила, достатня ресурсозабезпеченість деякими видами сировини, використання вигідного геоекономічного розташування тощо), оскільки офіційний сектор економіки є неефективним. Негативною рисою є те, що більшість пропонованих інноваційних ідей на вітчизняних підприємствах зараз відхиляються. Для національних виробників немає достатньої внутрішньої мотивації застосування інноваційної політики. І мабуть головним чинником деформації економічного становища, є постійні суперечності у внутрішньому законодавстві держави [5].
За рейтингами міжнародних економічних організацій, Україна за рівнем конкурентоспроможності посідає одне з останніх місць. Курс уряду на лібералізацію зовнішніх відносин не виправдав покладених на нього надій і не реалізував конкурентні переваги України. Через неконкурентоспроможність занепадають цілі галузі, які можуть переробляти сировину, а галузі, які функціонують, не повністю використовують свої виробничі потужності [4].
Висновки. Отже, спиратися на нинішній розвиток України, то інтегрування в глобальну систему не може бути успішним. Немає сумнівів, що нинішня економіка з її розваленою індустрією та низькою технологічністю такого випробування не витримує, оскільки сьогодні, Україна неготова до глобальної інтеграції та конкуренції. І нажаль, багато з того, що здається зараз успішним, може виявитися майже неприйнятним. Вже сам вступ України у СОТ (а це неодмінна умова інтегрування ) у разі інерційного розвитку спричинить негативний розвиток економіки. За такого низького рівня економічного розвитку навряд чи можна розраховувати на швидку й ефективну інтеграцію до економічних об'єднань. Але держава з таким потенціалом не може залишатися в самоізоляції. Тому її пріоритетним завданням має стати наближення вітчизняної економіки до рівня провідних країн світу шляхом активізації інноваційного процесу, підвищення стимулів до праці, покращення інвестиційного клімату, адаптації законодавства до сучасних умов господарювання, брати участь не лише на ринках виробів чорної металургії або простих хімічних виробів, вона має створювати власні транснаціональні структури.
Список використаних джерел: